Постанова
Іменем України
27 вересня 2010 року Справа № 5020-9/358-4/031
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивача: Соловйова Віра Рафаїлівна, довіреність № 16376/02-09 від 29.12.09, відкрите акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго";
відповідача: Кісса Олександр Миколайович, довіреність № 28 від 18.01.10, комунальне підприємство "Енергосервіс";
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Погребняк О.С.) від 18 серпня 2010 року у справі №5020-9/358-4/031
за позовом відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (вул. Хрустальова, 44,Севастополь,99040)
до комунального підприємства "Енергосервіс" (вул. І. Голубця, 5,Севастополь, 99003)
про стягнення 212638,41 грн.
24 червня 2009 року відкрите акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до комунального підприємства "Енергосервіс" про стягнення 212638, 41 грн., з яких 207592, 93 грн. - заборгованість за спожиту активну електричну енергію за період з 27 березня 2008 року по 18 червня 2009 року, та 5045, 48 грн. - заборгованість за недообліковану електричну енергію за період з 11 квітня 2008 року по 10 жовтня 2008 року.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання за договором на постачання електричної енергії № 5159 від 16 червня 2007 року в частині повної та своєчасної сплати спожитої електричної енергії.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 18 серпня 2010 року у справі № 5020-9/358-4/031 у задоволенні позову відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" відмовлено в повному обсязі.
При винесенні рішення, господарський суд міста Севастополя керувався тим, що договором не були узгодженні всі істотні умови для даного виду договору. Також місцевий господарський суд зробив висновок, що комунальне підприємство не є споживачем електричної енергії, що в нього немає розрахункових приладів обліку.
Не погодившись із зазначеним рішенням, відкрите акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Севастополя від 18 серпня 2010 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційні вимоги обґрунтовані порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.
Як стверджує заявник апеляційної скарги, місцевий господарський суд неналежним чином та неповно дослідив матеріали справи, які мають істотне значення, зокрема те, що договором № 5159 від 16 червня 2007 року, а також додатками до нього, які є невід'ємною частиною вказаного договору, було визначено і точку обліку електричної енергії, і межі балансової належності. Тобто, на думку відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго", усі дії щодо виставлення рахунків за спожиту електричну енергію та контролю приладів обліку, воно виконувало згідно положень зазначених нормами Правил користування електричною енергією та діючим законодавством України.
За розпорядженням заступника голови суду від 27 вересня 2010 року суддю Лисенко В.А. у зв'язку із зайнятістю в іншому процесі замінено на суддю Черткову І.В.
У судовому засіданні , призначеному на 27 вересня 2010 року, представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги у повному обсязі. Представник відповідача надав заперечення до апеляційної скарги, на підставі яких зазначив, що рішення господарського суду міста Севастополя є законним, а апеляційна скарга - необгрунтованою.
Повторно переглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Севастополя - скасуванню з наступних підстав.
16 червня 2007 року між відкритим акціонерним товариством "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (постачальник) та комунальним підприємством "Енергосервіс" (споживач, основний споживач) був укладений договір на поставку електричної енергії № 5159 на об'єкти розташовані у Гагаринському районі міста Севастополя. Строк дії вказаного договору був продовжений (згідно до п. 9.4 договору) на подальші періоди.
Згідно до п. 2.2.3 договору, комунальне підприємство "Енергосервіс" зобов'язалось сплачувати постачальнику вартість електричної енергії на умовах, передбачених додатками "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії".
Поставка електроенергетики в Україні здійснюється відповідно до норм статей 275-277 Господарського кодексу України, Закону України "Про електроенергетику", Порядку поставки електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 24.03.1999 р. № 441 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2002 р. № 475 та Правил користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. в редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22.08.2002 р. № 928.
Згідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання електроенергії можливе лише на підставі договору з електропостачальником.
Пунктом 5.1 Правил користування електричною енергією встановлено, що
постачання електричної енергії всім споживачам здійснюється постачальником електричної енергії відповідно до режимів, передбачених договорами.
Згідно до частини 2 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
Правилами користування електричної енергії, а саме пунктом 1.2, зазначене, що основний споживач - споживач електричної енергії або власник електричних мереж, мережі якого безпосередньо підключені до мереж електропередавальної організації або до магістральних (міждержавних) електромереж та який передає частину електроенергії своїми електромережами субспоживачам;
субспоживач - споживач, якому електрична енергія постачається постачальником електричної енергії через мережі електропередавальних організацій та технологічні електричні мережі основного споживача, до мереж якого приєднані електроустановки суб'єкта господарської діяльності - споживача (субспоживача);
Отже, відповідно до норм Правил користування електричною енергією, комунальне підприємство "Енергосервіс" у відношенні до позивача є споживачем, а там, де до його мереж приєднані електроустановки інших споживачів - основним споживачем.
Згідно пункту 1.6 Правил користування електричною енергією відносини між споживачами та субспоживачами, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача, що укладається між ними на основі типового договору. Основні споживачі, для яких надання послуг з передачі електричної енергії не є основним видом діяльності та які не є електропередавальними організаціями, не мають права відмовити субспоживачам у разі дотримання останніми вимог цих Правил в укладенні договорів про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача.
Пунктом 4.1 Правил користування електричною енергією зазначено, що електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та потужності, що встановлюються відповідно до вимог ПУЕ та проектних рішень, а також за бажанням споживача засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.
Згідно пункту 3.1 Правил користування електричною енергією межа експлуатаційної відповідальності між споживачами і електропередавальною організацією (основним споживачем) за стан і обслуговування суміжних електроустановок фіксується в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін.
Згідно статті 1 Закону України "Про електроенергетику" енергія є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.
Згідно Правил користування електричною енергією точка продажу електричної енергії споживачу встановлюється на межі балансової належності його електроустановок та зазначається в договорі про поставку електричної енергії.
З матеріалів справи вбачається, що відкритим акціонерним товариством "Енергетична компанія "Севастопольенерго" в мережі комунального підприємства "Енергосервіс" передається електрична енергія, яка відпускається останнім в мережі субспоживачів, а електролічильники, фіксуючи об'єм фактично поставленої електроенергії встановлені на межах балансової належності електромереж, яка знаходиться на зборках домів по вказаним в матеріалах справи адресам (а.с. 24-46), а також в додатку № 2 до договору № 5159, а прилади сумісно - домового обліку встановлені згідно проектів на електропостачання споживачем.
Стосовно посилання місцевого господарського суду на недоведеність позивачем факту визначення об'ємів електричної енергії в договорі, слід зазначити, що в додатку № 3 до договору про передачу електричної енергії вказана одна точка обліку електричної енергії відповідача - Проспект Жовтневої Революції, 57, а в додатку №1 узгодженні і розмір дозволеної напруги, і об'єми постачання електричної енергії та розмежовані по місяцям.
Відповідно до пункту 6.14 Правил користування електричною енергією обсяг проданої споживачу активної електричної енергії визначається відповідно до даних розрахункового обліку про її фактичне споживання.
Пунктом 8.2 договору № 5159 встановлено, що відносини між споживачем та електропередавальною організацією регулюються умовами договору про технічне обслуговування електрозабезпечення споживача, який укладається між ними, що кореспондується з п. 1.6 Правил користування електричною енергією.
10 листопада 2008 року між позивачем та відповідачем був укладений відповідний договір № 1006-54/08/2098, яким визначене, що власник мереж забезпечує передачу електричної енергії до межі балансової належності належних йому електричних мереж.
Згідно Правил користування електричною енергією договір про сумісне використання технологічних мереж укладається тільки зі споживачем.
Тобто, з огляду на зазначене, висновки суду першої інстанції про те, що відповідач не є споживачем електричної енергії спростовуються матеріалами справи. Не відповідають дійсності вони і на підставі того, що згідно до витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 49) одним з основних видів діяльності комунального підприємства "Енергосервіс" є розподіл електроенергії.
Відповідно до п. 1.2 споживач електричної енергії (споживач) - юридична або фізична особа - суб'єкт господарської діяльності, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних
електроустановок на підставі договору.
електроустановка - установка, яка призначена для виробництва або перетворення, передачі, розподілу чи споживання електроенергії.
На підставі того, що обліковувати електричну енергію згідно норм Правил користування електричної енергії може тільки прилад обліку, а прилади обліку знаходяться на балансі основного споживача, отже розташовані на межі балансової належності між відкритим акціонерним товариством "Енергетична компанія "Севастопольенерго" та комунального підприємства "Енергосервіс", яка визначена додатком № 2 до договору № 5159, що підтверджується матеріалами справи, відповідач фактично цілком і повністю є споживачем електричної енергії, та водночас і основним споживачем там, де до його мереж приєднані електроустановки інших споживачів.
Вищенаведений факт підтверджується також і договором № 55-25/07 від 01 січня 2007 року про відшкодування затрат за обслуговування внутрішньо - домових мереж, укладеним між позивачем та відповідачем, діючим і до сьогодні, згідно до умов якого ( пункт 1.1) відкрите акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (замовник) поручає та комунальне підприємство "Енергосервіс" (виконувач) бере на себе надійну передачу електричної енергії, яку поставляє замовник в квартири та другі приміщення житлового фонду по його внутрішньо - домовим мережам від межі розподілу електромереж між сторонами до електролічильника споживача. Пунктом 1.3 цього договору замовник сплачує виконувачу витрати за обслуговування внутрішньо - домових мереж виконувача в межах розмірів засобів, передбачених структурами тарифів на передачу електричної енергії замовника.
Отже, на підставі показників приладів обліку, представлених щомісячно споживачем, згідно додатку № 6 договору № 5159, відкрите акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" проводило нарахування за спожиту електричну енергію та виставляло відповідні рахунки. Однак відповідач частково сплачував споживання електричної енергії, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 207592, 93 грн. за період з 27 березня 2008 року по 18 червня 2009 року.
Правилами користування електричною енергією, зокрема п. 9.1, встановлено, що постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на отримання від споживача своєчасної оплати за електричну енергію та інших платежів відповідно до умов договору та законодавства України, на стягнення пені або інших санкцій за несвоєчасну оплату спожитої електричної енергії.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відсутність сплати вказаних рахунків, є односторонньою відмовою від виконання зобов'язань за договором № 5159 від 16 червня 2008 року.
При цьому, приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондуються з вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
З огляду на вищезазначене, судова колегія погоджується з доводами заявника апеляційної скарги щодо розрахунків заборгованості відповідача за спожиту електричну енергію.
Зі змісту матеріалів справи судовою колегією встановлено, що 10 жовтня 2008 року була проведена перевірка технічного стану розрахункових приладів обліку в Гагарінському районі - на об'єкті Гагаріна, 17, було встановлено порушення Правил користування електричною енергією, вказаного в пункті 7.30 цих Правил, а саме: відсутність пломби на корпусі лічильника № 03789800, за даним фактом був складений акт про порушення Правил користування електричною енергією № 0100576 від 10 жовтня 2008 року.
Статтею 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушенням в електроенергетиці є пошкодження приладів обліку.
28 жовтня 2008 року відбулося засідання комісії відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" за розглядом акту про порушення Правил користування електричною енергією № 0100576 від 10 жовтня 2008 року, на якому прийнято рішення про нарахування об'єму недооблікованої електричної енергії в кількості 21343 кВт/ч. за період з 11 квітня 2008 року по 10 жовтня 2008 року, внаслідок якого відповідач повинен був сплатити, згідно пункту 7.32 Правил користування електричною енергією, виставлений від 06 листопада 2008 року рахунок на суму 5045, 48 грн. впродовж 30 днів. Однак, всупереч вказаним нормам спеціального законодавства України, відповідачем не була сплачена заборгованість за споживання недооблікованої електричної енергії.
Згідно до частини 2 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач.
Згідно до пункту 3.2 Правил користування електричною енергією відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони знаходяться.
Згідно до статті 627 Цивільного Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Оскільки, при укладенні договору про передачу електричної енергії № 5159 від 16 червня 2008 року, сторони дійшли згоди стосовно всіх умов, відповідно до Правил користування електричною енергією, діючого спеціального законодавства України, та в процесі дії цього договору факт його укладення сторони не оспорювали, на цих підставах протягом довготривалого часу позивач поставляє відповідачу електричну енергію, яку відповідач приймає та передає по підключеним до нього мережам субспоживачів.
З огляду на те, що відповідачем, як споживачем електричної енергії, були порушені норми пунктів 4.10, 4.11, 11.2, 7.30 Правил користування електричною енергією, а саме: безоблікове користування електричною енергією та, як зазначене вище, не були виконані в повному обсязі зобов'язання за договором поставки електричної енергії № 5159 від 16 червня 2008 року, на цих підставах позивач обгрунтовано звернувся до господарського суду міста Севастополя за захистом своїх прав.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з доводами та розрахунками заявника апеляційної скарги, та вважає висновки рішення господарського суду першої інстанції невідповідними до фактів, які є в матеріалах справи.
Керуючись статтями 101, ч. 2 ст. 103, ч.1 ч.3 ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" задовольнити.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 18 серпня 2010 року у справі № 5020-9/358-4/031 скасувати.
Постановити нове рішення.
Задовольнити позов відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго".
3.Стягнути з комунального підприємства "Енергосервіс" (99003, місто Севастополь, вул. І. Голубця, 5, р/р № 26000300111236 в ПКФ АО "Вабанк" місто Сімферополь код ОКПО 13789271, МФО 321637) на користь відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (99040, місто Севастополь, вул. Хрустальова, 44) на рахунок зі спеціальним режимом використання № 2603830131168, МФО 384027, код ОКПО 054 7108 в Севастопольському міському відділенні Збербанка № 4548 заборгованість за активне споживання електричної енергії в сумі 207592, 93 грн., суму заборгованості за недообліковану електроенергію, нараховану за актом про порушення Правил користування електричною енергією - 5045, 48 грн. Видати наказ.
4. Стягнути з комунального підприємства "Енергосервіс" (99003, місто Севастополь, вул. І. Голубця, 5, р/р № 26000300111236 в ПКФ АО "Вабанк" місто Сімферополь код ОКПО 13789271, МФО 321637) на користь відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (99040, місто Севастополь, вул. Хрустальова, 44) на р/р № 260073537, МФО 300506, код ОКПО 05471081 в АО "Перший інвестиційний банк" міста Києва 3421, 00 грн. державного мита, у тому числі 1063, 19 грн. за апеляційне оскарження та 312, 50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
5. Виконання постанови відстрочити до 27 березня 2011 року.
6. Видачу наказів доручити господарському суду міста Севастополя.
Головуючий суддя
Судді