Справа № 953/7852/24
н/п 1-кс/953/6256/24
"24" серпня 2024 р. м.Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
захисника- адвоката ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого 2 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , по кримінальному провадженню № 22024220000000924 від 19.08.2024, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Харків, із середньою спеціальною освітою, солдату, який займає посаду номер обслуги НОМЕР_9 аеромобільного батальйону ІНФОРМАЦІЯ_2 військової частини НОМЕР_3 ЗСУ, зареєстрованого місця проживанняне має, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України,-
24 серпня 2024 року до суду надійшло клопотання старшого слідчого 2 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного за ч. 2 ст. 111 КК України у кримінальному провадженні № 22024220000000924 від 19.08.2024, в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України в межах строку досудового розслідування терміном на 60 діб без визначення розміру застави.
В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення вказує, що слідчим відділом УСБУ в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024220000000924 від 19.08.2024, в якому громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, а саме у державній зраді, тобто діянні вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності , державній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту, вчинене в умовах воєнного стану.
Встановлено, що 24.02.2022 указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому було неодноразово продовжено і діє по теперішній час.
З метою відсічі збройної агресії російської федерації проти України громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 09.04.2024 на підставі наказу командира військової частини № НОМЕР_4 від 09.04.2024 вступив на військову службу до в/ч НОМЕР_5 , де 13.04.2024 склав присягу на вірність Українському народу в порядку, визначеному Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України.
27.05.2024 на підставі наказу командира військової частини № НОМЕР_6 від 27.05.2024 був призначений на посаду номер обслуги аеромобільного батальйону ІНФОРМАЦІЯ_2 військової частини НОМЕР_3 , де надалі безперервно проходить військову службу.
Так, в ході досудового розслідування встановлено, що в період часу з 18 год. 56 хв. по 20 год. 28 хв. 15.08.2024 невстановлений представник іноземної держави - російської федерації, який у мобільному додатку «Телеграм» використовує обліковий запис « ОСОБА_8 » (зареєстрований на номер мобільного телефону НОМЕР_7 ) шляхом листування у даному мобільному застосунку вступив у зв'язок із громадянином України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який, в свою чергу, у мобільному додатку «Телеграм» використовує обліковий запис « ОСОБА_9 » (зареєстрований на номер мобільного телефону НОМЕР_8 ).
За результатом проведеного спілкування у ОСОБА_6 за вказаних обставин часу, під час перебування в пункті постійної дислокації ІНФОРМАЦІЯ_2 військової частини НОМЕР_3 , що розташований у м. Чернівці, виник кримінально-протиправний умисел, направлений на вчинення державної зради, тобто діяння вчиненого громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту, вчинене в умовах воєнного стану.
З метою реалізації свого кримінально-протиправного умислу, ОСОБА_6 висловив пропозицію вказаному представнику іноземної держави - рф щодо збору та передачі відомостей про наявність та пересування військовослужбовців сил оборони України на території України в обмін на створення та забезпечення останнім умов для безперешкодного перетину ОСОБА_6 державного кордону України в напрямку до російської федерації через лінію бойового зіткнення, на що вказаний представник іноземної держави надав свою згоду.
В подальшому, ОСОБА_6 22.08.2024 в період часу з 10 год. 16 хв. по 10 год 30 хв. під час перебування на території Харківського району Харківської області в ході спілкування у мобільному додатку «Telegram» отримав від вказаного представника іноземної держави завдання, направлене на збір та передачу інформації про наявність військовослужбовців сил оборони України на конкретній місцевості м. Харкова за визначеними останнім координатами.
Продовжуючи реалізацію свого кримінально-протиправного умислу ОСОБА_6 22.08.2024 о 10 год. 46 хв. в ході спілкування у мобільному додатку «Telegram» надав вказаному представнику іноземної держави свою згоду на виконання вказаного злочинного завдання.
Далі, ОСОБА_6 діючи на виконання вказаного злочинного завдання 22.08.2024, в період часу з 10 год. 58 хв. по 13 год. 01 хв., прибув до місцевості за отриманими координатами, де здійснив візуальний огляд вказаної місцевості, за результатом чого військовослужбовців сил оборони України не виявив.
Після цього, ОСОБА_6 22.08.2024 о 13 год. 01 хв. перебуваючи на території м. Харкова, з використанням мобільного додатку «Telegram» передав вказаному представнику іноземної держави зібрану інформацію.
В подальшому, 22.08.2024 о 13 год. 07 хв. вказаний представник іноземної держави за результатом виконання злочинного завдання та отримання зібраної інформації від ОСОБА_6 надав останньому додаткове завдання щодо збору та передачі відомостей про наявність військовослужбовців сил оборони України за відповідною адресою на території м. Харкова.
Продовжуючи реалізацію свого кримінально-протиправного умислу ОСОБА_6 22.08.2024 о 13 год. 10 хв. під час перебування на території м. Харкова в ході спілкування у мобільному додатку «Telegram» надав вказаному представнику іноземної держави свою згоду на виконання вказаного злочинного завдання.
Далі, ОСОБА_6 діючи на виконання вказаного злочинного завдання 22.08.2024, в період часу з 13 год. 11 хв. по 14 год. 48 хв., прибув до місцевості за отриманими координатами, де здійснив візуальний огляд вказаної місцевості, встановив характер та наслідки ушкодження будівель та споруд на місцевості, визначеній в отриманому завданні, за результатом чого військовослужбовців сил оборони України на даній місцевості не виявив.
Після цього, ОСОБА_6 22.08.2024 в період часу з 14 год. 48 хв. по 14 год. 49 хв., перебуваючи на території м. Харкова, з використанням мобільного додатку «Telegram» передав вказаному представнику іноземної держави зібрану інформацію.
В подальшому, 22.08.2024 о 15 год. 04 хв. вказаний представник іноземної держави за результатом виконання злочинного завдання та отримання зібраної інформації від ОСОБА_6 надав останньому додаткове завдання щодо збору та передачі відомостей про наявність військовослужбовців сил оборони України за визначеною адресою на території м. Харкова.
Продовжуючи реалізацію свого кримінально-протиправного умислу ОСОБА_6 22.08.2024 о 15 год. 06 хв. під час перебування на території м. Харкова в ході спілкування у мобільному додатку «Telegram» надав вказаному представнику іноземної держави свою згоду на виконання вказаного злочинного завдання.
Далі, ОСОБА_6 діючи на виконання вказаного злочинного завдання 22.08.2024, в період часу з 15 год. 23 хв. по 15 год. 47 хв., прибув до місцевості за визначеною адресою, де здійснив візуальний огляд вказаної місцевості, за результатом чого військовослужбовців сил оборони України на даній місцевості не виявив.
Після цього, ОСОБА_6 22.08.2024 о 15 год. 47 хв., перебуваючи на території м. Харкова, з використанням мобільного додатку «Telegram» передав вказаному представнику іноземної держави зібрану інформацію.
В подальшому, 22.08.2024 о 15 год. 53 хв. вказаний представник іноземної держави за результатом виконання злочинного завдання та отримання зібраної інформації від ОСОБА_6 надав останньому додаткове завдання щодо збору та передачі відомостей про наявність військовослужбовців сил оборони України за визначеною адресою на території м. Харкова.
Продовжуючи реалізацію свого кримінально-протиправного умислу ОСОБА_6 22.08.2024 о 15 год. 54 хв. під час перебування на території м. Харкова в ході спілкування у мобільному додатку «Telegram» надав вказаному представнику іноземної держави свою згоду на виконання вказаного злочинного завдання.
Далі, ОСОБА_6 діючи на виконання вказаного злочинного завдання 22.08.2024, в період часу з 15 год. 54 хв. по 16 год. 27 хв., прибув до місцевості за визначеною адресою, де здійснив візуальний огляд вказаної місцевості, за результатом чого військовослужбовців сил оборони України на даній місцевості не виявив.
Після цього, ОСОБА_6 22.08.2024 о 16 год. 27 хв., перебуваючи на території м. Харкова, з використанням мобільного додатку «Telegram» передав вказаному представнику іноземної держави зібрану інформацію.
В подальшому, 22.08.2024 о 19 год. 38 хв. вказаний представник іноземної держави за результатом виконання злочинного завдання та отримання зібраної інформації від ОСОБА_6 надав останньому додаткове завдання щодо збору та передачі відомостей про наявність та розміщення сил та засобів ІНФОРМАЦІЯ_2 військової частини НОМЕР_3 на території Чугуївського району Харківської області, у лавах якої ОСОБА_6 проходить військову службу.
