справа № 757/16213/24-п
головуючий у суді І інстанції Савицький О.А.
провадження № 33/824/3795/2024
головуючий суддя Мостова Г.І.
Іменем України
31 липня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Мостової Г.І., за участю секретаря Лазоренко Л.Ю., розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Каплі Аліни Степанівни на постанову Печерського районного суду міста Києва від 26 червня 2024 року
у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 724272 від 02 квітня 2024 року 02 квітня 2024 року о 18 год. 20 хв. у м. Києві по бульв. Лесі Українки, 26 водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «Peugeot 5008», д.н.з. НОМЕР_1 , не надав дорогу транспортному засобу марки «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , що завершував рух через перехрестя та здійснив зіткнення з автомобілем марки «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Указаними діями водій ОСОБА_2 порушив вимоги пункту 16.5 Правил дорожнього руху (ПДР), за що передбачена відповідальність за статтею 124 КУпАП.
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 26 червня 2024 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП - закрито у зв'язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Капля А.С. подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Печерського районного суду міста Києва від 26 червня 2024 року та постановити нову, якою визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та закрити провадження у справі на підставі пункту 7 статті 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновок суду першої інстанції про те, що транспортний засіб «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , виїхав на перехрестя на заборонений сигнал світлофору є помилковими, а сукупність всіх досліджених доказів вказує на те, що в діях ОСОБА_2 є порушення пункту 16.5 ПДР.
Також представник ОСОБА_1 - адвокат Капля А.С. зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції нею усно заявлялося клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди, яке судом залишено без задоволення.
У зв'язку з цим, адвокат звернулася до Київського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру із заявою про проведення експертизи за матеріалами справи №757/16213/24, на вирішення експерта поставлені ті ж самі питання, які і були поставлені адвокатом Верещага Т.В. в інтересах ОСОБА_2 перед експертом ОСОБА_4
Апелянт просить визнати належним та допустимим доказом висновок головного судового експерта ОСОБА_3 Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №СЕ-19/111-24/38943-ІТ від 08 липня 2024 року, який долучено до апеляційної скарги.
Висновки суду першої інстанції про те, що транспортний засіб «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , виїхав на перехрестя з грубим порушенням ПДР на заборонений сигнал світлофору апелянт вважає помилковими, оскільки з переглянутого відеозапису вбачається, що водій автомобіля марки «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 перетнув (проїхав) горизонтальну розмітку 1.12 «Стоп Лінія» на миготливий зелений сигнал світлофору, що згідно з пунктом 16.8 ПДР дозволяє рух, незалежно від сигналів світлофора на виїзді. При цьому, водій ОСОБА_2 , бачивши затор на перехресті, який утворився внаслідок ДТП, яка сталася раніше не повинен був виїжджати на перехрестя до моменту його звільнення від транспортних засобів, які завершують розпочатий ними рух, а отже випливає і та обставина, що водій ОСОБА_2 не виконав вимоги пункту 16.5 ПДР України, та не надав можливість водію ОСОБА_1 закінчити маневр проїзду перехрестя.
Від захисника Юрченка І.Ю. - адвокати Верещаги Т.В. надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу, у яких він посилається на те, що на відеозаписах, що автомобіль марки «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_2 , виїхав на перехрестя на заборонений сигнал світлофора, а отже не завершував рух через перехрестя, а порушив вимоги пункту 8.10 ПДР, а тому не мав переваги, як це передбачено пунктом 16.5 ПДР для завершення руху через перехрестя.
Також захисник Юрченка І.Ю. посилається на те, що представник ОСОБА_1 - адвокат Капля А.С. в апеляційній скарзі не зазначила, що саме перешкоджало їй подати висновок експерта до суду першої інстанції.
Також від захисника ОСОБА_2 - адвокати Верещаги Т.В. надійшло клопотання про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала, у зв'язку із пропуском строку на її подання.
Захисник ОСОБА_2 - адвокат Верещага Т.В. у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.
ОСОБА_1 та його представник - адвокат Капля А.С. у судове засідання не з'явилися, причину своєї неявки не повідомили.
Згідно з частиною 6 статті 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Зважаючи на належне повідомлення представника ОСОБА_1 - адвоката Капля А.С., апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.
Дослідивши матеріали за апеляційною скаргою, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, в тому числі, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
За змістом частини 1 статті 9 КУпАП невід'ємною ознакою складу адміністративного правопорушення є вина особи у його вчиненні, яку зумовлює, зокрема наявність реальної можливості не вчинити дії або відвернути наслідки, які складають об'єктивну сторону правопорушення.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа), відповідно до статті 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Умовою адміністративної відповідальності за вказаною нормою є сукупність таких обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв'язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями.
У доданих до протоколу письмових поясненнях ОСОБА_1 він зазначив, що 02 квітня 2024 року о 18:20 год. він, керуючи автомобілем марки «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_2 , рухався по бульв. Лесі Українки, 26 у м. Києві у напрямку вул. М.Бойчука на зелений сигнал світлофора, перетнувши більшу частину перехрестя та не закінчивши перетин перехрестя сталося зіткнення, а саме: наїзд з правого боку автомобіля марки «Peugeot 5008», д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 3).
У своїх письмових поясненнях, які додані до протоколу, ОСОБА_2 зазначив, що 02 квітня 2024 року о 18:20 год. він, керуючи автомобілем марки «Peugeot 5008», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по вул. Ген. Алмазова у м. Києві на перехресті з бульв. Лесі Українки. Очікував зелений сигнал світлофора у крайньому правому ряду. На зелений сигнал почав рух прямо по вул. Ген. Алмазова. Несподівано з-за автомобіля злів вискочив автомобіль марки «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_2 . З метою уникнення зіткнення ОСОБА_2 завернув направо та загальмував, але зіткнення відбулося (а.с. 4).
Відповідно до наявної у матеріалах справи відповіді КП «Центр організації дорожнього руху» від 19 квітня 2024 року станом на 02 квітня 2024 року в період часу з 18:10 год по 18:35 год. світлофорний об'єкт на перехресті вул. Ген. Алмазова та бульв. Лесі Українки у м. Києві працював у режимі координованого керування, згідно з циклограмою (а.с. 47).
ОСОБА_2 додав до матеріалів справи запис з камери спостереження системи «Безпечне місто» за 02 квітня 2024 р.
Під час розгляду справи судом першої інстанції захисник ОСОБА_2 - адвокат Верещага Т.В. долучив до матеріалів справи висновок судового експерта Автономова М.В. від 13 травня 2024 року № 2024-1005 за результатами проведення автотехнічного дослідження обставин та механізму ДТП у справі 757/16213/24-п, відповідно до якого:
1. У даній дорожній обстановці з технічної точки зору, в діях водія автомобіля «Peugeot 5008», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 з моменту виникнення небезпеки для його руху повинен був діяти у відповідності з вимогами пункту 12.3 Правил дорожнього руху.
2. У даній дорожній обстановці з технічної точки зору водій автомобіля «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п.8.7.3. г) та 8.10 Правил дорожнього руху.
3. У даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «Peugeot 5008», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 не вбачається невідповідностей технічного характеру вимогам п.12.3. Правил дорожнього руху в тому числі й вимогам п.16.5. цих же Правил, які перебували б в причинному зв?язку з даною дорожньо-транспортною пригодою, з підстав наведених в дослідницькій частині висновку.
4. У даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 вбачаються невідповідності технічного характеру вимогам п.п.8.7.3. г) та 8.10 Правил дорожнього руху, які перебували в причинному зв'язку з даною дорожньо-транспортною пригодою.
До апеляційної скарги представником ОСОБА_1 - адвокатом Капля А.С. долучено висновок головного судового експерта ОСОБА_3 Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №СЕ-19/111-24/38943-ІТ від 08 липня 2024 року.
Частиною 7 статті 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Захисник ОСОБА_2 - адвокат Верещага Т.В. заперечував проти прийняття апеляційним судом указаного висновку експерта.
Заявляючи у тексті апеляційної скарги клопотання про прийняття зазначеного висновку експерта, представник ОСОБА_1 - адвокат Капля А.С. посилалася на те, що вона під час розгляду справи судом першої інстанції усно заявила клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи, яке залишено судом без задоволення.
У матеріалах справи наявні письмові пояснення представника ОСОБА_1 - адвокат Капля А.С., подані до суду першої інстанції, але відомостей про заявлення представником потерпілого клопотання про призначення судом експертизи матеріали справи не містять.
