Постанова від 29.09.2010 по справі 2-7/542-2010

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

27 вересня 2010 року Справа № 2-7/542-2010

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді ,

суддів ,

,

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_2, дов. № 1776 від 02 вересня 2010 року (ОСОБА_1);

відповідача: Кілін С.В., дов. № б/н від 27 липня 2010 року (товариство з обмеженою відповідальністю "Адоніс-ЛТД");

третьої особи: не з'явився (Державний реєстратор Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради);

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 08 липня 2010 року у справі №2-7/542-2010

за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Адоніс-ЛТД" (вул. 13 Листопада, буд. 43, місто Євпаторія, 97412)

3-тя особа: Державний реєстратор Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради (пр. Леніна, 2, місто Євпаторія, 97416) про визнання недійсним рішень загальних зборів, визнання недійсною нову редакцію статуту та спонукання до виконання певних дій

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 липня 2010 року у справі № 2-7/542-2010 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Адоніс-ЛТД" про визнання недійсним рішень загальних зборів, визнання недійсною нову редакцію статуту та спонукання до виконання певних дій.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції та прийняти нове, котрим задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення суду є незаконним, оскільки винесено при неправильному застосуванні судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 06 вересня 2010 року, у зв'язку з відпусткою та з метою дотримання графіку розгляду справ, суддю Волкова К.В. замінено на суддю Плута В.М.

У судовому засіданні, призначеному на 27 вересня 2010 року, представник ОСОБА_1 підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представник товариства з обмеженою відповідальністю "Адоніс-ЛТД" просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, вважаючи його законним.

У судове засідання, призначене на 27 вересня 2010 року, Державний реєстратор Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради явку уповноваженого представника не забезпечив, про час та місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином.

Судова колегія, враховуючи ті обставини, що явка сторін у судове засідання не визнавалась обов'язковою, визнала можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами без участі представника третьої особи.

Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення скасуванню, виходячи з наступного.

16 травня 2008 року відбулися збори засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Адоніс-ЛТД" за результатами яких було прийнято рішення про участь у приватизації орендованого майна по вул. 13 Листопада, 43 в місті Євпаторія шляхом викупу та направлення орендодавцеві - Управлінню економіки міської ради заяви з необхідними документами на викуп.

Результати зборів були оформлені протоколом № 3 від 16 травня 2008 року, який підписаний засновниками товариства, у тому числі ОСОБА_1. А тому висновки позивача про те, що про проведення зборів 16 травня 2008 року вона, як учасник товариства не була попереджена, а тому участі в зборах не приймала, у зв'язку з чим порушенні її права, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи (а. с. 59, т. 1).

Позивач, також вказує на розбіжності в формах протоколу № 3 від 16 травня 2008 року, наданого позивачем та протоколу № 3 від 16 травня 2008 року, наданого відповідачем (а.с. 31, 59, т. 1).

Як встановлено судом першої інстанції, що при подачі протоколу № 3 від 16 травня 2008 року до Управління економіки Євпаторійської міської ради останнім були викладені певні зауваження, а саме, необхідність зазначення всіх учасників товариства та порядку викупу орендованого майна.

Як вбачається з матеріали справи, первісно в протоколі № 3 від 16 травня 2008 року не був зазначений ще один учасник товариства - ОСОБА_3, оскільки цей учасник-прийняв рішення про вихід зі складу товариства та займався підготовкою відповідних документів. Цей факт підтверджується нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_4 від 20 травня 2008 року та протоколом загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-ЛТД»№ 02 від 16 лютого 2009 року, яким підтверджується вихід ОСОБА_4 зі складу учасників товариства (а. с. 17-18, 94, т. 3).

Також, слід зазначити, що збори які пройшли 16 травня 2008 року є повноважними, оскільки ОСОБА_4 станом на 16 травня 2008 року належала частка в статутному капіталі товариства на рівні 25%, збори були повноваженими, оскільки на них були присутні учасники, яким в сукупності належать 75% голосів. Вказане відповідає вимогам частини 1 статті 60 Закону України «Про господарські товариства».

Крім того, в протоколі зборів учасників № 3 від 16 травня 2008 року, який був поданий до Управління економіки Євпаторійської міської ради, також був додатково встановлений порядок викупу орендованого майна, а саме, за рахунок коштів засновників, шляхом поповнення статутного фонду, для чого кожному засновнику необхідно внести до статутного фонду додатковий внесок у розмірі, пропорційному частці в статутному капіталі від вартості майна, що купується.

Пленум Верховного Суду України в пункті 19 Постанови «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»від 24 жовтня 2008 року № 13 зазначив, що суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Отже, не має правових підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-ЛТД», яке оформлене протоколом № 3 від 16 травня 2008 року, оскільки ОСОБА_1 не надала обґрунтованих доказів про порушення з боку товариства її прав, оскільки позивачка особисто приймала участь у зборах 16 травня 2008 року, про що свідчить її підпис у протоколі № 3.

Позивачем також оспорюється рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-ЛТД», яке оформлене протоколом № 4 від 17 вересня 2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Адоніс-ЛТД»листом № 87 від 03 вересня 2009 року повідомило ОСОБА_1 про проведення 17 вересня 2009 року загальних зборів товариства.

Позивачка вказує на порушення товариством норм статті 61 Закону України «Про господарські товариства», а саме, відповідачем не дотримано встановленого 30-ти денного строку для повідомлення про загальні збори.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, з посиланням на пункт 21 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»від 24 жовтня 2008 року № 13, права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

З протоколу зборів засновників товариства № 4 від 17 вересня 2009 року вбачається, що ОСОБА_1 була присутня на вказаних зборах. Також, слід зазначити, що за її клопотанням загальні збори товариства були відкладені до 24 вересня 2009 року.

Таким чином, порушення відповідачем встановленого статтею 61 Закону України «Про господарські товариства»30-денного строку для повідомлення про загальні збори не призвело до якихось порушень прав позивача, оскільки позивач - ОСОБА_1 приймала участь у загальних зборах товариства, що підтверджується матеріалами справи.

Отже, підстави для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства, які оформленні протоколом № 4 від 17 вересня 2009 відсутні, у зв'язку з чим позов в цій частині не підлягає задоволенню.

Як зазначалось вище, за клопотанням ОСОБА_1 загальні збори товариства були відкладені до 24 вересня 2009 року.

Позивачка просить суд визнати недійсним рішення загальних зборів товариства, яке оформлено протоколом № 5 від 24 вересня 2009 року, оскільки була неналежним чином повідомлена про час та місце їх проведення, що є порушенням норм чинного законодавства.

Однак, зазначенні висновки є хибними у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 була повідомлена про час та місце проведення загальних зборів своєчасно та належним чином, оскільки дане питання вирішувалось на загальних зборах 17 вересня 2009 року за клопотанням самої позивачки.

У зв'язку з цим позовні вимоги в частині визнання недійсним рішення загальних зборів товариства, яке оформленні протоколом № 5 від 24 вересня 2009 року не підлягають задоволенню.

Матеріали справи свідчать, що на зборах засновників товариства 24 вересня 2009 року прийнято рішення про викуп орендованого у Управління економіки Євпаторійської міськради майна шляхом збільшення статутного фонду та внесення учасниками додаткових коштів пропорційно їхнім часткам.

Зазначене рішення було прийнято 66,67% голосів, що відповідає приписам статті 59 Закону України «Про господарські товариства». При цьому, питання про необхідність викупу орендованого майна саме шляхом внесення учасниками товариства додаткових коштів була визначена засновниками ще на зборах 16 травня 2008 року.

Також, на вказаних вище зборах учасниками товариства були обговорені дії засновника ОСОБА_1 по ухиленню від вирішення питання про викуп майна та нез'явленню на збори, які були визнані неприпустимими та такими, що суперечать статуту та діяльності товариства.

Стосовно оскаржуваного ОСОБА_1 рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-ЛТД», яке оформлене протоколом № 06 від 13 жовтня 2009 року, слід зазначає наступне.

Про проведення вказаних зборів позивачка була повідомлена листом, в якому зазначено, що збори будуть присвячені викупу орендованого майна у Управління економіки Євпаторійської міської ради (а.с. 24, т. 1).

Листом від 09 жовтня 2009 року ОСОБА_1 звернулася до товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-ЛТД»та повідомила, що перед внесенням додаткових внесків до статутного капіталу необхідно перевірити платоспроможність підприємства (а.с. 25, т. 1).

Крім того, 09 жовтня 2009 року ОСОБА_1 направила заяву на проведення позачергових зборів засновників товариства, з наведеним переліком питань, які пропонує розглянути на зборах. У вказаній заяві, серед іншого, містилася вимога про проведення аудиторської перевірки господарської діяльності товариства.

