ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
01 листопада 2010 року < Час проголошення > № 2а-12151/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до
проОбухівської районної державної адміністрації Київської області
визнання протиправним та скасування розпорядження
ОСОБА_1 (далі -Позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Обухівської районної державної адміністрації Київської області (далі -Відповідач) про визнання протиправним та скасування Розпорядження голови Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 09.12.2009р. №1611 «Про скасування Розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 25.11.2008р. №1877».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.08.2010 року відкрито провадження у справі №2а-12151/10/2670 і призначено справу до судового розгляду.
В судове засідання Позивач та його представник прибули, Відповідач не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.
Відповідно до частини шостої ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. ст. 41, 122, 128 КАС України, суд дійшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні. Позивач та його представник не заперечували про розгляд справи у письмовому провадженні.
Позовні вимоги мотивовані тим, що розгляд Головою Обухівської районної державної адміністрації Київської області протесту прокурора без дотримання вимог чинного законодавства, наслідком якого стало скасування Розпорядження голови Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 25.11.2008р. №1877 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 4-ом громадянам для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради», порушує права Позивача як добросовісного набувача та власника земельної ділянки, що розташована на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області.
Відповідач в судовому засіданні посилається на необґрунтованість позовних вимог та просять відмовити в їх задоволенні.
На думку Відповідача, в спірних правовідносинах відсутні правові підстави для відхилення протесту прокурора, оскільки Розпорядження від 25.11.2008р. №1877 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 4-ом громадянам для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради»було винесене з порушенням вимог чинного законодавства і тому правомірно скасовано.
Дослідивши наявні матеріали справи, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Розпорядженням Голови Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 25.11.2008 р. №1877 передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1200 га, що знаходиться в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області. На підставі даного розпорядження ОСОБА_2 видано 26.05.2009 р. Державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1.
10.06.2009 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено Договір купівлі-продажу вищеназваної земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований за №2425.
На підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 10.06.2009р., укладеного із ОСОБА_2, Позивачу видано Державний акт на право власності на земельну ділянку загальною площею 0,1200 га, розташованої на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області.
07.12.2009 р. прокурором Обухівського району Київської області внесено протест на Розпорядження голови Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 25.11.2008 р. №1877.
Розглянувши протест прокурора, головою Обухівської районної державної адміністрації Київської області Розпорядженням від 09.12.2009р. №1611 скасовано своє попереднє Розпорядження від 25.11.2008р. №1877 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 4-ом громадянам для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради».
Вищезазначене Розпорядження голови Обухівської районної державної адміністрації від 09.12.2009 р. №1611, зазначає Позивач, є протиправним, дії голови райдержадміністрації щодо розгляду протесту прокурора носять формальних характер, в результаті чого було винесено Розпорядження, яким порушуються права та інтереси законних власників виділених земельних ділянок, а відтак, підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника Позивача та Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до наступних висновків.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Земельним кодексом України, Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації»та іншими нормативно-правовими актами Держава делегувала органам місцевого самоврядування та органам виконавчої влади розпорядження землями відповідних територіальних громад, землями комунальної чи державної власності, та делегувала їм вирішення у встановленому законом порядку інших питань в галузі земельних відносин.
Отже, в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України спір, який виник між сторонами по даній справі, є публічно-правовим, тому відноситься до компетенції окружного адміністративного суду.
Статтею 118 Земельного кодексу України (в редакції 2008 року) (далі -ЗК України) передбачено, що громадяни набувають права власності на земельні ділянки із земель державної власності за рішенням органів виконавчої влади в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають, згідно з частинами 6, 7 ст.118 ЗК України, клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Частиною третьою ст. 122 ЗК України встановлено, що до повноважень районних державних адміністрацій на їх території належить право передання земельних ділянок із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання, ведення водного господарства та будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району.
