13 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 367/6007/19
провадження № 61-10608ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Олійник А. С.,
Фаловської І. М.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 17 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_2 , про захист прав споживача та стягнення боргу,
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі - ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», третя особа: ОСОБА_2 про захист прав споживача та стягнення боргу у загальному розмірі 426 745, 25 грн.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 14 липня
2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування в розмірі 328 350,00 грн.
Стягнуто з ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 суму
неустойки, яка складає 98 395,25 грн, з яких: пеня - 27 716,34 грн;
3% річних - 14 465,39 грн; інфляційні збитки - 56 213,52 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 17 липня 2024 року апеляційну скаргу ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» задоволено частково.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14 липня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 до ПрАТ «СК«ПЗУ Україна» про захист прав споживача та стягнення боргу - задоволено частково.
Стягнено з ПрАТ «СК«ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 за період з
03 травня 2018 року по 26 липня 2019 року пеню у розмірі 50 751, 31 грн,
3% річних у розмірі 4 308,53 грн, інфляційні втрати у розмірі 9 742, 31 грн.
У частині позовних вимог ОСОБА_1 до ПрАТ «СК«ПЗУ Україна» про стягнення невиплаченого страхового відшкодування - відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
23 липня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Костін К. М. засобами поштового зв'язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 17 червня 2024 року.
У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржуване судове рішення та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у справі, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року
№ 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої
статті 389 ЦПК України, який встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис ЦПК України також має правомірну
мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності.
Згідно з частиною дев'ятою статті 19 ЦПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01 січня 2024 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 3 028,00 грн.
Предметом касаційного оскарження у цій справі № 367/6007/19 є судові рішення, ухвалені у справі про стягнення боргу у розмірі
426 745, 25 грн, що не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн).
У касаційній скарзі заявник посилається на те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Оцінка судом виняткового значення справи для учасника справи може бути зроблена на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником.
Отже, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційний скарзі.
Справа, що має виняткове значення для учасника - це справа, що може бути виокремлена із загальних правил розгляду справ Верховним Судом.
Під час розгляду такої справи Верховний Суд може здійснити сукупність процесуальних дій, спрямованих на визначення наявності або відсутності передбачених ЦПК України підстав для перегляду справи в порядку касаційного провадження, з метою усунення встановлених у зв'язку з цим порушень законності попередніх судових рішень.
Враховуючи вищевикладене, заявник не обґрунтував у чому полягає виняткове значення, та чому його справа має бути виокремлена із загальних правил розгляду справ Верховним Судом.
Отже, підстав для висновку про те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, немає.
Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до статей 389, 394 ЦПК України.
Зазначення підстав касаційного оскарження є лише вимогою до форми та змісту касаційної скарги відповідно до цивільного процесуального закону, проте не є безумовною підставою для відкриття провадження
у малозначній справі.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки заявник оскаржив судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 17 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_2 , про захист прав споживача та стягнення боргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
А. С. Олійник
І. М. Фаловська