27.10.2010 року Справа № 6/254-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Павловського П.П. (доповідача),
суддів: Швеця В.В., Чус О.В.
при секретарі судового засідання: Кондратьєва Н.В.
Представники сторін:
від відповідача: Анісімова Ю.В., довіреність №206 від 21.05.10, представник;
представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства Київстар Дж. Ес. Ем.”, м. Київ в особі філії Закритого акціонерного товариства Київстар Дж. Ес. Ем.”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.10р. у справі №6/254-10
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (49000, вул. Комсомольська, 58)
до відповідача Київстар Дж. Ес. Ем.”, м. Київ в особі філії Закритого акціонерного товариства Київстар Дж. Ес. Ем.”, м. Дніпропетровськ (49050, пр. Гагаріна, 103а)
про стягнення 8 503,57грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2010р. по справі №6/254-10 (суддя -Коваленко О.О.) провадження по справі в частині стягнення збитків у сумі 46,75 грн. припинено за відсутністю предмету спору. Позовні вимоги задоволено. Присуджено до стягнення з Закритого акціонерного товариства "Київстар Дж. Ес. Ем.", м. Київ в особі філії Закритого акціонерного товариства "Київстар Дж. Ес. Ем." у м. Дніпропетровську на користь Державного бюджету України в особі Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області неустойку у розмірі 8 456,82 грн., в дохід державного бюджету 102,00 грн. витрат по держмиту та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач Закрите акціонерне товариство Київстар Дж. Ес. Ем.” звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2010р. та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові позивачу.
Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на те, що рішення не відповідає фактичним обставинам справи і прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права. Скаржник зазначає, що повідомлення про припинення договору на яке посилається позивач не надходило на адресу відповідача. Вважає, що договір було пролонговано до 01.07.09р. включно.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.09.2010р. колегією суддів у складі головуючого судді Павловського П.П. (доповідача), суддів: Швеця В.В., Чус О.В. прийнято апеляційну скаргу до розгляду, слухання справи призначено в судовому засіданні на 25.10.2010р. о 10 год.00 хв.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення, з підстав законності та обґрунтованості оскарженого рішення.
В судовому засіданні 25.10.10р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 27.10.10р. на 11:50год.
В судовому засіданні 11.10.10р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 13.10.10р. на 10:45год.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.
Матеріалами справи встановлено, що 31.10.2005р. між позивачем та відповідачем було укладено довгостроковий договір оренди державного майна №12/02-1997-ОД у вигляді нежитлового приміщення загальною площею 11,0 кв.м. розташованого в будинку № 92 по вул. Н.Перемоги, м. Дніпропетровськ.
Умовами договору передбачено, що позивач передав відповідачеві в оренду вищезазначене нежитлове приміщення, яке відповідач прийняв без жодних зауважень.
Судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що оскільки договір пролонгувався сторонами шляхом відсутності заяви про продовження строку договору на наступний рік, позивач 19.05.2009р. направив відповідачеві лист за № 11-03-04070 про припинення дії даного договору з 30.06.2009р., який відповідач отримав, але в порушення умов вищеназваного договору та чинного законодавства України не повернув позивачеві орендоване приміщення.
Згідно приписів ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплатити неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Враховуючи те, що після порушення провадження у справі відповідач у добровільному порядку сплатив позивачеві збитки у сумі 46,75 грн., в цій частині позову судом першої інстанції вірно припинено провадження по справі за відсутністю предмету спору на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.
Судова колегія бере до уваги, що факт користування відповідачем державним майном, після розірвання між позивачем та відповідачем договору оренди нежитлового приміщення, повністю підтверджується матеріалами справи, та не оспорюється представником відповідача в судовому засіданні.
Таким чином, доводи скаржника відповідно до ст. ст. 33,34 ГПК України не знайшли свого підтвердження та спростовані матеріали справи.
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду винесене за умов повного і всебічного дослідження матеріалів справи і норм чинного законодавства, у повному обсязі відповідає фактичним, належним чином дослідженим обставинам справи, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення має бути залишене без змін.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п. 1 постанови від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства Київстар Дж. Ес. Ем.”, м. Київ в особі філії Закритого акціонерного товариства Київстар Дж. Ес. Ем.”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.10р. у справі №6/254-10 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.10р. у справі №6/254-10 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя П.П. Павловський
СуддяО.В. Чус
СуддяВ.В. Швець
Постанова виготовлена
та підписана 28.10.10р.