16 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 2-4743/11
провадження № 61-10869ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Олійник А. С.,
Фаловської І. М.,
розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на постанову Запорізького апеляційного суду
від 19 червня 2024 року у справі за заявою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Запорізького обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання,
У жовтні 2023 року Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Запорізького обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» (далі - АТ «Ощадбанк») звернувся до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 листопада 2023 року заяву АТ «Ощадбанк» задоволено.
Поновлено пропущений строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа №2-4743/10, який було видано Комунарським районним судом
м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь
ПАТ «Ощадбанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі
100 604,46 грн.
Видано дублікат виконавчого листа №2-4743/11, який було видано Комунарським районним судом м. Запоріжжя про стягнення
з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ощадбанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 100 604,46 грн.
Суд першої інстанції зазначив, що матеріали справи не містять рекомендованого повідомлення про вручення стягувачу постанови про повернення виконавчого документа та оригіналу виконавчого листа, тому
є всі підстави для видачі дубліката виконавчого листа з метою забезпечення законних прав та інтересів АТ «Універсал Банк » щодо виконання заочного рішення.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 19 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 листопада
2023 року скасовано та прийнято нову постанову наступного змісту.
Відмовлено у задоволенні заяви АТ «Ощадбанк» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд апеляційної інстанції зазначив, що заявник звернувся до виконавчої служби із запитом лише у 2021 році, однак строк пред'явлення виконавчих документів до виконання сплив.
Заявник, подаючи заяву про поновлення строку на пред'явлення виконавчих документів до виконання, не дотримався вимог законодавства в частині надання належних доказів, а тому суд вважав, що відсутні
будь-які підстави для поновлення строку на пред'явлення виконавчих документів до виконання та видачі дубліката виконавчого листа.
22 липня 2024 року представник АТ «Ощадбанк» - адвокат Прохода І. В. засобами поштового зв'язку направила до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Запорізького апеляційного суду від 19 червня
2024 року.
У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження щодо оскарження постанови Запорізького апеляційного суду від 19 червня
2024 року в частині перегляду ухвали суду першої інстанції щодо вирішення питання поновлення строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 24 частини першої статті 353 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Оскарження ухвал суду першої інстанції щодо поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання (пункт 24 частини першої статті 353 ЦПК України), після їх перегляду в апеляційному суді, статтею 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень у касаційному порядку, не передбачено. Так само не підлягає касаційному оскарженню і постанова суду апеляційної інстанції, прийнята за наслідками перегляду такої ухвали.
У пункті 1 частини другої статті 394 ЦПК України визначено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ «Ощадбанк» на постанову Запорізького апеляційного суду від 19 червня 2024 року в частині перегляду ухвали суду першої інстанції щодо вирішення питання про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання слід відмовити.
Щодо оскарження постанови Запорізького апеляційного суду від 19 червня 2024 року в частині перегляду ухвали суду першої інстанції щодо розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого листа, то необхідно відмовити
у відкритті касаційного провадження, з огляду на таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У частині першій статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Згідно із прецедентною практикою Європейського суду з прав людини
(далі - ЄСПЛ) право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду.
ЄСПЛ наголосив, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).
У пункті 17.4 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.
Відповідно до частини першої статті 443 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Отже, умовою для видачі дубліката виконавчого документу є звернення стягувача із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання та у разі доведеності втрати його оригіналу.
У постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 2-1380/08 зазначено, що при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку із його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року
у справі № 2-836/11 вказано, що у разі пропуску стягувачем строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред'явлення такого документа для виконання. Тобто, якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дублікату втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
У постановах Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц, від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11, від 20 травня 2021 року у справі № 1005/7133/2012, від 19 липня 2022 року у справі № 750/13088/14, від 14 грудня 2022 року у справі № 753/20452/21, від 01 березня 2023 року у справі № 433/1335/14-ц, від 09 червня 2023 року у справі № 607/13804/13 зазначено, що дублікатом називається документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. Від останнього його відрізняє спеціальна позначка «Дублікат». При розгляді питання про видачу дубліката перевіряється, чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили. У випадку часткового виконання змінювати у дублікаті загальну суму не можна. Це враховується в ході подальшого виконавчого провадження. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов'язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
Судом встановлено, що заочним рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25 квітня 2012 року позов ПАТ «Ощадбанк» до
ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором у розмірі
100 604, 46 грн на користь ПАТ «Ощадбанк».
Згідно з відповіді Південного Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Комунарського відділу Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі від 30 серпня 2023 року, 11 липня 2012 року до відділу був пред'явлений до виконання виконавчий лист №2-4743, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ощадбанк» суми боргу у розмірі
100 604,46 грн.
26 грудня 2012 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 5 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження».
Зазначене виконавче провадження було знищено, через закінчення строків його зберігання, відповідно до Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом № 2274/5 від 25 грудня 2008 року Міністерством юстиції України, пунктом 9.9-9.13 Порядку роботи з документами в органах державної служби, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 25 грудня 2018 року №2274/5. Наразі надати підтвердження відправлення та отримання (або не отримання) на адресу стягувача постанов про повернення виконавчих документів немає можливості у зв'язку зі знищенням реєстрів відправки поштової кореспонденції відповідно до статті 128 Переліку типових документів, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12 грудня 2012 року № 578/5 строк зберігання яких становить 1 ріку, що підтверджується відповідними Актами про вилучення для знищення документів справ номенклатури відділу. Згідно даних автоматизованої системи виконавчих проваджень відсутні будь-які відомості щодо повторного надходження вищевказаних документів на адресу відділу.
Колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що стягувач (АТ «Ощадбанк) звернувся до виконавчої служби із запитом щодо стану виконавчого провадження лише у 2021 році. Суд встановив, що станом на час надсилання такого запиту, строк пред'явлення виконавчих документів до виконання сплив.
Стягувач не цікавився та належно не здійснював своїх прав, як учасник виконавчого провадження, що у свою чергу стало причиною пропуску строку пред'явлення виконавчого документа до виконання і свідчить про відсутність поважних причин його пропуску.
Заявник, подаючи заяву про поновлення строку на пред'явлення виконавчих документів до виконання, не дотримався вимог законодавства в частині надання відповідних, належних доказів, а тому суд вважав, що відсутні будь-які підстави для поновлення строку на пред'явлення виконавчих документів до виконання та видачі дублікату виконавчого листа.
Наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди заявника з висновками суду апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин справи (втрати виконавчого листа), власного тлумачення норм права, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.
Отже, відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України є підстави для визнання касаційної скарги АТ «Ощадбанк» необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на постанову Запорізького апеляційного суду від 19 червня 2024 року у справі за заявою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Запорізького обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
А. С. Олійник
І. М. Фаловська