Справа № 500/3891/24
22 серпня 2024 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі ГУ ПФУ в Тернопільській області), в якому просить:
визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Тернопільській області щодо призначення ОСОБА_1 з 22.02.2024 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці без врахування стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, таких періодів: стажу роботи на посаді судді Чортківського районного суду тривалістю 7 місяців 18 днів, визначеного рішенням Вищої ради правосуддя № 465/0/15-24 від 15.02.2024, проходження строкової військової служби з 13.05.1979 по 11.05.1981, що становить 1 рік 11 місяців 28 днів, половини строку навчання в Київському державному університеті ім.Т.Г.Шевченка з 01.09.1982 по 30.06.1987, що становить 2 роки 4 місяці 26 днів, роботи на посаді помічника прокурора Радомишльського району Житомирської області з 21.07.1987 по 21.07.1989, яка рішенням Вищої ради правосуддя зарахована як стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду суді, - 2 роки, роботи на посадах помічника прокурора, прокурора Радомишльського району Житомирської області з 22.07.1989 по 22.02.1993 та слідчого прокуратури Підгаєцького району Тернопільської області, прокурора відділу загального нагляду прокуратури Тернопільської області, помічника прокурора Тернопільської області з питань нагляду за додержанням кримінально-виконавчого законодавства, заступника Тернопільського прокурора з питань нагляду за додержанням кримінально-виконавчого законодавства з 05.03.1993 по 26.06.1996, що становить 6 років 10 місяців 21 день, та щодо призначення з 22.02.2024 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 64 відсотки відповідно до довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Тернопільській області від 22.02.2024;
зобов'язати ГУ ПФУ в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці:
стаж роботи на посаді судді Чортківського районного суду тривалістю 7 місяців 18 днів, визначений рішенням Вищої ради правосуддя № 465/0/15-24 від 15.02.2024,
період проходження строкової військової служби з 13.05.1979 по 11.05.1981, що становить 1 рік 11 місяців 28 днів,
половину строку навчання в Київському державному університеті ім. Т.Г Шевченка з 01.09.1982 по 30.06.1987, що становить 2 роки 4 місяці 26 днів,
роботу на посаді помічника прокурора Радомишльського району Житомирської області з 21.07.1987 по 21.07.1989, яка рішенням Вищої ради правосуддя зарахована як стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду суді, - 2 роки,
роботу на посадах помічника прокурора, прокурора Радомишльського району Житомирської області з 22.07.1989 по 22.02.1993 та роботу на посадах слідчого прокуратури Підгаєцького району Тернопільської області, прокурора відділу загального нагляду прокуратури Тернопільської області, помічника прокурора Тернопільської області з питань нагляду за додержанням кримінально-виконавчого законодавства, заступника Тернопільського прокурора з питань нагляду за додержанням кримінально-виконавчого законодавства з 05.03.1993 по 26.06.1996, що становить 6 років 10 місяців 21 день;
зобов'язати ГУ ПФУ в Тернопільській області провести перерахунок ОСОБА_1 з 16.02.2024 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням стажу роботи, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, таких періодів: стаж роботи на посаді судді Чортківського районного суду тривалістю 7 місяців 18 днів, проходження строкової військової служби з 13.05.1979 по 11.05.1981, що становить 1 рік 11 місяців 28 днів, половина строку навчання в Київському державному університеті ім. Т.Г.Шевченка з 01.09.1982 по 30.06.1987, що становить 2 роки 4 місяці 26 днів, робота на посаді помічника прокурора Радомишльського району Житомирської області з 21.07.1987 по 21.07.1989, яка рішенням Вищої ради правосуддя зарахована як стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду суді, - 2 роки, робота на посадах помічника прокурора, прокурора Радомишльського району Житомирської області з 22.07.1989 по 22.02.1993 та слідчого прокуратури Підгаєцького району Тернопільської області, прокурора відділу загального нагляду прокуратури Тернопільської області, помічника прокурора Тернопільської області з питань нагляду за додержанням кримінально-виконавчого законодавства, заступника Тернопільського прокурора з питань нагляду за додержанням кримінально-виконавчого законодавства з 05.03.1993 по 26.06.1996, що становить 6 років 10 місяців 21 день; виплату довічного грошового забезпечення провести з врахуванням раніше виплачених сум за відповідні періоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Вищої ради правосуддя від 15.02.2024 позивача звільнено з посади судді Чортківського районного суду Тернопільської області у зв'язку з поданням заяви про відставку. Відповідно до цього рішення позивачу встановлено загальний стаж роботи судді, який дає право на звільнення у відставку, 40 років 11 місяців 3 дні, з них стаж роботи безпосередньо на посаді судді - 27 років 7 місяців 18 днів, інший - військова служба, навчання та стаж на посадах, які зараховуються до стажу на посаді судді.
22.02.2024 ОСОБА_1 звернувся до відповідача за призначенням довічного грошового утримання судді, таке було призначене з цієї дати, проте, як з'ясував позивач, при його призначенні враховано лише 27 років стажу роботи на посаді судді. Інші періоди, зокрема, половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі, період проходження строкової військової служби, стаж роботи на посадах помічника прокурора, прокурора, слідчого прокуратури та заступника прокурора, стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого, визначена законом та надавала право на призначення на посаду судді, протиправно не враховані відповідачем. На заяву позивача про перерахунок довічного грошового утримання судді, зарахувавши спірні періоди до стажу роботи на посаді судді, ГУ ПФУ в Тернопільській області надало відповідь про відсутність підстав для проведення перерахунку.
На думку позивача, такі дії територіального органу Пенсійного фонду України суперечать вимогам законодавства щодо порядку визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до норм, які діяли на день призначення особи суддею. Відповідачем не враховані положення абзацу 4 статті 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII “Про судоустрій і статус суддів” (далі Закон №1402-VIII), частини четвертої статті 43 Закону України “Про статус суддів” від 15.12.1992 № 2862-ХІІ (далі Закон № 2862-ХІІ), статті 56 Закону України від 05.11.1991 № 1789-XII «Про прокуратуру» (далі Закон № 1789-XII), абзац другий статті 1 Указу Президента України від 10.07.1995 №584/1995 “Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів”, рішення Вищої ради правосуддя № 465/0/15-24 від 15.02.2024, а також судова практика Верховного Суду в цій категорії справ.
Позивач вказує на протиправність відмови ГУ ПФУ в Тернопільській області у зарахуванні до його стажу роботи на посаді судді вказаних у позовній заяві періодів, що відповідно впливає на розмір довічного грошового утримання. З огляду на вказане позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та з урахуванням положень статей 257-262 КАС України.
Відповідачем 08.07.2024 у строк, встановлений судом, подано до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що з 22.02.2024 позивачу виплачується щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» при стажі роботи на посаді судді 27 років 06 місяців 21 день у розмірі 64 відсотки суддівської винагороди.
10.05.2024 позивач звернувся ГУ ПФУ в Тернопільській області щодо перерахунку стажу судді. Листом від 24.05.2024 позивача повідомлено про відсутність підстав для проведення щомісячного довічного грошового утримання.
Частиною другою статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якою доповнено статтю 137 на підставі Закону України від 12.07.2018 №2509-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд»», який набрав чинності 05.08.2018, передбачено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж роботи (професійної діяльності), вимоги щодо якого визначено законом та надає право для призначення на посаду судді.
Відповідно до частини третьої статті 142 та абзацу 2 пункту 25 розділу ХІІ Закону України «Про судоустрій і статус суддів» стаж роботи судді, що визначений відповідно до статті 137 Закону №1402-VIII, дає право судді подати заяву про відставку.
Застосування норм статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» при обчисленні збільшення відсотка грошового утримання суддів у відставці не передбачено.
Отже, на переконання представника відповідача, підстав для зарахування спірних періодів навчання, військової служби, іншої роботи позивача до стажу на посаді судді, з якого обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, та для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці немає.
Відтак просить відмовити в задоволенні позовних вимог (а.с.21-22).
22.08.2024 до суду надійшли матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 щодо призначення щомісячного довічного грошового утримання (а.с.26-89).
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позовній заяві та відзиві на позов, суд встановив такі обставини.
Указом Президента України від 27.06.1996 №484/96 ОСОБА_1 призначений на посаду судді Чортківського районного суду Тернопільської області строком на п'ять років. Постановою Верховної Ради України від 21.06.2001 № 2576-ІІI обраний на посаду судді цього суду безстроково (13 зворот - 14).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 15.02.2024 №465/0/15-24 ОСОБА_1 звільнений з посади судді Чортківського районного суду Тернопільської області у зв'язку з поданням заяви про відставку (а.с.12-13).
Зі змісту цього рішення вбачається, що стаж роботи ОСОБА_1 станом на 15.02.2024 на посаді судді становить 27 років 7 місяців 18 днів.
Також згідно з рішенням Вищої ради правосуддя від 15.02.2024 з посиланням на частину другу статті 137, абзац четвертий пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII, частину четверту статті 43 Закону № 2862-XII, Указ Президента України від 10.07.1995 № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів», статтю 56 Закону № 1789-XII, за результатами вивчення доданих до заяви документів щодо визначення наявності у судді ОСОБА_1 відповідного стажу для звільнення у відставку, а саме: актів про призначення, про обрання на посаду судді, копій трудової книжки, диплома, військового квитка, встановлено, що до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, що дає йому право на відставку, підлягають зарахуванню:
половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 2 роки 4 місяці 26 днів;
період проходження строкової військової служби - 1 рік 11 місяців 28 днів;
стаж роботи на посадах помічника прокурора, прокурора, слідчого прокуратури та заступника прокурора - 6 років 10 місяців 21 день;
стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого, визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, - 2 роки.
Відтак, загальний стаж роботи судді ОСОБА_1 , який дає йому право на звільнення у відставку, становить 40 років 11 місяців 3 дні.
З 22.02.2024 позивачу виплачується щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 64 відсотки суддівської винагороди працюючого судді, виходячи з розрахунку зарахованого стажу роботи на посаді судді 27 років 06 місяців 21 день (а.с.86).
10.05.2024 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Тернопільській області з заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та зарахування до стажу на посаді суді періодів навчання, військової служби, роботи в органах прокуратури (а.с.11-12).
Листом від 24.05.2024 ГУ ПФУ в Тернопільській області у відповідь на подану заяву повідомило позивача, що підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці немає (а.с.9 зворот).
Таким чином, відсоток для розрахунку щомісячного довічного грошового утримання визначено відповідно до наявного стажу роботи на посаді судді, а саме 27 років 06 місяців 21 день.
Розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 64 відсотка суддівської винагороди та обчислений в сумі 76680,96 грн (а.с.86).
Позивач вважає, що при розрахунку стажу роботи на посаді судді для обчислення відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання судді, ГУ ПФУ в Тернопільській області протиправно не враховано до стажу роботи на посаді судді період проходження строкової військової служби, половину строку навчання, стаж роботи на посадах помічника прокурора, прокурора, слідчого прокуратури та заступника прокурора (з них стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого, визначена законом та надавала право на призначення на посаду судді).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 126 Конституції України незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
У статті 126 Конституції України зазначено, що підставою для звільнення судді є, зокрема, подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України від 02.06.2016 №1402-VIII “Про судоустрій і статус суддів”.
Відповідно до пункту 25 Прикінцевих і перехідних положень Закону №1402-VІІІ право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
Відповідно до частини третьої статті 142 Закону №1402-VІІІ щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Частиною першою статті 116 Закону №1402-VIIІ передбачено, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Статтею 137 Закону №1402-VIIІ визначено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Абзацом 4 пункту 34 Прикінцевих і перехідних положень Закону №1402-VІІІ регламентовано, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
У свою чергу у відповідності до пункту 11 Перехідних положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
Так, до набрання чинності Законом «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VІ зазначені правовідносини регулювались Законом України від 15.12.1992 № 2862-ХІІ «Про статус суддів».
Відповідно до частини першої статті 43 Закону №2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень.
Абзацом другим частини четвертої цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Відповідно до абзацу 2 статті 1 Указу Президента України від 10.07.1995 № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Після втрати чинності статтею 1 вказаного Указу Президента України питання зарахування в стаж роботи судді інших періодів діяльності було врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2008 № 545.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2008 № 545 пункт 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 (865-2005-п) «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» доповнено абзацом такого змісту: «До стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби».
Зазначена постанова Кабінету Міністрів України (№ 865-2005-п) втратила чинність 01.01.2012.
