27.10.2010 року Справа № 5/197-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко О.М. (доповідача)
суддів: Джихур О.В., Виноградник О.М.
при секретарі судового засідання: Колесник Д.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Мартинов В.В., представник, довіреність № 85-123 юр від 14.05.10;
від відповідача-1: Шляєв І.В., юрисконсульт, довіреність № 415 від 01.01.10;
від відповідача-2 представник у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “АрселорМіттал Кривий Ріг”, м.Кривий Ріг на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2010р. у справі № 5/197-10
за позовом: відкритого акціонерного товариства “АрселорМіттал Кривий Ріг”, м.Кривий Ріг
до відповідача-1: державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ
відповідача-2: державного підприємства “Ровенькиантрацит”, м.Ровеньки Луганської області
про стягнення 2 164, 03 грн.
Відкрите акціонерне товариство “АрселорМіттал Кривий Ріг”, м.Кривий Ріг звернулося в господарський суд Дніпропетровської області з позовом до державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ, державного підприємства “Ровенькиантрацит”, м.Ровеньки Луганської області про стягнення 2 164, 03 грн. вартості недостачі антрациту за відправкою № 51952781.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2010 року по справі № 5/197-10 (суддя Шевченко С.Л.) позовна заява залишена без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу у звязку з не наданням позивачем та відповідачем-2, витребуваних ухвалою від 15.07.2010 року документів в підтвердження ціни відправника за 1т АКО, яка діяла на момент відправлення.
Не погодившись із вказаною ухвалою, позивач подав до суду апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу скасувати, посилаючись на те, що позивач не мав змоги виконати ухвалу суду в частині надання підтвердження ціни відправника, оскільки позивач з відправником (відповідачем-2) по справі не має договірних відносин.
Скаржник (позивач) сплатив за спірну продукцію платіжним дорученням № 105290 від 09.03.2010 року постачальнику -ТОВ “Інтерколтрейд” на підставі виставленого рахунку № 022303 від 23.02.2010 року та поніс збитки в розмірі вагової нестачі по ціні за 1т антрациту, зазначеній у вищевказаному рахунку.
Відповідач-1 вважає доводи скаржника безпідставними, просить залишити ухвалу без змін.
Відповідач-2 відзив на апеляційну скаргу не надав, представник у судове засідання не з'явився.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача-1, обговоривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Звертаючись до суду з позовом до державного підприємства “Придніпровська залізниця” та державного підприємства “Ровенькиантрацит”, позивач як докази вартості відвантаженого на його адресу державним підприємством “Ровенькиантрацит” антрациту надав: рахунок-фактуру від 23.02.2010 року № 022303; платіжне доручення від 09.03.2010 року № 105290 та реєстр № 413 до рахунку-фактури № 022303 від 23.02.2010 року про відправлення ТОВ “Інтерколтрейд” на адресу позивача вагонів (в тому числі і спірного № 66242066), навантажених вугіллям, відповідно до договору № 130 від 05.01.2010 року.
Згідно зі статтями 114, 115 Статуту залізниць України залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Відповідно до п.2.7 Розяснення президії Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею” від 29.05.2002 року № 04-5/601 (із змінами та доповненнями) У разі коли договори купівлі-продажу або поставки укладаються між посередниками, а договір перевезення укладається між першим продавцем-вантажовідправником і залізницею на доставку вантажу кінцевому покупцеві - вантажоодержувачу, документи посередників про кількість та ціну, за якими вони продали продукцію, не можуть визнаватися належними доказами вартості і ціни відвантаженої продукції, оскільки відповідно до статей 114 та 115 Статуту залізниця несе обмежену матеріальну відповідальність, виходячи з вартості вантажу, визначеної на підставі документа вантажовідправника.
Для розгляду справи по суті від позивача та відповідача-2 судом були витребувані докази ціни відвантаженого державним підприємством “Ровенькиантрацит” антрациту за 1 т.
Позивачем і відповідачем-2 після неодноразового відкладення розгляду справи витребувані документи не були надані суду.
Згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Згідно з роз'ясненням Вищого господарського суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.
Відповідні дії або бездіяльність з урахуванням конкретних обставин справи може тягти за собою, зокрема, такі наслідки:
- стягнення штрафу з винної сторони в доход Державного бюджету України (пункт 5 статті 83 ГПК);
- винесення у встановленому порядку окремих ухвал (статті 90 ГПК).
При цьому слід мати на увазі, що передбачене пунктом 5 статті 83 ГПК право господарського суду у прийнятті рішення стягнути з винної сторони штраф у доход Державного бюджету України стосується не лише рішень, прийнятих по суті справи, а й ухвал, у тому числі тих, якими розгляд справи не закінчується (наприклад, ухвали про відкладення розгляду справи у зв'язку з неявкою в судове засідання представника учасника судового процесу та/або неподанням ним витребуваних судом матеріалів тощо).
У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.
Оскільки суд першої інстанції при наявних у справі доказах вартості вугілля не був позбавлений права розглянути спір по суті, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до невірного висновку про залишення позову без розгляду і звільнення сторін від штрафу за невиконання вимог суду в порядку ст..83 Господарського процесуального кодексу України, в тому числі і позивача, який відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України повинен довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, і навести зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, в тому числі і до залізниці відповідно до вимог статей 114, 115 Статуту залізниць України.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 101-106 Господарського процесуального кодексу України суд,-
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “АрселорМіттал Кривий Ріг”, м.Кривий Ріг -задовольнити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області 17.08.2010 року по справі № 5/197-10 -скасувати, а справу направити до господарського суду Дніпропетровської області для розгляду по суті.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя О.М.Лисенко
Суддя О.В.Джихур
Суддя О.М.Виноградник
Повний текст постанови підписаний 28.10.2010 року.