Однак, з метою всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи, а також встановлення істини, апеляційний суд вважає за доцільне прийняти та дослідити доданий до апеляційної скарги висновок експерта у сукупності з іншими наявними доказами та надати йому оцінку.
Відповідно до висновку головного судового експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_3 від 08 липня 2024 року № СЕ-19/111-24/38943-ІТ
1. За даних дорожніх обставин з технічної точки зору водій автомобіля марки «Peugeot 5008», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог п. 16.5 Правил дорожнього руху України.
2. В заданій дорожній ситуації, при заданих характеристиках дорожньої обстановки та представлених на дослідження матеріалах, з технічної точки зору, водій автомобіля марки «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 у дорожній ситуації, що склалась, з технічної точки зору, повинен був керуватися вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху України.
3. За даних дорожніх умов, з технічної точки зору, з технічної точки зору, в діях водія автомобіля «Peugeot 5008», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 вбачаються невідповідності у виконанні вимог пунктів 16.5. Правил дорожнього руху України, які знаходяться у причинному зв'язку з даною дорожньо-транспортною пригодою.
4. В даній дорожньо-транспортній ситуації, з технічної точки зору невідповідностей у виконанні водієм автомобіля марки «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху України, які б знаходилися у причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, не вбачається.
Тобто указані вище висновки експертів мають протилежний зміст.
Відповідно до пункту 16.5 ПДР у разі подання сигналу регулювальником або ввімкнення сигналу світлофора, що дозволяє рух, водій зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що завершують рух через перехрестя, а також пішоходам, які закінчують перехід.
Зміст указаного пункту свідчать, що обов'язок водія дати дорогу іншому транспортному засобу пов'язаний із тим, що інший транспортний засіб має саме завершувати рух. Тобто такий рух мав бути розпочатий на дозволяючий сигнал світлофора або регулювальника.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_2 ставиться у вину порушення пункту 16.5 ПДР, вирішальною обставиною є те, чи завершував ОСОБА_1 рух, який він почав на дозволяючий сигнал, через перехрестя та мав перевагу у русі, визначену пунктом 16.5 ПДР, або ж здійснив рух (перетнув) через дорожню розмітку 1.12 (стоп-лінія) на сигнал світлофора, що забороняє рух.
У матеріалах справи наявні два диски з двома відеозаписами, якими зафіксовано ДТП:
відеозапис здійснений відеокамерою, яка встановлена на перехресті вул. Ген. Алмазова та бульв. Лесі Українки у м. Києві, ракурс якої відповідає напрямку вул. Ген. Алмазова (а.с. 113).
відеозапис здійснений відеокамерою, яка встановлена на перехресті вул. Ген. Алмазова та бульв. Лесі Українки у м. Києві, ракурс якої відповідає напрямку бульв. Лесі Українки (а.с. 79).
З дослідженого апеляційним судом відеозапису, здійсненого відеокамерою, ракурс якої відповідає напрямку вул. Ген. Алмазова, вбачається, що цим відеозаписом зафіксовано рух автомобіля марки «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_2 , по бульв. Лесі Українки з права на ліво відносно цієї камери.
З указаного відеозапису вбачається ліва бічна частина автомобіля марки «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_2 , чітко видно дорожню розмітку, зокрема і розмітку 1.12 (стоп-лінія), а тому за результатом дослідження цього відео можна встановити час перетину указаним автомобілем стоп-лінії.
З дослідженого апеляційним судом відеозапису, здійсненого відеокамерою, ракурс якої відповідає напрямку бульв. Лесі Українки, вбачається, що ракурс цієї відеокамери направлений на передню частину автомобіля марки «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_2 .
З відеозапису вбачається, що указаний автомобіль рухається у щільному потоці інших автомобілів, тому ракурс, з якого здійснений цей відеозапис не дозволяє визначити та встановити найголовнішу обставину справи, а саме: час перетину транспортним засобом «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_2 , дорожньої розмітки 1.12 (стоп-лінія), та як наслідку сигнал світлофорного об'єкта (дозволяючий чи забороняючий), на який транспортний засіб «Toyota Camry» перетнув таку розмітку.
