Справа: № 2-а-27669/08 Головуючий у 1-й інстанції: Хаюк С.М.
Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.
"28" жовтня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Горяйнова А.М.,
суддів - Безименної Н.В. та Мамчура Я.С.,
при секретарі - Лосік Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Приватного підприємства «Ніжність плаза»на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2010 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Ніжність плаза»до Управління Пенсійного фонду України в Корольовському районі м. Житомира про визнання протиправним та скасування рішення,-
У вересні 2009 року ПП «Ніжність плаза» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Корольовському районі м. Житомира про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) страхових внесків № 838, 839, 840 від 18 грудня 2007 року
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2010 року в задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що здійснюючи перерозподіл отриманих страхових внесків та змінюючи призначення платежу на свій розсуд відповідач діяв з перевищенням своїх повноважень.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ПП «Ніжність Плаза»-задовольнити, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2010 року -скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ПП «Ніжність плаза»суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у період з 01 січня 2004 року по 07 жовтня 2009 року несвоєчасно виконував свої обов'язки по сплаті страхових внесків.
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Судом встановлено, що рішеннями відповідача до позивача застосовувалися штрафи та пеня, а саме:
- рішенням № 838 від 18 грудня 2009 року застосовано штраф у розмірі 108 грн. 45 коп. та нарахована пеня у розмірі 27 грн. 55 коп. за період з 21 червня 2005 року по 03 лютого 2006 року;
- рішенням № 839 від 18 грудня 2009 року застосовано штраф у розмірі 741 грн. 02 коп. та нарахована пеня у розмірі 169 грн. 66 коп. за період з 21 березня 2005 року по 18 липня 2005 року;
- рішенням № 840 від 18 грудня 2009 року застосовано штраф у розмірі 7319 грн. 32 коп. та нарахована пеня у розмірі 2397 грн. 38 коп. за період з 30 травня 2003 року по 12 липня 2005 року.
У відповідності до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в редакції, що діяла до 05 березня 2009 року, виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:
10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;
20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;
50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Позивач вважає вказані рішення відповідача неправомірними з огляду на те, що вони винесені після закінчення строків застосування адміністративно-господарських санкцій, встановлених ст. 250 ГК України.
У відповідності до ч. 15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Вказане положення закону вказує на те, що у разі несплати страхових внесків чи накладених у встановленому законом порядку штрафу та пені, органи Пенсійного фонду України мають право вимагати від платників страхових внесків їх сплати у порядку, встановленому ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» чи судовому порядку без обмеження будь-яким строком давності.
Таким чином, у ч. 15 ст. 106 вказаного Закону мова йде лише про стягнення штрафу та пені, які були накладені на платника страхових внесків, проте не сплачені у встановлені строки.
Разом з тим, строки накладення штрафу та пені ч. 15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не регулюються.
При визначенні строків накладення штрафу та пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків колегія суддів виходить з того, що вони за своєю природою є адміністративно-господарськими санкціями та можуть бути застосовані у межах строку, встановленого ст. 250 ГК України.
Вказаного висновку колегія суддів дійшла з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
В ст. 238 ГК України зазначено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Серед видів адміністративно-господарських санкцій ч. 1 ст. 239 ГК України визначає адміністративно-господарський штраф, яким вважається грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення (ст. 241 ГК України).
Таким чином, штраф, накладений на позивача, є адміністративно-господарською санкцією, оскільки застосований за порушення правил здійснення господарської діяльності, спрямований на припинення правопорушення та ліквідацію його наслідків, а його розмір та порядок стягнення встановлений спеціальним законом.
У відповідності до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Порушення, за вчинення яких на позивача накладено штраф, мали місце у період з 30 травня 2003 року по 03 лютого 2006 року, в той час як оскаржувані рішення винесені 18 грудня 2009 року.
У зв'язку з цим колегія суддів приходить до висновку про те, що рішеннями № 838, № 839 та № 840 від 18 грудня 2009 року на позивача накладено штраф після закінчення строку, встановленого ст. 250 ГК України.
Рішення про застосування санкцій, винесені після закінчення строку їх накладення не можуть вважатися законними та підлягають скасуванню.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»набрав чинності з 01 січня 2004 року.
Фінансові санкції, а також пеня, передбачені ст. 106 вказаного Закону, застосовуються лише за порушення, які вчинені з моменту набрання чинності цим Законом.
Рішенням № 840 від 18 грудня 2009 року до позивача застосовано штраф у розмірі 7319 грн. 32 коп. та нарахована пеня у розмірі 2397 грн. 38 коп. за період з 30 травня 2003 року по 12 липня 2005 року, тобто за порушення, яке частково вчинене до набрання Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За таких обставин колегія суддів вважає, що вимоги ПП «Ніжність Плаза»про скасування рішень № 838, № 839 та № 840 від 18 грудня 2009 року є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ПП «Ніжність Плаза» -задовольнити, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2010 року -скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Ніжність плаза»-задовольнити.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2010 року -скасувати.
Адміністративний позов Приватного підприємства «Ніжність плаза» -задовольнити.
Рішення Управління Пенсійного фонду України в Корольовському районі м. Житомира про застосування фінансової санкції та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків № 838 від 18 грудня 2009 року, № 839 від 18 грудня 2009 року та № 840 від 18 грудня 2009 року -скасувати.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.М. Горяйнов
Судді Н.В. Безименна
Я.С. Мамчур