Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"19" жовтня 2010 р. Справа № 43/201-10
вх. № 8222/3-43
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом ЗАТ "Українські радіосистеми" м. Київ
до ФОП ОСОБА_1, м. Харків
про стягнення 1232,04 грн.
Позивач - Закрите акціонерне товариство "Українські радіосистеми"- звернувся до господарського суду з позовом до ФОП ОСОБА_1 (відповідач по справі) про стягнення заборгованості в розмірі 1232,04 гривень .
В призначене 19 жовтня 2010 року судове засідання позивач не з'явився, проте через канцелярію господарського суду 18 жовтня 2010 року надав клопотання (вх.№ 23507) в якому просив розглядати справу без участі його представника у зв'язку із знаходженням його представника у відрядженні у м. Полтава.
Крім того 04.10.2010 р. позивач заявив клопотання (вх.№ 22039), в якому просив суд видати довідку на повернення 236,00 гривень, що були помилково сплачені позивачем в рахунок витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на невірні реквізити, згідно платіжного доручення №268498 від 13.08.10 року. Ухвалою господарського суду від 04 жовтня 2010 року зазначене клопотання було прийнято до розгляду.
Відповідач в призначене судове засідання 19 жовтня 2010 року не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про причини нез'явлення суд не повідомив.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, в зв'язку з чим суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи та подані докази, вислухавши представника позивача, встановив наступне.
Між Закритим акціонерним товариством "Українські радіосистеми" (надалі Оператор) та ФОП ОСОБА_1 (надалі абонент) 03 вересня 2008 року було укладено договір № 115367029 про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку.
Цей договір укладений на підставі Правил надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку оператора, опублікованих у газеті "Голос України" №34 від 21.02.2008 року (надалі Правил) та регулює відносини між оператором та абонентом при наданні оператором послуг рухомого мобільного зв'язку.
Відповідно до умов договору оператор зобов'язався надавати абоненту послуги рухомого (мобільного) зв'язку відповідно до вказаного у договорі тарифного плану та надавати додаткові супутні послуги, а абонент зобов'язався своєчасно їх оплачувати. Пунктом 7 договору визначений тарифний план: Максимум.
Пунктом 7.10. Правил встановлено, якщо відповідний тарифний план передбачає внесення щомісячних платежів, оператор до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, виставляє абоненту рахунок на оплату послуг та додаткових послуг. Абонент здійснює оплату до 25 числа місяця наступного за розрахунковим.
Відповідно до пункту 7.14. Правил, при неотриманні абонентом від оператора рахунку у строк, він зобов'язаний самостійно звернутися до оператора, отримати від нього рахунок та оплатити його до граничної дати оплати, визначеної цими правилами.
Як свідчать матеріали справи, позивач виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання по укладеному договору, проте відповідач зобов'язання абонента по сплаті наданих послуг виконував не в повному обсязі, в результаті чого за період листопад, грудень 2008 року та січень 2009 року виникла заборгованість в розмірі 1232,04 гривень.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, відповідач порушив вимоги договору та вимоги ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, де зазначено що, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За таких підстав суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 1232,04 гривень основного боргу обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, не спростованою відповідачем та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача. Оскільки спір по даній справі виник з вини відповідача, витрати по оплаті державного мита у сумі 102,00 гривень та витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236,00 гривень покладаються на відповідача.
При цьому, суд вважає за необхідне видати довідку на повернення 236,00 гривень, що були помилково сплачені позивачем в рахунок витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на невірні реквізити, згідно платіжного доручення №268408 від 13.08.10 року.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 509, 526, 530, 610, 901 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, - суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ФОП ОСОБА_1 (61093, АДРЕСА_1) на користь ЗАТ "Українські радіосистеми" (04080, м. Київ, вул. Тульчинська, 6, код ЄДРПОУ 23151188, р/р№ 26007200004078 у ПАТ "Сітібанк (Україна)", МФО 300584) 1232,04 гривень заборгованості, 102,00 гривень витрат по оплаті державного мита та 236,00 гривень по оплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати довідку на повернення помилково сплачених позивачем витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236,00 гривень, згідно платіжного доручення №268498 від 13.08.10 року.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Суддя
Повний текст судового рішення підписано 20 жовтня 2010 року.