Постанова
Іменем України
28 вересня 2010 року Справа № 5020-2/145-062
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
представник позивача: Єременко Володимир Вікторович, довіреність № 5255 від 03.10.09, Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" в особі Севастопольської філії публічного акціонерного товариства "Комерційний банк ;
представник відповідача: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Стройукринтек";
відповідач: не з'явився , ОСОБА_2;
відповідач: не з'явився, ОСОБА_3;
розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 2 вересня 2010 року у справі № 5020-2/145-062
за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" в особі (вул. Набережна Перемоги, 50,Дніпропетровськ,49094) Севастопольської філії публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" (пр. Ген. Острякова, 15,Севастополь,99029)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Стройукринтек" (вул. Горпищенка, 118-А, кв. 15,Севастополь,99012) ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) ОСОБА_3 (АДРЕСА_2)
про стягнення 61 773,10 грн,
Ухвалою господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 02 вересня 2010 року відмовлено публічному акціонерному товариству комерційний банк "ПриватБанк" в особі Севастопольської філії публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" у прийнятті позовної заяви до товариства з обмеженою відповідальністю "Стройукринтек", ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення 61 773,10 грн.
Судовий акт був винесений на підставі пункту 1 частини 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з тим, що позовна заява не підлягає розгляду в господарських судах.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду скасувати.
Заявник апеляційної скарги обґрунтовує свої вимоги тим, що предметом спору у даній справі є позовна вимога про стягнення суми на підставі кредитного договору, який був укладений між юридичними особами і є господарським правочином.
У судовому засіданні позивач підтримав вимоги апеляційної скарги.
Представник товариства з обмеженою відповідальністю "Стройукринтек" та ОСОБА_2, ОСОБА_3 у судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином рекомендованою кореспонденцією.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представників відповідачів за наявними документами в матеріалах справи.
Проаналізувавши обставини справи, судова колегія вважає, що вимоги апеляційної скарги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Предметом апеляційного перегляду є ухвала господарського суду міста Севастополя про відмову у прийнятті позовної заяви публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк".
Для вирішення спору у даній справі необхідно встановити наявність чи відсутність передбаченої законом підстави для відмови у прийнятті позову.
Відмовляючи у прийнятті позовної заяви, суд першої інстанції дійшов висновку щодо неналежного суб'єктного складу учасників спору, у зв'язку з чим він непідвідомчий господарським судам.
Перевіряючи підстави прийняття оскаржуваної ухвали, судова колегія встановила наступне.
Дійсно, в числі відповідачів у даній справі є фізичні особи, зокрема ОСОБА_2, ОСОБА_3.
Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарським судам не підвідомчі спори, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів.
Згідно зі статтею 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом, та справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Згідно з частиною 1 статті 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
Таким чином, господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.
Системний аналіз приписів наведених норм свідчить про те, громадянин, як фізична особа, не може бути стороною в господарському процесі, а відтак спори за їх участю не підлягають вирішенню в господарських судах.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зобов'язаний відмовити у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
Викладене підтверджує правомірність висновків суду першої інстанції щодо необхідності відмови у прийнятті позовної заяви.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оцінюючи докази відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, розглянувши апеляційну скаргу по суті, дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, судова колегія вважає, що заявник апеляційної скарги не довів обґрунтованість своїх вимог, у зв'язку з чим вони задоволенню не підлягають.
За результатами повторного перегляду справи, суд апеляційної інстанції встановив відсутність достатніх правових підстав для скасування оскаржуваної ухвали і задоволення апеляційної скарги.
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, статтею 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 2 вересня 2010 року у справі № 5020-2/145-062 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді