28.10.2010 року Справа № 6/222-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач)
суддів: Кузнецової І.Л., Тищик І.В
секретар судового засідання Врона С.В.
представники сторін:
від відповідача: Фесак О.М., постанова №166 від 26.09.03, директор;
представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Нікопольського обласного підприємства оптової торгівлі Дніпропетровської облспоживспілки на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2010р. у справі №6/222-10
за позовом: приватного підприємства “ДНІПРЯНКА”, м. Нікополь, Дніпропетровська область
до відповідача: Нікопольського обласного підприємства оптової торгівлі Дніпропетровської облспоживспілки, м. Нікополь, Дніпропетровська область
про стягнення 53 660 грн. 05 коп.
У травні 2010р. приватне підприємство “ДНІПРЯНКА” (далі ПП “ДНІПРЯНКА”) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Нікопольського обласного підприємства оптової торгівлі Дніпропетровської облспоживспілки (далі Нікопольське ОПОТ) про стягнення 50 000, 00 грн. моральної шкоди, 3 660,05 грн. збитків та 772, 60 грн. судових витрат по справі.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2010 року по справі №6/222-10 (суддя Коваленко О.О.) позов задоволено частково: стягнуто з Нікопольського ОПОТ на користь ПП “ДНІПРЯНКА” 5 000, 00 грн. моральної шкоди, 102, 00 грн. державного мита, 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.
Рішення господарського суду мотивоване тим, що збитки в сумі 3 660, 05 грн., які складаються з витрат позивача за поїздками його представників в судові засідання, є необґрунтованими, оскільки відповідно до вимог ст. 224 Господарського кодексу України позивач не надав доказів порушення відповідачем господарського зобов'язання, а витрати на відрядження до суду відносяться до господарської діяльності позивача; вимоги позивача про стягнення моральної шкоди є обґрунтованими та документально доведеними у сумі 5 000, 00 грн., оскільки в матеріалах справи є докази, у вигляді рішень суду, безпідставного звернення відповідача до суду з позовними вимогами до позивача.
Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2010р. по справі №6/222-10 та відмовити ПП “ДНІПРЯНКА” у задоволенні позову.
В апеляційній скарзі скаржник посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими, на відсутність в рішенні господарського суду норм чинного законодавства, які стали підставою для стягнення моральної шкоди.
Представник ПП “ДНІПРЯНКА” в судові засідання Дніпропетровського апеляційного господарського суду 14.10.2010р. та 28.10.2010р. не з'явився, про час та місце проведення судових засідань ПП “ДНІПРЯНКА” було повідомлене належним чином (а.с.93, 107). Клопотанням від 08.09.2010р. ПП “ДНІПРЯНКА” просить справу №6/222-10 розглядати без їх участі (а.с.94).
В відзиві на апеляційну скаргу ПП “ДНІПРЯНКА” просить стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2010р. по справі №6/222-10 залишити без змін з приводу моральної шкоди, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Телеграмою від 26.10.2010р. ПП “ДНІПРЯНКА” просить розгляд справи №6/222-10 перенести у зв'язку з захворюванням директора.
Клопотання задоволенню не підлягає, оскільки телеграма свідчить про факт належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; позивач не є фізичною особою -підприємцем, а тому не позбавлений права уповноважити на участь в судовому засіданні іншого представника; відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладення розгляду справи є правом, а не обов'язком суду; строк розгляду справи закінчується 30.10.2010р., клопотань про продовження строку розгляду справи від сторін до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2008р. по справі №39/158-07 за позовом Нікопольського ОПОТ до ПП “ДНІПРЯНКА” про спонукання внести зміни до договору оренди та за зустрічним позовом ПП “ДНІПРЯНКА” до Нікопольського ОПОТ про визнання недійсною додаткової угоди в задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено, оскільки сторони не дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору оренди основних засобів від 03.12.2001р., у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що зазначений договір не можна вважати укладеним.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2009р. по справі №18/15-09 за позовом Нікопольського ОПОТ до ПП “ДНІПРЯНКА” про виселення з незаконно займаного приміщення складу, що знаходиться за адресою: м. Нікополь, вул. Кооперативна, 5, в позові відмовлено.
ПП “ДНІПРЯНКА” в позовній заяві по даній справі зазначає, що по справам №39/158-07 та №18/15-09 представник підприємства їздив неодноразово на судові засідання, тому підприємство зазнало збитків у зв'язку з оплатою видатків на відрядження свого працівника, витрат на паливно-мастильні матеріали, квитки до м. Києва. Моральна шкода, на думку позивача, полягає у приниженні честі, гідності та ділової репутації підприємства.
Згідно ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
При цьому для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки, 2) збитків, 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, 4) вини.
Стосовно вимог позивача про стягнення збитків в розмірі 3 660, 05 грн. суд першої інстанції правомірно відмовив з позові.
В постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95р. №4 “Про судову практику по справах про стягнення моральної (немайнової) шкоди” зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Підставою виникнення обов'язку відшкодувати моральну шкоду є правопорушення. Ця підстава повинна бути в будь-якому разі, при її відсутності не виникає обов'язок відшкодувати моральну шкоду.
Суд першої інстанції визнав обґрунтованими та документально доведеними вимоги ПП “ДНІПРЯНКА” про стягнення моральної шкоди у зв'язку із безпідставним, як зазначає суд, зверненням Нікопольського ОПОТ до суду з позовними вимогами до ПП “ДНІПРЯНКА”.
Даний висновок суду не відповідає нормам матеріального права, а саме, ст. 16 Цивільного кодексу України, якою встановлено право кожної особи звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Немайнова шкода, заподіяна юридичній особі, згідно п. 4 ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України, полягає у втратах немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.
Проте, жодних доказів приниження ділової репутації позивача та підриву довіри до його діяльності матеріали справи не містять.
Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України покладає на кожну зі сторін, що беруть участь у справі, обов'язок доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В зв'язку з недоведеністю позивачем наявності сукупності вищевказаних елементів складу цивільного правопорушення, які б могли бути достатньою підставою для покладання на відповідача відповідальності, в задоволенні позову слід відмови.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, суд, -
Апеляційну скаргу Нікопольського обласного підприємства оптової торгівлі Дніпропетровської облспоживспілки, м. Нікополь, Дніпропетровська область задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2010р. у справі №6/222-10 скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:
“В задоволенні позовних вимог відмовити. ”
Стягнути з приватного підприємства “ДНІПРЯНКА”, м. Нікополь, Дніпропетровська область на користь Нікопольського обласного підприємства оптової торгівлі Дніпропетровської облспоживспілки, м.Нікополь, Дніпропетровська область 42, 50 грн. витрат по сплаті державного мита за апеляційною скаргою.
Повернути Нікопольському обласному підприємству оптової торгівлі Дніпропетровської облспоживспілки, м. Нікополь, Дніпропетровська область з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в розмірі 33, 50 грн., перераховане платіжним дорученням №31 від 06.08.2010р., яке знаходиться в матеріалах справи №6/222-10.
Припинити стягнення за наказом господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2010р. по справі №6/222-10 про примусове виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2010р. щодо стягнення з Нікопольського обласного підприємства оптової торгівлі Дніпропетровської облспоживспілки, м.Нікополь, Дніпропетровська область на користь приватного підприємства “ДНІПРЯНКА”, м. Нікополь, Дніпропетровська область 5 000, 00 грн. моральної шкоди, 102, 00 грн. держмита, 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя І.А. Сизько
Суддя І.Л. Кузнецова
Суддя І.В. Тищик
(Повний текст постанови складено 02.11.2010р.)