"02" листопада 2010 р. Справа № 15/94/10
За позовом: Дочірня компанія «Газ України»НАК «Нафтогаз України», 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827;
До відповідача: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз», 54008, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 159, код ЄДРПОУ 05410263
про: стягнення 3 235 072,25 грн.
Суддя В.О.Ржепецький
Від позивача: Сусуловський В.І. довіреність № 109/10 від 31.12.2009р.
Від відповідача: Анатоленко Є.Ю. довіреність № 04/350 від 15.01.2010р.
Представники сторін в судове засідання з'явились.
29.06.2010 р. Представник відповідача надав до канцелярії суду Відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити Позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
02.11.2010 р. Представник відповідача надав до канцелярії суду клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, до якого додав: спеціальне протокольне рішення за №12/09, платіжне доручення від 30.11.2009р. та акт звіряння розрахунків від 30.09.2010 р.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, господарський суд
31 грудня 2008 року між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Покупець) був укладений договір на постачання природного газу для подальшої реалізації його установам та організаціям, що фінансуються з державного та місцевого бюджету № 06/08-2343 (надалі-Договір). Згідно з цим Договором, Позивач зобов'язався передати Відповідачу протягом січня - грудня 2009 року природний газ, а Відповідач - прийняти та оплатити поставлений природний газ.
Позивач свої зобов'язання згідно даного договору виконав, передавши Відповідачу протягом січня-грудня 2009 року природний газ, на загальну суму 70 086 840,28 гри., що підтверджується актами прийому - передачі природного газу.
Відповідач свої зобов'язання по договору виконав частково, а саме розрахувався за поставлений природний газ в сумі 67 797 419,14 грн.
Відповідно до вимог п. 5.1. Договору, остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
На момент звернення з позовом до суду, сума основного боргу Відповідача перед позивачем становила 2 289 421,14 грн.
Згідно з п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, п.7.2 у разі невиконання Покупцем умов пункту 6.1 цього Договору Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
У відповідності до п. 7.7. Договору, неустойка нараховується Постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.
Сума пені нарахована Позивачем Відповідачу з 26.11.2009 року по 28.05,2010 року становить 240 678,73 грн.
Відповідно до вимог п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.
Таким чином 3% річних від суми основного боргу складають 128 588,98 грн.
А сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів становить 576 383,40 грн.
Відповідачем позов не визнано з посиланням на неможливість здійснення розрахунків за отриманий газ, на підтвердження чого він посилається на положення постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. №1729, постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008р. №247, постанови НКРЕ від 25.12.2008р. №1528.
Враховуючи, що обставини, які зазначаються відповідачем у відзиві та ґрунтуються на наведених актах, не спростовують положення ст. 625 ЦК України, відповідно до якої, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, вони не можуть бути визнані достатніми підставами для відмови в задоволенні позову позивача.
Крім того, відповідач, не заперечуючи обставин, які стали підставою для подання позову зазначає, що суму заборгованості за договором сплачено, посилаючись при цьому, зокрема, на акт звіряння розрахунків від 25.06.2010р. та два акти звірки б/н та дати складання, платіжні доручення №2 від 05.03.2010р. та №1 від 30.11.2009р.
Разом з тим, кошти за наведеними платіжними дорученнями сплачені відповідачем на виконання умов спільного протокольного рішення №12/09 від 23.11.2009р., покликаного врегулювати відносини між підприємствами -учасниками цього рішення, які виникають із положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. N 20 Про затвердження Порядку перерахування в 2010 році деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, який, в свою чергу, визначає механізм перерахування у 2010 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам відповідно до статті 38 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні, надходжень, визначених пунктами 40 - 42 статті 6 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", і додаткових податкових зобов'язань, які виникають у результаті виконання статті 38 зазначеного Закону, а також на надання пільг з послуг зв'язку та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків, зубопротезування, оплату електроенергії, природного і скрапленого газу на побутові потреби, твердого та рідкого пічного побутового палива, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот) і компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні.
Таким чином, надані платіжні доручення не є належними доказами сплати заборгованості відповідача за договором, який є предметом розгляду в даному спорі.
Зазначене також підтверджується тим, що у відповідності до п. 5.1. договору, розрахунки за газ відповідач здійснює грошовими коштами в національній валюті України шляхом поточного перерахування на рахунок позивача.
Реквізити рахунків позивача зазначено в п. 11 договору, однак вони не співпадають з реквізитами рахунків, зазначених в платіжних дорученнях, на які посилається відповідач.
Посилання відповідача на зазначені вище акти звірки не можуть бути визнані обгрунтованими, враховуючи той факт, що ці акти підписано відповідачем в односторонньому порядку та позивачем у справі не визнаються.
Клопотання відповідача про зменшення суми штрафних санкцій, яке обґрунтоване ним посиланням на зазначені вище обставини виконання зобов'язання та скрутне фінансове становище, задоволене бути не може, враховуючи недоведеність належними доказами в порядку, визначеному ст. 33 ГПК України, існування обставин, з якими ст.233 ГК України, пов'язує можливість такого зменшення.
Судові витрати, у відповідності до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача, оскільки, як зазначено вище, спір виник внаслідок неналежного виконання ним умов договору.
Зважаючи на наведене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Миколаївгаз”, (54008, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 159, код ЄДРПОУ 05410263) на користь Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України”, (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) суму основного боргу в розмірі 2 289 421,14 грн., пеню в розмірі 240 678,73 грн., інфляційні втрати в розмірі 576 383,40 грн., 3% річних в розмірі 128 588,98 грн., 25 500,00 грн. -держмита та 236,00 грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду -протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. А у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.
Повний текст судового рішення підписано «5»листопада 2010 року.
Суддя