Таким чином, законодавством, яке діяло до набрання чинності Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI, було передбачено право зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, календарний період проходження строкової військової служби, час роботи на посадах прокурорів і слідчих за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, а також час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях.
Вказані висновки узгоджуються із позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 08.03.2018 у справі №308/6953/17, від 19.06.2018 у справі №243/4458/17, від 05.12.2019 у справі №592/2737/17, від 31.03.2021 у справі №235/7316/16-а, від 13.02.2020 у справі №592/5433/17, від 12.05.2020 у справі №303/1504/17-а.
Судом встановлено, що відповідачем до стажу роботи позивача на посаді судді зараховано виключно періоди роботи суддею.
Разом з тим, ОСОБА_1 з 13.05.1979 по 11.05.1981 проходив строкову військову службу, що підтверджується відомостями військового квитка позивача серії НОМЕР_1 від 08.05.1979 (а.с.8 зворот).
Після цього позивач з 01.09.1982 по 22.06.1987 (а не 30.06.1987 як помилково вказує позивач) навчався за денною формою у Київському державному університеті ім.Т.Г.Шевченка за спеціальністю «Правознавство», що підтверджується відомостями диплому серії НОМЕР_2 , виданому 22.06.1987 (а.с.8).
Оскільки стаж роботи позивача на посаді судді становить понад 27 років (тобто дотримується умова не менше 10 років), то до стажу роботи, який дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, враховується період проходження військової служби з 13.05.1979 по 11.05.1981 та половина строку навчання з 01.09.1982 по 22.06.1987 за денною формою у вищому навчальному закладі.
Що стосується зарахування періоду роботи позивача в органах прокуратури до стажу роботи, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, то суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 , дата заповнення 10.08.1978, наявні такі відомості про роботу позивача в органах прокуратури:
з 21.07.1987 по 06.02.1991 обіймав посаду помічника прокурора Радомишльського району Житомирської області,
з 07.02.1991 по 22.02.1993 обіймав посаду прокурора Радомишльського району Житомирської області,
з 05.03.1993 по 08.12.1993 робота на посаді слідчого прокуратури Підгаєцького району Тернопільської області,
з 09.12.1993 по 09.03.1994 прокурор відділу загального нагляду прокуратури Тернопільської області,
з 10.03.1994 по 27.09.1995 помічник прокурора Тернопільської області з питань нагляду за додержанням кримінально-виконавчого законодавства,
з 28.09.1995 по 31.07.1996 заступник Тернопільського прокурора з питань нагляду за додержанням кримінально- виконавчого законодавства.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача не зараховано вказані вище періоди до стажу роботи на посаді судді, про що свідчить розрахунок такого стажу (а.с.24, 30).
Як вже було зазначено, Закон №2862-ХІІ передбачав зарахування до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, час роботи на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Верховний Суд у постанові від 24.09.2020 у справі №515/709/17, предметом якої була правомірність рішення пенсійного органу, яким при визначенні відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, не було зараховано до стажу роботи на посаді судді періоду роботи позивача на посаді слідчого, сформував висновок, що стаж роботи позивача на посаді судді, до якого зараховується зазначений вище стаж (стаж слідчого), дає йому право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання. При визначенні відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці стаж роботи слідчим прирівнюється до суддівського стажу.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №144/247/17, від 28.11.2019 у справі №589/4735/16-а, від 13.02.2020 у справі №592/5433/17, від 08.11.2022 у справі № 400/3035/21.
Крім того, станом на час роботи позивача в органах прокуратури діяв Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ, відповідно до статті 56 якого, під поняттям «прокурор» у статті 8, частині четвертій статті 9, частинах першій, другій, третій статті 12, частині першій статті 20, статтях 34, 35, 36, 44, 45, частинах першій, четвертій і шостій статті 46, частині першій статті 461, частині першій статті 47, статтях 48, 49, 50, 501, частині п'ятій статті 52 і статті 55 цього Закону слід розуміти: Генеральний прокурор України та його заступники, підпорядковані прокурори та їх заступники, старші помічники і помічники прокурора, начальники управлінь і відділів, їх заступники, старші прокурори і прокурори управлінь і відділів, які діють у межах своєї компетенції.
