26.10.2010 року Справа № 20/155-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого Прокопенко А.Є.-доповідач,
суддів: Дмитренко А.К., Крутовських В.І.
при секретарі судового засідання Савін В.Ю.
За участю представники сторін:
від позивача: Наумчик Л.В., довіреність №156 від 10.01.10, представник;
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
розглянувши апеляційну скаргу комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа", м. Жовті Води, Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2010р. у справі № 20/155-10
за позовом комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа", м. Жовті Води, Дніпропетровської області
до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, м. Жовті Води
про стягнення 2922 грн. 41 коп.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.10р. по справі № 20/155-10 (суддя Пархоменко Н.В.) частково задоволено позовні вимоги комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 за спожиту теплову енергію у сумі 1 673 грн. 03 коп. основного боргу, 1 249 грн. 38 коп. пені. Стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 на користь комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" 149 грн. 10 коп. пені, 55 грн. 55 коп. витрат по сплаті державного мита, 128 грн. 54 коп. витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, припинено провадження в частині стягнення 1 673 грн. 03 коп. основного боргу, в іншій частині позову відмовлено.
Оскаржуючи рішення господарського суду, комунальне підприємство "Жовтоводськтепломережа", звернулось з апеляційною скаргою у якій просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача пеню в сумі 1 673 грн. 03 коп. та витрати по держмиту у сумі 51 грн. 00 коп., посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить не стягувати з нього пеню в сумі 1 673 грн. 03 коп. у зв'язку з тяжким фінансовим станом та розглянути справу без його участі.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, апеляційний господарський суд,
01 листопада 2009 року між Комунальним підприємством „Жовтоводськтепломережа” (постачальник) та Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_2 (споживач) був укладений договір №65/09-Т про постачання теплової енергії, відповідно п. 1. постачальник зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався оплачувати теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.
Відповідно п. 3.1. договору плата за теплову енергію та гарячу воду проводиться щомісячно, строк оплати -10 днів з дня вручення позивачу рахунків за теплоенергію.
На виконання умов договору позивач поставляв теплову енергію , за період з грудня 2009р. по березень 2010р. відповідач не сплатив рахунки за поставлену теплову енергію на суму 1673,03 грн.
Після звернення позивача до суду (20.07.2010р.) відповідач погасив основний борг у сумі 1673,03грн., на день розгляду справи борг по тепловій енергії відсутній і провадження у справі господарським судом припинено згідно пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно статей 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно пункту 8.2.3 договору за неналежне виконання грошового зобов'язання споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі одного відсотка простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше 100% боргу загальної суми.
Згідно розрахунку до позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача 1 673 грн. 03 коп. пені -50% від нарахованої суми у відповідності із ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та прибудинкових територій".
Як вбачається із тексту описової частини рішення, господарський суд, пославшись на частину 2 ст. 343 Господарського кодексу України, якою передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлено за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, стягнув з відповідача пеню в сумі 149 грн. 10 коп., відмовивши у стягненні решти суми.
Апеляційний господарський суд вважає помилковими висновки господарського суду щодо стягнення пені по розглядаємій справі в розмірі, яка не перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” визначено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України. В той же час, відповідно ч6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою національного банку України, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Статтею 551 ЦК України також передбачено, що розмір неустойки встановлюється договором або актом цивільного законодавства. При цьому, розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Таким чином, діючим законодавством припускається можливість включення до договору таких умов щодо відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, які визначаються не обліковою ставкою НБУ та можуть перевищувати розмір пені, встановлений вищезгаданим Законом.
Оскільки сторони добровільно уклали договір на зазначених у ньому умовах, не скористались своїм правом внести до нього зміни, здійснили дії по його виконанню, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що за порушення умов договору відповідач повинен нести відповідальність у розмірі, який не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
Правовідносини між сторонами даного спору виникли у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг, якими є результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби, зокрема, фізичної особи-підприємця у забезпеченні теплової енергії (послуги з опалення), то до цих правовідносин має застосовуватися положення спеціального нормативно-правового акта, а саме Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій», який регулює ці відносини.
Частиною 2 статті 1 названого Закону встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності, за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.
Пунктом 3.5 Договору сторони встановили відповідальність за несвоєчасну сплату вартості спожитої теплової енергії у вигляді сплати пені у розмірі 1% належної до сплати суми за кожний день прострочення у відповідності до Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій».
Таким чином апеляційний господарський суд вважає, що господарський суд помилково застосував тільки ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України до спірних правовідносин, не врахувавши у сукупності всіх обставин справи.
Враховуючи викладене, пеня підлягає стягненню в сумі 1 249 грн. 41 коп. згідно розрахунку позивача.
Разом з тим апеляційний господарський суд приймаючи до уваги погашення відповідачем суми основного боргу, нарахування позивачем суми пені у розмірі, який є значним у порівнянні з сумою основного боргу, керуючись п.3 ст. 83 ГПК України, ст. 233 Господарського кодексу України, вважає за необхідне зменшити розмір стягуваної пені до 30%, стягнувши при цьому на користь позивача 374 грн. 81 коп. пені, в іншій частині позову по стягненню пені, відмовити.
Враховуючи викладене, рішення господарського суду підлягає зміні, а апеляційна скарга задоволенню.
Керуючись ст.ст.103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа", м. Жовті Води, Дніпропетровської області задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2010р. у справі № 20/155-10 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:
"Позов задовольнити частково.
Припинити провадження в частині стягнення 1673,03грн. основного боргу.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_3 на користь комунального підприємства „Жовтоводськтепломережа” -374 грн. 81 коп. пені, 55 грн. 55 коп. витрат по сплаті державного мита, 128 грн. 54 коп. витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити."
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_3 на користь комунального підприємства „Жовтоводськтепломережа” 51 грн. державного мита по апеляційній скарзі.
Видати накази.
Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий А.Є.Прокопенко
Суддя А.К.Дмитренко
Суддя В.І. Крутовських
Постанова складена 29.10.2010р.