Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"20" жовтня 2010 р. Справа № 60/259-10 (н.р. 42/168-10)
вх. номер 8169/1-60 (н.р. №5291/1-42)
Суддя Господарського суду Харківської області
при секретарі судового засідання Холодна Д.С.
за участю представників сторін:
прокурора - не з'явився
позивача - Боровської В.П. (голова) за посвідченням
відповідача - Вержиковської О.М., довіреність №541 від 19.03.2010р.
Сенченка В.М. (голова) за наказом № 4 від 05.02.2009р.
розглянувши матеріали справи за позовом: Прокурора Красноградського району Харківської області, м. Красноград в інтересах держави в особі Наталінської сільської ради Красноградського району Харківської області, с. Наталине
до Відкритого акціонерного товариства Агрофірма "Насіння-Красноград", с. Наталіно
про зобов'язання вчинити певні дії
Прокурор Красноградського району Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Наталінської сільської ради Красноградського району Харківської області (позивач) про зобов'язання відповідача - Відкрите акціонерне товариство Агрофірма "Насіння-Красноград" передати у комунальну власність позивачу об'єкти житлового фонду, розташовані в с. Наталине по вул. Радянська Красноградського району.
В обгрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що Відкрите акціонерне товариство Агрофірма "Насіння-Красноград" було створено шляхом перенайменування ВАТ "Красноградське ремонтно - транспортне підприємство", яке є правонаступником Красноградського ремонтно - транспортного державного підприємства. Під час приватизації у 1997 році на базі майнового комплексу Красноградського ремонтно - транспортного державного підприємства було створено ВАТ "Красноградське ремонтно - транспортне підприємства", до уставного фонду якого були включені також об'єкти житлового фонду: два гуртожитки, які розташовано по вул. Радянська в с. Наталине Красноградського району. Всупереч положенням ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та Постанови Кабінету Міністрів України від 06.11.1995р. №891 "Про затвердження Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій" відповідачем не було передано спірні гуртожитки до комунальної власності позивача, з урахуванням чого прокурор просить суд зобов'язати відповідача передати у комунальну власність позивачу об'єкти житлового фонду, розташовані в с. Наталине по вул. Радянська Красноградського району.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 липня 2010 року по справі №42/168-10 позов прокурора залишено без розгляду.
Не погодившись з вищенаведеною ухвалою, прокурором було подано апеляційне подання, за результатом розгляду якого Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02 вересня 2010 року апеляційну скаргу задоволено, ухвалу господарського суду Харківської області від 22 липня 2010 року по справі №42/168-10 скасовано, справу №42/168-10 передано на розгляд господарського суду Харківської області.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 вересня 2010 року призначено справу №60/256-10 (н.р. №42/168-10) до розгляду у судовому засіданні на 20 жовтня 2010 року о 10:00, запропоновано прокурору уточнити предмет позову в частині вказання, які саме об'єкти житлового фонду підлягають передачі позивачу (ідентифікуючі ознаки: місцезнаходження (повна адреса), загальна площа об'єкту та інше).
Прокурор у призначене судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №6102207194068 та № 6102207193487, витребувані судом документи не представив.
Позивач у судовому засіданні підтримує позов прокурора, просить суд його задовольнити на підставах, викладених у позовній заяві.
Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечує, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог на підставах, викладених у запереченнях на позов (вх. №2246 від 07.07.2010 року), а саме вказує на те, що вилучення гуртожитків по вул. Радянська, 67 і 67-А без матеріального відшкодування призведе до порушення нормального виробничого циклу відповідача та примусове виключення унеможливлюється необхідністю зменшення статутного фонду відповідача, що можливе за наявності рішення загальних зборів акціонерів. Крім того, представники відповідача у судовому засіданні також зазначають, що приймаючи до уваги те, що в позовній заяві прокурор не вказує, які саме об'єкти житлового фонду відповідач повинен передати позивачу, то такі обставини унеможливлюють визначити, які саме об'єкти нежитлового фонду є предметом судового розгляду.
Відповідач 20 жовтня 2010 року надав супровідним листом (вх. 23888) витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців на відповідача, який судом долучається до матеріалів справи.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та відповідачів, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області №960-п від 29.05.1996р. "Про приватизацію об'єктів обласної комунальної власності" вирішено приватизувати об'єкти обласної комунальної власності згідно переліку об'єктів, які підлягають приватизації шляхом перетворення у відкриті акціонерні товариства. Згідно додатку до наказу до об'єктів обласної комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом перетворення у відкриті акціонерні товариства увійшло й Красноградське РТП (313060, с. Натальїно, вул. Радянська, 16).
