Постанова
Іменем України
28 вересня 2010 року Справа № 2-23/4600-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивач: ОСОБА_1, довіреність № 1276 від 04.06.08, ОСОБА_2;
третьої особи: ОСОБА_3, довіреність № 4124 від 20.08.10, фізична особа - підприємець ОСОБА_4;
відповідача: не з'явився, спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південий хрест";
відповідача: не з'явився, приватне підприємство "Дюнар";
відповідача: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Економікторг";
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Доброрез І.О.) від 29 вересня 2009 року у справі № 2-23/4600-2009
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південний хрест" (вул. Некрасова, 43, кв. 102, місто Євпаторія, 97400; вул. Інтернаціональна, буд. 115, місто Євпаторія, 97400)
приватного підприємства "Дюнар" (вул. Радунська, 38, кв. 78, місто Київ 1, 01001)
товариства з обмеженою відповідальністю "Економікторг" (вул. Жмури, 1, місто Донецьк, 83000) (вул. Некрасова 94, кв. 4, місто Донецьк, 83000)
третя особа: ОСОБА_4 (АДРЕСА_2).
про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна
ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до спільного підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю „Південний хрест”, приватного підприємства „Дюнар”, товариства з обмеженою відповідальністю „Економікторг” про визнання недійсним договору від 16 жовтня 2007 року купівлі -продажу нерухомого майна - торгово -розважального комплексу з рестораном, який знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Євпаторія, вул. Горького, 5-Г загальною площею 1245,8 кв.м, що складається з літ. „Е,Е2,Е3” загальною площею 1245,8 кв.м та навісу літ. „Ж1” площею 1068,8 кв.м., навісу літ. „Ж4” площею забудови 72,0 кв.м, навісу літ. „Ж3” площею забудови 34,0 кв.м, укладеного між приватним підприємством „Дюнар” та товариством з обмеженою відповідальністю „Економікторг” та зареєстрованого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 в реєстрі за № 4461.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 29 вересня 2009 року з урахуванням ухвали від 16 жовтня 2009 року про виправлення описки позов ОСОБА_2 задоволено, визнано недійсним договір купівлі - продажу нерухомого майна від 16 жовтня 2007 року, укладений між приватним підприємством "Дюнар" та товариством з обмеженою відповідальністю "Економікторг" про передачу у власність торгово - розважального комплексу з рестораном, що розташований за адресою: місто Євпаторія, вул. Горького, 5-Г загальною площею 1245,8 кв.м, вирішено питання про розподіл судових витрат.
На рішення суду фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4, яка не була учасником судового процесу, подана апеляційна скарга, в якій заявник просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 29 вересня 2009 року скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Так, за твердженням заявника апеляційної скарги, порушення норм процесуального права виразилося у тому, що суд першої інстанції не залучив її до участі у справі, в той час, як майно, яке є предметом спору у даній справі, належить їй на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності.
Фізична особа -підприємець ОСОБА_4 також зазначає, що поза увагою місцевого господарського суду залишилось те, що наслідки недійсності угоди стосуються сторін угоди і не поширюються на права позивача, який не є стороною спірного договору купівлі - продажу.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07 грудня 2009 року апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий - суддя Антонова І.В., судді Остапова К.А., Ткаченко М.І..
Даною ухвалою суду апеляційної інстанції фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Економікторг".
У зв'язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні судді Остапової К.А. на підставі розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 грудня 2009 року здійснено заміну судді Остапової К.А. на суддю Котлярову О.Л.
У зв'язку з відпусткою судді Котлярової О.Л. на підставі розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 05 серпня 2010 року здійснено заміну судді Котлярової О.Л. на суддю Прокопанич Г.К.
У зв'язку з відпусткою судді Прокопанич Г.К. на підставі розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 03 вересня 2010 року здійснено заміну судді Прокопанич Г.К. на суддю Заплава Л.М.
У зв'язку з відпусткою судді Ткаченка М.І. на підставі розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 вересня 2010 року здійснено заміну судді Ткаченка М.І. на суддю Котлярову О.Л.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 вересня 2010 року строк розгляду апеляційної скарги ОСОБА_4 продовжено на п'ятнадцять днів.
У зв'язку з відрядженням судді Котлярової О.Л. на підставі розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 28 вересня 2010 року здійснено заміну судді Котлярової О.Л. на суддю Градову О.Г.
У судове засідання, призначене на 28 вересня 2010 року, представники відповідачів - спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південий хрест", приватного підприємства "Дюнар", товариства з обмеженою відповідальністю "Економікторг" не з'явилися, про час та місце розгляду справи сповіщалися належним чином, причин своєї неявки суду не повідомили.
