Постанова
Іменем України
27 вересня 2010 року Справа № 5002-22/3170-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивач - не з'явився - фізична особа-підприємець ОСОБА_1
представник відповідача - Пасюгіна Інна Володимирівна, довіреність № б/н від 17.05.10 - Заозерненська селищна рада;
представник відповідача - Борисоглебська Кристина Юріївна, довіреність № б/н від 21.07.10 - виконавчий комітет Заозерненської селищної ради;
представник третьої особи - не з'явився - комунальне підприємство "Заозерне-3000";
представник третьої особи - не з'явився - комунальне підприємство "Заожилводоканал";
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко А.А.) від 06 серпня 2010 року у справі № 5002-22/3170-2010
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1
до Заозерненська селищна рада (вул. Алея Дружби, 50, Заозерне, Євпаторія, 97493)
Виконавчий комітет Заозерненської селищної ради (вул. Алея Дружби, 50, Заозерне, Євпаторія, 97493)
3-ті особи комунальне підприємство "Заозерне-3000" (вул. Алея Дружби, 50, Заозерне, Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97493)
комунальне підприємство "Заожилводоканал" (вул. Алея Дружби, 105,Заозерне, Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97493)
про стягнення 54620,00грн.,
Фізична особа підприємець ОСОБА_1. звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача - Заозерненської селищної ради та просив суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 31620грн., упущену вигоду у розмірі 20000грн. та 3000грн. моральної шкоди.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.07.2010 залучено до участі у справі в якості співвідповідача - виконавчий комітет Заозерненської селищної ради, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору -комунальне підприємство комунальне підприємство "Заозерне-3000", комунальне підприємство "Заожилводоканал".
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 серпня 2010 року (суддя А.А.Калініченко) у справі № 5002-22/3170-2010 у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з постановленим судовим актом, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі заявлених вимог або скерувати справу на розгляд суду першої інстанції. Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що рішення господарського суду прийнято при неповному з'ясуванні всіх обставин справи, а саме на той факт, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги, що Заозерненська селищна рада визнала вину в порушенні Закону "Про захист економічної конкуренції" та скасувала свої рішення, у тому числі і рішення за №467 від 25.06.2009, яким було надано право комунальному підприємство "Заожилводоканал" займатися видом діяльності, який позивач виграв у конкурсі, а також на тому самому місці розташування об'єкту.
Відповідачами у справі було надано відзиви на апеляційну скаргу, в яких вони посилаються на те, що твердження фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не відповідають дійсності, його вимоги є безпідставними та необгрунтованими, у зв'язку з чим просили рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.09.2010 суддю Волкова К.В. у зв'язку з перебуванням у відпустці було замінено у складі колегії на суддю Плута В.М.
В судове засідання, призначене до слухання на 27.09.2010, представники позивача та 3-тіх осіб не з'явились, про час та місце розгляду справи учасники були повідомлені належним чином, однак не скористались наданими їм правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.
Визнавши достатніми матеріали справи для прийняття у ній рішення, а також з огляду на процесуальні строки апеляційного перегляду рішень господарських судів, встановлені статтею 102 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія визнала можливим розгляд апеляційної скарги у відсутність учасників судового засідання, які не з'явились.
Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.
11.02.2009 виконавчим комітетом Заозерненської селищної ради було прийнято рішення № 396 "Про затвердження дислокації торгової мережі та проведення конкурсу на розміщення об'єктів виносної торгівлі та надання послуг на території смт. Заозерне в літній період 2009 року", відповідно до якого були затверджені дислокація об'єктів виносної торгівлі та надання послуг на території смт. Заозерне в літній період 2009 року, розміщуваних на конкурсній основі, положення про порядок проведення даного конкурсу, а також склад комісії з проведення конкурсу.
У виконання цього рішення виконавчого комітету до 01.05.2010 був проведений конкурс з розміщення місць виносної торгівлі та надання послуг на території селища в курортний сезон 2009 року.
Згідно протоколу № 2 комісії з проведення конкурсу з розміщення об'єктів виносної торгівлі та надання послуг па території Заозерненської селищної ради від 17.04.2009 позивача визнано одним з переможців даного конкурсу.