Продовжуючи реалізацію свого кримінально-протиправного умислу ОСОБА_6 22.08.2024 о 19 год. 39 хв. під час перебування на території м. Харкова в ході спілкування у мобільному додатку «Telegram» надав вказаному представнику іноземної держави свою згоду на виконання вказаного злочинного завдання.
Далі, ОСОБА_6 діючи на виконання вказаного злочинного завдання 22.08.2024, в період часу з 19 год. 39 хв. по 20 год. 01 хв., використовуючи власний мобільний телефон та мобільний додаток із сервісами карт поставив мітку на карті, що відображала координати відомого останньому місця розташування військовослужбовців сил оборони України за результатом чого виготовив відповідне зображення.
Після цього, ОСОБА_6 22.08.2024 о 20 год. 01 хв., перебуваючи на території м. Харкова, з використанням мобільного додатку «Telegram» передав вказаному представнику іноземної держави відповідне зображення із координатами розміщення сил оборони України.
Однак, 23.08.2024 протиправна діяльність ОСОБА_6 була викрита та припинена співробітниками СБУ в ході його затримання в порядку, визначеному ст. 208 КПК України.
Слідчий зазначає, що 23.08.2024 ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України та в той же день повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 111 КК України.
На думку органу досудового розслідування, підозра стосовно ОСОБА_6 обгрунтовується зібраними в ході досудового розслідування доказами.
Так, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та доводять, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів крім тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченим пунктами 1, 2, 3, 5 ч 1 ст. 177 КПК України.
Сторона обвинувачення у судовому засіданні клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримала. Прокурор зазначив, що зібрані на час розгляду клопотання докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України та підтверджують наявність ризиків, передбачених пунктами 1,2,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України. Обрання більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання належної процесуальної поведінки підозрюваного, у зв'язку з чим, сторона обвинувачення просила застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Сторона захисту проти задоволення клопотання сторони обвинувачення заперечувала, посилаючись на недоведеність існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Просила врахувати дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, не має наміру переховуватися від органу досудового розслідування та суду, має постійне місце роботи, де характиризується позитивно, а також те, що він визнає підозрю частково. У зв"язку з чим, застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов"язаний із триманням під вартою.
Слідча суддя, заслухавши позицію сторін, допитавши свідків, дослідивши додані до клопотання документи у їх сукупності, прийшла до наступного висновку.
З наданих матеріалів встановлено, що слідчим відділом УСБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесене до ЄРДР 19.08.2024 за № 22024220000000924, в рамках якого подається дане клопотання.
Відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, за ознаками ч.2 ст.111 КК України внесені до ЄРДР 19.08.2024 за фактом того, що Харківським МРВ УСБУ в Харківській області в ході проведення контррозвідувальних заходів, отримано інформацію що громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є мешканцем м. Харкова та проходить військову службу у складі 82 окремої десантно - штурмової бригади, у не встановлений досудовим розслідуванням час, здійснив перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, та надає тривалий час спецслужбам рф допомогу в проведенні підривної діяльності проти України, в умовах воєнного стану.
23.08.2024 о 12 год. 22 хв. ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.
ОСОБА_6 о 18 годині 00 хвилин 23 серпня 2024 року у кримінальному провадженні № 22024220000000924 від 19.08.2024 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, тобто у державній зраді, тобто діянні вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності , державній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту, вчинене в умовах воєнного стану.
Повідомлення про підозру та пам'ятка про процесуальні права та обов'язки вручені особисто ОСОБА_6 , права підозрюваного оголошені та роз'яснені 23.08.2024
Зазначений факт підтверджується особистим підписом ОСОБА_6 , який міститься в підозрі та пам'ятці про процесуальні права та обов'язки підозрюваного та не заперечувалось останнім в судовому засіданні.
З огляду на зазначене ОСОБА_6 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст.178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідча суддя зобов'язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідча, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Щодо наявності обґрунтованої підозри слідча суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідча суддя користується практикою ЄСПЛ.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).
При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вирок) чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процес) кримінального розслідування».
З матеріалів доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, тобто у державній зраді- діянні вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності , державній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту, вчинене в умовах воєнного стану.
Слідчою суддею встановлено, що на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_6 підозрюється, останій є громадянином України та осудною особою, яка досягла 16-річного віку.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який затверджено Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»», строк дії якого неодноразово продовжено по теперішній час.