Оскільки явка в судове засідання представників - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Тому, з урахуванням наявних у справі доказів, судова колегія визнала можливим розглянути справу у відсутність осіб, що не з'явилися.
Переглянувши рішення суду першої інстанції в порядку статей 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
14 вересня 2007 року проведені загальні збори учасників спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Південний хрест», під час яких було вирішено виключити зі спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Південний хрест»учасника ОСОБА_2 та провести з ним розрахунки відповідно до статті 54 Закону України «Про господарські товариства»; прийнято рішення про перерозподіл часток в товаристві та про затвердження нової редакції Статуту підприємства.
Вказаним рішенням загальних зборів також узгоджено продаж торгівельно-розважального комплексу з рестораном, розташованого за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Євпаторія, вул. Горького, будинок 5-г за ціною 204700,00 грн., укласти який від імені спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Південний хрест»було уповноважено ОСОБА_6
На підставі рішення загальних зборів 15 вересня 2007 року між спільним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Південний хрест»(продавець) та приватним підприємством «Дюнар»(покупець) укладено договір купівлі - продажу торгівельно-розважального комплексу з рестораном, розташованого по АДРЕСА_3 загальною площею 1245,8 кв.м (а.с. 9 том 1).
Відповідно до пункту 1 договору торгівельно -розважальний комплекс з рестораном складається: з літер „Е,Е2,Е3” загальною площею 1245,8 кв.м; навісу літ. „Ж1” площею забудови 1068,8 кв.м, навісу літ. „Ж4” площею забудови 72,0 кв.м; навісу літ. „Ж3” площею забудови 34,0 кв.м.
Вказаний договір купівлі -продажу посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстровано в реєстрі за № 9415.
В подальшому приватне підприємство «Дюнар» продало вказаний торгівельно-розважальний комплекс з рестораном за договором купівлі -продажу від 16 жовтня 2007 року, який було посвідчено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за № 4461, товариству з обмеженою відповідальністю «Економікторг»(а.с. 11 том 1).
27 грудня 2007 року на підставі договору, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за № 5553, товариство з обмеженою відповідальністю „Економікторг” продало вказане нерухому майно фізичній особі -підприємцю ОСОБА_4 (а.с. 151-152 том 1).
Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 09 січня 2008 року, виданим Кримським республіканським підприємством „Бюро реєстрації та технічної інвентаризації в місті Євпаторія”, право власності на торгівельно -розважальний комплекс з рестораном по АДРЕСА_3 зареєстровано за ОСОБА_4 (а.с. 152 том 1).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 лютого 2009 року у справі № 2-5/16532-2007, що набрало законної сили, визнано недійсним та скасовано рішення зборів засновників (учасників) спільного підприємства у формі товариства з обмеженою „Південний хрест” від 14 вересня 2007 року про виключення ОСОБА_2 зі складу засновників підприємства та про затвердження в новій редакції Статуту підприємства (а.с. 13-15 том 1).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 серпня 2009 року у справі № 2-22/3566-2009, яке є чинним, визнано недійсним рішення загальних зборів спільного підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю „Південний Хрест” від 14 вересня 2007 року в частині продажу приватному підприємству „Дюнар” торгівельно -розважального комплексу з рестораном по АДРЕСА_3 та уповноваження президента спільного підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю „Південний хрест” ОСОБА_8 укласти від імені підприємства договір купівлі -продажу вказаного майна; визнано недійсним договір купівлі -продажу вказаного нерухомого майна від 15 вересня 2007 року, укладеного між спільним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Південний - Хрест” та приватним підприємством „Дюнар”. (а.с. 77-80 том 1).
Стверджуючи, що договір купівлі -продажу, укладений 16 жовтня 2007 року між приватним підприємством „Дюнар” та товариством з обмеженою відповідальністю „Економікторг”, не відповідає вимогам закону, засновник спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Південний Хрест” ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання його недійсним.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Євпаторійської міської ради від 10 грудня 1996 року за № 663пр був затверджений Статут спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Південний Хрест”, засновниками якого є ОСОБА_6, ОСОБА_9 та ОСОБА_2 (а.с. 32-40 том 1).
Участь ОСОБА_2 у заснуванні спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Південний Хрест” підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (а.с. 25 том 1).
ОСОБА_2 як засновник спільного підприємства формі товариства з обмеженою відповідальністю „Південний Хрест” просить визнати недійсним договір купівлі -продажу від 16 жовтня 2007 року, укладений між приватним підприємством „Дюнар” та товариством з обмеженою відповідальністю „Економікторг”.