Відповідно до частини 3 статті 60 Закону України «Про господарські товариства»будь-хто з учасників товариства з обмеженою відповідальністю вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів.

Згідно з частиною 2 статті 61 Закону України «Про господарські товариства»позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного (складеного) капіталу.

Частиною 4 статті 146 Цивільного кодексу України встановлено, що на вимогу будь-кого з учасників товариства може бути проведено аудиторську перевірку річної фінансової звітності товариства із залученням професійного аудитора, не пов'язаного майновими інтересами з товариством чи з його учасниками.

На загальних зборах засновників товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-ЛТД», які відбулися 13 жовтня 2009 року та результати яких оформлені протоколом № 06, з урахуванням заяв ОСОБА_1, було прийнято рішення про зупинення виконання рішення загальних зборів учасників товариства від 24 вересня 2009 року на один місяць, тобто до 14 листопада 2009 року (а.с. 29-30, т. 1).

Також, зборами було прийнято рішення про задоволення клопотання ОСОБА_1 щодо проведення аудиторської перевірки фінансової звітності товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-ЛТД»та покладено на ОСОБА_1 обов'язок по організації її проведення.

Наведене відповідає приписам вищевказаної статті 146 Цивільного кодексу України, якою закріплено, що витрати, пов'язані з проведенням аудиторської перевірки, покладаються на учасника, на вимогу якого проводиться аудиторська перевірка, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Таким чином, рішення загальних зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-ЛТД», яке оформлене протоколом № 06 від 13 жовтня 2009 року, було прийнято з дотриманням норм діючого законодавства, а тому відсутні підстави для визнання його недійсним.

16 жовтня 2009 року листом № 90 ОСОБА_1 була запрошена за загальні збори засновників товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-ЛТД», які відбудуться 17 листопада 2009 року (а.с. 32, т. 1).

Вказане повідомлення було відправлено 16 жовтня 2009 року, тобто з дотриманням встановленого статтею 61 Закону України «Про господарські товариства»строку.

21 жовтня 2009 року ОСОБА_1 направила на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-ЛТД»заяву про розгляд на додаткових зборах засновників, які відбудуться 17 листопада 2009 року певні питання, а саме: 1) зауваження до протоколу зборів засновників товариства № 4 від 17 вересня 2009 року; 2) зауваження до протоколу зборів засновників товариства № 5 від 24 вересня 2009 року; 3) висловлення недовіри директору та головному бухгалтеру товариства; 4) тимчасове відсторонення від виконання обов'язків вказаних посадових осіб; 5) узгодження кандидатури та призначення виконуючого обов'язки директора товариства; 6) проведення аудиторської перевірки господарської діяльності товариства; 7) обговорення кандидатури та призначення аудитора.

14 жовтня 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю «Адоніс-ЛТД»направило на адресу ОСОБА_1 лист № 99 в якому було повідомлено, що питання № 1-5 будуть розглянуті на зборах учасників, які відбудуться 17 листопада 2009 року, а питання № 6-7 вже були вирішені на зборах, які відбулися 13 жовтня 2009 року (а.с. 34, т. 1).

28 жовтня 2009 року листом № 103 ОСОБА_1 повідомлена про остаточний порядок денний загальних зборів, які відбудуться 17 листопада 2009 року.

17 листопада 2009 року були проведенні загальні збори засновників товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-ЛТД», результати яких було прийнято рішення, яке оформлено протоколом № 7 (а.с. 40-42, т. 1).

На вказаних зборах були розглянуті запропоновані ОСОБА_1 додаткові питання.

Крім того, на вказаних зборах було розглянуто заяву засновника товариства ОСОБА_5 про виключення ОСОБА_1 зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-ЛТД»у зв'язку з невиконанням нею своїх обов'язків, як учасника товариства, а саме, затягуванням вирішення питання про викуп у Управління економіки Євпаторійської міської ради орендованого майна та безпричинним нез'явленням на загальні збори.

Заява засновника товариства ОСОБА_5 більшістю голосів (67%) була визнана обґрунтованою та прийнято рішення про виключення ОСОБА_1 зі складу учасників товариства з виділенням їй у грошовому вигляді частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-ЛТД».

Статтею 64 Закону України «Про господарські товариства»встановлено, що учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

Відповідно до пункту 29 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»від 24 жовтня 2008 року № 13 при вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди, як випливає зі змісту статті 64 Закону про господарські товариства, повинні дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно встановити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини тощо.

Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, як засновника товариства виключено за не виконання своїх обов'язків, оскільки вона перешкоджала своїми діями досягненню цілей товариства, а саме, Ковальова Л.В перешкоджала у вирішенні питання щодо викупу майна Євпаторійської міської ради, яке вимагало внесення додаткових коштів учасниками товариства, про що було прийнято рішення ще 16 травня 2008 року.

Крім того, питання про внесення учасниками додаткових внесків для викупу орендованого майна, було поставлено на вирішення загальних зборів, які мали відбутися 17 вересня 2009 року. Однак, вирішення цього питання за клопотанням позивачки було відкладено на 24 вересня 2009 року, на яке остання не з'явилась.

Прийняте більшістю учасників товариства рішення про внесення додаткових коштів для викупу орендованого майна не було виконано через висловлену ОСОБА_1 вимогу про проведення аудиторської перевірки господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-ЛТД». Однак, ОСОБА_1 також не виконала покладених на нею товариством обов'язку по організації аудиторської перевірки.

Вказані дії ОСОБА_1 свідчать про затягування вирішення питання про викуп орендованого майна та, як наслідок, перешкоджання діяльності товариства по досягненню поставлених цілей, що в свою чергу, є підставою для виключення учасника з товариства відповідно до положень статті 64 Закону України «Про господарські товариства».

Таким чином, рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-ЛТД», яке оформлене протоколом № 7 від 17 листопада 2009 року прийнято правомірно та підстави для визнання його недійсним відсутні.

Враховуючи правомірність вище зазначених рішень загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-ЛТД», не підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, яким затверджено нову редакцію статуту товариства (прийнятої за результатом зміни складу учасників товариства) та визнання недійсною нової редакції статуту товариства, зареєстрованого 16 грудня 2009 року, оскільки позивачка не є учасником товариства, що виключає можливість оскарження його рішень.

Також, слід зазначити, що після виключення ОСОБА_1 зі складу учасників товариства розмір статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-ЛТД»збільшився, оскільки згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців розмір статутного капіталу становить 339 000,00 грн. замість 13 668 грн. первісного розміру (а.с. 67-68, т. 1).

Стосовно вимоги позивачки про спонукання відповідача надати їй для ознайомлення та проведення аудиторської перевірки документи звітного характеру за 2008 та 2009 роки, а саме: річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, слід зазначити наступне.

Обґрунтовуючи вказану вимогу, позивачка посилається на те, що на її вимогу, викладену в запиті від 09 жовтня 2009 року звітні фінансові документи їй надані не були, що є порушенням положень статті 10 Закону України «Про господарські товариства»та статті 116 Цивільного кодексу України (а.с. 26, т. 1).

Пунктом г) частини 1 статті 10 Закону України «Про господарські товариства»передбачено, що учасники товариства мають право одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.

В запиті від 09 жовтні 2009 року ОСОБА_1 була викладена вимога не про надання можливості для ознайомлення зі звітними фінансовими документами товариства, а про направлення цих документів на її адресу. Проте, позивачкою не наведено, якою саме правовою нормою відповідача зобов'язано направляти учасникам документи про фінансову діяльність товариства.

При цьому, як встановлено судом першої інстанції право ОСОБА_1 на ознайомлення зі звітними фінансовими документами обмежено не було та їй була запропонована можливість для відповідного ознайомлення.

Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Стосовно вимог позивача про визнання неправомірними дій посадових осіб товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-ЛТД»слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

У частині 2 статті 16 Цивільного кодексу України також переліченні способи захисту цивільних прав.

Зазначеними нормами матеріального права не передбачений такий спосіб захисту цивільного права та інтересу, як визнання протиправними дій юридичної особи - суб'єкта господарської діяльності.

Отже, обраний ОСОБА_1 спосіб захисту свого права та майнового інтересу не відповідає вимогам діючого законодавства.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що правові підстави для задоволення позову відсутні.

Висновки апелянта про те, що оскаржуване рішення суду є незаконним, оскільки винесено при неправильному застосуванні судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи викладене, оскаржене рішення господарського суду першої інстанції прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 липня 2010 року у справі № 2-7/542-2010 залишити без змін.

Головуючий суддя

Судді

Попередній документ
12126848
Наступний документ
12126851
Інформація про рішення:
№ рішення: 12126850
№ справи: 2-7/542-2010
Дата рішення: 29.09.2010
Дата публікації: 11.11.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Севастопольський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Спір пов’язаний з реалізацією корпоративних прав