Справа №760/32954/21
провадження №2/760/1314/24
26 серпня 2024 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді - Букіної О.М.,
за участю секретаря - Кавун В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Касьяненка Дмитра Леонідовича про розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним у загальному позовному провадженні, -
08.12.2021 до Солом'янського районного суду м. Києва надійшли матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним, у якій позивач просить суд:
- визнати недійсним укладений 17.09.2015 р. між ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) договір позики, за яким ОСОБА_2 передано в позику ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 3 300 000 гривень, що еквівалентно на дату укладання договору 150 000 доларів США;
- стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) судові витрати, а саме сплачений судовий збір, а також витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 41 000,00 грн.
08.12.2021 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Солом'янського районного суду м. Києва Букіній О.М.
20.12.2021 до суду надійшли інформаційні довідки з Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом'янської РДА №76135172 та №76135176 про реєстрацію місця проживання відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 22.12.2021 року, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним, - було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
27.01.2022 до суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Касьяненка Д.Л. надійшла заява та квитанція про сплату судового збору, подані на виконання вимог ухвали суду від 22.12.2021 року про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 31.01.2022 року,прийнято справу до провадження Солом'янського районного суду м. Києва, відкрито провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним, та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.
Визначено відповідачу/ам/ строк на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому ст. 178 ЦПК України, - 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Позивачу роз'яснено право подати до суду відповідь на відзив у порядку, передбаченому ст. 179 ЦПК України, протягом 15 днів з дня отримання відзиву відповідача на позов.
Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачам копію позовної заяви з додатками.
16.02.2022 до суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Касьяненка О.В. надійшли заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження, мотивовані тим, що спірні правовідносини, які виникли в рамках справи № 760/32954/21 безумовно стосуються права позивача, як колишньої дружини, на захист права власності, так як майно набуте та відчужене під час шлюбу є спільним майном подружжя, а отже дані правовідносини мають істотне значення для позивача.
Також представник позивача звернув увагу на те, що предметом розгляду в рамках даного судового процесу є правовідносини щодо позики, сума якої становить 3 300 000 грн., а отже є більшою, ніж передбачено ст. 19 ЦПК України по справах, які є малозначними.
Таким чином, представник позивача просить суд розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним, - проводити за правилами загального позовного провадження.
Вивчивши матеріали справи та дослідивши подане клопотання, суддя дійшов наступного висновку.
Частинами 2, 4 - 6 ст. 19 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Для цілей цього Кодексу малознаними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, згідно ч.ч. 3-4 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес. В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; щодо спадкування; щодо приватизації державного житлового фонду; щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування; в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші вимоги, об'єднані з вищезазначеними вимогами.
Виходячи з положень частин 1-6 статті 277 ЦПК України, питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.
Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 277 ЦПК України, частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В той же час, дана справа за своїм предметом та характером спірних правовідносин, в розумінні положень закону, не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін.
Суд наголошує, що спрощене провадження (як з викликом, так і без виклику сторін) спрямоване на всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження без виклику сторін не є провадженням в якому розглядаються безспірні вимоги.
Сторони не позбавлені можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, надавати суду свої докази на спростування взаємних вимог та заперечень у строки визначені судом або законом, та в повній мірі користується правами, передбаченими ЦПК України.
Усі наявні у сторін докази безперешкодно можуть бути надані ними суду в межах розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмовому провадженні).
У поданих до суду запереченнях проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження, представник позивача, зокрема, вказав на те, що спірні правовідносини, які виникли в рамках справи № 760/32954/21 безумовно стосуються права позивача, як колишньої дружини, на захист права власності, так як майно набуте та відчужене під час шлюбу є спільним майном подружжя, а отже дані правовідносини мають істотне значення для позивача.
Також представник позивача звернув увагу на те, що предметом розгляду в рамках даного судового процесу є правовідносини щодо позики, сума якої становить 3 300 000 грн., а отже є більшою, ніж передбачено ст. 19 ЦПК України по справах, які є малозначними.
Разом з тим, суд зазначає, що предметом спору у даній справі є визнання недійсним договору позики, укладеного 17.09.2015 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а не стягнення суми грошових коштів в розмірі 3 300 000 гривень за вказаним договором позики.
Доводи представника позивача, якими він обґрунтовував необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження і неможливість її розгляду в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін, на думку суду, є надуманими та необґрунтованими.
Суд жодним чином не позбавлений можливості дослідити будь-яку кількість доказів по справі, при цьому розгляд справи в спрощеному провадженні без повідомлення (виклику) сторін, жодним чином не позбавляє сторін чи їх представників права висловлювати свої доводи та міркування щодо досліджуваних доказів або будь-яких інших питань, що можуть виникнути під час судового розгляду, та акцентувати увагу суду на положеннях документів, які встановлюють обставини, що входять до предмету доказування. Розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін, жодним чином не свідчить про неможливість ухвалити правильне та обґрунтоване судове рішення.
За таких обставин суд не вбачає підстав для зміни порядку розгляду цієї справи, що має наслідком відмову в задоволенні клопотання.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.19, 260, 261, 274-279, 353 ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 ЦПК України, окремо від рішення суду не допускається (ч. 2 ст. 352 ЦПК України).
Відповідно до положень ч.2 ст.353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (п.4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України).
Повний текст ухвали складено 26.08.2024.
Суддя Букіна О.М.