Позов подано на підставі пункту 4 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким до компетенції господарських судів віднесені справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
За змістом частини першої статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Отже, виходячи з положень наведених норм, господарському суду підвідомчі корпоративні спори між учасниками товариства та між учасником і господарським товариством.
У позовній заяві ОСОБА_2 зазначає, що порушення його корпоративних прав полягає в незаконному продажу належному спільному підприємству у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Південний Хрест” торгівельно -розважального комплексу з рестораном по АДРЕСА_3
Згідно зі статтями 12 Закону України „Про господарські товариства” та 115 Цивільного кодексу України акціонерне товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність, придбаного за рахунок продажу акцій, одержаного в результаті його господарської діяльності, а також іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом, а акціонер є лише власником акцій.
З наведених підстав позову та обставин справи вбачається, що спірний договір купівлі -продажу від 16 жовтня 2007 року, укладений на підставі визнаного у судовому порядку недійсним договору купівлі - продажу від 15 вересня 2007 року, порушує права саме спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Південний Хрест”, а не ОСОБА_2 як учасника товариства.
Згідно з пунктом 1.1 рекомендацій Вищого господарського суду України від 28 грудня 2007 року № 04-5/14 „Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин” до виключної компетенції господарських судів відносяться справи у спорах між учасниками (акціонерами, засновниками) господарського товариства та господарським товариством, пов'язані з реалізацією та захистом корпоративних прав.
Відповідно до пункту 1.2 вказаних рекомендацій до корпоративних спорів належать також спори за позовами учасників (акціонерів) господарських товариств про визнання недійсними правочинів, укладених товариством, якщо позивач обґрунтовує позовні вимоги порушенням його корпоративних прав або інтересів.
Відповідно, неможливим є ототожнення прав та інтересів акціонера з правами та інтересами самого акціонерного товариства, які формулюються його вищими органами і захищаються в суді не окремим акціонером, а правлінням чи іншими спеціально уповноваженими на це виконавчими органами останнього.
Дійсно, на підставі статті 10 Закону України „Про господарські товариства" учасники товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.
Таким чином, акціонер є власником належних йому акцій, якими він може вільно розпоряджатися.
Вказані вище положення чинного законодавства свідчать про те, що позивач як акціонер наділений певними корпоративними правами, тобто правами особи, частка якої визначається у статутному капіталі господарського товариства, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарським товариством, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даного товариства та активів у разі ліквідації останнього відповідно до закону, а також інші правомочності передбачені законом та статутними документами.
При цьому, до складу повноважень учасника господарського товариства (акціонера) при реалізації своїх корпоративних прав не відноситься право визнавати недійсними правочини, що були укладені самим господарським товариством, крім випадків, коли він уповноважений на це відповідним акціонерним товариством, або якщо таке право надається йому статутом акціонерного товариства.
У пункті 51 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" зазначено, що законом не передбачено право акціонера (учасника) господарського товариства звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва. З цієї підстави господарським судам належить відмовляти акціонерам (учасникам) господарського товариства в задоволенні позовів про укладення, зміну, розірвання чи визнання недійсними договорів та інших правочинів, вчинених господарським товариством (Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.11.2009 №29-28/177-08-5087; пункті 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України) " від 27.11.2009 №01-08/631, пункті 2.2.1 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 № 04-5/14 „Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин” та знайшла своє відображення у практиці Вищого господарського суду України, зокрема у постанові від 22.06.2010 у господарській справі № 5020-10/097-1/119).
Таким чином, враховуючи, що акціонер не наділений суб'єктивним правом щодо здійснення повноважень власника майна акціонерного товариства поза відносинами представництва, він може брати участь в управлінні справами товариства тільки в порядку, визначеному в установчих документах та законодавстві, що регулює ці правовідносини, тому відчуження товариством майна та інших речових прав не може вважатися порушенням прав акціонерів.
Позивачем ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не надано доказів того, що він уповноважений на звернення з позовом відповідним товариством, як і не доведено те, що таке право надано йому статутом акціонерного товариства.
Таким чином, оскільки ОСОБА_2 фактично звернувся до суду за захистом права спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Південний Хрест” на належне йому майно, відчужене за спірним договором купівлі -продажу, поза відносинами представництва, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права дає підстави суду апеляційної інстанції для скасування прийнятого у справі рішення.
Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 задовольнити.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 29 вересня 2009 року у справі № 2-23/4600-2009 скасувати.
Прийняти нове рішення у справі.
У позові відмовити.
Головуючий суддя
Судді