справа № 755/9339/24
головуючий у суді І інстанції Федосєєв С.В.
провадження № 33/824/3802/2024
головуючий суддя Мостова Г.І.
Іменем України
31 липня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Мостової Г.І., за участю секретаря Лазоренко Л.Ю., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Зінчука Вадима Юрійовича на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 20 червня 2024 року
у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 20 червня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 17 000 гривень із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 грн 60 коп.
При розгляді адміністративної справи судом встановлено, що ОСОБА_1 20 травня 2024 року о 23 год. 35 хв. у м. Києві, по вул. Митрополита Андрія Шептицького, 4-А, керував транспортним засобом марки «RENAULT MEGANE», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку, зі згоди водія проводився за допомогою приладу «DRAGER ARNK 0495», результат тесту, 0,78 %. Подія зафіксована на нагрудну камеру 472976, 473510. Своїми діями водій порушив пункт 2.9А ПДР України, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, захисник ОСОБА_1 - адвокат Зінчук В.Ю. подав апеляційну скаргу, в якій просить: скасувати постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 20 червня 2024 року та закрити провадження у справі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, оскільки його було викликано на 20 червня 2024 року, а не на 20 вересня 2024 року.
ОСОБА_1 не здійснював рух транспортним засобом, а коли до нього звернулися працівники поліції транспортний засіб був припаркований, двигун вимкнений.
Матеріалами справи не підтверджується те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а долучений відеозапис містить лише спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції.
Працівниками поліції не роз'яснено ОСОБА_1 порядок проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Матеріали справи не містять доказів порушення ОСОБА_1 ПДР, які могли б бути підставою для законної зупинки працівниками патрульної поліції.
Одночасно захисником ОСОБА_1 - адвокатом Зінчук В.Ю. заявлене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження указаної постанови, яке обґрунтовано тим, що копія оскаржуваної постанови отримана захисником лише 02 липня 2024 року.
Вирішуючи клопотання захисника про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд враховує таке.
За змістом частини 2 статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову ухвалено 20 червня 2024 року.
Останнім днем для подання апеляційної скарги на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 20 червня 2024 року, у розумінні частини 2 статті 294 КУпАП, було 01 липня 2024 року.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та його захисник не були присутні у судовому засіданні 20 червня 2024 року, а копія оскаржуваної постанови отримана захисником ОСОБА_1 - адвокатом Зінчук В.Ю. 02 липня 2024 року.
Гарантуючи відповідно до частини 1 статті 55 Основного Закону України право особи на судовий захист, Конституція України визначає основні засади судочинства, метою закріплення яких є, зокрема, забезпечення неупередженості здійснення правосуддя судом, відповідність винесеного рішення верховенству права, а також своєчасне, ефективне та справедливе поновлення особи в правах протягом розумних строків.
Пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Отже, реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у суді апеляційної інстанцій; перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.
На підставі викладеного, враховуючи, що ОСОБА_1 та його захисник під час розгляду справи судом першої інстанції присутніми не були, копію оскаржуваної постанови захисник отримав 02 липня 2024 року, а апеляційна скарга подана 03 липня 2024 року, апеляційний суд дійшов висновку, що строк апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції підлягає поновленню.
ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що 20 травня 2024 року о 20:00 год. він припаркував транспортний засіб біля ТЦ «Комод», купив пляшку та вживав алкогольні напої у компанії його друзів. Після цього він повернувся до свого припаркованого автомобіля для того щоб забрати з нього речі та йти додому пішки. У цей час до нього підійшов працівник поліції, у зв'язку з чим ОСОБА_1 розгубився, був у стані стресу і тому не заперечував факт керування ним транспортним засобом.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Зінчук В.Ю. у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, а також надав письмові заперечення на протокол, у яких він зазначив про те, що обставини, викладені у протоколі, не відповідають дійсності.
Дослідивши матеріали за апеляційною скаргою, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями статті 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9а Правил дорожнього руху визначено, що керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, до протоколу додано:
чек приладу «Драгер» з результатами тесту на стан алкогольного сп'яніння від 20 травня 2024 року, результат якого - 0,75 ‰;
акт огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
копію постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 20 травня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статі 122 КУпАП.
відеозапис із нагрудної камери працівника патрульної поліції, на якому зафіксовано як працівник поліції підійшов до ОСОБА_1 , який знаходився за кермом автомобіля марки «RENAULT MEGANE», д.н.з. НОМЕР_1 , під час керування кого він не виконав вимогу дорожнього знаку 3.34 «зупинка стоянка заборонена». У зв'язку з цим працівниками поліції складено відносно ОСОБА_1 постанову про притягнення його до відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП.
На питання працівника патрульної поліції про причину зупинки транспортного засобу з порушенням вимог дорожнього знаку ОСОБА_1 пояснив, що йому зателефонували і він зупинився щоб відповісти на дзвінок.
Працівник поліції запитав ОСОБА_1 , чи вживав він алкогольні напої (08:05 хв. відеозапису), а ОСОБА_1 відповів, що він вживав в обід сидр та заперечував перебування у стані алкогольного сп'яніння (08:10 хв. відеозапису).
Працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про наявність у нього ознак алкогольного сп'яніння та запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або у закладі охорони здоров'я, а також роз'яснили йому наслідки відмови від проходження огляду (10:59 хв. відеозапису).
ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного засобу «Alkotest Drager».
Працівник поліції надав ОСОБА_1 можливість перевірити цілісність пакування одноразового мундштуку та зробив контрольний забір повітря (13:08 хв. відеозапису), роз'яснив порядок проходження огляду (13:20 хв. відеозапису).
ОСОБА_1 пройшов огляд за допомогою технічного засобу «Alkotest Drager», працівником поліції оголошено результат огляду 0,78 ‰ (13:50 хв. відеозапису), ОСОБА_1 із таким результатом погодився (14:06 хв. відеозапису) та відмовився їхати до лікаря-нарколога.
Працівник поліції роз'яснив ОСОБА_1 його права та ОСОБА_1 підтвердив, що йому зрозумілі його права (15:30 хв. відеозапису).
Указаним відеозаписом спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом та йому не роз'яснили його права та порядок проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
При цьому ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції жодного разу не згадував про те, що він не керував транспортним засобом та лише збирався забрати з нього свої речі, як зазначив він у судовому засіданні під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, оскільки його було викликано на 20 червня 2024 року, а не на 20 вересня 2024 року, апеляційний суд враховує таке.
Так, дійсно з наявної у матеріалах справи судової повістки про виклик до суду ОСОБА_1 вбачається, що у ній допущена технічна помилка та сказано дату, на яку призначено розгляд цієї справи «20 вересня 2024 року» замість «20 червня 2024 року» (а.с. 13).
Однак, у матеріалах справи також наявна розписка захисника ОСОБА_1 - адвоката Зінчук В.Ю. про те, що він повідомлений про дату та час судового засідання, яке призначене на 20 червня 2024 року о 10:00 год. (а.с. 14).
Також у своїх письмових запереченнях на протокол, поданих до суду першої інстанції, захисник ОСОБА_1 - адвокат Зінчук В.Ю. вказує про те, що розгляд справи, у межах якої подано такі заперечення, призначено на 20 червня 2024 року.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає необґрунтованими апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, призначеного на 20 червня 2024 року.
За встановлених обставин зазначена технічна помилка у судовій повістці очевидно не могла бути причиною неявки ОСОБА_1 та його захисника у судове засідання.
Таким чином переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, і, враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - це правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті, оскаржувана постанова відповідає фактичним обставинам справи, а тому підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтею 294 КУпАП, суд, -
Клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Зінчука Вадима Юрійовича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови задовольнити.
Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Зінчуку Вадиму Юрійовичу строк на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 20 червня 2024 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Зінчука Вадима Юрійовича залишити без задоволення.
Постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 20 червня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Г.І. Мостова