Таким чином, з урахуванням ракурсів та обставин, які зафіксовані зазначеними відеозаписами, для повного та об'єктивного з'ясування обставин справи, ці відеозаписи мають досліджуватися разом для встановлення часу перетину транспортним засобом «Toyota Camry» стоп-лінії, що зафіксовано однією відеокамерою, та для встановлення сигналу світлофорного об'єкта на час перетину, що зафіксовано другою відеокамерою, з урахуванням циклограми за період цього часу.
Зі змісту висновку судового експерта ОСОБА_4 від 13 травня 2024 року № 2024-1005 за результатами проведення автотехнічного дослідження обставин та механізму ДТП вбачається, що для проведення дослідження експерту надавалися копії матеріалів справи та два відеозаписи, якими зафіксовано ДТП, з двох зазначених вище ракурсів (а.с. 86-96).
У розділі «Дослідження» цього висновку експерта наявні стоп-кадри відеозаписів із двох ракурсів та їм надана експертна оцінка.
При цьому, встановлюючи час перетину транспортним засобом «Toyota Camry» стоп-лінії та сигнал світлофорного об'єкта, на який транспортний засіб «Toyota Camry» перетнув таку розмітку, судовим експертом ОСОБА_4 на підтвердження своїх висновків зазначено посилання на стоп-кадри відеозапису з відеокамери, ракурс якої відповідає напрямку вул. Ген. Алмазова, який для встановлення саме цих обставин є більш інформативним за інший відеозапис (а.с. 93).
Зі змісту висновку головного судового експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_3 від 08 липня 2024 року № СЕ-19/111-24/38943-ІТ вбачається, що для проведення дослідження йому також були надані два відеозаписи.
Однак, зазначаючи про те, що на момент перетину транспортним засобом «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_2 , дорожньої розмітки 1.12 (стоп-лінія), у напрямах 1 та 2 на світлофорах був ввімкнений зелений мигаючий колір, експерт посилається на зображення наявне у цьому висновку під № 13, яке є кадром з відеозапису, ракурс камери якого відповідає напрямку бульв. Лесі Українки, а отже ракурс такої направлений на передню частину транспортного засобу «Toyota Camry», що не дозволяє час перетину ним дорожньої розмітки 1.12 (стоп-лінія) (а.с. 142 зі звороту).
Дослідження відеозапису з іншої камери (ракурс якої відповідає напрямку вул. Ген. Алмазова) у вказаному висновку здійснено відносно самого моменту зіткнення транспортних засобів, що вбачається із зображення № 10 (а.с. 142).
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає висновок судового експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_3 від 08 липня 2024 року № СЕ-19/111-24/38943-ІТ необґрунтованим та надає перевагу висновку судового експерта ОСОБА_4 від 13 травня 2024 року № 2024-1005, яким встановлено, що:
на момент перетину автомобілем «Toyota Camry» горизонтальної дорожньої розмітки 1.12 розділу 34 ПДР «стоп-лінії» лічильник відліку часу знаходиться на позначці 18:21:56 і в цей момент для напрямку 2(тр) ввімкнувся жовтий сигнал світлофора;
на момент коли лічильник відліку часу знаходиться на позначці 18:21:59 автомобіль «Toyota Camry» зупиняється перед дорожньою розміткою 1.14.1 розділу 34 ПДР «пішохідний перехід»;
на момент коли лічильник відліку часу знаходиться на позначці 18:22:00 автомобіль «Toyota Camry» розпочинає рух після зупинки;
на момент коли лічильник відліку часу знаходиться на позначці 18:22:09 автомобіль «Toyota Camry» виконує об'їзд автомобілів, які знаходяться в смузі його руху і в цей момент автомобіль «Peugeot 5008», д.н.з. НОМЕР_1 , виконує виїзд на перехрещення проїзних частин;
на момент коли лічильник відліку часу знаходиться на позначці 18:22:11 автомобіль «Toyota Camry» допускається зіткнення з автомобілем «Peugeot 5008».
Таким чином переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено порушень судом першої інстанції норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.
За таких обставин, висновок суду першої інстанції про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, а тому постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтею 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Каплі Аліни Степанівни залишити без задоволення.
Постанову Печерського районного суду міста Києва від 26 червня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Г.І. Мостова