Харківський апеляційний господарський суд
16 вересня 2010 р. Справа № 13/167-08
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Фоміної В.О., судді Гончар Т.В., судді Шутенко І.А.,
при секретарі - Горбачовій О.А.,
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1,
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. № 2048С/2-5) на рішення господарського суду Сумської області від 03.06.2010 р. по справі № 13/167-08,
за позовом ОСОБА_1, АДРЕСА_1,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бочечківське», АДРЕСА_1, -
встановила:
Позивач, згідно поданої позовної заяви та уточнень до неї, просив визнати не чинним рішення зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Бочечківське» від 15.06.2007 р. (протокол №4) в частині п. 2 порядку денного щодо розміру визначеної зборами вартості майна товариства в сумі 2350,00 грн. для сплати ОСОБА_1 у зв'язку з виходом його із товариства. Також просив стягнути з товариства частку при виході в розмірі 149 510,00 грн. і судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Рішенням господарського суду Сумської області від 03.06.2010 р. (суддя Соп'яненко О.Ю.) в задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погодився з вказаним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Сумської області по даній справі від 03.06.2010 р. скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції при порушенні і неправильному застосуванні норм матеріального і процесуального права. До канцелярії суду позивач надав клопотання про долучення до справи архівних документів: копії установчого договору від 18.03.200р.; копії Статуту затвердженого зборами засновників 10.03.2000р., щодо створення і діяльності сільськогосподарського ТОВ «Бочечківське»; копію виписки з протоколу зборів колгоспників від 10.03.2000р.; розпорядження районної держадміністрації від 03.03.2000р. № 93 про реєстрацію сільськогосподарського ТОВ «Бочечківське».
В апеляційній скарзі апелянт зазначав, що прийняте відповідачем рішення про виділення ОСОБА_1 вартості частини майна згідно протокол № 4 зборів учасників від 15.06.2010 р. не відповідає вимогам ст.148 ч.2 ЦК України та ст.54 Закону України «Про господарські товариства», тому що визначена цим рішенням за ОСОБА_1 вартість частини належного йому майна явно не є пропорційною його частці у статутному фонді ТОВ «Бочечківське».
На думку апелянта твердження відповідача про те, що ОСОБА_1 не вніс свою частку у статутний фонд ТОВ «Бочечківське»повністю спростовуються статутом ТОВ «Бочечківське», даними бухгалтерського обліку даного товариства, висновком судово - економічної експертизи від 12.04.2010 р.
Апелянт вказував, що відповідно до пунктів 6.2 та 6.3 Статуту ТОВ «Бочечківське»учасник, який виходить з товариства, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному фонді та за домовленістю між учасником та товариством виплата частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі.
Отже, приймаючи рішення за протоколом № 4 від 15.06.2007 р., яким ОСОБА_1 визначена частина майна, не пропорційна його частці у статутному фонді, відповідач порушив вимоги зазначених пунктів виділивши ОСОБА_1 частину майна в натурі (мотокосу), без його на те згоди.
Апелянт звертав увагу на те, що суд першої інстанції не застосував положення п. 30 Постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 24.10.2008 р., в якій зазначено, що при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна та частини прибутку, яку має отримати учасник при виході з ТОВ, а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважав рішення господарського суду Сумської області від 03.06.2010 р. законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачав, в зв'язку з чим просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідач вказував, що відповідно до свідоцтва про право власності на майно серії НОМЕР_1 виданого Бочечківською сільськоюрадою 01.03.2007р., яке знаходиться у ОСОБА_1 на руках він на сьогоднішній день є власником майнового паю колгоспу-асоціації пайовиків «Колос»у розмірі 7058,00 грн. і не має частини майна товариства.
Також, у п. 12 листа Міністерства аграрної політики України від 05.05.2001р. №37-25-3-11/3923 «Щодо порядку видачі, обліку та погашення свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат)», зазначено, що при видачі майна в натурі у спільну часткову власність групі співвласників, які уклали договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, співвласники передають підприємству-правонаступнику один примірник цього договору і копію рішення загальних зборів співвласників про виділення майна. Підприємство-правонаступник (користувач) одночасно з підписанням акта приймання-передавання майна вилучає свідоцтво цієї групи співвласників і робить на них записи про видачу майна в натурі. При цьому вказується номер та дата акта приймання-передавання майна, ставиться підпис керівника підприємства та печатка підприємства. Підприємство, яке видало майно в рахунок майнового паю, протягом п'яти днів із дня підписання акту приймання-передавання майна передає сільській (селищній, міській) раді, яка видала свідоцтво, копію акта приймання-передавання майна та свідоцтво з відміткою про видачу майна у натурі. Сільська (селищна, міська) рада на підставі цих документів робить відмітку про отримання майна в натурі в книзі обліку та в списку осіб, які мають право на майновий пай реорганізованого підприємства, і на основі якого видано свідоцтво.
Виходячи з цього, ОСОБА_1 не може бути одночасно і власником майнового паю вартістю 7058,00 грн. згідно свідоцтва серії НОМЕР_1 виданого Бочечківською сільською радою 01.03.2007р. і учасником (засновником) товариства, до якого він вніс цей майновий пай в розмірі 6730,00 грн. згідно Статуту, оскільки особа може бути лише власником одного майнового паю.
Відповідач вказував щодо посилання апелянта на висновок судово-економічної експертизи № 209/09 від 12.04.2010р., що відповідно до ч. 5 ст. 142 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими ст. 43 цього кодексу, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Окрім того, експертом не досліджувалися документи щодо відображення протягом 2000-2007р.р. в бухгалтерському обліку ТОВ «Бочечківське»основних та оборотних засобів у зв'язку з їх ненаданням. Також, експерту не були надані у зв'язку з їх відсутністю та знищенням первинні документи та облікові регістри щодо відображення у бухгалтерському обліку господарської операції з формування статутного капіталу за рахунок внесків учасників Товариства.
А ст.ст. 9 та 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
В зв'язку з чим відповідач вважав, що висновком судово-економічної експертизи не доведено внесення позивачем до статутного фонду сільськогосподарського ТОВ «Бочечківське»в момент його створення у 2000 р. майнового внеску в розмірі 6730,00 грн. та відображення цієї господарської операції в бухгалтерському обліку товариства. Наявним в матеріалах справи свідоцтвом підтверджується, що з 01.03.2007р., тобто ще до виходу з ТОВ «Бочечківське», позивач є власником свого майнового паю вартістю 7058,00 грн. в повному обсязі.
На підставі викладеного відповідач зазначав, що відповідно до п. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008р. «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»зазначено, що у разі, якщо учасник не повністю вніс (не повністю оплатив) свій вклад до статутного капіталу товариства, йому виплачується дійсна вартість частки пропорційно внесеній (оплаченій) частині вкладу, а у даному випадку позивач взагалі не вносив свій вклад до статутного капіталу товариства, тому і виплачувати йому нічого.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивачів, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується з висновками господарського суду Сумської області по даній справі, оскільки вони базуються на нормах чинного законодавства та матеріалах справи.
Судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до Установчого договору, затвердженого установчими зборами засновників 10.03.2000 р. протокол № 1, було створено Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Бочечківське»(шляхом виділення з колгоспу-асоціації пайовиків (КАП) «Колос»), яке засноване шляхом об'єднання майна та підприємницької діяльності його засновників.
З акту розподілу балансу КАП «Колос»Конотопського району Сумської області, в якому зазначено, що «головним бухгалтером управління АПК Конотопської райдержадміністрації на підставі рішення зборів уповноважених КАП «Колос»від 10.03.2000р. про результати інвентаризації та оцінки майна, рішення та створення СТОВ «Бочечківське»проведено розподіл балансу між: КСП «Колос»та ТОВ «Бочечківське», керуючись «Рекомендаціями про порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій, пов'язаних з реформуванням колективних с/г підприємств», розглянутих і схвалених на засіданні відділення фінансів і фінансової інфраструктури Інституту аграрної економіки, УААН та секції економіки і реформування відносин власності науково-технічної ради Мінагропрому України (протокол № 19 від 24.12.1998р.)
В результаті такого розподілу СТОВ «Бочечківське»було передано на баланс:
а) основні засоби балансовою вартістю 2 569 967,00 грн. (первісна вартість - 9 901 005,00 грн., знос 7 331 038,00 грн.), в т.ч.:
- майно засновників балансовою вартістю 116 597,00 грн. (первісна - 381 453,00 грн., знос - 264 856,00 грн.);
-майно комітету співвласників балансовою вартістю 2 453 370,00 грн. (первісна -9 519 552,00 грн., знос-7 066 182,00 грн.);
б) оборотні активи загальною вартістю 1 290 310,00 грн., в т.ч.:
- майно загальною вартістю 1 210 394,00 грн.;
- дебіторську заборгованість в розмірі 79 916,00 грн.;
в) кредиторську заборгованість в загальному розмірі 301 500,00 грн.
г) статутний фонд в розмірі 142 114,00 грн.
Статутний фонд товариства формується за рахунок вкладів його учасників. Вкладами учасників товариства є майно (виробничі приміщення, обладнання, техніка, тварини, готова продукція, інші матеріальні цінності), які належать на правах спільної часткової власності його засновникам. Персональним вкладом кожного учасника є його майновий пай (частина), оцінений в гривнях (т. 2, а.с. 46-53).
Додатком до Установчого договору є список засновників (учасників), в якому зазначений і позивач - ОСОБА_1, розмір майнового внеску - 6464 грн. Аналогічні положення були зазначені і в Статуті Товариства.
Розпорядженням голови Конотопського районної державної адміністрації від 18.03.2000р. № 93 було зареєстроване Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Бочечківське».
Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Бочечківське»зареєстровано Конотопською районною державною адміністрацією Сумської області 18.03.2000 р. з номером запису про зміну свідоцтва 1 613 105 0002 000047 (т. 1, а.с. 55).
Згідно з ч. 1 ст. 51 Закону України «Про господарські товариства»(в редакції від 27.05.1999 р., що діяла на момент створення товариства) установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у статті 4 цього Закону, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів.
Відповідно до ст. 52 вказаного Закону у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний фонд, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю. До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов'язаний внести не менше 30 відсотків вказаного в установчих документах вкладу, що підтверджується документами, виданими банківською установою. Учасник зобов'язаний повністю внести свій вклад не пізніше року після реєстрації товариства. У разі невиконання цього зобов'язання у визначений строк учасник, якщо інше не передбачено установчими документами, сплачує за час прострочки 10 відсотків річних з недовнесеної суми. Учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства.
27.04.2005 р. державним реєстратором Конотопської районної державної адміністрації за №1 613 105 002 000047 зареєстровані зміни до Статуту шляхом викладення Статуту в новій редакції в частині зміни назви товариства, складу засновників та перерозподілу часток між засновниками (а.с. 13 -33, т. 1).
Пунктом 1.2 Статуту в редакції 2005 р. назву товариства було змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Бочечківське», яке є правонаступником Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Бочечківське».
Відповідно до розділу 4 Статуту ОСОБА_1 зазначений учасником цього товариства із часткою 6730 грн., що становить 4,7% статутного капіталу.
Згідно з п. 4.9 Статуту на суму майнових паїв фізичних осіб -Учасників Товариства, виділене майно єдиним майновим комплексом, яке забезпечує статутний капітал Товариства, а саме: 1. Сарай №14, 1975року, вартістю 41 034 грн.; 2. Токарня, 1964року, вартістю 4 533 грн.; 3. Мельнщя, 1991 року, вартістю 12 774 грн.; 4. ЗАВ - 20, 1977року, вартістю 3 200 грн.;5. Сіносховище, 1985року, вартістю 4 379 грн.;6. Основне стадо у кількості 9 голів, загальною вагою 4 050 кг, вартістю 9 948 грн.; 7. Автомобіль ТАЗ - 53, інвентарний №50-61, 1989року, вартістю 4 760 грн.; 8. Автомобіль ГАЗ - 52, інвентарний №45-55, 1980 року, вартістю 1 718 грн.; 9. Трактор МТЗ - 80, інвентарний №38-32, 1992 року, вартістю 9 862 грн.; 10. Комбайн СК-5 "Нива", 1988року, вартістю 15 431 грн.; 11. ЖаткаЖРБ-4,2, 1991 року, вартістю 1 540 грн.; 12. Сівалка СЗ-3,6, 1986року, вартістю 1 232 грн.; 13. Плуг пН- 2-30, 1993року, вартістю 264 грн.; 14. Культиватор КРН- 4,2, 1991 року, вартістю 1 290 грн.; 15. Причеп 2 -ПТС - 4а, 1991 року, вартістю 1 819 грн.; 16. Токарний станок, 1984року, вартістю 2 813 грн.; 17. Оборотні засоби на суму 25 517 грн. ВСЬОГО: 142 114 грн.
01.03.2007 р. позивач отримав у Бочечківській сільській раді Свідоцтво серії СУ- V № 856 про право власності на майновий пай (майновий сертифікат) колгоспу-асоціації пайовиків «Колос», с. Бочечки в розмірі 7058 грн. (том 2, а.с. 106). Отримання ОСОБА_1 Свідоцтва про право власності на майновий пай підтверджується також довідками, виданими Бочечківською сільською радою, № 153 від 17.08.2009р., № 138 від 19.05.2010р.
17.03.2007р. відповідач отримав нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_1 від 15.03.2007р. з проханням вивести його із складу засновників ТОВ «Бочечківське»та протягом одного місяця з дня нотаріального посвідчення цієї заяви здійснити остаточний розрахунок щодо його участі в підприємстві та повернути в грошовій формі чи натуральній формі суму в межах його частки в статутному капіталі ТОВ «Бочечківське»та прибутку з дня утворення товариства.
Зборами учасників ТОВ «Бочечківське», які відбулися 15.06.2007 р. (протокол № 4), було прийнято рішення про задоволення заяви позивача про вихід із товариства та про виділення йому майна товариства на суму 2350 грн., а саме мотокоси на суму 2115 грн., решту 235 грн. виплатити грошима та віддати майно на протязі 5 днів (п. 2 протоколу № 4).
Відповідно до приписів ст. 144 ЦК України статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається з вартості вкладів його учасників.
Відповідно до статутного капіталу визначається мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів. Розмір статутного капіталу товариства не може бути меншим розміру, встановленого законом (п. 1). До моменту державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю його учасники повинні сплатити не менше ніж п'ятдесят відсотків суми своїх вкладів. Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства. Якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинно оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства (п. 3). Якщо після закінчення другого чи кожного наступного фінансового року вартість чистих активів товариства з обмеженою відповідальністю виявиться меншою від статутного капіталу, товариство зобов'язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку, якщо учасники не прийняли рішення про внесення додаткових вкладів. Якщо вартість чистих активів товариства стає меншою від визначеного законом мінімального розміру статутного капіталу, товариство підлягає ліквідації (п. 4).
Враховуючи, що про отримання ОСОБА_1 Свідоцтва про майновий пай Товариство дізналося у серпні 2009 р., 03.12.2009 р. відбулися збори учасників ТОВ «Бочечківське»(протокол № 7), на яких статутний капітал Товариства був зменшений з 228 818 грн. до 222 088 грн. на розмір невнесеної частки ОСОБА_1 - 6730 грн., при цьому були пропорційно зменшені частки учасників товариства у грошовому вираженні без зміни відсотків кожного учасника. Відповідна інформація була внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується Витягом № 4515686 станом на 03.12.2009 р.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає висновки суду першої інстанції стосовно недоведені позовних вимог правомірним та обґрунтованим, з нижченаведених підстав.
Відповідно до «Методичних рекомендацій по приватизації майна колективних сільськогосподарських підприємств»Міністерства сільського господарства і продовольства України та Української академії аграрних наук від 02.10.1992 р.: майновий пай - це грошовий (вартісний) еквівалент трудового внеску кожного працівника в колективне надбання (майно) за період роботи в господарстві (або за період, взятий до розрахунків).
Право на майновий пай у колективному сільськогосподарському підприємстві мають усі члени його трудового колективу - працюючі, пенсіонери за віком, інваліди, незалежно від того, де вони працюють (працювали) і які функції виконують (виконували): працівники полів, ферм, переробних цехів, обслуговуючих виробництв, керівники, спеціалісти, а також зайняті в об'єктах соціально-побутової сфери.
Такого права можуть набути також колишні члени колективного господарства у випадку їх повернення на роботу в ньому і поновлення у членстві (для пенсіонерів - при поверненні їх на постійне проживання в даному селі).
Правом на пай користуються також призвані для проходження дійсної (строкової) військової служби, обрані на виборні державні посади, направлені підприємством на навчання та на роботу в інші підприємства і організації (за умови їх повернення для роботи в господарстві і послідуючої роботи у ньому один - два роки). За згодою членів трудового колективу майнові паї можуть бути визначені також працівникам об'єктів соціальної і комунально-побутової сфери, які не є власністю господарства, але обслуговують безпосередньо дане господарство.
Майнові паї гарантуються їх власникам наявним на час приватизації колективним надбанням даного господарства, а також його щорічним приростом.
Відповідно до Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство»до пайового фонду підприємства включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, грошові кошти і відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій.
Право на майновий пай у колективному сільськогосподарському підприємстві визначається законодавством України, зокрема Законами України «Про власність»та «Про колективне сільськогосподарське підприємство». Таке право мають усі члени колективного сільськогосподарського підприємства, які були такими станом на 01.03.1992 р., у тому числі пенсіонери та тимчасово відсутні члени господарства, не позбавлені членства в колективному сільськогосподарському підприємстві.
Пунктом 4 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 р. N 177 (згідно з п. 1, дія якого поширюється в тому числі і на реорганізовані підприємства, у яких не завершено процес паювання майна і не здійснено належного оформлення та реалізації цих прав відповідно до законодавства) встановлено, що до списку осіб, які мають право на майновий пай, включаються всі члени підприємства та особи, за якими відповідно до законодавства зберігається право на майновий пай, у тому числі особи, які припинили трудові відносини з підприємством, але не отримали при цьому належного їм майнового паю натурою, грошима або цінними паперами, а також спадкоємці померлих осіб, які мали право на майновий пай.
