18.10.2010 року Справа № 12/52
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чохи Л.В. (доповідача),
суддів: Чимбар Л.О, Тищик І.В.
при секретарі судового засідання: Прудніковій Г.В.
представники сторін у судове засідання не з"явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Хімагромаркетинг” на рішення господарського суду Кіровоградської області від 18.06.2010р. у справі №12/52
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Хімагромаркетинг”,
м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма Колос”,
с. Леніно Маловисківського району Кіровоградської області
про стягнення 112 316 грн. 07 коп,
21.04.2010 року товариство з обмеженою відповідальністю “Хімагромаркетинг” звернулося в господарський суд Кіровоградської області до товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма Колос” з позовом про стягнення 112 316, 07 грн, зокрема: борг у сумі 60 486, 20 грн, річних у сумі 30 192, 73 грн, штрафу у сумі 14 097, 24 грн, пені у сумі 2 962, 97 грн, інфляційних втрат у сумі 556, 15 грн. та судових витрат. (а. с. 2-3)
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 18.06.2010 (суддя Макаренко Т.В.) позов задоволено частково: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма Колос” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Хімагромаркетинг” борг у сумі 60 486, 20 грн, штраф у сумі 7 018, 6 2грн, пеню у сумі 2 962, 97 грн, інфляційні втрати у сумі 556, 15 грн, річні у сумі 82, 72 грн, державне мито у сумі 711 37 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 149, 34 грн. (а. с. 59 - 63)
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.08.2010 року за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю “Хімагромаркетинг”, в якій ставиться питання про зміну рішення і стягнення з відповідача річних у сумі 30 110, 01 грн. і штрафу у сумі 7 048, 62 грн. В обґрунтування скарги зроблено посилання на невідповідність рішення обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема:
- відповідно вимогам статей 536 та частині2 статті 625 Цивільного кодексу України сторони передбачили в пункті 5.5 договору інший розмір процентів, ніж встановлений законом;
- відповідачем не надано доказів, які б свідчили про наявність виняткових обставин для зменшення розміру штрафних санкцій. (а. с. 73-76)
Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про час та місце слухання справи, з заявою про відкладення розгляду справи до суду не звернулись, а матеріали справи є достатніми для розгляду справи по суті, судова колегія дійшла висновку про можливість розглянути справу в відсутність сторін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 11.06.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Хімагромаркетинг” (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю “Агрофірма Колос” (покупець) укладено договір поставки №Ап-01-0187, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити товар (засоби захисту рослин) на загальну суму 93 891, 60 грн.
Згідно пункту 2.1 договору покупець зобов'язався сплатити продавцю вартість товару в наступні строки:
не пізніше 15.06.2009 року -23 495, 40 грн;
не пізніше 30.08.2009 року -32 893, 56 грн;
не пізніше 25.10.2009 року -37 592, 64 грн.
Відповідно до пункту 2.6 договору оплата вартості товару, що залишилася, здійснюється не пізніше кінцевого строку, визначеного у пункті 2.1 даного договору.
Пунктом 5.2 договору оговорено, що покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення пункту 2.1 договору) відповідно до діючого законодавства України і сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені.
Згідно з пунктом 5.3 договору нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинно було бути виконано.
Згідно пункту 5.4 договору, у випадку прострочення виконання зобов'язань, передбачених розділом 2 даного договору, більше ніж 30 днів, винна сторона додатково сплачує винній стороні за даним договором штраф у розмірі п'ятнадцяти відсотків від ціни договору.
Крім того, згідно з пунктом 5.5 договору сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України і встановили її у розмірі 0,2 відсотків від несплаченої загальної вартості за кожен календарний день протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем та 0,4 відсотків від несплаченої ціни товару за кожен календарний день до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів. З дня закінчення строків оплати, передбачених пунктом 2.1 договору вважається, що продавцем пред'явлена вимога щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (минулий та майбутній) та відсотків річних. При затримці платежу продавець має право виставити рахунок по сплаті відсотків за користування чужими грошима та інфляційних нарахувань з моменту прострочення до фактичної оплати, а покупець зобов'язаний оплатити його в строк не більше трьох банківських днів. (а. с. 7-8)
На виконання умов договору позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму (54 916 грн. + 39 065, 60 грн.) 93 981, 60 грн, за який останній розрахувався частково (12.06.2009 року -23 495, 40 грн. і 23.02.2010 року -10 000 грн.), в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду враховує, що статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
При цьому, згідно приписів статті 11 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
За змістом статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Крім того, статтею 193 Господарського кодексу України та статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що згідно статті 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За приписами частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Разом з тим, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки (штрафу, пені). При цьому, договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.
У відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, вищевказана стаття надає сторонам право змінювати лише розмір процентів річних від простроченої суми і не надає право сторонам змінювати механізм нарахування процентів.
Оскільки, в пункті 5.5 договору в порушення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України сторони передбачили розмір не річних процентів, а розмір процентів, що нараховуються на кожний день прострочення боргу, судова колегія вважає неможливим нарахування річних відповідно пункту 5.5 договору і вважає доцільним нарахувати річні відповідно вимог статті 625 Цивільного кодексу України в розмірі 3% річних:
32 893, 56 3 % 31.08.2009р. - 25.10.2009р. 56 151, 40 грн.
70 486, 62 3% 26.10.2009р. - 23.02.2010р. 90 521, 41 грн.
60 486, 62 3% 24.02.2010р. - 07.04.2010р. 42 208, 80 грн.
70 486, 62 3% 26.10.2009р. - 23.02.2010р. 31 179, 60 грн.
Всього: 1 061, 21 грн.
Крім нарахування пені, інфляційних втрат, річних позивач просив стягнути за невиконання грошових зобов'язань ще й штраф у розмірі 15% від ціни договору у сумі 14 097, 24 грн. згідно вимог пункту 5.4 договору.
Судом за відповідним клопотанням відповідача з урахуванням вимог статей 551 Цивільного кодексу України, 223 Господарського кодексу України, а також принципу розумності і справедливості зменшено розмір штрафу на 50% до 7 048, 62 грн.
За приписами статті 233 Господарського кодексу України, статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому судами першої та апеляційної інстанцій враховується, що відповідач як виробник сільськогосподарської продукції є збитковим підприємством, отримує грошові кошти після збору врожаю, тому може отримати необхідні йому в виробництві засоби захисту рослин тільки в кредит. Даним договором передбачено занадто великі штрафні санкції, тому суд підставно використав надане йому законом право для зменшення розміру штрафу, не порушуючи при цьому законні права та інтереси позивача.
Враховуючи наведене, рішення господарського суду Кіровоградської області є законним та обґрунтованим, а апеляційна скарга такою, що ґрунтується на помилковому тлумаченні положень чинного законодавства України.
Керуючись вимогами статей 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Хімагромаркетинг” частково задовольнити.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 18.06.2010р. у справі №12/52 в частині стягнення річних та судових витрат викласти в слідкуючій редакції:
«Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Колос" (26211, Кіровоградська область, Маловисківський район, село Леніна, код ЄДРПОУ 30800125) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (02160, проспект Возз'єднання,15, м.Київ, код ЄДРПОУ 30262667) проценти річних у сумі 1 061, 21 грн, витрати на сплату державного мита у сумі 721, 15 грн, витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 151, 53 грн. та витрати на сплату державного мита за розгляд апеляційної скарги у сумі 5, 85 грн.»
В іншій частині рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий Л.В. Чоха
Судді: Л.О.Чимбар
І.В. Тищик
Постанова складена та підписана 29.10.2010р.