28.10.2010 року Справа № 40/19-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого Прокопенко А.Є.-доповідач,
суддів: Дмитренко А.К., Крутовських В.І.
при секретарі судового засідання Савін В.Ю.
За участю представники сторін:
від відповідача: Кононов Д.О., довіреність №б/н від 05.01.10, представник;
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Ольвія", м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2010р. у справі № 40/19-10
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Південна промислова компанія", м. Запоріжжя (вул. Мікояна, 22/б, м. Запоріжжя, 69120)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Ольвія", м. Дніпропетровськ (вул. Лабораторна, 45, м. Дніпропетровськ, 49040)
про стягнення 131 289 грн. 95 коп.
У відповідності зі ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва до 28.10.10р.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2010 року у справі №40/19-10 (суддя Красота О.І.) частково задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "Південна промислова компанія", м.Запоріжжя про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Ольвія", м. Дніпропетровськ 131 289 грн. 95 коп. заборгованості. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Ольвія" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Південна промислова компанія" суму 61 289 грн. 95 коп. -заборгованість, 612 грн. 95 коп. -державного мита, 110 грн. 17 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням господарського суду товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Ольвія" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти рішення, яким змінити рішення господарського суду Дніпропетровської області в частині відмови в задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду шляхом внесення зміни в резолютивну частину рішення, доповнивши її пунктом наступного змісту: "Розстрочити виконання рішення про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Ольвія", м. Дніпропетровськ грошових коштів у сумі 62 013 грн. 07 коп. на три місяці рівними частками по 20 671 грн. 03 коп. щомісячно", посилаючись не неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення, приймаючи до уваги наступне.
21 грудня 2006 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) був укладений договір купівлі-продажу №126 (далі -Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору продавець продає, а покупець купляє кабельно-провідникову та електротехнічну продукцію, тару, (далі-товар) окремими партіями в кількості та асортименті, вказані у погоджених Специфікаціях, які являються невід'ємною частиною договору.
Позивач згідно договору №126 від 21.12.06р. здійснив поставку товару про що свідчать видаткові накладні, довіреності, які знаходяться в матеріалах справи на суму 1836530 грн. 93 коп.
У відповідності до п.5.1 договору оплата покупцем за відвантажений продавцем товар здійснюється на поточний рахунок продавця в строки, обумовлені та погоджені в Специфікації.
Після виконання позивачем обов'язків згідно договору, відповідач порушив умови договору та частково виконав свої зобов'язання щодо оплати товару в розмірі 1 705 240 грн. 98 коп.
Надіслана на адресу відповідача вимога вих.№2015/311 від 03.06.2010р. про погашення існуючої заборгованості в розмірі 131289 грн. 95 коп., залишена останнім без відповіді.
До суду першої інстанції відповідач надав оригінал платіжного доручення № 396 від 22.07.2010 року про додаткову сплату позивачу суми у розмірі 70 000 грн., тому сума заборгованості була зменшена до 61 289 грн. 95 коп.
Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. При цьому суд повинен ураховувати приписи ст. 121 ГПК України, щодо наявності обставин, що можуть ускладнити виконання рішення або зробити його не можливим.
У зв'язку з тим, що відповідач не надав до суду першої інстанції належного обґрунтування щодо підстав розстрочення виконання рішення суду на три місяці рівними частинами у сумі залишку, суд не задовольнив вказаної заяви щодо розстрочення виконання рішення суду.
У апеляційній скарзі відповідач не погоджується з мотивами відмови у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду, та вважає, що судом повно та об'єктивно не досліджувались ті обставини та підтверджуючі їх докази, які були надані відповідачем у відзиві на позовну заяву та під час судового засідання на обґрунтування зазначеної заяви про розстрочення виконання рішення суду. Скаржник зазначає, що цими обставинами є негативний вплив, який надає мирова економічна криза на фінансове становище підприємства позивача: несплата контрагентами заборгованості, дебіторська заборгованість за поставлені товари, виконані роботи, надані послуги становить 19 093 000,00грн., що призводить до виникнення великої кредиторської заборгованості - 13 851 000,00грн. (баланс станом на 30.06.2010р. - був наданий суду). Задля запобігання виникненню соціальної напруженості на підприємстві та в цілому в регіоні, відповідач вважає, що є за доцільне розстрочити погашення заборгованості на три місяці рівними частками.
Апеляційний господарський суд погоджується з рішенням господарського суду Дніпропетровської області, а саме з відмовою відповідачу у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду. Посилання скаржника на наявність негативного впливу мирової кризи на фінансове становище підприємства не є підставою для надання розстрочки виконання рішення суду, оскільки мирова криза має одинаковий вплив і на фінансове становище позивача, крім того сума боргу не є занадто великою в порівнянні з сумою договірної поставки.
Приймаючи до уваги викладене, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2010р. у справі № 40/19-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Ольвія", м.Дніпропетровськ без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий А.Є.Прокопенко
Суддя А.К.Дмитренко
Суддя В.І. Крутовських
Постанова оформлена в повному обсязі 01.11.2010р.