Україна
Харківський апеляційний господарський суд
«22»вересня 2010 року Справа № 49/21-10
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Горбачова Л.П., суддя Фоміна В.О.
при секретарі Сємєровій М.С.
за участю представників:
позивача -не з'явився,
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева», м. Харків (вх. №2267Х/2-6к) на рішення господарського суду Харківської області від 07.07.2010 року по справі №49/21-10
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі Харківського обласного управління ВАТ «Ощадбанку», м. Харків,
до Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева», м. Харків,
про зобов'язання вчинити певні дії, -
встановила:
Рішенням від 07 липня 2010 року господарського суду Харківської області по справі № 49/21-10 (суддя Кононова О.В.) позовні вимоги задоволено. Зобов'язано Державне підприємство «Завод ім. В.О. Малишева»(адреса: вул. Плеханівська, 126, м. Харків, 61001; п/р 260063012133 в ОПЕРО ХОУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 351823, код ЄДРПОУ 14315629) допустити представників Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі Харківського обласного управління ВАТ «Ощадбанк»до фактичної та документальної перевірки наявності, стану, розміру і умов зберігання майном, що є предметом застави за договором застави товарів в обороті від 10.04.2003 року; надати їм за першою вимогою будь -яку необхідну документацію для здійснення такого контролю, зокрема, але не виключно: документи, що необхідні для перевірки та підтверджують наявність, умови збереження та користування, кількість, склад та стан предмету застави (або тієї чи іншої його частини). Стягнуто з Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева»вул. Плеханівська, 126, м. Харків, 61001; п/р 260063012133 в ОПЕРО ХОУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 351823, код ЄДРПОУ 14315629) на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі Харківського обласного управління ВАТ «Ощадбанк»(МФО 351823, ЄДРПОУ 09351600, п/р 37390005 у філії - Харківське обласне управління ВАТ «Ощадбанк») -85,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач з рішенням суду Харківської області від 07 липня 2010 року не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 12 липня 2010 року по справі №49/21-10 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви ВАТ «Державний ощадний банк України»в особі Харківського обласного управління ВАТ «Ощадбанк»відмовити повністю. В обґрунтування посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а саме: відповідач посилається, зокрема на те, що господарським судом першої інстанції розглядалася справа № 11/333-05 за позовом ВАТ «Державний банк України»до ДП «Завод ім. В.О. Малишева»про спонукання вчинити певні дії. Предметом спору по цій справі було те, що позивач просив зобов'язати відповідача допустити представників банку до перевірки кількості та наявності заставленого майна, яке знаходиться на території заводу. Господарським судом Харківської області по справі №11/333-05 було винесено рішення, яким суд задовольнив позовні вимоги позивача та зобов'язав відповідача допустити представника банку до перевірки кількості та наявності заставлено майна по договору застави товарів в обороті від 10.04.2003 року. На виконання рішення від 19.07.2005 року господарського суду Харківської області було видано судовий наказ, державним виконавцем ДВС Комінтернівського району м. Харкова 05.02.2006 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Відповідачем на виконання судового наказу та рішення від 19.07.2005 року було допущено на територію заводу для огляду заставленого товару, державного виконавця та представників банку. Таким чином, відповідач вказує, що відповідно до ст. 62 господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, є справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав або є рішення цих органів з такого спору.
09 вересня 2010 року через канцелярію суду від ВАТ «Ощадбанк»надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що рішення господарського суду Харківської області від 07 липня 2010 року по справі №49/21-10 вважає законним та обґрунтованим , а апеляційну скаргу відповідача безпідставною. В обґрунтування своїх заперечень позивач посилається, зокрема, на те, що між позивачем та відповідачем 09 квітня 2003 року був укладений кредитний договір №60, згідно якого відповідач отримав кредит 5000000,00 гривень з остаточним терміном повернення не пізніше 30 червня 2004 року зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 22 % відсотки річних. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Державним підприємством «Завод ім. В.О. Малишева»та ВАТ «Ощадбанк»був укладений договір застави товарів в обороті від 10.04.2003 року, посвідчений нотаріусом ХМНО Єрьоменко В.В., зареєстрований в реєстрі за №428, укладений ВАТ «Ощадбанк»та ДП «Завод ім. В.О. Малишева». Предметом застави за цим договором є рухоме майно -товари в обороті (готова продукція), заставною вартістю 9123497,63 грн., яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126; склад готової продукції цех №940. Протягом розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем не було надано доказів виконання умов укладеного договору в частині допуску до перевірки стану заставного майна. Відповідно до вищевказаного позивач просить рішення господарського суду Харківської області від 07.07.2010 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ДП «Завод ім. Малишева»залишити без задоволення.
22 вересня 2010 року позивач та відповідач у судове засідання не з'явились, про причини не з'явлення суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час і місце слухання справи ухвалою суду від 13 вересня 2010 року про відкладення розгляду справи на 22 вересня 2010 року о 11:30 год. Також ухвалою від 13 вересня 2010 року сторони були попереджені, що у разі не з'явлення їх представників у судове засідання та не надання витребуваних судом документів, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами та за відсутністю представників сторін.
