Справа № 686/21425/24
Провадження № 1-кс/686/6553/24
14 серпня 2024 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали за скаргою ОСОБА_3 , щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,
встановив:
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. У скарзі ОСОБА_3 , окрім іншого, йдеться про те, що 19.07.2024 р. він звернувся до СУ ГУНП в Хмельницькій області з заявою про вчинення кримінальних правопорушень, яка була передана до Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, однак, всупереч ст.214 КПК України, відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за вказаною заявою ОСОБА_3 внесені не були. Тому, у скарзі ОСОБА_3 просить: зобов'язати Хмельницьке РУП ГУНП в Хмельницькій області внести по заяві ОСОБА_3 до ЄРДР відповідні відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,4 ст.358, ч.1 ст.366 КК України, і розпочати розслідування; роз'яснити слідчому, якого буде уповноважено на проведення розслідування та який буде виконувати ухвалу суду, його обов'язки щодо надання ОСОБА_3 витягу, а також інформування останнього щодо стану досудового розслідування.
ОСОБА_3 , який клопотав про розгляд скарги у його відсутність, та представник органу досудового розслідування у судове засідання не з'явились.
Згідно зі ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на вказане, враховуючи принцип диспозитивності, з метою забезпечення дотримання розумних строків розгляду скарги, слідчий суддя вважає за можливе здійснювати розгляд скарги за відсутності осіб, які не з'явились, на підставі наявних доказів.
Дослідивши матеріали скарги та надані матеріали перевірки, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Положеннями частини 1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Із наданих матеріалів перевірки №3694-24 вбачається, що, дійсно, 19.07.2024 р. ОСОБА_3 звертався до Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області з заявою, датованою 17.07.2024 р. та адресованою СУ ГУНП в Хмельницькій області, яка 22.07.2024 р. була зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал НП України» Хмельницького РУП за №13797, зокрема, у вказаній заяві ОСОБА_3 , окрім персональних даних осіб, також повідомляв про те, що «12.06.2024 р. він звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовом про визнання договорів недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння, просив, автомобіль «Toyota Land Cruiser 200» (4461 куб. см. кузов № НОМЕР_1 , 2015 р.в.), який вибув з володіння ОСОБА_3 поза його волею, витребувати з незаконного володіння останнього власника - ОСОБА_4 . В цивільній справі №686/16754/24 відкрито провадження. Ухвалою судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13.06.2024 р. задоволено заяву про забезпечення позову та накладено обтяження на спірний автомобіль - заборонено відчуження, користування та розпорядження автомобілем. Як представник ОСОБА_4 , у судовий процес увійшов адвокат ОСОБА_5 , який 21.06.2024 р., діючи як адвокат, що за приміткою до особисто та в інтересах, ОСОБА_4 , подав до Хмельницького апеляційного суду, поштою, апеляційну скаргу на ухвалу про забезпечення позову в цивільній справі №686/16754/24, він власноручно поставив свій підпис під апеляційною скаргою, завірив власним підписом всі копії документів, доданих до апеляційної скарги, власноручно заповнив конверт і направив до Хмельницького апеляційного суду. Хмельницький апеляційний суд, встановивши, що до апеляційної скарги не додано документів, що належним чином підтверджують повноваження, ухвалив повернути апеляційну скаргу ОСОБА_5 . Факти щодо скоєних кримінальних правопорушень: 02.07.2024 р. від імені ОСОБА_4 було надіслано повторно таку ж апеляційну скаргу на ухвалу про забезпечення позову. Апеляційну скаргу, нібито, підписано власноручно ОСОБА_4 , всі додатки до апеляційної скарги, також, нібито, завірені власноручно ОСОБА_4 , але підписи під апеляційною скаргою та підписи під додатками не належать ОСОБА_4 , а були підроблені адвокатом ОСОБА_5 . ОСОБА_4 підприємець, засновник, директор та засновник юридичної особи ПП «КА ДЕНТ» ( НОМЕР_2 ), власник торгівельної марки "ка дент", його підпис є у документах, які є у відкритому доступі в мережі інтернет (договір№19 про спільну діяльність від 01.11.2022 р.). Підпис ФОП ОСОБА_4 зовсім не відповідає підписам на апеляційній скарзі від 02.07.2024 р., а також, не відповідає підписам на додатках до апеляційної скарги. Однак, цей підпис дуже схожий на підпис ОСОБА_5 . Якщо порівняти апеляційні скарги та поштові конверти від 21.06.2024 р., подані адвокатом ОСОБА_5 , та апеляційну скаргу, подану нібито ОСОБА_4 , та поштовий конверт, то очевидно, що вони схожі на підпис і почерк адвоката. З цього стає зрозумілим, що ОСОБА_5 підробив підпис ОСОБА_4 та звернувся до Хмельницького апеляційного суду 02.07.2024 р. Адвокат ОСОБА_5 власноручно підробив підпис ОСОБА_4 під апеляційною скаргою від 02.07.2024 р., завірив власним підписом всі копії документів, на яких написав, що вони відповідають оригіналу, замість ОСОБА_4 , додані копії до апеляційної скарги від 02.07.2024 р. Власноручно заповнив конверт і направив до Хмельницького апеляційного суду. Отже, ОСОБА_5 скоїв злочин, передбачений ч.1 ст.358, ч.4 ст.358, ч.1 ст.366 КК України. У заяві ОСОБА_3 просив: негайно зареєструвати кримінальне провадження та розпочати розслідування; здійснити тимчасовий доступ до справи №686/16754/24 (виділені матеріали щодо забезпечення позову та оскарження ухвали про забезпечення позову), в оригіналах, для подальшого експертного дослідження; здійснити тимчасовий доступ до документів, які можуть містити вільні зразки почерку та підпису ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (державний реєстратор, розглянуті судові справи, Рада адвокатів Хмельницької області тощо); призначити та провести почеркознавчу експертизу документів; встановити чи однією особою заповнені рукописні тексти у апеляційних скаргах, додатках «копія вірна згідно оригіналу» та поштових конвертах від 21.06.2024 р. та від 02.07.2024 р.; визнати ОСОБА_3 потерпілим; вручити ОСОБА_3 витяг з ЄРДР, пам'ятку про права та обов'язки потерпілого, допитати як потерпілого.»
Відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за вказаною, поданою ОСОБА_3 , заявою від 17.07.2024 р., внесені не були, про що останньому було повідомлено листом №5590/121/119/04/2024 від 05.08.2024 р.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Згідно з ч.2 ст.214 КПК України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається (ч.4 ст.214 КПК України).
До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п.п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК України).
Із цими приписами Кримінального процесуального закону кореспондуються викладені у п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 норми, згідно з якими відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4, 5 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Аналіз змісту положень ст.214 КПК України свідчить, що повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, дізнавач, прокурор.
Приписи ст.214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст.2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Наведене дає підстави для висновку про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про кримінальне правопорушення є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За приписом ч.1 ст.11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Отже, вирішальним чинником для внесення до ЄРДР відомостей за заявою є саме наявність у цій заяві обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення, а не вказана автором назва поданого документу.
Верховний Суд у своїй постанові від 16.05.2019 у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) вказав: «...положеннями ст.3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.....».
Отже, ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
На думку слідчого судді, у поданій ОСОБА_3 заяві, датованій 17.07.2024 р., викладені факти, які за своїм змістом та суттю не є повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, зокрема й того, яке передбачене ч.1 ст.358, ч.4 ст.358, ч.1 ст.366 КК України, оскільки ця заява не містить об'єктивних даних, які підтверджували би реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення, не свідчить ця заява про те, що у випадку, про який повідомляв ОСОБА_3 , зокрема, у діяннях адвоката ОСОБА_5 , мало місце саме умисне підроблення офіційних документів чи використання завідомо підробленого документу, або службове підроблення, тобто, умисне складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів, окрім того, не йдеться у заяві ОСОБА_3 про будь-яке діяння, яке б становило суспільну небезпеку та яке заподіяло чи могло заподіяти істотну шкоду фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі), не наведено у заяві, й конкретних фактичних даних, які б свідчили про існування обставин, що дають підстави для кваліфікації дій особи за відповідними статтями Кримінального кодексу України. Аргументи, висловлені ОСОБА_3 у поданих ним заяві та скарзі, про можливе вчинення кримінальних правопорушень, зокрема, й передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358, ч.1 ст.366 КК України, фактично ґрунтуються на його власній оцінці та зводяться до незадоволення і суб'єктивної незгоди ОСОБА_3 із самим фактом оскарження в апеляційній інстанції, постановленої у рамках цивільної справи №686/16754/24, ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13.06.2024 р. про забезпечення позову, а також із тим, що представництво інтересів ОСОБА_4 у вказаній справі здійснює адвокат ОСОБА_5 . Однак, ні подана ОСОБА_3 заява від 17.07.2024 р., ні додані до цієї заяви документи, жодним чином не свідчать про те, що адвокатом ОСОБА_5 , шляхом засвідчення, як стверджує ОСОБА_3 замість ОСОБА_4 , копій тих процесуальних документів, оригінали яких знаходяться у відповідній цивільній справі, було вчинено саме умисне підроблення офіційних документів чи їх використання, яке б становило суспільну небезпеку та яке б заподіяло чи могло б заподіяти будь-кому істотну шкоду. До того ж, самі твердження ОСОБА_3 в означеній заяві, датованій 17.07.2024 р., а також його аргументи, викладені у скарзі, про вчинення, на його думку, кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358, ч.1 ст.366 КК України, недостатні для того, щоб розпочати досудове розслідування, адже, досудове розслідування розпочинається саме на підставі фактів, які реально свідчать саме про вчинення кримінального правопорушення, і не можуть вказані обставини слугувати механізмом для притягнення до відповідальності осіб, у разі вчинення ними процесуальних дій (подачі апеляційної скарги), зміст та порядок здійснення яких не задовольняє когось із учасників цивільного провадження.
У п.29 рішення Європейського суду з прав людини в справі Павлюлінець проти України (Заява № 70767/01) від 6 вересня 2005 року, суд висловив позицію, що право на порушення кримінальної справи проти третьої особи як таке не гарантується Конвенцією (Kubiszyn v. Poland, ухвала від 21 вересня 1999 року, заява N 37437/97).
З огляду на викладене, представник органу досудового розслідування обґрунтовано відмовив ОСОБА_3 у внесенні відповідних відомостей до ЄРДР.
Слідчий суддя не вбачає підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_3 до ЄРДР. Ініціювання кримінального переслідування щодо особи, за встановлених обставин, є необґрунтованим засобом кримінально-правового примусу, не відповідає приписам кримінального процесуального закону та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Враховуючи викладене, а також те, що уповноваженими особами Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, у даному випадку, не була допущена бездіяльність, яка б виразилась у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, про яку йдеться у поданій в ОСОБА_3 скарзі, тому, висловлена у цій скарзі вимога, щодо зобов'язання внесення відповідних відомостей до ЄРДР, задоволенню не підлягає.
Відповідно до принципу диспозитивності, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом (ст.26 КПК України).
Відповідно до положень п.18 ст.3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Повноважень слідчого судді на роз'яснення слідчому обов'язків щодо виконання ухвали суду, надання заявнику витягу з ЄРДР та інформування останнього про стан досудового розслідування, чинний КПК України не містить, тому, у задоволенні цих вимог, висловлених у поданій ОСОБА_3 скарзі, також слід відмовити.
Не підлягає до задоволення й вимога скарги щодо зобов'язання уповноважених осіб Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області розпочати досудове розслідування за заявою ОСОБА_3 , оскільки вказана вимога є похідною від вимоги щодо зобов'язання внесення відомостей до ЄРДР, у задоволенні якої скаржнику відмовлено.
Керуючись ст.ст.110, 214, 303- 307, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя