05.10.2010 року Справа № 9/177-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач),
суддів: Кузнецової І.Л., Сизько І.А.
при секретарі: Прудніковій Г.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Мирошниченко М.О. представник, довіреність №б/н від 17.07.10;
від позивача: Петренко Я.В. представник, довіреність № 1 від 17.05.10;
від відповідача: Харламова Г.М. представник, довіреність №б/н від 26.01.10;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Промтехкомп” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2010 року у справі № 9/177-10
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Інженерні споруди” (вул. Усенка, 7/99, м. Дніпропетровськ, 49130)
товариства з обмеженою відповідальністю “Промтехкомп” (вул. Степана Разіна, 71, м. Дніпропетровськ, 49081)
про стягнення 86 536 грн. 39 коп.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2010 року у справі № 9/177-10 (суддя Подобєд І.М.) позов задоволено.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “Промтехкомп” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Інженерні споруди” 79 238 грн. 08 коп. основного боргу, 4 238 грн. 97 коп. пені, 2 232 грн. 22 коп. збитків від інфляції, 827 грн. 12 коп. три відсотки річних, 6 000 грн. витрат на оплату послуг адвоката, 865 грн. 36 коп. витрат по сплаті держмита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення мотивоване неналежним виконанням відповідачем умов укладеного сторонами субпідрядного контракту № 58-СП від 14.10.2008 року, наявністю заборгованості за виконані позивачем роботи з будівництва телефонної мережі в розмірі 79 238 грн. 08 коп., зобов'язанням відповідача сплатити пеню, передбачену п.12.2 контракту, 3% річних, інфляційні втрати, згідно ст.625 ЦК України та послуги адвоката, відшкодування яких передбачено ст.ст. 44, 48 ГПК України.
Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю “Промтехкомп” подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Посилається на те, що умовами договору передбачено, що кінцевий розрахунок за виконані позивачем роботи проводиться після виконання всіх робіт та усунення недоліків на протязі 20 днів з дня підписання Акту Державної приймальної комісії, але не раніше перерахування коштів від замовника.
Такі обставини, на думку скаржника, не настали, що унеможливлює стягнення як заборгованості, так і заявлених позивачем штрафних санкцій.
Вважає, що судом дані обставини не враховані, чим порушено норми матеріального та процесуального права, а також безпідставно стягнуто витрати на оплату послуг адвоката.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає на її безпідставність та необґрунтованість. Просить залишити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2010 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу. При цьому він не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
Сторони по даній справі є суб'єктами господарювання, тому відповідно до положень ст.ст. 4, 173-175 і 193 ГК України, до прав і обов'язків сторін, що виникли на підставі договору і є господарськими зобов'язаннями, мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічні положення передбачено і ст. 525, 526 ЦК України.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.10.2008 року сторони уклали субпідрядний контракт №58-СП на виконання позивачем (субпідрядником) на замовлення відповідача (генпідрядника) роботи по будівництву телефонної мережі ВАТ “ВЕЛТОН ТЕЛЕКОМ”.
До правовідносин сторін за даним договором слід застосовувати положення глави 61 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральній підрядник, а перед субпідрядником як замовник.
Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.
Відповідно до п.1.2 договору генпідрядник зобов'язався провести оплату виконаних робіт на умовах контракту в узгоджені терміни.
Відповідно до п.2.1 договору всього вартість робіт за договором з врахуванням ПДВ складає 240 177 грн. 60 коп.
Фінансування робіт здійснюється поетапно за фактично виконані роботи на підставі оформленого акта за формою №КБ-2в та довідки №КБ-3 з урахуванням перерахованого авансу, але не раніше перерахування коштів від замовника.
Кінцевий розрахунок за виконані позивачем роботи проводиться після виконання всіх робіт та усунення недоліків на протязі 20 днів з дня підписання Акту Державної приймальної комісії, але не раніше перерахування коштів від замовника (п.5.3 договору).
Наявними у справі актами виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в від 25.11.2008 року, №2 від 30.12.2009 року та довідками про вартість зазначених робіт форми КБ-3 підтверджується загальна вартість виконаних позивачем робіт -111 964 грн. 58 коп. з урахуванням ПДВ.
Відповідач роботи оплатив частково, в сумі 32 241 грн. 65 коп. та провів залік взаємних вимог на суму 484 грн. 85 коп. Заборгованість складає 79 238 грн. 08 коп.
Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків між ТОВ “ВЕЛТОН ТЕЛЕКОМ” та товариством з обмеженою відповідальністю “Промтехкомп” відповідач отримав в період з 01 січня по 31 березня 2010 року від замовника робіт грошові кошти в розмірі 145 000 грн., тобто суму, що перевищує його заборгованість перед позивачем.
Тому доводи скаржника про відсутність передбаченої п.5.3 субпідрядного контракту події -(перерахування коштів від замовника), необхідної для розрахунку з позивачем, є безпідставною.
Господарський суд надав належну оцінку доводам сторін, відповідач факт відсутності у нього грошових коштів, перерахованих замовником, не довів.
Частиною першою статті 854 ЦК України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника - достроково.
Як вже було зазначено, відповідач належним чином прийняв виконані на його користь роботи. Щодо посилання скаржника на відсутність іншої, необхідної для розрахунку з позивачем події - наявності Акту державної приймальної комісії, необхідно зазначити, що умовою оплати відповідачем виконаних робіт згідно п.5.3 субпідрядного контракту №58-СП сторони визначили саме підписання зазначеного акту, а не прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, як то зазначає скаржник.
Крім того, відповідно до положень ст.882 ЦК України організація та здійснення прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів є обов'язком замовника робіт, яким є ТОВ “ВЕЛТОН ТЕЛЕКОМ”; а обов'язок відповідача щодо оплати робіт після їх прийняття передбачено ч.1 ст.854 ЦК України.
В апеляційній скарзі скаржник також зазначає на те, що згідно п.5.5 субпідрядного контракту обсяги виконаних позивачем робіт мали бути узгоджені із уповноваженим представником відповідача і без його візи до оплати не приймаються. Однак таке візування є внутрішньою процедурою відповідача; відсутність такого погодження на примірнику акта виконаних робіт позивача не впливає на зобов'язання відповідача з оплати виконаних робіт. А підписання акту директором товариства з обмеженою відповідальністю “Промтехкомп” свідчить про його погодження щодо обсягів та якості виконаних позивачем робіт.
Таким чином, відповідачем в судовому засіданні не було доведено належне виконання ним обов'язку за субпідрядним контрактом №58-СП від 14.10.2008 року та наявна заборгованість правомірно стягнута господарським судом.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат, 3% річних та передбаченої п.12.2 договору пені вбачається, він складений позивачем правильно, відповідно до розміру заборгованості, кількості днів прострочки, офіційно встановленого індексу інфляції та їх розмір правомірно стягнуто судом.
Господарський суд, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, дійшов правильного висновку про те, що оплата робіт в визначені договором строки не відбулася, що є підставою для стягнення заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних відповідно до вимог ч.2 ст.625 ЦК України.
В ході розгляду апеляційної скарги відповідачем було заявлено клопотання про залучення до участі у справі ТОВ “ВЕЛТОН ТЕЛЕКОМ” в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Розглянувши клопотання скаржника, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення виходячи з наступного:
Відповідно до ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених в розділі 12 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст.27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення господарського суду може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.
Оскільки спір по даній справі вирішено господарським судом, підстав для задоволення клопотання відповідача не вбачається.
Стосовно посилання скаржника на безпідставне стягнення витрат на послуги адвоката, то такі витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача відповідно до ст.ст.44 та 49 ГПК України. Їх обґрунтованість підтверджується матеріалами справи (а.с.59,60), участю адвоката Петренко Я.В. в ході розгляду позову господарським судом.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач належними та допустимими доказами не довів зазначені в апеляційній скарзі обставини.
Приймаючи до уваги викладене, рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2010 року у справі № 9/177-10 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд
Суддя: І.Л. Кузнецова
Суддя: І.А. Сизько
Підписано в повному обсязі 27.10.2010 року.