Справа №500/2872/24
22 серпня 2024 року м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі: головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому порядку заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, в якій, з урахуванням уточнення позовних вимог просив:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 ,
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати періоди роботи згідно трудової книжки від 23.08.1966 по 31.12.1991 та призначити пенсію за віком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до поданих документів з моменту звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області 31.10.2023.
Рішенням суду від 08.08.2024 позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправними і скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №191950021579 від 10.07.2023 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 02.11.2023 №191950021579 "Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 "
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду в м. Києві зарахувати до загального страхового стажу періоди роботи ОСОБА_1 згідно трудової книжки від 23.08.1966.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.10.2023 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та прийняти рішення.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 605,60 грн.
13.08.2024 до суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, в якій останній просить суд стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 4000 (чотири тисячі) гривень судових витрат пов'язаних із наданням правничої допомоги адвокатом Адвокатського об'єднання "ЮР-ЦЕНТР" - Фігурським Максимом Анатолійовичем.
В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що у зв'язку із розглядом справи №500/2872/23 позивачем отримано професійну правничу допомогу на суму 4000,00 грн, що підтверджується договором про надання правової допомоги від 22.03.2024 із додатковою угодою від 22.03.2024 до нього, в якій сторони договору встановили договірний розмір оплати гонорару адвоката за надані послуги з правової допомоги, копією акту від 12.08.2024 наданої правової допомоги.
Ухвалою суду від 14.08.2024 постановлено розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (письмове провадження).
Запропоновано відповідачу Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві у строк до 22.08.2024 подати до суду обґрунтовані пояснення щодо заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідач свої правом не скористався та не подав у встановлений строк обґрунтовані пояснення щодо заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Оскільки розгляд справи №500/2872/24 проводився у порядку письмового провадження, враховуючи приписи частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув заяву в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
Частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 понесених витрати на професійну правничу допомогу 4000,00 грн, суд зазначає наступне.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, з-поміж інших, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частин першої - п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до частини дев'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Як слідує з матеріалів справи, що між ОСОБА_1 та адвокатом адвокатського об'єднання "ЮР-ЦЕНТР" Фігурським Максимом Анатолійовичем укладено Договір про надання правової допомоги від 22.03.2024.
Відповідно до п.1.1 даного договору клієнт в порядку та на умовах, визначених цим договором, дає адвокатському об'єднанню доручення, а адвокатське об'єднання бере на себе зобов'язання відповідно до доручення клієнта забезпечити юридичний супровід та представництво інтересів.
Згідно пунктів 6.1, 6.2 вказаного договору, розмір гонорару за надання правничої допомоги, порядок та строки його сплати встановлюється відповідно до Додаткової угоди укладеної між Сторонами, що є не від'ємним додатком до цього Договору або за домовленістю Сторін. Підставою для сплати розміру гонорару визначеного в п. 6.1 Договору є підписана Сторонами Додаткова угода.
Відповідно до пункту 1 додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 22.03.2024, розмір гонорару Адвокатського об'єднання буде становити фіксовану суму - 4000 (чотири тисячі) гривень та не залежить від обсягу наданих послуг (виконаних робіт). Згідно пункту 2 додаткової угоди, вказані в пункті 1 грошові кошти Клієнт зобов'язаний перерахувати на розрахунковий рахунок Адвокатського об'єднання, протягом тридцяти днів з дня прийняття Тернопільським окружним адміністративним судом судового рішення за наслідками розгляду позовної заяви, вказаної у п. 1 даної додаткової угоди.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону №5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності є:
1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;
4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;
5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;
6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;
7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.
Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Поряд із цим, при визначенні суми відшкодування судових витрат на правничу допомогу необхідно виходити з критерію розумності їхнього розміру.
Суд зауважує, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов'язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.
Наведене узгоджується із правовою позицією висловленою у постанові Верховного Суду від 07.08.2023 по справі №640/14930/20.
Отже, розмір правової допомоги повинен бути співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.
У даному випадку, суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення суми коштів із критеріями, встановленими частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, та беручи до уваги приписи частини дев'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить із того, що дана справа відноситься до справ незначної складності.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про неспівмірність заявленої до повернення суми коштів за надання правової допомоги із критеріями, встановленими частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статей 19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також враховуючи предмет спору суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 4000,00 грн є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг.
Суд звертає увагу, що дана справа є справою незначної складності, а також враховує відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з аналогічного предмету спору та аналогічні мотивам тим, що наведені у позові позивача, що спрощувало роботу адвоката при його підготовці, а тому, на думку суду, підготовка даної заяви по суті справи не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи.
Таким чином, виходячи з вищенаведеного, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, суд приходить до переконання про недотримання вимог частини третьої, п'ятої статті 134 КАС України, а тому, з урахуванням критерію співмірності зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, та обсягом виконання відповідних робіт, стягнута має бути сума витрат, пов'язаних з розглядом справи, на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань шляхом прийняття додаткового рішення.
Керуючись статтями 134,139, 243, 252 КАС України, суд
Заяву представника позивача Фігурського Максима Анатолійовича про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Ухвалити додаткове рішення щодо судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №500/2872/24.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані з розглядом справи, на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 (одну тисячу) гривень 00 (нуль) копійок.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне додаткове рішення складено і підписано 22 серпня 2024 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );
відповідачі:
- Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, Львівський р-н, Львівська обл., 79016, код ЄДРПОУ: 13814885).
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46001, код ЄДРПОУ: 14035769).
- Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ: 42098368).
Головуючий суддя Мартиць О.І.