25.10.2010 року Справа № 14/88
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
головуючого Логвиненко А.О. (доповідач)
суддів: Головко В.Г., Стрелець Т.Г
при секретарі судового засідання Ревковій Г.В.
та представника відповідача -Горбенко І.В.
розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства фірми “Інгуша” на рішення господарського суду Кіровоградської області від 18.08.2010р. у справі
за позовом приватного підприємства фірми “Інгуша”, м.Кіровоград
до відповідача Кіровоградської міської ради в особі Спеціалізованої інспекції, м.Кіровоград
про зобов”язання вчинити певні дії та відшкодувати збитки.
18.06.2010р. до господарського суду Кіровоградської області надійшов позов приватного підприємства фірми “Інгуша” (далі ППФ “Інгуша”) до Кіровоградської міської ради в особі Спеціалізованої інспекції (далі Спецінспекція) про зобов'язання повернути кіоски в кількості 2 штук та встановити їх на старе місце. Також позивач просить зобов'язати відповідача відшкодувати позивачу завдані збитки у розмірі 29595грн. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що у 14.05.2010р. та 10.06.2010р. Спецінспекцією без наявності підстав демонтовано і вивезено кіоски, що належать ППФ “Інгуша”.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 18.08.2010р. (суддя Колодій С.Б.) в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням ППФ “Інгуша” звернулося з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та задовольнити позов. При цьому апелянт зазначив, що рішення суду порушує право власності позивача.
Позивач в судове засідання, призначене для розгляду апеляційної скарги не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи те, що залучені до справи докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність позивача, якого належним чином сповіщено про час та місце слухання справи.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав :
25.03.1998р. між позивачем та виконкомом Кіровоградської міської Ради укладено договори на право тимчасового користування землею на умовах оренди (т.1, а.с. 12-13, 15-16), зі строком дії до 25.03.2002р. по вул. Преображенській та по вул. Габдрахманова та Жовтневої революції, на яких були розташовані кіоски №№ 22, 46.
10.07.2002р.було продовжено право оренди земельних ділянок до 01.04.2003р.
Пунктом 3.2.1 договору передбачено, що після закінчення строку дії договору, якщо немає домовленості про його продовження на новий термін чи в разі дострокового розірвання договору, орендар зобов'язаний у 15-ти денний термін звільнити земельну ділянку і привести її в придатний для подальшого використання стан. Подальше утримання земельної ділянки розглядається як самовільно зайняте і тягне за собою відповідальність, передбачену адміністративним та кримінальним законодавством.
Починаючи з 2003 року термін дії укладених договорів скінчився та не був продовженим.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 27.11.2008р. у справі № 14/224, яке набрало законної сили, відмовлено ППФ “Інгуша” в задоволенні позову про зобов'язання Кіровоградську міськраду укласти договори на право тимчасового користування землею на умовах оренди терміном на п'ять років.
Частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Тобто, у позивача не було правових підстав для користування земельними ділянками по вул. Преображенській та по вул. Габдрахманова та Жовтневої революції.
Безпідставними є твердження позивача щодо факту демонтажу та вивезення 14.05.2010р. та 10.06.2010р. саме Спецінспекцією кіосків, які знаходились по вул. Преображенській та по вул. Габдрахманова та Жовтневої революції з огляду на наступне:
Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділо ним.
В підтвердження факту демонтажу кіосків Спецінспекцією позивач посилається лише на публікації в газетах (т.2 а.с. 6-7) , будь-яких інших доказів в підтвердження демонтажу кіосків Спецінспекцією суду не надано.
Звернення позивача до прокуратури м.Кіровограда про порушення кримінальної справи по факту протидії законній господарській діяльності та перевищення влади або службових повноважень залишено без задоволення
Начальником Ленінського РВ УМВС України в Кіровоградській області відмовлено ППФ “Інгуша” у задоволенні заяви про порушення кримінальної справи по факту зникнення кіоску № 46 по вул.Преображенська за відсутністю складу злочину, передбаченого частиною 1 ст.185 КК України (т.2, а.с. 17).
Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не надано достатніх доказів, які б підтверджували , що демонтаж кіосків протиправно здійснено відповідачем, отже не спростовано твердження відповідача про те, що Спецінспекція не здійснювала їх демонтаж.
З огляду на наведене, колегія суддів не знаходить передбачених ст. 104 ГПК України підстав для скасування чи зміни рішення суду.
Керуючись ст. 101, 103 -105 ГПК України суд, -
Апеляційну скаргу приватного підприємства фірми “Інгуша” залишити без задоволення, а рішення господарського суду Кіровоградської області від 18.08.2010р. -без змін.
Головуючий А.О. Логвиненко
Суддя В.Г. Головко
Суддя Т.Г. Стрелець