Таким чином, час роботи на посадах помічника і старшого помічника прокурора, заступника прокурора підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.05.2020 у справі №242/1890/17 та підтримана Верховним Судом у постанові від 07.09.2020 у справі №426/14458/16.
Отже, періоди роботи позивача на посадах помічника прокурора, слідчого прокуратури, прокурора, заступника прокурора з 21.07.1987 по 26.06.1996 (до дати видачі Указу Президента України від 27.06.1996 №484/96 про призначення позивача на посаду судді) підлягають зарахуванню до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання.
Частина цього стажу (2 роки з 21.07.1987 по 21.07.1989) зараховані Вищою радою правосуддя відповідно до рішення від 15.02.2024 як стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
З цього приводу суд зазначає, що Законом України від 12.07.2018 №2509-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» статтю 137 Закону № 1402-VIII доповнено частиною другою такого змісту: «До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.05.2019 у справі 9901/805/18 дійшла висновку, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагався законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення.
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.11.2021 у справі №9901/15/21.
Виражене й закріплене в частині другій статті 137 Закону № 1402-VIII положення (припис) про те, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, означає, що до стажу роботи на посаді судді і прирівняних до нього стажів роботи (абзац четвертий пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII) додається (може додаватися) ще один вид (чи види) роботи (професійної діяльності), який раніше не охоплювався поняттям стажу роботи на посаді судді. Під цим стажем у вимірі чинного законодавчого визначення поняття «стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді», треба розуміти за якісними властивостями вид (види) певної роботи (професійної діяльності) в галузі права, який відрізняється від суддівської і прирівняної до неї роботи та має часові (кількісні) межі (строк роботи) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2020 у справі № 9901/537/19).
Велика Палата Верховного Суду констатувала, що вимоги до кандидатів на посаду судді були по-різному визначені законодавством України, що діяло на день їх призначення (обрання) на посаду судді, а тому такі вимоги можуть вважатися виправданою, обґрунтованою та справедливою підставою різниці при вирішенні питання щодо обчислення стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, залежно від змісту цих вимог, визначених законодавством, яке було чинним на час призначення (обрання) на посаду судді.
Аналогічну правову позицію висловлено Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 24.10.2019 у справі № 9901/2/19, від 17.09.2020 у справі № 9901/302/19.
Отже, при здійсненні обрахунку стажу обов'язково необхідно враховувати порядок призначення (обрання) кожного окремого судді на посаду вперше, оскільки при призначенні (обранні) суддів на посаду вперше застосовувалися різні вимоги до стажу, необхідного для зайняття посади судді, які діяли на момент такого призначення (обрання).
На час обрання позивача на посаду судді статус суддів визначав Закон № 2862-XII, відповідно до статті 7 якого (у редакції, чинній на час призначення позивача на посаду судді) право на зайняття посади судді, зокрема, районного (міського) суду має громадянин України, який досяг на день обрання 25 років, має вищу юридичну освіту і, як правило, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років.
Такі два роки Вища рада правосуддя зарахувала ОСОБА_1 як період з 21.07.1987 по 21.07.1989, коли позивач обіймав посаду помічника прокурора Радомишльського району Житомирської області. Разом з тим цей період і так підлягає до зарахування до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, що дає йому право на відставку, про що зазначено судом вище.
Що стосується зарахування періоду роботи позивача на посаді судді Чортківського районного суду Тернопільської області тривалістю 7 місяців 18 днів, оскільки, як зазначає позивач «вказаний період впливає на загальний стаж роботи на посаді судді і визначений рішенням Вищої ради правосуддя № 465/0/15-24 від 15.02.2024», то суд встановив такі обставини.
У рішенні Вищої ради правосуддя № 465/0/15-24 від 15.02.2024 вказано, що станом на 15.02.2024 стаж роботи ОСОБА_1 на посаді судді становить 27 років 7 місяців 18 днів. Такий обрахунок Вища рада правосуддя провела з посиланням на пункт 16.3 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (зі змінами і доповненнями), відповідно до якого при вирішенні питання про звільнення судді з посади у зв'язку з поданням заяви про відставку стаж роботи на посаді судді обраховується з дати призначення (обрання) судді на посаду по дату ухвалення Вищою радою правосуддя відповідного рішення або по дату припинення повноважень судді у зв'язку з досягненням суддею шістдесяти п'яти років.
Отже, початком періоду розрахунку стажу роботи позивача, який дає право на відставку є 27.06.1996, оскільки саме цього дня було винесено Указ Президента України № 484/96, яким ОСОБА_1 призначено на посаду судді Чортківського районного суду Тернопільської області.
Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду з даного питання, викладеною у рішенні від 25.09.2023 у справі №420/14019/23.
Натомість, як свідчить зміст розрахованого відповідачем стажу роботи позивача на посаді судді, ГУ ПФУ в Тернопільській області при призначенні ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці в якості періоду роботи безпосередньо на посаді судді враховані лише з 01.08.1996 по 21.02.2024, тоді як зарахуванню підлягав ще період з 27.06.1996 по 31.07.1996 (фактично 1 місяць 4 дні).
Позивач у позовних вимогах просив зарахувати до періоду роботи позивача на посаді судді Чортківського районного суду Тернопільської області 7 місяців 18 днів з посиланням на рішення Вищої ради правосуддя без будь-якого додаткового пояснення та посилання на правові акти. Проте суд не встановив підстав для додаткового зарахування ще 6 місяців 14 днів. Тому наявні підстави зарахувати період роботи позивача на посаді судді Чортківського районного суду Тернопільської області лише з 27.06.1996 по 31.07.1996, у решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Підсумовуючи викладене вище, суд прийшов до висновку, що період проходження позивачем строкової військової служби з 13.05.1978 по 11.05.1981, половина строку навчання в 01.09.1982 по 22.06.1987 за денною формою в Київському державному університеті імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Правознавство», робота з 21.07.1987 по 06.02.1991 на посаді помічника прокурора Радомишльського району Житомирської області, з 07.02.1991 по 22.02.1993 на посаді прокурора Радомишльського району Житомирської області, з 05.03.1993 по 08.12.1993 - на посаді слідчого прокуратури Підгаєцького району Тернопільської області, з 09.12.1993 по 09.03.1994 - на посаді прокурора відділу загального нагляду прокуратури Тернопільської області, з 10.03.1994 по 27.09.1995 на посаді помічника прокурора Тернопільської області з питань нагляду за додержанням кримінально-виконавчого законодавства, з 28.09.1995 по 26.06.1996 на посаді заступника Тернопільського прокурора з питань нагляду за додержанням кримінально-виконавчого законодавства, з 27.06.1996 по 31.07.1996 на посаді судді Чортківського районного суду Тернопільської області, повинні зараховуватися до стажу роботи позивача на посаді судді.
Однак, ГУ ПФУ в Тернопільській області при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача з 22.02.2024 безпідставно не зарахувало вказані вище періоди до стажу роботи на посаді судді.
При визначенні періодів трудової діяльності, які зараховуються до стажу роботи на посаді судді, відповідачем не враховано положення абзацу 4 пункту 34 Прикінцевих і перехідних положень Закону №1402-VІІІ, яким регламентовано, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Позивач був призначений (обраний) на посаду до набрання чинності Законом №1402-VIIІ, а тому норми Закону №1402-VIIІ, щодо порядку обчислення стажу роботи на посаді судді до позивача застосовуватись не можуть.
Не зарахування певних періодів до стажу роботи на посаді судді позивача у випадку спірних правовідносин свідчить про протиправність дій органу Пенсійного фонду в частині невиконання покладених на нього обов'язків щодо правомірного та обґрунтованого визначення стажу роботи на посаді судді, який впливає на розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Відповідач на вказану обставину уваги не звернув, а відтак, невірно обчислив стаж роботи позивача на посаді судді, що призвело до невірного визначення позивачу розміру щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується судді у відставці.