Колегія суддів перевіривши матеріали справи вважає, що не з'явлення представників сторін у судове засідання, ненадання позивачем та відповідачем документів, витребуваних ухвалою від 13 вересня 2010 року не перешкоджає розгляду у даному судовому засіданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції по даній справі.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги колегія суддів встановила наступне:
09 квітня 2003 року між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України»(позивач по справі) та Державним підприємством «Завод імені В. О. Малишева»(відповідач по справі) був укладений кредитний договір № 60 (кредитний договір), згідно якого відповідач отримав кредит 5000000,00 грн. з остаточним терміном повернення не пізніше 30 червня 2004 року зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 22 % відсотки річних.
В забезпечення виконання зобов'язань Державного підприємства «Завод ім. В. О. Малишева»за кредитним договором між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України»та Державним підприємством «Завод ім. В.О. Малишева»був укладений договір застави товарів в обороті від 10.04.2003., (договір застави). Предметом застави за цим договором є рухоме майно, а саме: товари в обороті (готова продукція), заставною вартістю 9123497,63 гри., яка знаходиться за адресою: місто Харків, вул. Плеханівська, 126; Склад готової продукції цех № 940: 1Д80Б дизель - 2 од.; дизель 10Д100М1А - 4 од.; 4Д80Б дизель - 2 од.; 5Д70 дизель-генератор - 4 од.; 2Д100.01.101сб.1 гільза циліндра - 25 од.; Д100.05.101.сб.3к/вал-165од.; 10Д100.05.102.сб2к/вал-97од.; 1Д50.27сб.2 топливний насос - 35 од.
Відповідно до п. 9.1. Договору, він діє до повного виконання відповідачем зобов'язань за Кредитним договором та додатковими угодами до нього в повному обсязі.
Згідно п. 3.1.1. договору застави заставодержатель має право без будь-яких обмежень зі сторони заставодавця у будь-який час перевіряти документально та фактично наявність, стан та умови зберігання предмета застави, та дотримання цього договору.
Згідно ст. 12 Закону України «Про заставу» у договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода. Опис предмета застави в договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо). При укладанні договору застави за згодою сторін або на вимогу однієї із сторін може бути проведена аудиторська перевірка достовірності та повноти балансу або фінансового стану відповідної сторони договору застави та оцінка предмета застави відповідно до законодавства.
Згідно п. 3.2.7. договору застави заставодавець зобов'язується на протязі усього строку дії цього договору забезпечити надання безперешкодного проходу представникам заставодержателя з метою здійснення контролю за наявністю, кількістю предмета застави та виконанням цього договору, а також надавати будь-яку необхідну документацію для здійснення такого контролю за першою вимогою заставодержателя.
Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що з матеріалів справи вбачається, що позивач направляв письмові повідомлення від 01.03.2010. № 11/2-08/129 та від 30.03.2010. № 11/2-09-155 про необхідність забезпечення уповноваженим представникам ВАТ «Ощадбанк»в особі філії - Харківське обласне управління безперешкодного фізичного доступу для здійснення документальної та фактичної перевірки наявності, стану, розміру і умов зберігання предмету застави, а також надання будь-якої необхідної документації для здійснення такого контролю за першою вимогою заставодержателя. Також вказаними повідомленнями про перевірку позивач вимагав узгодити дату та час перевірки, оскільки особливий статус відповідача, як режимного підприємства вимагає попереднього узгодження здійснення перевірки.
Відповідач отримав вказані повідомлення 05.03.2010 року, про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення № 6167304.
Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач відповідей на такі повідомленні не надав, не забезпечив доступ представникам позивача на підприємство в порядку, передбаченому Положенням про пропускний та внутрішньо об'єктовий режим на ДП «Завод ім. В.О. Малишева»шляхом узгодження дати та часу перевірки, видачі разових перепусток, тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно п.1. ст.175 господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно ч. 3 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача в апеляційній скарзі, на те, що даний спір вже вирішувався господарським судом, оскільки прийняте рішення господарським судом Харківської області по справі № 11/333-05 за позовом ВАТ «Державний ощадний банк України» до ДП «Завод ім. В.О. Малишева»про той же предмет, із тих же підстав.
Укладені між сторонами договори чинні на теперішній час, взаємні зобов'язання сторін не припинені, тому сторона право, якої порушено невиконанням зобов'язання іншою стороною, має право на звернення до суду за захистом порушеного права. Крім того, слід зазначити, що рішення суду по справі №11/333-05 було прийнято 19.07.2005 року, а вимоги ВАТ «Державний ощадний банк України», якими він обґрунтовує свої позовні вимоги та порушення зобов'язань з боку відповідача були надіслані відповідачу 01.03.2010 року та 30.03.2010 року, тому зазначене рішення ніяким чином не стосується тих правовідносин, які виникли в 2010 році між ВАТ «Державний ощадний банк України»та ДП «Завод ім. В.О. Малишева».
Відповідно ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема: примусове виконання обов'язку в натурі.
Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Харківської області, що зазначені норми чинного законодавства та вказані фактичні обставини справи свідчать про обґрунтованість вимог позивача про спонукання відповідача допустити представників позивача до перевірки кількості та наявності заставного майна та надати необхідної документації для здійснення такого контролю, яке знаходиться на території відповідача.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими і не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення по даній справі, тому рішення господарського суду Харківської області від 07 липня 2010 року по справі № 49/21-10 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п.1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,
постановила:
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева»залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 07 липня 2010 року по справі № 49/21-10 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Лакіза В.В.
Суддя Горбачова Л.П.
Суддя Фоміна В.О.
Повний текст постанови складено 24.09.2010 року