Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
15 серпня 2024 р. №520/5870/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розрахунку до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу перебування на лікуванні після тяжкого поранення протягом часу з 23.03.2023 року по 18.01.2024 року.
2. Зобов'язати військову НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розрахунку до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу перебування на лікуванні після тяжкого поранення протягом часу з 23.03.2023 року по 18.01.2024 року з урахуванням виплачених сум.
3. Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн. та витрати на професійну правничу допомогу зв розмірі 7000 гривень за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що проходив службу в Збройних Силах України та безпосередньо берав участь в бойових діях. У періоди 23.03.2023 року по 18.01.2024 року перебував на лікуванні у зв'язку із отриманим пораненням при проходженні військової служби. Однак за вказані періоди відповідачами протиправно не нараховано та не виплачено додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100 000 гривень.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2024 року через довготривалу відпустку судді Старосєльцевої О.В. визначено суддю Бідонько А.В.
Ухвалою суду від 17.06.2024 року прийнято до розгляду адміністративну справу №520/5870/24.
Представником відповідача надіслано відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог зазначивши, що Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №208 від 23.07.2023 ОСОБА_1 на підставі п. 9 розділу 1 наказу МОУ №260 від 07.06.2018 призупинено виплату грошового забезпечення у зв'язку з тривалим лікуванням.
Таким чином, відповідач вважає, що діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, отже позовні вимоги є протиправними та не підлягають задоволенню.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом з матеріалів справи встановлено, що солдат ОСОБА_1 , стрілець-снайпера 3 механізованого відлілення 1 механізованого взводу 9 механізованої роти механізованого батальйону 23 березня 2023 року отримав: Мінно-вибухову травму. Вогнепальне осколкове торако-абдомінальне поранення з пошкодженням лівого куполу діафрагми, наскрізне поранення селезінки, наскрізне поранення шлунку, десерозація попереково-ободової кишки. Гемоперитонеум. Двобічний гемопневмоторакс. Вогнепальне осколкове сліпе поранення лівої гомілки з вогнепальним переломом обох кісток лівої гомілки.
За обставин: 23 березня 2023 року в період з 12 години 25 хвилин по 12 годину 38 хвилин під час виконання бойового завдання отримав поранення внаслідок обстрілу позицій підрозділу з РСЗВ поблизу населеного пункту Хромове Бахмутського району Донецької області з напрямку населеного пункту Берхівка. Поранення отримане під час захисту Батьківщини, а саме - виконання бойового завдання в зоні ведення бойових дій. Причиною отримання поранення є обстріл зі сторони збройних сил Російської Федерації, що підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №1888 від 21.04.2023 року (а.с. 34).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №83 від 24.03.2023 ОСОБА_1 увільнений від займаної посади та зарахований у розпорядження командира у зв' язку з лікуванням від поранення (а.с. 68).
У період з 24.03.2023 по 27.03.2023 перебував на стаціонарному лікуванні у Комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна лікарня №4» Дніпровської міської ради та виписаний для продовження лікування у спеціалізованому мед. закладі, що підтверджується випискою з медичної карти №10154 (а.с. 53-54).
З 28.03.2023 по 25.05.2023 перебував на стаціонарному лікуванні у Комунальному некомерційному підприємстві «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради, що підтверджується випискою 8680/2023 (а.с. 44-48).
З 25.05.2023 по 28.06.2023 переведений у Комунальне некомерційне підприємство «Тлумацька центральна міська лікарня» Тлумацької міської ради, що підтверджується змістом свідоцтва про хворобу №207/3 (а.с. 8-9).
З 28.06.2023 по 27.11.2023 у Комунальному некомерційному підприємстві «Обласна клінічна лікарня Івано-Франковської обласної ради», що підтверджується випискою та медичною картою №17851/2023 (а.с. 35-43, 50-54).
Також випискою із медичної карти №559 підтверджено перебування позивача у стаціонарі КП « 2га міська клінічна лікарня Полтавської міської ради з 17.01.2024 по 18.01.2024 (а.с. 22-23).
Крім того, судом встановлено, що Постановою ВЛК ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби з переоглядом через 6 місяців (а.с. 8-9).
Позивач, з посиланням на виписки з банківського рахунку станом на 30 січня 2024 року вказував, що протягом всього часу лікування додаткова винагорода в розмірі 100 000 грн. виплачувалась нерегулярно, а тому звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
У частині другій статті 9 Закону №2011-XII установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначений у Порядку №260 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), за змістом пункту 2 розділу І якого грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення (посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років); щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги).
У пункті 8 розділу І Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України). Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника).
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
У пункті 1 Постанови №168 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Також пункт 1 Постанови №168 передбачає, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Таким чином, аналіз наведених норм законодавства України, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що встановлена Постановою №168 додаткова винагорода в розмірі 100000 гривень є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, що виплачується їм на період дії воєнного стану.
Ця додаткова винагорода підлягає виплаті, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил України, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Тобто норми Постанови №168 передбачають встановлення двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди за час перебування у відпустці для лікування, а саме: пов'язаність поранення (контузія, травма, каліцтво) військовослужбовця із захистом Батьківщини, а також таке поранення є тяжким за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Як встановлено судом, підтвердженим є факт поранення та перебування позивача на стаціонарному лікуванні у період з 24.03.2023 по 27.03.2023 , з 28.03.2023 по 25.05.2023, з 25.05.2023 по 28.06.2023, з 28.06.2023 по 27.11.202, отримана травма позивача є травмою тяжкого ступеню.
