Справа № 500/4013/24
22 серпня 2024 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 через представника - адвоката Вальчук Мирославу Миколаївну звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому просить:
визнати неправомірним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 30.04.2024 №192350008183 про відмову у призначенні пенсії за віком;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 02.02.1987 з 02.02.1987 по 10.03.1994, з 12.03.1994 по 30.05.1995, з 01.06.1995 по 01.12.1999, з 02.12.1999 по 25.06.2004, з 01.07.2005 по 31.07.2005, з 01.09.2005 по 31.10.2005, а період роботи з 01.01.1985 по 31.12.1986 згідно архівної довідки про трудовий стаж від 11.01.2024 №11/06-06 та призначити пенсію за віком з 23.04.2024 (з моменту настання права на пенсію) згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позову вказує, що 23.04.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з заявою про призначення пенсії за віком. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 30.04.2024 № 192350008183 йому відмовлено в призначені пенсії за віком, оскільки не зараховано до страхового стажу: періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 , дата заповнення 02.02.1987, бо на першій сторінці трудової книжки зазначено прізвище « ОСОБА_2 » (російською мовою), що не відповідає прізвищу « ОСОБА_3 » (російською мовою) згідно паспортних даних; період з 02.02.1987 по 10.03.1994, оскільки запис про звільнення не засвідчений відбитком печатки; період з 12.03.1994 по 30.05.1995, оскільки наказ про звільнення дописаний чорнилом іншого кольору; період з 01.06.1995 по 01.12.1999, оскільки відсутній наказ про прийняття; період з 02.12.1999 по 31.12.2002, оскільки відсутній наказ про прийняття; період роботи в колгоспі з 1985 по 1986 згідно архівної довідки від 11.01.2024 №11/60-06, оскільки в архівній довідці зазначено прізвище « ОСОБА_4 » не відповідає прізвищу « ОСОБА_3 » згідно паспортних даних; період роботи у 1987 році згідно архівної довідки від 11.01.2024 №12/06-06, оскільки в архівній довідці зазначено прізвище « ОСОБА_4 » не відповідає прізвищу « ОСОБА_3 » згідно паспортних даних та по батькові зазначено в скороченій формі «Ст.»; період роботи з 1994 по 2002 рік згідно архівної довідки від 11.01.2024 №14/06-06, оскільки в архівній довідці зазначено прізвище « ОСОБА_3 » не відповідає прізвищу « ОСОБА_3 » та по батькові не зазначено; періоди з 01.01.2004 по 30.06.2004, з 01.07.2005 по 31.07.2005 та з 01.09.2005 по 31.10.2005, оскільки відсутня сплата страхових внесків в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Позивач не погоджується з таким рішенням суб'єкта владних повноважень та стверджує, що факт належності ОСОБА_1 довідок №11/06-06 від 11.01.2024, №12/06-06 від 11.01.2024, №14/06-06 від 11.01.2024, виданих на ім'я ОСОБА_1 підтверджується записами трудової книжки НОМЕР_2 від 02.02.1987, яка видана на ім'я « ОСОБА_1 ». Посилання на те, що прізвище не відповідає паспортним даним не заслуговує на увагу, оскільки прізвище, ім'я та по батькові позивача у трудовій книжці, яке первинно записане російською мовою, у подальшому змінено шляхом внесення відповідного запису українською мовою згідно з відомостями паспорта на «Книжній», що також узгоджується із свідоцтвом про народження позивача (« ОСОБА_1 »). Дата народженні позивача у всіх документах (трудовій книжці, паспорті та свідоцтві про народження) - 22.04.1964.
Також позивач зауважує, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах.
Представник позивача вказує, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 є протиправними, оскільки його загальний страховий стаж складає понад 31 рік з врахуванням спірних періодів роботи, а тому є підстави для призначення йому пенсії за віком.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Копія ухвали про відкриття провадження у справі від 02.07.2024 разом з позовною заявою та додатками надіслані відповідачу в його електронний кабінет та доставлені 27.06.2024 та 02.07.2024 відповідно, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с.32).
Відповідач відзив на позов у строк встановлений судом (п'ятнадцять днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі) до суду не подав, як і будь-які докази у спростування позовних вимог. Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
16.08.2024 від Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надійшла довідка форми ОК-5 про індивідуальні відомості застрахованої особи ОСОБА_1 .
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позовній заяві, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), після досягнення віку 60 років, 23.04.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 30.04.2024 № 192350008183 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
У рішенні вказано, що вік заявника на дату звернення складає 60 років.
Необхідний страховий стаж становить 31 років.
Страховий стаж особи складає 21 рік 03 місяці 29 днів.
За доданими документами до страхового стажу не зараховані періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 , дата заповнення 02.02.1987, оскільки на першій сторінці трудової книжки зазначено прізвище « ОСОБА_2 » (російською мовою), що не відповідає прізвищу « ОСОБА_3 » (російською мовою) згідно паспортних даних; період з 02.02.1987 по 10.03.1994, оскільки запис про звільнення не засвідчений відбитком печатки; період з 12.03.1994 по 30.05.1995, оскільки наказ про звільнення дописаний чорнилом іншого кольору; період з 01.06.1995 по 01.12.1999, оскільки відсутній наказ про прийняття; період з 02.12.1999 по 31.12.2002, оскільки відсутній наказ про прийняття; період роботи в колгоспі з 1985 по 1986 згідно архівної довідки від 11.01.2024 №11/60-06, оскільки в архівній довідці зазначено прізвище « ОСОБА_4 », що не відповідає прізвищу « ОСОБА_3 » згідно паспортних даних; період роботи у 1987 році згідно архівної довідки від 11.01.2024 №12/06-06, оскільки в архівній довідці зазначено прізвище « ОСОБА_4 » не відповідає прізвищу « ОСОБА_3 » згідно паспортних даних та по батькові зазначено в скороченій формі «Ст.»; період роботи з 1994 по 2002 рік згідно архівної довідки від 11.01.2024 №14/06-06, оскільки в архівній довідці зазначено прізвище « ОСОБА_3 » не відповідає прізвищу « ОСОБА_3 » та по батькові не зазначено; періоди з 01.01.2004 по 30.06.2004, з 01.07.2005 по 31.07.2005 та з 01.09.2005 по 31.10.2005, оскільки відсутня сплата страхових внесків в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (а.с.24).
Про прийняте рішення позивача повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 03.05.2024 №1900-0210-8/21432 (а.с.23).
Позивач не погоджується з таким рішенням суб'єкта владних повноважень, вважає його протиправним та таким, що порушує його право на соціальний захист, а тому звернувся до суду з цим позовом.
До спірних правовідносин суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон №1058-ІV).
Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24).
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).
У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону №1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
За приписами абзацу другого частини першої статті 56 Закону №1788-XII при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
До стажу роботи зараховується, серед іншого, також: будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю.
Як встановлено статтею 62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі Порядок №637).
Пунктами 1, 2 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.
У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За приписами частин першої, третьої статті 44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
З аналізу наведених норм слід дійти висновку, що основним документом, який підтверджує стаж роботи (за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування), є трудова книжка. При цьому лише у разі відсутності трудової книжки або записів у ній органи Пенсійного фонду мають право встановлювати стаж роботи на підставі інших первинних документів. У разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення до установ, підприємств, організацій, де працював заявник, із відповідними запитами.
Для підтвердження страхового стажу позивач надав трудову книжку серії НОМЕР_2 , титульна сторінка якої заповнена російською мовою. Первинно у ній були наведені такі відомості про власника трудової книжки: « ОСОБА_1 » (російською мовою), дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата заповнення трудової книжки: 02.02.1987 (а.с.9).
Далі внесено зміни до трудової книжки щодо власника, прізвище вказано українською мовою «Книжній» на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 04.04.1996 Лановецьким РВ УМВС України в Тернопільській області. На внутрішньому боці обкладинки трудової книжки міститься інформація про такі зміни з посиланням на документ, запис засвідчений підписом уповноваженої особи та скріплені печаткою.
Відомості зазначені на титульній сторінці трудової книжки позивача щодо дати народження відповідають даним в його паспорті громадянина України.
Порядок ведення трудових книжок на момент заповнення трудової книжки позивача (1987 рік), було врегульовано Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, від 20.06.1974 №162, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР (далі - Інструкція №162), відповідно до якої трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника; трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних та громадських підприємств, установ та організацій, які пропрацювали понад 5 днів, у тому числі на сезонних та тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню. Заповнення трудових книжок та вкладишів до них здійснюється мовою союзної, автономної республіки, автономної області, автономного округу, на території яких розташовано дане підприємство, установа, організація, та офіційною мовою СРСР (пункт 2.1 глави 2 Інструкції №162).
Відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я, по батькові (повністю, без скорочень чи заміни імені і по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорта чи свідоцтва про народження (пункт 2.10 глави 2 Інструкції №162).
Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка (пункт 2.12 глави 2 Інструкції №162).
Відповідно до цього ж пункту 2.12 Інструкції №162 зміни записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові та дату народження здійснюються адміністрацією за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, імені, по батькові та ін.) та з посиланням на номер і дату цих документів.
Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім'я, по батькові, дата народження і записуються нові дані. Посилання на відповідні документи записуються на внутрішньому боці обкладинки і засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Аналогічні вимоги передбачені також Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29.07.1993, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України (далі - Інструкція № 58).
Так, за змістом пункту 2.13 Інструкції №58 зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.
Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім'я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.
З дослідженого судом титульного аркуша трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 слідує, що зміни до запису про прізвище власника трудової книжки внесені у відповідності до вказаних вимог шляхом закреслення однією рискою колишнього прізвища і запису нового. На внутрішньому боці обкладинки трудової книжки позивача містяться записи про зміну прізвища з посиланням на відповідні документи (а.с.9).
Стосовно мотивації відповідача про незарахування до страхового стажу позивача окремих періодів його трудової діяльності через написання прізвища російською мовою у трудовій книжці, яке не відповідає російському прізвищу у паспорті позивача, то такі обставини взагалі не мають братися ним до уваги, бо на даний час внесені зміни у записі прізвища, про що зазначено вище, і жодних сумнівів стосовно належності трудової книжки саме позивачу немає.
Відтак, незарахування періодів роботи позивача, вказаних у його трудовій книжці, до страхового стажу через недоліки в написанні прізвища на титульній сторінці є абсолютно безпідставним та надуманим.
Трудова книжка позивача серії НОМЕР_2 , розділ “Відомості про роботу” містить такі записи про його трудової діяльності у період з 02.02.1987 по 31.10.2005:
запис №1, 02.02.1987, Лановецьке МГ «Райсільенерго», прийнятий на роботу електромонтером, наказ №11 від 02.02.1987;
запис №3, 10.03.1994, звільнений з роботи по переведенню в Лановецьку агрофірму, наказ №3-к від 05.03.1994, запис засвідчений підписом уповноваженої особи, але не закріплений печаткою підприємства (а.с.9 зворот);
запис №4, 12.03.1994, Агрофірма «Лановецька», прийнятий на роботу електриком по переведенню, наказ №3 від 12.03.1994;
запис №5, 30.05.1995, звільнений з роботи по переведенню в Лановецьке «Райсільенерго», наказ №13 від 30.05.1995, запис засвідчений підписом уповноваженої особи та скріплений печаткою підприємства (а.с.9 зворот);
записи №4-№5 додатково підтверджуються архівною довідкою про трудовий стаж № 14/06-06 від 11.01.2024 (а.с.18);
запис №6, 01.06.1995, Лановецьке «Райсільенерго», прийнятий на роботу електромонтером, наказ як підстава для внесення запису не зазначений, однак запис скріплений печаткою підприємства;
запис №7, 01.12.1999, звільнений з роботи, наказ №44 від 25.11.1999, запис засвідчений підписом уповноваженої особи та скріплений печаткою підприємства (а.с.9 зворот, 10);
запис №8, 02.12.1999, Агрофірма «Лановецька», прийнятий на роботу електриком, як підстава для внесення запису вказано книги оплати праці;
запис №9, 25.06.2004, звільнений з роботи у зв'язку з реорганізацією підприємства, розпорядження №2 від 26.06.2004, запис засвідчений підписом уповноваженої особи та скріплений печаткою підприємства (а.с.10);
записи №8-№9 додатково підтверджуються архівною довідкою про трудовий стаж від 11.01.2024 №14/06-06 (а.с.18-19);
запис №10, 25.06.2004, Приватне підприємство ім.Матросова, прийнятий на роботу електриком, розпорядження №3 від 26.06.2004;
запис №11, 31.10.2005, звільнений з роботи, розпорядження №30 від 01.11.2005, запис засвідчений підписом уповноваженої особи та скріпленні печаткою підприємства (а.с.10).
записи №10-№11 додатково підтверджуються архівною довідкою про трудовий стаж № 14/06-06 від 11.01.2024 (а.с.18-19).
Додатково надана історична довідка до фонду №16 Приватного підприємства ім. “Матросова”, яка містить інформацію про перейменування та реорганізацію сільськогосподарський підприємств (колгоспів), які функціонували у Ланівцях (а.с.20-22).
Як встановлено судом та вбачається з оскаржуваного рішення і розрахунку стажу проведеного відповідачем, до страхового стажу позивача не зарахована трудова діяльність в період:
з 02.02.1987 по 10.03.1994, оскільки запис про звільнення не засвідчений печаткою,
з 12.03.1994 по 30.05.1995, бо наказ про звільнення дописаний чорнилом іншого кольору,
з 01.06.1995 по 01.12.1999, з 02.12.1999 по 31.12.2002, бо відсутній наказ про прийняття на роботу.
Надаючи оцінку підставам відмови зарахувати страховий стаж через такі недоліки заповнення трудової книжки позивача, суд враховує, що відповідно до пунктів 2.2, 2.3 глави 2 Інструкції №162 заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства у присутності працівника пізніше тижневого терміну від часу прийому на роботу. У трудову книжку вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження та заохочення: нагородження орденами та медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи у роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження та заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку та статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видано дипломи, про використані винаходи та раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не записуються. Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу чи звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Пунктами 2.3, 2.4 Інструкції №58 встановлено, що записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
За приписами пункту 4.1 Інструкції №58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників» установлено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Аналіз вказаних норм свідчить, що обов'язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган. Недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, якій належить трудова книжка, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Такий правовий висновок щодо застосування норм права наведений у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №677/277/17.
За висновком Верховного Суду у постанові від 06.03.2018 у справі №754/14989/15-а не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є виключно підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність чи відсутність виправлень у записах в трудовій книжці.
З огляду на наведене відсутність у трудовій книжці печатки у записі про звільнення, відсутність відомостей про наказ про прийняття на роботу чи звільнення, чи внесення записів до трудової книжки різними чорнилами не може бути підставою для неврахування відповідних періодів трудової діяльності при обчисленні стажу роботи (до впровадження персоніфікованого обліку), оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист.
Таким чином, аргументи відповідача про наявність недоліків у заповненні трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 як підставу для незарахування згідно із записами цієї трудової книжки до його страхового стажу періодів трудової діяльності, що враховуються до стажу роботи для призначення пенсії, на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-IV (до 01.01.2004), суд вважає необґрунтованими та безпідставними. Отже, періоди роботи позивача з 02.02.1987 по 10.03.1994 в Лановецькому МГ «Райсільенерго» електромонтером, з 12.03.1994 по 30.05.1995 в Агрофірмі «Лановецька» електриком, з 01.06.1995 по 01.12.1999 у Лановецькому «Райсільенерго» електромонтером, з 02.12.1999 по 31.12.2002 в Агрофірмі «Лановецька» електриком підлягають зарахуванню до страхового стажу.
У позовних вимогах представник позивача стосовно крайнього періоду роботи в Агрофірмі «Лановецька» просить зарахувати до страхового стажу період з 02.12.1999 по 25.06.2004. Вище суд зазначив про наявність підстав для зарахування до страхового стажу періоду з 02.12.1999 по 31.12.2002.
Щодо роботи з 01.01.2003 по 31.12.2003, то виходячи з наданого відповідачем розрахунку страхового стажу ОСОБА_1 , такий вже зарахований наступним чином: січень 2003 року - 13 днів, лютий 2003 року - 13 днів, березень 2003 року - 16 днів, квітень 2003 року - 16 днів, травень 2003 року - 18 днів, червень 2003 року - 13 днів, липень 2003 року - 12 днів, серпень 2003 року - 11 днів (а.с.25). Таке обчислення страхового стажу проведено відповідачем на підставі відомостей з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за 2003 рік, які наведені у довідці форми ОК-5 з індивідуальними відомостями про застраховану особу ОСОБА_1 .
Більше того, такі відомості повністю відповідають інформації, яка зазначена у наданій позивачем архівній довідці №14/06-06, виданій архіваріусом трудового архіву Лановецької міської ради 11.01.2024. Ця довідка містить такі відомості про відпрацьовані людинодні: січень 2003 року - 13 днів, лютий 2003 року - 13 днів, березень 2003 року - 16 днів, квітень 2003 року - 16 днів, травень 2003 року - 18 днів, червень 2003 року - 13 днів, липень 2003 року - 12 днів, серпень 2003 року - 11 днів (а.с.18-19).
Трудовий стаж у сільськогосподарський підприємствам (колгоспах) обчислюється з врахуванням відомостей про виконання нормативу трудової участі (абзац другий частини першої статті 56 Закону №1788-XII).
Відповідачем правильно обчислено і зараховано страховий стаж за цей період. Відтак в цій частині (зарахування страхового стажу з 01.01.2003 по 31.12.2003) позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.
Стосовно періоду з 01.01.2004, то з цього часу набрали чинності положення Закону №1058-ІV і саме з цього часу законом передбачено обчислення пенсій за віком за даними, накопиченими на кожну застраховану особу в електронних базах даних системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України відповідно до звітів роботодавців, а саме за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За приписами статті 1 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
У розумінні статті 1 названого Закону страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону; застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Згідно з частиною другою статті 20 Закону №1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Частинами шостою, дев'ятою, десятою статті 20 Закону №1058-IV визначено, що страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави для висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, на думку суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді незарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи страхові внески не були зараховані на відповідні рахунки (зараховувалися в рахунок сплати заборгованих страхувальником сум недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення).
Крім того, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї страхових внесків, не повинна порушувати законні права та інтереси застрахованої особи, зокрема, право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов'язок своєчасної сплати страхових внесків покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Така правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 23.03.2020 у справі №535/1031/16-а, від 30.09.2019 у справі №414/736/17, від 20.03.2019 та залишається незмінною на даний час.
Повертаючись до матеріалів цієї справи, суд зазначає, що фактично періоди після 01.01.2004, а саме з 01.01.2004 по 25.06.2004, з 01.07.2005 по 31.07.2005, з 01.09.2005 по 31.10.2005 не зараховані до страхового стажу через відсутність даних про сплату страхових внесків.
Вище суд зазначав, що відповідно до відомостей трудової книжки позивача у цей час він працював в Агрофірмі «Лановецька» та Приватному підприємстві ім.Матросова. Крайнє є правонаступником Агрофірми «Лановецька», про що свідчить історична довідка видана ліквідатором Приватного підприємства ім.Матросова (а.с.21-22).
В індивідуальних відомостях про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (довідка форми ОК-5) за вказані періоди відображена інформація про нарахування Приватним підприємством ім.Матросова ОСОБА_5 заробітної плати у 2004 році та за десять місяців 2005 року (а.с.36-37).
При цьому страхові внески сплачувалися лише за період з 01.07.2004 по 31.12.2004 і цей період відповідно зарахований до страхового стажу та за період з 01.01.2005 по 30.06.2005, за серпень 2005 року і ці періоди також зараховані до страхового стажу.
Окрім нарахування заробітної плати за спірний період, матеріали справи містять відомості про відпрацювання трудоднів у цей період. Така інформація міститься в архівній довідці №14/06-06, виданій архіваріусом трудового архіву Лановецької міської ради 11.01.2024, та вказує на відпрацьовані людинодні, зокрема, за: січень 2004 року - 10,3 дні, лютий 2004 року - 2 дні, березень 2004 року - 27 днів, квітень 2004 року - 20,8 днів, травень 2004 року - 2 дні, червень 2004 року - 20 днів, липень 2005 року - 3 дні, серпень 2002 року - 2 дні (а.с.18-19).
Отже, оскільки наявними у справі письмовими доказами підтверджується, що з 01.01.2004 по 25.06.2004, з 01.07.2005 по 31.07.2005, з 01.09.2005 по 31.10.2005 позивачу був нарахований дохід у вигляді заробітної плата, на яку в свою чергу страхувальником (Агрофірмою «Лановецька», Приватним підприємством ім.Матросова) нараховувалися страхові внески (проте не сплачені), тому у відповідача відсутні підстави не зараховувати до страхового стажу позивача вказані періоди роботи.
Суд наголошує, що механізм державного соціального страхування передбачає державні гарантії реалізації застрахованими особами їхніх конституційних прав, а тому позивач не може бути позбавлений права на отримання соціальних гарантій через те, що орган, відповідальний за повноту та своєчасність сплати страхових внесків, своєчасно не вжив дієвих заходів, що призвело до порушення гарантованого державою права на отримання позивачем належної пенсії із солідарної системи з урахуванням страхового стажу. Застраховані особи самостійно, без сприяння державних органів, позбавлені можливості безпосередньо і оперативно впливати на повноту і своєчасність сплати роботодавцями страхових внесків.
Ще один період є спірним за 1985-1986 роки, відомості про який позивач підтверджує архівною довідкою №11/06-06, виданою архіваріусом трудового архіву Лановецької міської ради 11.01.2024. Зі змісту цією довідки слідує, що в документах архівного фонду Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма Поділля-1» в книзі обліку трудового стажу та заробітку працівників є відомості про відпрацьовані людинодні і нараховану заробітну плату ОСОБА_6 , а саме: 1985 рік - виконання річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві 305 днів, нарахована оплата праці - 905,18 за рік, 1986 рік - виконання річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві 229 дні, нарахована оплата праці - 1135,45 за рік (а.с.13). У цей час позивач був членом колгоспу, що функціонував на території Ланівців, про що свідчить історична довідка надана ліквідатором Приватного підприємства ім.Матросова (а.с.21-22).
Цей період відповідач незарахував до страхового стажу через недоліки в написанні прізвища у довідці. Такі ж недоліки у написанні прізвища та скороченого написання по батькові позивача стали підставою і для не врахування інших довідок, що видані цим же архіваріусом трудового архіву Лановецької міської ради на підтвердження стажу роботи, від 11.01.2024 №12/06-06, №14/06-06 (а.с.13,14,18-19). Зокрема, у довідці №12/06-06 вказано прізвище « ОСОБА_4 » та по батькові зазначено в скороченій формі «Ст.», а в довідці №14/06-06 зазначено прізвище « ОСОБА_3 ».
З цього приводу суд зазначає, що виявлені відповідачем недоліки не стосуються періоду роботи позивача, а лише описок у написанні прізвища та допущених скорочень в написані по батькові в первинних документах підприємства. Такий недолік у документах архівного фонду по підприємству ніяким чином не впливає на можливість зарахувати спірний період до страхового стажу. Мова йде про одну й ту ж особу ОСОБА_1 , що додатково підтверджується записами трудової книжки.
У будь-якому випадку особа не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок заповнення таких, або допущені, помилки чи описки у написанні прізвища особи (зокрема через переклад таких), чи скорочення по батькові не може бути підставою для позбавлення особи його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що до страхового стажу ОСОБА_1 підлягають зарахуванню також періоди роботи: з 01.01.2004 по 25.06.2004 в Агрофірмі «Лановецька» електриком, з 01.07.2005 по 31.07.2005, з 01.09.2005 по 31.10.2005 в Приватному підприємстві ім.Матросова електриком, 1985-1986 роки - робота у колгоспі.
Незарахування вказаних судом періодів до страхового стажу свідчить про протиправність оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 30.04.2024 №192350008183, таке є протиправним та підлягає скасуванню.
Що стосується позовної вимоги про зобов'язання призначити позивачу пенсію за віком з 23.04.2024, то суд зазначає таке.
За нормами статті 26 Закону № 1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 років.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягнув віку 60 років 22.04.2024, тобто набув право на призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058-ІV при наявності необхідного страхового стажу.
Як слідує з розрахунку зарахованого відповідачем страхового стажу позивача, на час звернення за призначенням пенсії загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 21 рік 03 місяці 29 днів (а.с.25-26), про що також вказано в оскаржуваному рішенні (а.с.24).
Разом з тим, щодо наявності у позивача страхового стажу не менше 31 року, то у суду відсутній розрахунок такого стажу, і такі повноваження щодо обчислення страхового стажу при призначенні пенсії належать до виключних повноважень органів пенсійного фонду, а тому суд не може підміняти собою такий орган і проводити відповідні обчислення страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком.
Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.
Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10.09.2019 у справі №818/985/18 та від 26.12.2019 у справі №810/637/18.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №754/14898/15, яка зводиться до того, що суд не обраховує дійсний загальний та спеціальний стаж позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для зобов'язання ПФУ призначити пенсію позивачу.
Отже, суд приходить до переконливого висновку про те, що належним способом захисту та відновлення прав позивача у цій справі буде зобов'язання відповідний територіальний орган Пенсійного фонду України після зарахування спірних періодів повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком від 23.04.2024.
При цьому, суд не має підстав робити висновок про те, що при обчисленні стажу, що дає право на пенсію за віком з врахуванням висновків суду, викладених у цій справі, та за наявності підстав для призначення пенсії, територіальне управління Пенсійного фонду України порушуватиме права позивача, не призначаючи, чи не виплачуючи таку пенсію.
Питання про призначення пенсії позивачу має вирішувати саме Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, яке визначене за принципом екстериторіальності для розгляду заяви позивача від 23.04.2024 і яке позивач підставно визначив відповідачем за його позовними вимогами. Такий відповідач приймав оскаржуване рішення, а тому й повинен у подальшому вчинити дії пов'язані з призначенням пенсії позивачу, що узгоджується з положеннями Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, з змінами і доповненнями.
Стосовно дати призначення пенсії, то згідно з пунктом 1 частини першої Закону № 1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
З аналізу наведеної норми Закону №1058-ІV вбачається, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося до спливу трьох місяців з дня виникнення права на призначення такої пенсії.
У разі наявності у ОСОБА_1 достатнього страхового стажу для призначення пенсії (при повторному розгляді заяви), таку необхідно призначити з 23.04.2024, з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку.
З огляду на викладене вище, відповідно до частини другої статті 9 КАС України (якою передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень) та повноважень суду при прийнятті рішення, передбачених статтею 245 КАС України, наявні підстави для виходу за межі позовних вимог з метою ефективного захисту прав позивача та прийняття рішення про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 23.04.2024 про призначення йому пенсії за віком з 23.04.2024, зарахувавши до страхового стажу такі періоди роботи ОСОБА_1 : з 02.02.1987 по 10.03.1994 в Лановецькому МГ «Райсільенерго» електромонтером, з 12.03.1994 по 30.05.1995 в Агрофірмі «Лановецька» електриком, з 01.06.1995 по 01.12.1999 у Лановецькому «Райсільенерго» електромонтером, з 02.12.1999 по 31.12.2002 в Агрофірмі «Лановецька» електриком, з 01.01.2004 по 25.06.2004 в Агрофірмі «Лановецька» електриком, з 01.07.2005 по 31.07.2005, з 01.09.2005 по 31.10.2005 в Приватному підприємстві ім.Матросова електриком, 1985-1986 роки - робота у колгоспі, та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
Перевіряючи дотримання критеріїв, яким має відповідати рішення, дії суб'єкта владних повноважень, визначених частиною другою статті 2 КАС України, суд вважає, що такі не дотримані, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області діяло не на підставі та не у спосіб, що визначені законами України, необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій.
Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Оскільки позов підлягає задоволенню частково, то відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 605,60 грн, сплачений відповідно до квитанції від 27.06.2024 (а.с.27).
Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 258, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 30.04.2024 №192350008183 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу такі періоди роботи:
з 02.02.1987 по 10.03.1994 у Лановецькому МГ «Райсільенерго» електромонтером,
з 12.03.1994 по 30.05.1995 в Агрофірмі «Лановецька» електриком,
з 01.06.1995 по 01.12.1999 у Лановецькому «Райсільенерго» електромонтером,
з 02.12.1999 по 31.12.2002 в Агрофірмі «Лановецька» електриком,
з 01.01.2004 по 25.06.2004 в Агрофірмі «Лановецька» електриком,
з 01.07.2005 по 31.07.2005, з 01.09.2005 по 31.10.2005 в Приватному підприємстві ім.Матросова електриком,
1985-1986 роки - робота у колгоспі,
та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.04.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 23.04.2024 та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605,60 грн (шістсот п'ять грн 60 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (Майдан Волі 3, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 14035769).
Повний текст рішення складений та підписаний 22 серпня 2024 року.
Суддя Чепенюк О.В.