За результатами розгляду даного клопотання про застосування запобіжного заходу слідчою суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими, виходячи з наданих стороною обвинувачення доказів, а саме: даних, які містяться у протоколі негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 23.08.2024; даних, які містяться у протоколі негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 23.08.2024; даних, які містяться у протоколі затримання особи, підозрюваної у скоєнні злочину від 23.08.2024; показань свідка ОСОБА_10 , які містяться у протоколі допиту від 23.08.2024.
Слідча суддя зазначає, що на цій стадії кримінального провадження, враховуючи положення кримінального процесуального закону, суд повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів, для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання про застосування запобіжного заходу могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується. Питання ж оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні того чи іншого злочину входить до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження по суті.
З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідча суддя приходить до висновку, що надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно можливого вчинення ОСОБА_6 дій, що кваліфікуються за ч.2 ст.111 КК України за викладених у клопотанні обставин.
Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.
Щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України слідча суддя зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Слідча суддя враховує наявність ризиків, передбачених п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Враховуючи те, що положення кримінального процесуального законодавства не розкриває зміст ризику втечі, передбачений ч.1 ст.177 КПК України, суддя, відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, при оцінці вказаного ризику враховує практику ЄСПЛ, яка розкриває зміст такого ризику.
Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Суд зазначає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, тобто у державній зраді, тобто діянні вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності , державній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту, вчинене в умовах воєнного стану - злочину проти основ Національної безпеки України, санкція якого передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна.
А отже, очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.
При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідча суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_6 у сукупності з іншими обставинами.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Доводи сторони захисту про відсутність вищезазначених ризиків не спростовують наведених вище висновків слідчої судді.
Крім того, слідча суддя вважає за необхідне зазначити, що військова агресія РФ проти України, є обставиною (ризиком), яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.
Слідча суддя вважає не доведеним ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, стороною обвинувачення не надано документів, які б підтверджували, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому.
Крім того, слідча суддя враховує у сукупності наступні обставини:
- ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, тобто у державній зраді, тобто діянні вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності , державній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту, вчинене в умовах воєнного стану - злочину проти основ Національної безпеки України, санкція якого передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна;
- дані щодо особи ОСОБА_6 , який не є інвалідом, розлучений, на утриманні малолітніх, неповнолітніх або непрацездатних осіб не має, не має зареєстрованого місця проживання, військовослужбовець ЗС України, солдат, займає посаду номер обслуги НОМЕР_9 аеромобільного батальйону ІНФОРМАЦІЯ_2 військової частини НОМЕР_3 ЗСУ, раніше не судимий.
Разом з цим, зазначені дані про особу підозрюваного, не зменшують існування вищезазначених ризиків, оскільки вони існували і на час вчинення дій згідно підозри, а тому вони не утворюють жодних моральних запобіжників, які унеможливлюють при обрані підозрюваним моделі поведінки, а відтак не здатні на даному етапі кримінального провадження перешкоджати вчинити йому дії, передбачені п.п. 1,3,4 ст. 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Слідча суддя вважає, що з урахуванням положень характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , те, що злочин за ч.2 ст.111 КК України, є злочином проти основ Національної Безпеки України, який вчинений під час дії воєнного стану, а отже у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який підлягає у необхідності захисту високих стандартів, охорони прав, як інтересів суспільства, так і держави в цілому, сукупність обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вказує на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для забезпечення підозрюваним виконувати покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, під час дії воєнного стану.
При цьому слідча суддя зазначає, що при оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, в тому числі застава, домашній арешт, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
Крім того, відповідно до вимог ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями109-114-2,258-258-5,260,261,437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті тримання під вартою. Отже це є імперативна норма, визначена законодавцем.
З огляду на зазначене клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України.
Так, слідча суддя, з урахуванням положень абз. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177, 178 КПК України, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою, оскільки останній підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, а саме злочину проти основ Національної безпеки України, вчинений під час дії воєнного стану.
Вказане рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, як вище зазначалося, у провадженні існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають усталеній практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 309, 372, 395 КПК України, суд, -
Клопотання старшого слідчого 2 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , по кримінальному провадженню № 22024220000000924 від 19.08.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на 59 (п'ятдесят дев'ять) днів - до 20 жовтня 2024 включно, без визначення розміру застави.
Зобов'язати старшого слідчого 2 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області ОСОБА_4 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_6 про взяття під варту останнього.
Встановити строк дії ухвали до 20.10.2024 включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідча суддя - ОСОБА_1