Судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Зайцева А. Ю.
14 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 367/5663/21
провадження № 61-18376св23
У липні 2021 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Корольов М. А. звернувся до суду з поданням, у якому просив визначити частку майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, а саме: визначити 1/2 частки у майні боржника ОСОБА_1 , що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя з подальшим зверненням на нього в рахунок погашення заборгованості.
Обґрунтовуючи вимоги подання, посилався на те, що у нього на виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 63234401, до складу якого входять чотири виконавчі провадження. Загальна сума заборгованості за зведеним виконавчим провадженням № 63234401, з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, становить 99 694 951,52 грн.
Станом на 28 липня 2021 року борг не сплачений, а боржник не вживає жодних заходів для його сплати.
Під час примусового виконання судових рішень встановлено відсутність у боржника достатніх коштів чи рухомого майна для задоволення вимог стягувача за виконавчими документами та стягнення основної винагороди приватного виконавця, у зв'язку з чим виникла необхідність у зверненні стягнення на нерухоме майно, яким боржник володіє спільно з іншими особами.
Разом з тим, з 02 вересня 2010 року ОСОБА_1 перебував у шлюбі з ОСОБА_2 , який рішенням Ірпінського міського суду від 14 серпня 2018 року було розірвано.
У провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває справа № 367/4378/18 (провадження № 2/367/3949/2018) за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
Згідно з інформацією, яка міститься у вказаній справі, до спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_1 належить низка земельних ділянок, житловий будинок та гаражний бокс, яке є їх спільним сумісним майном, а тому звернувся з цим поданням до суду.
Ірпінський міський суд Київської області ухвалою від 06 вересня 2021 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року, подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова М. А. в порядку статті 443 ЦПК України про визначення частки у майні боржника задовольнив. Визначив частку майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, а саме визначив 1/2 частки у майні боржника ОСОБА_1 , що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя з подальшим зверненням на нього в рахунок погашення заборгованості.
Суди мотивували рішення тим, що ОСОБА_1 борг не сплатив і не вживає жодних заходів для сплати боргу. При цьому, визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншою особою, є пропорційним ступенем втручання у його права та права інших осіб, а також узгоджується з положеннями національного законодавства та практикою Європейського суду з прав людини з метою забезпечення принципу верховенства права та обов'язковості виконання судового рішення.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, постановою від 14 серпня 2024 року касаційні скарги ОСОБА_3 та представника ОСОБА_1 - адвоката Оніщука Є. О. залишив без задоволення. Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 06 вересня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року залишив без змін.
Не можу погодитись з висновками колегії суддів у цій справі виходячи з наступного.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 червня 2022 року у справі № 2-591/11 дійшла таких висновків.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».
За змістом частини шостої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Порядок розгляду подання про визначення частки майна боржника у спільному майні передбачений статтею 443 ЦПК України, згідно з частиною першою якої питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця.
Стаття 443 ЦПК України підлягає застосуванню тільки за відсутності спору про право, оскільки розгляд подання державного чи приватного виконавця за правилами цієї статті не забезпечує учасникам судового провадження дієвої, реальної можливості надання суду своїх доказів та аргументів за наявності спору про право.
Виконавець вправі звернутися до суду з поданням про визначення частки майна боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими особами, незалежно від того, чи відсутній спір про право, чи він наявний. Водночас, якщо спір існує, виконавець звертається з таким позовом в порядку позовного провадження.
При цьому необхідно розмежовувати випадки, коли щодо вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, існує спір про право, і коли такого спору немає.
За наявності спору щодо визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, його вирішення судом не є вирішенням процесуального питання, а є вирішенням матеріального спору.
Такий спір може виникати, зокрема, тоді, коли відповідно до частини першої статті 368 ЦК України майно належить двом або більше особам на праві спільної власності без визначення часток кожного з них у праві власності (право спільної сумісної власності).
Якщо під час розгляду подання виконавця або скарги в порядку розділу VI «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України суд дійде висновку про наявність спору про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає подання або скаргу без розгляду і роз'яснює заявнику, що він має право подати позов на загальних підставах.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 01 листопада 2023 року у справі № 639/3282/20 (провадження № 61-11140св23).
У справі, яка переглядається, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Корольов М. А. звернувся до суду для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким, на думку заявника, боржник володіє спільно з іншою особою - ОСОБА_3 .
Із матеріалів цієї справи та з Єдиного державного реєстру судових рішень відомо, що з 2018 року в провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває справа № 367/4378/18 (провадження № 2/367/3949/2018) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
Водночас установлено, що ОСОБА_3 у справі № 367/4378/18 заперечує належність майна на праві спільної сумісної власності їй та боржнику, вважає себе єдиним власником майна.
З поданням у цій справі приватний виконавець звернувся до суду у липні 2021 року.
Отже, у цій справі достовірно встановлено про наявність спору про право, який ще і розглядається судом, щодо майна яке є предметом подання приватного виконавця, а тому відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 08 червня 2022 року у справі № 2-591/11 та вже і Верховного Суду викладених у постанові від 01 листопада 2023 року у справі № 639/3282/20, подання мало б бути залишено без розгляду, а його вимоги підлягають розгляду лише у позовному провадженні.
Суддя А. Ю. Зайцев