Справа № 609/1089/24
3/609/561/2024
19 серпня 2024 року суддя Шумського районного суду Тернопільської області Катерняк О.М., розглянувши матеріали, які надійшли із СПД №2 (м. Шумськ) ПП Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , громадянина України, військовослужбовця ЗСУ, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
14 серпня 2024 року до Шумського районного суду Тернопільської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №107492 від 04.08.2024, з якого вбачається, що «04.08.2024 о 01:11:00 год. в м. Шумськ, вул. Українська, 120, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen New Beetle д.н.з. НОМЕР_2 повторно протягом року з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя та нечітке мовлення. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер 6820 та у медичному закладі водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР».
Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності кваліфіковано за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання особа, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, зокрема шляхом надсилання SMS-повідомлення на вказаний в протоколі номер мобільного телефону НОМЕР_3 . Відповідно до довідки SMS-повідомлення було доставлено 14.08.2024 о 15:33:18 год. Про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не скеровував.
Зважаючи на сповіщення останнього про розгляд адміністративних матеріалів, судом вирішено провести розгляд справи у його відсутності, що не суперечить правовим приписам ч.2 ст.268 КУпАП.
До вказаних висновків приходжу, зокрема, виходячи із наступного.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення не вбачаю, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення, а також враховуючи обізнаність ОСОБА_1 про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, суд вважає, що слід вирішити справу у відсутності останнього та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №107492 від 04.08.2024; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П 51 QM 0963 083 24, чинне до 02 липня 2025 року; Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.08.2024; довідку СПД №2 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області; постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2749389 від 04.08.2024; постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області №345/5680/20 від 29.11.2023; додані до протоколу докази (в т.ч. відеозапис), та оцінивши їх у відповідності до положень ст.252 КУпАП, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В силу вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з приписами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП доведена належними та допустимими доказами, які наявні в матеріалах справи та досліджені судом.
За результатами огляду працівниками поліції складено Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зафіксовано наявні у водія ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю із порожнини роту, нечітке мовлення, почервоніння обличчя. В акті також зазначено, що огляду на стан сп'яніння не проводився за відмовою водія, водій від підписання акту також відмовився.
Крім того, 04 серпня 2024 року поліцейським СПД № 2 (м. Шумськ) ПП Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області сержантом поліції Мельником Владиславом Олеговичем було винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2749389. Згідно даної постанови ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 4 ст. 126 КУпАП, а саме: керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування, чим порушив п. 2.1 А ПДР, за що його було притягнуто до відповідальності у виді штрафу в розмірі 20400 грн.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕРП1 №107492 від 04.08.2024 поліцейським СПД №2 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області сержантом поліції Мельником Владиславом Олеговичем зафіксовано факт повторного протягом року керування водієм ОСОБА_1 автомобілем у стані алкогольного сп'яніння та факт відмови від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі. Від надання пояснень порушник відмовився, з протоколом про адміністративне правопорушення не ознайомлений, оскільки відмовився від такого, про що інформацію внесено у протокол.
Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області №345/5680/23 від 29 листопада 2023 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП та на підставі ст. 36 КУпАП призначено остаточне покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Так, диспозиція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно із ч. 2 ст. 130 КУпАП відповідальність настає за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Отже, за своїм змістом цієї норми закону, керування транспортним засобом в стані сп'яніння та відмова від проходження огляду на стан сп'яніння є окремими та самостійними діяннями, які складають склад адміністративного правопорушення.
Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Поліцейським СПД №2 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області сержантом поліції Мельником Владиславом Олеговичем 04.08.2024 було видане направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції в КНП «Шумська міська лікарня». Присутня відмітка про те, що такий огляд не проводився, через відмову водія.
Факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом та відмови від запропонованого поліцейським огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного засобу чи проїхати в медичний заклад підтверджується оглянутим в судовому засіданні диском з відеофіксацією події, яка мала місце 04 серпня 2024 року в м. Шумськ Кременецького району Тернопільської області.
Суд зазначає, що досліджений судом відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до матеріалів справи та відеозаписів з нагрудної камери працівників поліції вбачається, що правовою підставою для пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння було саме виявлення працівником поліції наявних ознак алкогольного сп'яніння у водія ОСОБА_1 .
Вказаними відеозаписами зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на правопорушника, який категорично відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відеозаписом підтверджено дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, зафіксовано категоричну відмову водія від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі.
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 р. пунктом 2 передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з пунктом 3 вказаної Інструкції, ознаками алкогольного сп'яніння є: а) запах алкоголю з порожнини рота; б) порушення координації рухів; в) порушення мови; г) виражене тремтіння пальців рук; ґ) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; д) поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до пункту 6 вказаної Інструкції - огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (спеціальні технічні засоби). Пунктом 7. передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (заклад охорони здоров'я).
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху (далі-ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктом 1.3 ПДР передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п. 1.10 ПДР України водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Згідно з п.2.5. ПДР - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Даних вимог Правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав, всупереч пункту 1.3 ПДР, який зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, досліджені в судовому засіданні матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, тобто повторне протягом року керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 наявність посвідчення водія є обов'язковою умовою для визначення особи як водія.
Згідно з п. 1.10 ПДР України водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Відповідно до довідки, виданої СПД №2 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області вбачається, що ОСОБА_1 згідно бази даних «ГСЦ МВС» та «НАІС» не отримував посвідчення водія.
В даному випадку відсутність у ОСОБА_1 посвідчення водія має значення при обранні виду стягнення, яке може бути накладене на нього за вчинення правопорушення.
Відповідно до санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП за вчинення вказаного правопорушення передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 в силу приписів п. 1.10 ПДР не є водієм, оскільки не має посвідчення водія відповідної категорії, тому на нього слід накласти адміністративне стягнення, у виді штрафу згідно імперативної санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП як для іншої особи, а не водія, оскільки права керування транспортними засобами він не отримував.
Стосовно оплатного вилученням транспортного засобу суд зазначає, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення власником транспортного засобу Volkswagen New Beetle д.н.з. НОМЕР_2 є ОСОБА_2 , а відтак не слід застосовувати оплатне вилучення транспортного засобу.
Згідно з ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення у проваджені по справі про адміністративне правопорушення, особою на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, стягується судовий збір в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, вважаю, що з ОСОБА_1 слід стягнути в дохід держави судовий збір в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 605 грн. 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 40-1, 130, 221, 245, 251, 252, 280, 283-285, 291, 294, 321 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в користь держави, у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн. 00 коп. (тридцять чотири тисячі гривень 00 копійок).
Штраф підлягає добровільній сплаті протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк на підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути із ОСОБА_1 в користь держави судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 605 грн. 60 коп.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Шумський районний суд Тернопільської області.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Оксана КАТЕРНЯК