15 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 607/20064/23
провадження № 61-10989ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 березня 2024 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 02 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області
від 07 березня 2024 року, яке залишено без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 02 липня 2024 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Попереджено ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виконання своїх батьківських обов'язків щодо виховання дочки ОСОБА_3 , оскільки ухилення від них є підставою для позбавлення батьківських прав.
Покладено на Управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради контроль за виконання відповідачем своїх батьківських обов'язків.
Додатковим рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 березня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на доньку ОСОБА_3 в розмірі 2 272 грн, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи
з 16 жовтня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
29 липня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат
Авдєєнко В. В. через підсистему «Електронний суд» направило до Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 березня 2024 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 02 липня 2024 року.
У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував статті
статтю 164 Сімейного кодексу України без урахування висновку Верховного суду, викладеного у постанові від 29 січня 2024 року №185/9339/21.
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Касаційна скарга подана у визначений законом строк та оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої
статті 389 ЦПК України.
З огляду на викладене, касаційний суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.
Керуючись статтями 389, 394, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 березня 2024 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 02 липня 2024 року.
Витребувати з Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з цивільну справу № 607/20064/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді В. М. Ігнатенко
А. С. Олійник
І. М. Фаловська