Для отримання паспорту на торгівельне місце, а також всіх необхідних документів для розміщення вказаного об'єкту, позивач звернувся до комунального підприємства "Заозерне - 3000", яке займалось оформленням вказаних документів, уклав договір № 54 від 23.04.2009 (а.с.16) та сплатив послуги на оформлення вищевказаних документів у сумі 320грн. (а.с.17).
Встановлено, що 22.06.2009 позивачем отриманий паспорт № 148 від 19.06.2009 благоустрою об'єкту торгівлі та сфери послуг на прокат пляжного інвентаря на території набережної, яка примикає до пансіонату "Фотон" (а.с.18), після чого йому під особистий підпис було видано дозвіл № 168 від 22.06.2009 на розміщення пункту прокату пляжного інвентаря загальною площею 7,5кв.м. на набережній, яка примикає до пансіонату "Фотон", район Заозерненського селищного пляжу (а.с.19).
Крім цього, 30.06.2009 позивачем з підприємцемОСОБА_2. був укладений договір оренди пляжного інвентарю (а.с.25), на підставі якого він 03 липня 2009 року придбав пляжний інвентар у сумі 30750,00 грн., про що надав копію квитанції про оплату (а.с.28), а 30.09.2009 повернув інвентар за актом приймання-передачі підприємцю ОСОБА_2
Як вбачається з матеріалів справи, з урахуванням клопотання (колективного звернення) жителів селища Заозерне, які були на особистому прийомі у селищного голови з питання поліпшення санітарного стану пляжів, заяви директора комунального підприємства "Заожилводоканал" від 10.12.2008, для проведення впорядкування території з метою забезпечення екологічного, санітарно-епідеміологічного благополуччя населення, створення сприятливих умов для відпочинку громадян, Заозерненською селищною радою було прийнято рішення 5-436 від 28.12.2008 "Про визначення та закріплення за комунальним підприємством "Заожилводоканал" території, що підлягає впорядкуванню" (а.с.56).
Крім цього, виконавчим комітетом Заозерненської селищної ради було прийнято рішення від 25.06.2009 року № 467 "Про організацію території комунального пляжу, що примикає до пляжу пансіонату "Фотон", яким доручено торговій комісії з метою компенсації витрат за утриманням території комунального пляжу, що примикає до пляжу пансіонату "Фотон", видати дозвіл комунальному підприємству "Заожилводоканал" на прокат пляжного інвентарю (а.с.32), але воно скасовано рішенням Заозерненської селищної ради від 29.01.2010 № 5-59/19 (а.с.63).
З'ясувавши, що на місці розміщення об'єкту послуг з прокату, на який йому надано дозвіл, знаходиться інший об'єкт з тих самих послуг, позивач намагався вирішити питання стосовно поновлення його прав на здійснення підприємницької діяльності у відведеному йому місці, але відповідач усунувся від вирішення конфлікту й не надав можливості позивачеві займати відведене для його пункту прокату місце. Отже, неотримання прибутку, на який позивач розраховував, та понесення з його боку витрат у розмірі 31620грн., а також спричинення йому діями відповідача моральної шкоди у сумі 3000грн. стало підставою для звернення ОСОБА_1. з позовом до суду на підставі статей 1166,1167,1173,1174 Цивільного кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників відповідачів, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду, виходячи з наступного.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином умовами для застосування такого заходу цивільно-правової відповідальності, як відшкодування шкоди, є протиправні дії або бездіяльність, наслідки у вигляді збитків, шкоди, причинно-наслідковий зв'язок між ними, вина.
Згідно статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Позиція позивача ґрунтується на тому, що він, як переможець конкурсу, має право на розміщення об'єкту надання послуг - пункту прокату пляжного інвентарю, саме в тому місті, яке зазначено в паспорті на встановлення тимчасового об'єкту торгівлі, громадського харчування від 10 травня 2009 року №91 (а.с.91) та у дублікаті паспорту (а.с.72). В той же час, на думку позивача, відповідач протиправно після проведення конкурсу змінив місцезнаходження об'єкту надання послуг на інше, яке зазначене у паспорті на встановлення тимчасового об'єкту торгівлі, громадського харчування від 01 липня 2009 року №91-2 (а.с.73). Самовільна зміна місцезнаходження об'єкту надання послуг, за твердженням позивача, призвела до того, що на місці, де повинен був бути розташований пункт прокату пляжного інвентарю позивача, надавались послуги з такого прокату підприємством "Заожилводоканал".
Відповідач вважає, що причиною конфлікту є різне тлумачення його сторонами місця знаходження об'єкту надання послуг : "набережна, що примикає до пансіонату "Фотон", район селищного пляжу".
Як вбачається з матеріалів справи, виконкомом Заозернинської селищної ради, комунальним підприємством "Заозерне-3000" на вимогу суду надані копії ідентичного за змістом документу (оригінал якого оглядався у судовому засіданні) - "Схема розміщення сезонної мережі обслуговування", яка затверджена першим заступником Заозернінської селищної ради Е.Хмелідзе 2 лютого 2009 року, тобто до моменту проведення конкурсу, та попередньо погоджена з органами захисту прав споживачів, органами санітарно-епідеміологічного нагляду.
Зі схеми вбачається, що розміщення як пункту прокату пляжного інвентарю, так і будь-якого іншого об'єкту торгівлі та послуг на тому місці, на яке претендував позивач, не передбачено. Навпаки, розміщення пункту прокату пляжного інвентарю "4" передбачено саме у тому місті, яке зазначено у паспорті на встановлення тимчасового об'єкту торгівлі, громадського харчування від 01 липня 2009 року №91-2 (а.с.73).
Оцінивши надані докази у сукупності із встановленими обставинами, судова колегія погоджується із доводами відповідача щодо допущення посадовою особою КП "Заозерне-3000" саме технічної помилки при підготовці паспорту на встановлення тимчасового об'єкту торгівлі, громадського харчування.
Дійсно, не посилаючись на затверджену "Схему розміщення сезонної мережі обслуговування", позивач безпідставно виходить лише із змісту об'яви про проведення конкурсу в газеті "Заозерна" від 13.02.2009 №3 (138), від 20.03.2009 №5 (140) (а.с. 12-13). Але інформація в публікації не може вважатися обґрунтованою без врахування затвердженої схеми розміщення об'єктів.
Господарським судом першої інстанції вірно зазначено, що згідно з розпорядженням директора КП "Заозерне-3000" від 01.07.2009 №123 (а.с.51) у зв'язку з технічною помилкою в паспорті від 10.06.2009 №91 його визнано недійсним, фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 оформлено новий паспорт №91-2 від 01.07.2009, розпорядженням селищного голови від 13.07.2009 №21/02-5 директора підприємства "Заозерне-3000" притягнуто до дисциплінарної відповідальності, при цьому дозвіл на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг від 22.06.2009 №168 у позивача не вилучався, що надавало йому можливість здійснювати діяльність з прокату пляжного інвентарю.
За таких обставин, суд вірно встановив, що питання законності рішення Заозернінської селищної ради №467 від 25.06.2009 "Про організацію території комунального пляжу, що примикає до пляжу пансіонату "Фотон" не впливає на можливість задоволення позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, адже на відповідній території розміщення об'єкту надання послуг з прокату пляжного інвентарю за результатами конкурсу взагалі не передбачалось.
Тобто, господарським судом обґрунтовано зазначено про відсутність складових, якими зумовлена цивільна відповідальність відповідача за спричинення позивачеві збитків (реальних та упущеної вигоди), оскільки в діях відповідача не вбачається протиправної поведінки, що безумовно є підставою для відмови в задоволенні вказаних вимог позову.
Щодо вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, судова колегія вважає за необхідне зауважити наступне.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" передбачено, що суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Згідно з вимогами частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки судом встановлена відсутність підстав для стягнення з відповідача збитків, а також відсутність доказів спричинення позивачеві як самої моральної шкоди, так і її розміру, судом першої інстанції обгрунтовано відмовлено і в цій частині позовних вимог.
Стосовно посилань заявника апеляційної скарги на відповіді Антимонопольного комітету України на його звернення щодо порушень з боку відповідача законодавства про захист економічної конкуренції, суд апеляційної інстанції зауважує про відсутність відповідного рішення вказаного органу, а обставини з прийняття селищною радою певних рішень наведені судом вище.
На підставі висловленого, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що рішення господарського суду прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, при повно встановлених обставинах справи, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду не вбачається.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 серпня 2010 року у справі № 5002-22/3170-2010 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді