Справа: № 2а-109/09 Головуючий у 1-й інстанції: Пасіка К.Г.
Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.
Іменем України
"28" жовтня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Горяйнова А.М.,
суддів - Безименної Н.В. та Мамчура Я.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Іванковичівської сільської ради Васильківського району Київської області на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2009 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватінвест»до Іванковичівської сільської ради Васильківського району Київської області за участю третьої особи -Товариства з обмеженою відповідальністю «Хорив-Плаза»про визнання недійсним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
У лютому 2009 року ТОВ «Приватінвест»звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Іванковичівської сільської ради Васильківського району Київської області № 166-14-25 від 27 грудня 2007 року та № 168-14-25 від 27 грудня 2007 року, а також зобов'язати відповідача продовжити дію дозволу на будівництво для ТОВ «Приватінвест».
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2009 року вказаний адміністративний позов було задоволено частково та визнано протиправним і скасовано рішення Іванковичівської сільської ради Васильківського району Київської області № 166-14-25 від 27 грудня 2007 року та № 168-14-25 від 27 грудня 2007 року.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що у позивача сплив термін дії дозволу на будівництво, у зв'язку з чим відповідач, у межах повноважень, наданих ч. 6 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», прийняв рішення про недоцільність передачі об'єкта комунальної власності в оренду ТОВ «Приватінвест».
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Особи, які беруть участь у справі, з клопотаннями про розгляд справи за їх участю -не зверталися. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Іванковичівської сільської ради Васильківського району Київської області -задовольнити частково, а постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2009 року -змінити виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 201 КАС України суд апеляційної інстанції змінює рішення суду першої інстанції в разі правильного вирішення по суті справи чи питання, проте із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Судом встановлено, що рішенням Іванковичівської сільської ради Васильківського району Київської області № 201 від 23 грудня 2005 року ТОВ «Приватінвест»було відведено земельну ділянку для організації на цій території ринку.
Рішенням № 201/1 від 23 грудня 2005 року було затверджено матеріали попереднього погодження місця розташування земельної ділянки для організації ринку в межах с. Іванковичі по вул. Шевченка та надано дозвіл ТОВ «Приватінвест»на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для організації ринку в межах с. Івановичі.
В подальшому вказані рішення були відмінені рішенням Іванковичівської сільської ради Васильківського району Київської області № 166-14-25 від 27 грудня 2007 року, а рішенням відповідача № 168-14-25 від 27 грудня 2007 року надано дозвіл ТОВ «Хорив-Плаза»на розробку проекту відведення земельної ділянки в довгострокову оренду на 49 років.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Приватінвест»суд першої інстанції виходив з наступного.
Вичерпний, на думку суду першої інстанції, перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою наведений у ст. 141 ЗК України. Оскільки відповідач не посилався на жодну з них, судом першої інстанції було зроблено висновок про те, що підстави для припинення права ТОВ «Приватінвест»на користування земельною ділянкою в с. Іванковичі по вул. Шевченка -відсутні.
Також підставою для задоволення адміністративного позову стало те, що ст.ст. 59, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»радам надано повноваження скасовувати рішення її виконавчих органів, проте не надано повноважень на скасування власних рішень.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги ТОВ «Приватінвест»про скасування рішень Іванковичівської сільської ради Васильківського району Київської області № 166-14-25 від 27 грудня 2007 року та № 168-14-25 від 27 грудня 2007 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Разом з тим, мотиви, якими керувався суд першої інстанції при прийнятті вказаного рішення колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам закону з огляду на наступне.
Підстави припинення права користування земельною ділянкою дійсно зазначені у ст. 141 ЗК України.
Разом з тим, положення ст. 141 ЗК України не поширюються на правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем у даній справі та безпосередньо ці відносини не регулює.
Вказаного висновку колегія суддів дійшла з огляду на те, що у ТОВ «Приватінвест»на час прийняття спірних рішень ще не виникло право користування земельною ділянкою в с. Іванковичі по вул. Шевченка.
У відповідності до ч. 5 ст. 126 ЗК України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Судом встановлено, що між позивачем та Іванковичівською сільською радою Васильківського району Київської області договір оренди не укладався.
За таких обставин колегія суддів вважає необґрунтованими посилання суду першої інстанції на те, що оскаржувані рішення відповідача підлягають скасуванню як такі, що винесені з порушенням ст. 141 ЗК України.
Також колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що місцеві ради не наділені повноваженнями скасовувати власні рішення.
Офіційне тлумачення положень ч. 2 ст. 19, ст. 144 Конституції України, ст. 25, ч. 14 ст. 46, ч.ч. 1, 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни з будь-якого питання, що є компетенцією органу місцевого самоврядування було предметом конституційного подання Харківської міської ради..
