07.10.2010 року Справа № 28/313-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Верхогляд Т.А. - доповідача,
суддів: Кузнецової І.Л., Сизько І.А.
при секретарі: Прудніковій Г.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Осаволюк Я.М.. представник, довіреність № б/н від 17.05.10;
від відповідача: Заклецький В.В. представник, довіреність №14/59 від 01.01.10.
розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства “Трансснаб-КР” на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2010 року у справі № 28/313-10
за позовом приватного підприємства “Трансснаб-КР” (вул. Космічна, 4, кв. 18, м. Харків, 61145; вул. Мусоргського, 13, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50053)
до відкритого акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” (вул. Рудна, 47, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50064)
про стягнення 414 276 грн. 23 коп.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2010 року у справі № 28/313-10 (суддя Манько Г.В.) провадження у справі припинено на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Суд послався на те, що в п. 9.1 договору підряду № 190-03 від 15.01.2008 року (надалі -Договір), який на момент розгляду справи був обов'язковим для виконання, сторонами укладена третейська угода у вигляді третейського застереження. Зазначене є підставою для передачі спору на розгляд Регіонального Третейського суду України при асоціації “Регіональна правова група”.
Не погодившись з ухвалою господарського суду, приватне підприємство “Трансснаб-КР” звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Посилається на те, що:
- судом грубо порушено процедуру прийняття ухвали про припинення провадження по справі, оскільки не з'ясовано питання та не надано оцінку дійсності, чинності третейського застереження та можливості його виконання;
- п.9.1 Договору, встановлено, що усі неврегульовані шляхом переговорів спори, розбіжності, вимоги та претензії, які виникають по даному Договору чи в зв'язку з ним, у тому числі, відносно його укладення, виконання, порушення його умов, припинення чи визнання його недійсним, належить вирішувати в Регіональному Третейському суді України при Асоціації “Регіональна правова група” у відповідності до Регламенту вказаного суду, але лише на підставі вільного волевиявлення сторін;
- п.8.10 договору зазначено також про розгляд спорів між сторонами господарським судом.
Представник відповідача у відзиві на апеляційну скаргу, вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, прийнятою із дотриманням норм матеріального та процесуального права, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційне скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного:
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду № 190-03 від 15.01.2008 року, відповідно до якого підрядник зобов'язується виконати роботи по поновленню запасних частин, базових деталей та агрегатів технологічного обладнання, а також роботи по капітальному, поточному ремонту обладнання на виробничих площах підрядника з матеріалів підрядника (а.с. 7- 10).
Приватне підприємство “Трансснаб -КР” звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд визнати факт виконання робіт за договором підряду № 190-03 від 15.01.2008 року. Визнати факт прийняття відкритим акціонерним товариством “Інгулецький гірничо -збагачувальний комбінат” робіт, виконаних позивачем за договором підряду № 190-03 від 15.01.2008 року, стягнути з відкритого акціонерного товариства “Інгулецький гірничо -збагачувальний комбінат” 66 077 грн. 51 коп. інфляційних нарахувань, 15 066 грн. 54 коп. 3% річних, 40 658 грн. 64 коп. пені, 292 473 грн. 54 коп. заборгованості.
Згідно п. 5 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.
Згідно ст.12 Закону України “Про третейські суди”, третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди.
В пункті 9.1. розділу 9 Договору між сторонами зазначено, що всі неврегульовані шляхом переговорів спори, розбіжності, вимоги і претензії, які виникають за даним договором або в зв'язку з ним, в тому числі, відносно його укладання, виконання, порушення його умов, припинення або визнання його недійсним, підлягають розгляду в Регіональному Третейському суді України при Асоціації “Регіональна правова група”, у відповідності з Регламентом зазначеного суду.
Проте, можливість звернення до третейського суду для вирішення спору -це право, а не обов'язок сторін.
Згідно ч. 2 ст. 5 Закону України “Про третейські суди”, спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.
Як вбачається з цієї норми закону, наявність в договорі третейського застереження не може позбавити сторону права звертатися до компетентного суду до моменту звертання до третейського суду, а лише висловлює можливість звертання до третейського суду як альтернативний варіант вирішення спору.
Це підтверджує і ч. 3 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, де встановлено, що угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.
Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду.
Із змісту частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, випливає, що кожен із суб'єктів правовідносин у разі виникнення спору може звернутися до суду за його вирішенням. Суб'єктами таких правовідносин можуть бути громадяни, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи та інші суб'єкти цих правовідносин.
Обрання певного засобу правового захисту є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено ст. 16 Цивільного кодексу України.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що звернення фізичних та юридичних осіб до третейського суду є правомірним, якщо відмова від послуг державного суду відбулася за вільним волевиявленням сторін спору (Рішення у справі “Девір проти Бельгії” від 27 лютого 1980 року).
Враховуючи наведене, у місцевого господарського суду не було підстав для застосування п. 5 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, оскаржувана ухвала порушує право заявника на судовий захист його інтересів, яке передбачено ст.1 Господарського процесуального кодексу України, підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Керуючись ст. 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу приватного підприємства “Трансснаб-КР” задовольнити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2010 року у справі № 28/313-10 скасувати, справу передати суду першої інстанції на розгляд позову по суті.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд
Суддя: І.Л. Кузнецова
Суддя: І.А. Сизько
Підписано в повному обсязі 03.11.2010 року.