Верховний Суд у постанові від 16.05.2024 по справі 520/16191/23 наголосив, що оскільки додаткова винагорода є складовою грошового забезпечення військовослужбовця, очевидно, що застосування норм Постанови №168, яка регулює питання виплати додаткової винагороди, повинно відбуватися з урахуванням положень Закону №2011-ХІІ та прийнятого на його підставі Порядку №260.
Пункт 11 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ передбачає, що у зв'язку з хворобою військовослужбовця йому надається відпустка для лікування із збереженням грошового та матеріального забезпечення на підставі висновку військово-лікарської комісії. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою не повинен перевищувати 4 місяців підряд (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні).
Аналогічно абзац 2 пункту 9 розділу І Порядку № 260 визначає, що грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою (відпустці за станом здоров'я), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).
Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії), рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства (абзац 3 пункту 9 розділу І Порядку № 260).
Відповідно до пункту 15 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення не виплачується, зокрема, за час перебування на лікуванні в лікарняних закладах понад встановлені чинним законодавством строки. Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.
Отже, відповідно до законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, виплати грошового забезпечення після чотирьох місяців лікування та перебування у відпустці за станом здоров'я можуть бути продовжені за наявності висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії) (далі - ВЛК) про потребу в лікуванні та рішення командира військової частини про продовження виплати.
Судом встановлено, що за безпосередню участь в бойових діях з вогневого ураження противника наказом командира військової частини НОМЕР_1 №1897 від 05.04.2023 ОСОБА_1 з 01.03.2023 до 22.03.2023 виплачено додаткову винагороду, збільшену до 100 000 грн. пропорційно на місяць, що підтверджується витягом із наказу №1897 від 05.04.2024 та додатком 1до наказу (а.с. 70-71).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №112 від 28.08.2023 ОСОБА_1 у вересні 2023 здійснено доплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн. пропорційно на місяць за період лікування від поранення з 23.03.2023 до 21.07.2023: - 28596,78 грн. за березень 2023; - 98500 грн. за квітень 2023; - 98500 грн. за травень 2023; - 95322,58 грн. за червень 2023; - 66725,81 грн. за липень 2023, що підтверджується витягом із наказу №112 від 28.08.2023 та додатком 3 до наказу (а.с. 72-73).
Отже в рамках даної справи не є спірним питання виплати позивачу доплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн. пропорційно на місяць за період лікування від поранення за період з 23.03.2023 по 22.07. 2023 року, оскільки така виплата була здійснена.
Разом із тим, щодо періоду з 23.07.2023 року, судом встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 №208 від 23.07.2023 ОСОБА_1 на підставі п. 9 розділу 1 наказу МОУ №260 від 07.06.2018 призупинено виплату грошового забезпечення у зв'язку з тривалим лікуванням з 23.07.2023 (а.с. 69).
Суд також зауважує, що в матеріалах справи відсутні висновки ВЛК стосовно позивача про потребу продовження терміну лікування після сплину чотирьохмісячного терміну або рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах, а тому з урахуванням абзацу 3 пункту 9 розділу І Порядку № 260 суд дійшов висновку про правомірність ненарахування і невиплати позивачу грошового забезпечення, у тому числі додаткової грошової винагороди починаючи з 23.07.2023 року.
Крім того враховуючи висновки Верховного суду викладені в постанові від 16.05.2024 по справі 520/16191/23 суд зауважує, що згідно з пунктом 1.1. глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі - Положення, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).
Відповідно до пункту 2.1 глави 2 розділу І штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК приймають постанови. Постанови ВЛК оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
З огляду на зазначені норми Положення висновок ВЛК є змістом (суттю) постанови ВЛК, яка може бути оформлена в формі свідоцтва, довідки або протоколу. Іншими словами, довідка ВЛК є формальним вираженням постанови ВЛК, яка по суті містить в собі висновок, сформований ВЛК за наслідком медичного огляду.
Разом із тим, в матеріалах справи також відсутні будь-які свідоцтва, довідки або протоколи які б містили в собі висновок про потребу продовження терміну лікування після сплину чотирьохмісячного терміну.
Крім того, з дослідженої виписки за спірний період, а саме з 28.06.2023 по 27.11.2023 Комунальномго некомерційного підприємства «Обласна клінічна лікарня Івано-Франковської обласної ради» встановлено, що в графі Постанова ВЛК про придатність до військової служби вказано: На підставі статті 81 графи ІІ розладу хвороб: Непридатний до військової служби з переглядом через шість місяців (а.с. 35-43).
З урахуванням вищевикладеного, оскільки у період з 23.03.2023 по 22.07.2023 виплата додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 гривень позивачу була здійснена, а з 23.07.2023 року виплата додаткової винагороди була призупинена наказом командира військової частини НОМЕР_1 №208 від 23.07.2023, який є чинним, а тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для виплати додаткової винагороди за період з 23.07.2023 року та задоволення позовних вимог.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Бідонько А.В.