Під час конституційного провадження Конституційний Суд України встановив, що зі змісту ч. 2 ст. 144 Конституції України та ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак, як вважає Конституційний Суд України, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України).
У зв'язку з цим у рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року закріплено висновок про те, що в аспекті конституційного подання положення ч. 2 ст. 19, ст. 144 Конституції України, ст. 25, ч.ч. 1, 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни необхідно розуміти так, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що Іванковичівська сільська рада Васильківського району Київської області наділена повноваженнями щодо скасування власних рішень чи внесення змін до них.
Разом з тим, рішення органів місцевого самоврядування в силу ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»можуть бути скасовані з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України.
Відповідач як на підставу для скасування рішень № 201 від 23 грудня 2005 року та № 201/1 від 23 грудня 2005 року посилається на ч. 15 ст. 24 Закону України «Про планування і забудову територій».
У відповідності до ч. 15 ст. 24 Закону України «Про планування і забудову територій» у редакції, чинній на час винесення оскаржуваних рішень, у разі, якщо фізична або юридична особа не розпочала будівельні роботи протягом двох років від дня отримання дозволу на будівництво об'єкта містобудування, цей дозвіл втрачає чинність. Поновлення дозволу відбувається в такому ж порядку, як і його надання.
Відповідач вказує на те, що рішення № 201 від 23 грудня 2005 року за своїм змістом є дозволом на будівництвом.
З огляду на те, що ТОВ «Приватінвест»не розпочало будівництво протягом двох років від дня отримання відповідно дозволу, Іванковичівська сільська рада Васильківського району Київської області дійшла висновку, що рішення № 201 та № 201/1 від 23 грудня 2005 року підлягають скасуванню.
Таким чином, підставою для скасування рішень № 201 та № 201/1 від 23 грудня 2005 року відповідач вважає не їх невідповідність у момент прийняття вимогам Конституції або законам України, а обставини, що виникли у майбутньому.
Колегія суддів вважає, що виникнення обставин, які не узгоджуються із прийнятим раніше рішенням, не може бути підставою для скасування такого рішення, якщо такі обставини були відсутні на час його прийняття.
Натомість виникнення таких обставин може бути підставою для скасування раніше наданих дозволів.
У відповідності до ч. 6 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою.
В даному випадку Іванковичівська сільська рада Васильківського району Київської області може реалізувати своє право, надане їй ч. 6 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»наступним чином.
У випадку, якщо відповідач визнає доцільним залишити за ТОВ «Приватінвест»право на відведення земельної ділянки для організації на її території ринку, він може прийняти рішення про поновлення позивачу дозволу на будівництво, як це передбачено ч. 15 ст. 24 Закону України «Про планування і забудову територій»у редакції, чинній на час винесення оскаржуваних рішень.
У випадку, якщо відповідач на час закінчення у позивача дії дозволу на будівництво, визнає недоцільним поновлювати вказаний дозвіл, Іванковичівська сільська рада Васильківського району Київської області не позбавлена можливості винести рішення про скасування дозволу на відведення земельної ділянки, погодження місця розташування земельної ділянки та дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що у даному випадку Іванковичівська сільська рада Васильківського району Київської області реалізувала своє право, надане їй ч. 6 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України та при винесенні рішення № 166-14-25 від 27 грудня 2007 року діяла з порушенням вимог п. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Оскільки рішення відповідача № 168-14-25 від 27 грудня 2007 року безпосередньо залежить від рішення № 166-14-25 від 27 грудня 2007 року, колегія суддів приходить до висновку, що скасування в судовому порядку рішення № 166-14-25 від 27 грудня 2007 року має наслідком скасування й рішення № 168-14-25 від 27 грудня 2007 року.
За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було зроблено правильний висновок про необхідність скасування оскаржуваних рішень відповідача.
Проте, підставами для їх скасування слід вважати обставини, викладені в мотивувальній частині даної постанови.
У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Іванковичівської сільської ради Васильківського району Київської області -задовольнити частково, а постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2009 року в частині задоволення позовних вимог -змінити.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Іванковичівської сільської ради Васильківського району Київської області -задовольнити частково.
Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2009 року в частині задоволення позовних вимог -змінити.
Виключити з мотивувальної частини постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2009 року посилання на те, що Іванковичівською сільською радою Васильківського району Київської області при прийнятті рішень № 166-14-25 від 27 грудня 2007 року та № 168-14-25 від 27 грудня 2007 року було порушено вимоги ст. 141 Земельного кодексу України і п. 9 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»та зазначити, що підставою для задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватінвест»є обставини, викладені в мотивувальній частині даної постанови.
В іншій частині постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2009 року -залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.М. Горяйнов
Судді Н.В. Безименна
Я.С. Мамчур
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Горяйнова А.М.,
суддів - Безименної Н.В. та Мамчура Я.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Іванковичівської сільської ради Васильківського району Київської області на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2009 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватінвест»до Іванковичівської сільської ради Васильківського району Київської області за участю третьої особи -Товариства з обмеженою відповідальністю «Хорив-Плаза»про визнання недійсним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
У лютому 2009 року ТОВ «Приватінвест»звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Іванковичівської сільської ради Васильківського району Київської області № 166-14-25 від 27 грудня 2007 року та № 168-14-25 від 27 грудня 2007 року, а також зобов'язати відповідача продовжити дію дозволу на будівництво для ТОВ «Приватінвест».
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2009 року вказаний адміністративний позов було задоволено частково та визнано протиправним і скасовано рішення Іванковичівської сільської ради Васильківського району Київської області № 166-14-25 від 27 грудня 2007 року та № 168-14-25 від 27 грудня 2007 року.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що у позивача сплив термін дії дозволу на будівництво, у зв'язку з чим відповідач, у межах повноважень, наданих ч. 6 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», прийняв рішення про недоцільність передачі об'єкта комунальної власності в оренду ТОВ «Приватінвест».
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Особи, які беруть участь у справі, з клопотаннями про розгляд справи за їх участю -не зверталися. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Іванковичівської сільської ради Васильківського району Київської області -задовольнити частково, а постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2009 року -змінити виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 201 КАС України суд апеляційної інстанції змінює рішення суду першої інстанції в разі правильного вирішення по суті справи чи питання, проте із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Судом встановлено, що рішенням Іванковичівської сільської ради Васильківського району Київської області № 201 від 23 грудня 2005 року ТОВ «Приватінвест»було відведено земельну ділянку для організації на цій території ринку.
Рішенням № 201/1 від 23 грудня 2005 року було затверджено матеріали попереднього погодження місця розташування земельної ділянки для організації ринку в межах с. Іванковичі по вул. Шевченка та надано дозвіл ТОВ «Приватінвест»на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для організації ринку в межах с. Івановичі.
В подальшому вказані рішення були відмінені рішенням Іванковичівської сільської ради Васильківського району Київської області № 166-14-25 від 27 грудня 2007 року, а рішенням відповідача № 168-14-25 від 27 грудня 2007 року надано дозвіл ТОВ «Хорив-Плаза»на розробку проекту відведення земельної ділянки в довгострокову оренду на 49 років.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Приватінвест»суд першої інстанції виходив з наступного.
Вичерпний, на думку суду першої інстанції, перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою наведений у ст. 141 ЗК України. Оскільки відповідач не посилався на жодну з них, судом першої інстанції було зроблено висновок про те, що підстави для припинення права ТОВ «Приватінвест»на користування земельною ділянкою в с. Іванковичі по вул. Шевченка -відсутні.
Також підставою для задоволення адміністративного позову стало те, що ст.ст. 59, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»радам надано повноваження скасовувати рішення її виконавчих органів, проте не надано повноважень на скасування власних рішень.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги ТОВ «Приватінвест»про скасування рішень Іванковичівської сільської ради Васильківського району Київської області № 166-14-25 від 27 грудня 2007 року та № 168-14-25 від 27 грудня 2007 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Разом з тим, мотиви, якими керувався суд першої інстанції при прийнятті вказаного рішення колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам закону з огляду на наступне.
Підстави припинення права користування земельною ділянкою дійсно зазначені у ст. 141 ЗК України.
Разом з тим, положення ст. 141 ЗК України не поширюються на правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем у даній справі та безпосередньо ці відносини не регулює.
Вказаного висновку колегія суддів дійшла з огляду на те, що у ТОВ «Приватінвест»на час прийняття спірних рішень ще не виникло право користування земельною ділянкою в с. Іванковичі по вул. Шевченка.
У відповідності до ч. 5 ст. 126 ЗК України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Судом встановлено, що між позивачем та Іванковичівською сільською радою Васильківського району Київської області договір оренди не укладався.
За таких обставин колегія суддів вважає необґрунтованими посилання суду першої інстанції на те, що оскаржувані рішення відповідача підлягають скасуванню як такі, що винесені з порушенням ст. 141 ЗК України.
Також колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що місцеві ради не наділені повноваженнями скасовувати власні рішення.
Офіційне тлумачення положень ч. 2 ст. 19, ст. 144 Конституції України, ст. 25, ч. 14 ст. 46, ч.ч. 1, 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни з будь-якого питання, що є компетенцією органу місцевого самоврядування було предметом конституційного подання Харківської міської ради..
Під час конституційного провадження Конституційний Суд України встановив, що зі змісту ч. 2 ст. 144 Конституції України та ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак, як вважає Конституційний Суд України, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України).
У зв'язку з цим у рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року закріплено висновок про те, що в аспекті конституційного подання положення ч. 2 ст. 19, ст. 144 Конституції України, ст. 25, ч.ч. 1, 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни необхідно розуміти так, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що Іванковичівська сільська рада Васильківського району Київської області наділена повноваженнями щодо скасування власних рішень чи внесення змін до них.
Разом з тим, рішення органів місцевого самоврядування в силу ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»можуть бути скасовані з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України.
Відповідач як на підставу для скасування рішень № 201 від 23 грудня 2005 року та № 201/1 від 23 грудня 2005 року посилається на ч. 15 ст. 24 Закону України «Про планування і забудову територій».
У відповідності до ч. 15 ст. 24 Закону України «Про планування і забудову територій» у редакції, чинній на час винесення оскаржуваних рішень, у разі, якщо фізична або юридична особа не розпочала будівельні роботи протягом двох років від дня отримання дозволу на будівництво об'єкта містобудування, цей дозвіл втрачає чинність. Поновлення дозволу відбувається в такому ж порядку, як і його надання.
Відповідач вказує на те, що рішення № 201 від 23 грудня 2005 року за своїм змістом є дозволом на будівництвом.
З огляду на те, що ТОВ «Приватінвест»не розпочало будівництво протягом двох років від дня отримання відповідно дозволу, Іванковичівська сільська рада Васильківського району Київської області дійшла висновку, що рішення № 201 та № 201/1 від 23 грудня 2005 року підлягають скасуванню.
Таким чином, підставою для скасування рішень № 201 та № 201/1 від 23 грудня 2005 року відповідач вважає не їх невідповідність у момент прийняття вимогам Конституції або законам України, а обставини, що виникли у майбутньому.
Колегія суддів вважає, що виникнення обставин, які не узгоджуються із прийнятим раніше рішенням, не може бути підставою для скасування такого рішення, якщо такі обставини були відсутні на час його прийняття.
Натомість виникнення таких обставин може бути підставою для скасування раніше наданих дозволів.
У відповідності до ч. 6 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою.
В даному випадку Іванковичівська сільська рада Васильківського району Київської області може реалізувати своє право, надане їй ч. 6 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»наступним чином.
У випадку, якщо відповідач визнає доцільним залишити за ТОВ «Приватінвест»право на відведення земельної ділянки для організації на її території ринку, він може прийняти рішення про поновлення позивачу дозволу на будівництво, як це передбачено ч. 15 ст. 24 Закону України «Про планування і забудову територій»у редакції, чинній на час винесення оскаржуваних рішень.
У випадку, якщо відповідач на час закінчення у позивача дії дозволу на будівництво, визнає недоцільним поновлювати вказаний дозвіл, Іванковичівська сільська рада Васильківського району Київської області не позбавлена можливості винести рішення про скасування дозволу на відведення земельної ділянки, погодження місця розташування земельної ділянки та дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що у даному випадку Іванковичівська сільська рада Васильківського району Київської області реалізувала своє право, надане їй ч. 6 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України та при винесенні рішення № 166-14-25 від 27 грудня 2007 року діяла з порушенням вимог п. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Оскільки рішення відповідача № 168-14-25 від 27 грудня 2007 року безпосередньо залежить від рішення № 166-14-25 від 27 грудня 2007 року, колегія суддів приходить до висновку, що скасування в судовому порядку рішення № 166-14-25 від 27 грудня 2007 року має наслідком скасування й рішення № 168-14-25 від 27 грудня 2007 року.
За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було зроблено правильний висновок про необхідність скасування оскаржуваних рішень відповідача.
Проте, підставами для їх скасування слід вважати обставини, викладені в мотивувальній частині даної постанови.
У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Іванковичівської сільської ради Васильківського району Київської області -задовольнити частково, а постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2009 року в частині задоволення позовних вимог -змінити.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Іванковичівської сільської ради Васильківського району Київської області -задовольнити частково.
Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2009 року в частині задоволення позовних вимог -змінити.
Виключити з мотивувальної частини постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2009 року посилання на те, що Іванковичівською сільською радою Васильківського району Київської області при прийнятті рішень № 166-14-25 від 27 грудня 2007 року та № 168-14-25 від 27 грудня 2007 року було порушено вимоги ст. 141 Земельного кодексу України і п. 9 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»та зазначити, що підставою для задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватінвест»є обставини, викладені в мотивувальній частині даної постанови.
В іншій частині постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2009 року -залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.М. Горяйнов
Судді Н.В. Безименна
Я.С. Мамчур