Позивач визначив спосіб захисту порушеного права через зобов'язання відповідача провести позивачу з 16.02.2024 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням додаткового стажу, проте щомісячне довічне грошове утримання призначено позивачу не з 16.02.2024, а з 22.02.2024.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Тернопільській області щодо призначення з 22.02.2024 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, без врахування вищевказаних періодів роботи, строкової служби та навчання та, відповідно, розрахунку довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 64 відсотки суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
До задоволення підлягає і похідна позовна вимога про зобов'язання ГУ ПФУ в Тернопільській області зарахувати до стажу ОСОБА_1 на посаді судді, який дає право на відставку й призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, періоду проходження строкової військової служби з 13.05.1978 по 11.05.1981, половини строку навчання в 01.09.1982 по 22.06.1987 за денною формою в Київському державному університеті імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Правознавство», роботи з 21.07.1987 по 06.02.1991 на посаді помічника прокурора Радомишльського району Житомирської області (з них 2 роки як стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді), з 07.02.1991 по 22.02.1993 на посаді прокурора Радомишльського району Житомирської області, з 05.03.1993 по 08.12.1993 - на посаді слідчого прокуратури Підгаєцького району Тернопільської області, з 09.12.1993 по 09.03.1994 - на посаді прокурора відділу загального нагляду прокуратури Тернопільської області, з 10.03.1994 по 27.09.1995 на посаді помічника прокурора Тернопільської області з питань нагляду за додержанням кримінально-виконавчого законодавства, з 28.09.1995 по 26.06.1996 на посаді заступника Тернопільського прокурора з питань нагляду за додержанням кримінально-виконавчого законодавства, з 27.06.1996 по 31.07.1996 на посаді судді Чортківського районного суду Тернопільської області.
Також належить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок і виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 22.02.2024 (з дати призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці), з урахуванням зарахованих за судовим рішенням періодів та з урахуванням раніше виплачених сум.
У решті позовних вимог слід відмовити.
Оскільки позов підлягає задоволенню частково, то відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 605,60 грн, сплачений відповідно до квитанції від 18.06.2024 (а.с.6).
Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо призначення з 22.02.2024 ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, без урахування до стажу на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, таких періодів: строкової військової служби з 13.05.1978 по 11.05.1981, половини строку навчання в 01.09.1982 по 22.06.1987 за денною формою в Київському державному університеті імені Т.Г.Шевченка, роботи з 21.07.1987 по 06.02.1991 на посаді помічника прокурора Радомишльського району Житомирської області (з них 2 роки як стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді), з 07.02.1991 по 22.02.1993 на посаді прокурора Радомишльського району Житомирської області, з 05.03.1993 по 08.12.1993 - на посаді слідчого прокуратури Підгаєцького району Тернопільської області, з 09.12.1993 по 09.03.1994 на посаді прокурора відділу загального нагляду прокуратури Тернопільської області, з 10.03.1994 по 27.09.1995 на посаді помічника прокурора Тернопільської області з питань нагляду за додержанням кримінально-виконавчого законодавства, з 28.09.1995 по 26.06.1996 на посаді заступника Тернопільського прокурора з питань нагляду за додержанням кримінально-виконавчого законодавства, з 27.06.1996 по 31.07.1996 на посаді судді Чортківського районного суду Тернопільської області, та розрахунку довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 64 відсотки суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 з 22.02.2024 до стажу на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, такі періоди: строкову військову службу з 13.05.1978 по 11.05.1981, половину строку навчання в 01.09.1982 по 22.06.1987 за денною формою у Київському державному університеті імені Т.Г.Шевченка, роботу з 21.07.1987 по 06.02.1991 на посаді помічника прокурора Радомишльського району Житомирської області (з них 2 роки як стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді), з 07.02.1991 по 22.02.1993 на посаді прокурора Радомишльського району Житомирської області, з 05.03.1993 по 08.12.1993 на посаді слідчого прокуратури Підгаєцького району Тернопільської області, з 09.12.1993 по 09.03.1994 на посаді прокурора відділу загального нагляду прокуратури Тернопільської області, з 10.03.1994 по 27.09.1995 на посаді помічника прокурора Тернопільської області з питань нагляду за додержанням кримінально-виконавчого законодавства, з 28.09.1995 по 26.06.1996 на посаді заступника Тернопільського прокурора з питань нагляду за додержанням кримінально-виконавчого законодавства, з 27.06.1996 по 31.07.1996 на посаді судді Чортківського районного суду Тернопільської області, та провести з 22.02.2024 перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605,60 грн (шістсот п'ять грн 60 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (46001, Тернопільська область, місто Тернопіль, Майдан Волі, 3, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14035769).
Повний текст рішення складено та підписано 22 серпня 2024 року.
Суддя Чепенюк О.В.