Рішення від 01.11.2010 по справі 8/73-1490

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"01" листопада 2010 р.Справа № 8/73-1490

Господарський суд Тернопільської області у складі

судді Гирили І.М.

за позовом Прокурора Підволочиського району, вул. Зелена,1, смт. Підволочиськ, Тернопільська область в інтересах держави, в особі Підволочиської селищної ради, вул. А. Шептицького, 4, смт. Підволочиськ, Тернопільська область,47800

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, 47800

про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан, шляхом знесення самовільно зведеної будівлі

За участю представників сторін:

Прокурора: Олійника А. Д. -прокурора відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури області, посвідчення №39

Позивача: не прибув

Відповідача: не прибув

В судовому засіданні прокурору роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 29, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

Прокурор Підволочиського району звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави, в особі Підволочиської селищної ради, смт. Підволочиськ, до відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан, шляхом знесення самовільно зведеної будівлі.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем земельного законодавства, а саме: ч.3 ст. 125 Земельного кодексу України, яке полягає у самовільному захопленні останнім земельної ділянки площею 0,0086 га із земель житлової та громадської забудови парку смт. Підволочиськ для обслуговування літнього майданчику торгової точки, де відповідач здійснює торгівлю проводовольчими товарами, що є порушення прав Підволочиської селищної ради на розпорядження майном, як власника землі в межах населеного пункту.

В підтвердження викладеного надано: лист головного управління Держкомзему у Тернопільській області №40-27/3073 від 19.07.2010р., акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 16.07.2010р., постанову про накладення адміністративного стягнення від 19.06.2010р. №000542, припис про усунення порушення вимог земельного законодавства від 16.07.2010р. №000788, а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Розгляд справи, призначений вперше на 15:30 год. 04.10.2010 року, в порядку ст. 77 ГПК України, було відкладено на 15:20 год. 18.10.2010р. та, відповідно, на 15:30 год. 01.11.2010р. у зв'язку із неявкою в судові засідання представників сторін, а також неподання ними витребовуваних судом документів.

Прокурор в судове засідання 01.11.2010р. прибув, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник позивача в судові засідання не прибув, причин неявки не повідомив, хоча про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень - ухвал суду про порушення провадження у справі та відкладення її розгляду.

Відповідач явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, відзиву на позов не надав, хоча про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень - ухвал суду про порушення провадження у справі та відкладення її розгляду.

Зважаючи на те, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у розгляді справи є правом сторони, документів у справі є достатньо, справа розглядається без участі повноважного представника відповідача, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях доводи та пояснення прокурора, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст.ст. 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно із ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, використання права власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Як визначено ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин віднесено, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до Земельного кодексу України; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства

Прокурор, пред'являючи позов в інтересах держави, обґрунтував свої вимоги необхідністю захисту інтересів територіальної громади, зазначаючи, що органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах в сфері земельних відносин є Підволочиська селищна рада.

Відповідно до статей 116, 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", №565/7886 від 19.06.2003 року, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №565/7886).

Будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними, відповідно до ст. 1 Закону №565/7886, вважаються самовільним зайняттям земельних ділянок.

Згідно ст. 2 Закону №565/7886, основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є, зокрема: забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України; запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.

Державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів (ч.1 ст. 5 Закону №565/7886).

Відповідно до ст. 6 Закону №565/7886, до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належать, зокрема: здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання; внесення до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань щодо припинення права користування земельною ділянкою відповідно до закону; вжиття відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам.

Для реалізації повноважень у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням законодавства України про охорону землі, державні інспектори мають право, зокрема: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користування юридичних і фізичних осіб; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився (ст. 10 Закону №565/7886).

Згідно ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад, у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, належить здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

У відповідності до ст. 211 Земельного кодексу України, за самовільне зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

Згідно з приписами п.п. 1-3 ст. 10 Закону державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

16 липня 2010 року державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Тернопільській області Когодницьким І.З., відповідно до вимог статей 6,10 проведено позапланову перевірку щодо дотримання вимог земельного законодавства Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, за результатами якої складено Акт.

Як вбачається з Акту, перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_2 самовільно зайняла земельну ділянку, площею 0,0086 га із земель житлової та громадської забудови на території смт. Підволочиськ для обслуговування літнього майданчика, де здійснюється торгівля продовольчими товарами, безалкогольними напоями та пивом. До використання земельної ділянки приступила без виникнення права на неї та державної реєстрації, чим порушила вимоги ст. ст. 125,126 Земельного кодексу України.

По факту зафіксованого порушення земельного законодавства 16.07.2010 р. складено протокол про адміністративне правопорушення № 000461 та винесено постанову від 19.07.2010 про накладення адміністративного стягнення в сумі 217,08 грн.

Згідно наявної в матеріалах справи виписки Підволочиського відділення «КБ Хрещатик»вбачається, що 06.08.2010р. відповідачем здійснено платіж в сумі 217,08 грн. В пункті: «призначення платежу»зазначено,- стягнення за шкоду заподіяну при порушенні законодавства про охорону навколишнього середовища.

Окрім того, Державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Тернопільській області Когодницьким І.З винесено припис від 16.07.2010 року, яким відповідача зобов'язано, зокрема: усунути порушення земельного законодавства в 30-ти денний термін.

Однак, відповідач ФОП ОСОБА_2 не надала суду доказів про повернення позивачу самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,0086 га із земель житлової та громадської забудови та території парку смт. Підволочиськ та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан.

Відповідно до ч.2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відш кодування завданих збитків.

Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан , включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Таким чином, факт порушення відповідачем вимог земельного законодавства підтверджується Актом перевірки дотримання земельного законодавства від 16.07.2010р.; протоколом №000461 від 16.07.2010р. про адміністративне правопорушення та постановою від 19.07.2010р. про накладення адміністративного стягнення на гр. ОСОБА_2.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про зобов'язання ФОП ОСОБА_2 повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0086 га із земель житлової та громадської забудови та території парку смт. Підволочиськ та привести її у придатний для використання стан, шляхом знесення самовільно зведеної будівлі, підлягають до задоволення як такі, що підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на нормах чинного законодавства та не спростовані належними та допустимими доказами відповідачем.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1, 2, 33, 35, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85,115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд , -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати Фізичну особу- підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0086 га із земель житлової та громадської забудови та території парку смт. Підволочиськ та привести її у придатний для використання стан, шляхом знесення самовільно зведеної будівлі.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України на р/р 31111095700002 у ГУДК України у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач УДК у м. Тернополі - 85 грн. державного мита.

4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на р/р 31210264700002 у ГУДК у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, Одержувач: Державний бюджет м. Тернополя, код 22050003 - 236 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

6. Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.

7. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня прийняття (підписання -02.11.2010р.) рішення, через місцевий господарський суд.

Суддя

Попередній документ
12126154
Наступний документ
12126156
Інформація про рішення:
№ рішення: 12126155
№ справи: 8/73-1490
Дата рішення: 01.11.2010
Дата публікації: 11.11.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Тернопільської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Спонукання виконати певні дії, що не випливають з договірних зобов’язань