Згідно з Порядком розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 р. №62, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 квітня 2001 р. за №305/5496 (згідно з п. З, дія якого поширюється на підприємства, у тому числі реорганізовані, у яких не завершено процес паювання майна і не здійснено належного оформлення цього процесу та не реалізовано права селян відповідно до законодавства), кожен із співвласників має право скористатися своїм майновим паєм шляхом об'єднання свого майнового паю з паями інших співвласників, отримати майно у натурі у спільну часткову власність та передати його до статутного (пайового) фонду новостворюваної юридичної особи (п. 8). Виділення із складу пайового фонду майна у натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням у процесі вирішення майнових питань здійснюється підприємством-правонаступником (користувачем) на підставі рішення зборів співвласників (п. 9).
При виділенні майна у натурі групі співвласників, які уклали договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, співвласники передають підприємству-правонаступнику (користувачу) один примірник цього договору і копію рішення зборів співвласників про виділення майна в натурі (п. 15).
В листі Міністерства аграрної політики України від 05.05.2001 р. №37-25-3-11/3923 «Щодо порядку видачі, обліку та погашення свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат)»зазначено:
П. 12. При видачі майна в натурі у спільну часткову власність групі співвласників, які уклали договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, співвласники передають підприємству-правонаступнику один примірник цього договору і копію рішення загальних зборів співвласників про виділення майна. Підприємство-правонаступник (користувач) одночасно з підписанням акта приимання-передавання майна вилучає Свідоцтва цієї групи співвласників і робить на них записи про видачу майна в натурі.
При цьому вказується номер та дата акта приймання-передавання майна, ставиться підпис керівника підприємства та печатка підприємства.
Підприємство, яке видало майно в рахунок майнового паю, протягом п'яти днів із дня підписання акта приймання-передавання майна передає сільській (селищній, міській) раді, яка видала Свідоцтво, копію акта приймання-передавання майна та Свідоцтво з відміткою про видачу майна у натурі.
Сільська (селищна, міська) рада на підставі цих документів робить відмітку про отримання майна в натурі в Книзі обліку та в списку осіб, які мають право на майновий пай реорганізованого підприємства, і на основі якого видано Свідоцтво.
П. 13. При переході права власності на майновий пай, яке здійснено на підставі Свідоцтва, орган місцевого самоврядування, який видав та зареєстрував його, видає нове Свідоцтво новому власнику, реєструє нове Свідоцтво у Книзі обліку, робить відповідний запис у списку осіб, які мають право на майновий пай. Старе Свідоцтво долучається до справи.
Виходячи з наведеного, тільки Свідоцтва про отримання майна в натурі підтверджує належність майнового паю як вартісного виразу частини майна розпайованного сільськогосподарського підприємства конкретній особі, у даному випадку ОСОБА_1
Позивач відповідно до ст. 33 ГПК України на вимогу суду апеляційної інстанції не надав оригіналу Свідоцтва про отримання майна в натурі.
Таким чином, позивач на сьогоднішній день є власником майнового паю колгоспу-асоціації пайовиків «Колос» у розмірі 7058,00 грн., але не має частини майна ТОВ «Бочечківське»в натурі.
Також колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо відхилення висновку судово-економічної експертизи № 209/09 від 12.04.2010 р., оскільки даним висновком не доведено внесення позивачем до статутного фонду Сільськогосподарського ТОВ «Бочечківське»в момент його створення у 2000 році майнового внеску в розмірі 6730 грн. та відображення цієї господарської операції в бухгалтерському обліку товариства, і наявним в матеріалах справи Свідоцтвом підтверджується, що з 01.03.2007 р., тобто ще до виходу з ТОВ «Бочечківське», позивач є власником свого майнового паю вартість 7058 грн. в повному обсязі.
Відповідно до ч. 5 ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, дійшла висновку, що рішення господарського суду Сумської області від 03.06.2010 р. по справі № 13/167-08 прийнято у відповідності до матеріалів справи та норм чинного законодавства і підстави для його скасування відсутні, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. 75, ст. 99, ст. 101, п. 1 ст.103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суд одноголосно, -
постановила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Сумської області від 03.06.2010 р. по справі № 13/167-08 залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя В.О. Фоміна.
Суддя Т.В. Гончар.
Суддя І.А. Шутенко.
Повний текст постанови підписано 20.09.2010р.