Відповідно до протоколу №1 загальних зборів акціонерів ВАТ "Красноградське РТП" від 20.11.1998р. вирішено перенайменувати ВАТ "Красноградське РТП" у Відкрите акціонерне товариство "Агрофірма "Насіння - Красноград".
Згідно наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області №1015п від 11.09.2000р. "Про завершення приватизації ВАТ "Агрофірма "Насіння - Красноград" завершено процес приватизації ВАТ "Агрофірма "Насіння - Красноград".
У свідоцтві про право власності від 05 грудня 2000 року №324 зазначається, що майно ВАТ "Агрофірма "Насіння - Красноград", яке є правонаступником прав і обов'язків ВАТ "Красноградське ремонтно - транспортне підприємство" є колективною власністю акціонерів товариства, які придбали акції відповідно до Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств".
За актом №406 передачі нерухомого майна у власність відкритому акціонерному товариству "Агрофірма "Насіння - Красноград" від 23.01.2001р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області було передано відповідачу нерухоме майно, в тому числі №29 - гуртожиток 3-х поверховий (Харківська область, Красноградський район, с. Натальїно, вул. Радянська, 16) та №30 - гуртожиток (Харківська область, Красноградський район, с. Натальїно, вул. Радянська, 16).
Надаючи правову кваліфікацію викладеним у позовній заяві прокурора обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 4 Житлового кодексу Української РСР жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд. Житловий фонд включає: жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд); жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд); жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів); жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд); квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд соціального призначення). До житлового фонду включаються також жилі будинки, що належать державно-колгоспним та іншим державно-кооперативним об'єднанням, підприємствам і організаціям. Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік до цих будинків застосовуються правила, встановлені для громадського житлового фонду. До житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.
Згідно ч.1 та ч.2 ст. 5 Житлового кодексу Української РСР державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих Рад народних депутатів (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд). Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік будинки відомчого житлового фонду в містах і селищах міського типу підлягають поступовій передачі до відання місцевих Рад народних депутатів у порядку і в строки, що визначаються Радою Міністрів СРСР і Радою Міністрів Української РСР.
Відповідно до п.9 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" у разі банкрутства підприємств, зміни форми власності, злиття, приєднання, поділу, перетворення, виділу або ліквідації підприємств, установ, організацій, у повному господарському віданні яких перебуває державний житловий фонд, останній (у тому числі гуртожитки) одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських рад. Порядок передачі житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні підприємств, установ чи організацій, у комунальну власність визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.2 Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06 листопада 1995 року за № 891 передачі в комунальну власність підлягають житлові будинки відомчого житлового фонду у тому числі гуртожитки.
Як вбачається зі змісту позовної заяви прокурор просить суд зобов'язати відповідача передати у комунальну власність позивача об'єкти житлового фонду, розташовані в с. Наталине по вул. Радянська Красноградського району.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.
Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
В силу ст.54 ГПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, тобто з зазначенням способу судового захисту правової вимоги і правовідносин.
В силу ч.1 ст.20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.
При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Положеннями ст.16 ЦК України та ст.20 ГК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів.
Відповідно до п.3 ч. 2 статті 84 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказуються, зокрема, найменування майна, що підлягає передачі, і місце його знаходження (у спорі про передачу майна).
Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги про зобов'язання відповідача передати у комунальну власність позивача об'єкти житлового фонду, розташовані в с. Наталине по вул. Радянська Красноградського району не підлягають задоволенню, оскільки прокурором у позовній заяві не визначено ідентифікуючих ознаків предмету позову, а саме які саме об'єкти житлового фонду підлягають передачі у комунальну власність позивача, зокрема їх найменування, повна адреса їх розташування, загальна площа цих об'єктів житлового фонду, кількість цих об'єктів, тощо. Отже, такий спосіб захисту не направлений на відновлення порушеного права.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 85,00 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень при відмові прокурору в задоволенні позовних вимог не покладаються на позивача або відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 4,5 Житлового кодексу Української РСР, п.9 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", п.2 Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06 листопада 1995 року за № 891, ст. 16, 20 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Відмовити в задоволенні позову повністю.
Суддя
Повний текст рішення по справі №60/259-10 (н.р. №42/168-10) підписано 25 жовтня 2010 року.