При цьому, частиною 12 Перехідних положень ЗК України передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Розпорядженням голови Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 17.04.2008р. №558 надано Дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 29-ом громадянами (згідно додатку до розпорядження, в тому числі ОСОБА_2, загальною площею 3,4800 га для ведення індивідуального садівництва за рахунок земель державної власності в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області.
26.09.2008р. один із громадян (ОСОБА_4.) звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-2003»із заявою про проведення комплексу робіт по розробці проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 4-ом громадянам, в тому числі ОСОБА_2, загальною площею 0,4800 га для ведення індивідуального садівництва.
На замовлення заявника ОСОБА_4 ТОВ «Дельта-2003»розроблено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 4- ом громадянам, в тому числі ОСОБА_2, для ведення індивідуального садівництва загальною площею 0,4800 га в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області.
Згідно з п. 9 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004р. №677 (далі Порядок), проект відведення земельної ділянки виконавець погоджує із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно - епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини.
Як підтверджено матеріалами справи, відповідно до вимог п. 9 Порядку вищеназваний проект землеустрою погоджено:
- Управлінням земельних ресурсів у Обухівському районі Київської області згідно з Висновком від 03.10.2008р. вих. №05-02/5124, в якому зазначено, що розглянувши розроблений ТОВ «Дельта-2003»проект землеустрою Управління погоджує його та вважає за можливе відвести у власність земельні ділянки;
- Відділом містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Обухівської районної державної адміністрації згідно з Висновком про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 26.10.2008р. №2624, в якому зазначено, що обстеживши земельні ділянки, проаналізувавши містобудівну ситуацію відділ містобудування погоджує проект землеустрою та вважає за можливе віднести у власність земельні ділянки;
- Київською обласною санітарно-епідеміологічною станцією згідно з Висновком державної санітарно-епідеміологічної станції від 28.10.2008р. №05.03.02- 07/69337, в якому зазначено, що проект землеустрою відповідає вимогам діючого санітарного законодавства України;
- Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Київській області згідно з Висновком державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області від 07.11.2008р. №06-13/8104, в якому зазначено, що Управління не буде заперечувати відведенню земельних ділянок при дотриманні природоохоронного законодавства та обмежень відповідного проекту землеустрою;
- Управлінням культури і туризму Київської обласної державної адміністрації згідно Висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення індивідуального садівництва від 20.11.2008р. №11/9992/02, в якому зазначено, що Управління погоджує проект відведення відповідно до діючого законодавства України.
Згідно з п. 11 Порядку після одержання позитивного висновку державної експертизи проект відведення земельної ділянки розглядається сільською, селищною, міською радою, районною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією, затверджується ними або в установленому порядку подається до інших органів, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.
Відповідно до статей 1, 2, 32, 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», державна експертиза землевпорядної документації -це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи.
Правову основу державної експертизи землевпорядної документації складають Конституція України, Земельний кодекс України, Закон України «Про землеустрій», Закон України «Про державну експертизу землевпорядної документації»та інші нормативно-правові акти, що регулюють відносини у сфері державної експертизи.
Державна експертиза проводиться шляхом розгляду документації та матеріалів, а за необхідності -шляхом проведення обстежень у натурі (на місцевості). При проведені державної експертизи досліджуються, перевіряються, аналізуються та оцінюються: питання дотримання вимог законодавства та встановлених стандартів, норм і правил при прийнятті проектних рішень; відповідність передбачених документацією і матеріалами заходів завданням на проектування, вимогам раціонального використання та охорони земель, а також дотриманню законних прав та інтересів власників земельних ділянок та землекористувачів, держави і суспільства; еколого-економічна ефективність проектних рішень щодо запобігання їх негативного впливу на стан земельних ресурсів, суміжні земельні ділянки, ландшафт. Результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи. Якщо об'єкт державної експертизи підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і правилами, то він позитивно оцінюється та погоджується. Позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування.
Висновком державної експертизи землевпорядної документації від 10.03.2009р. №16-771е, затвердженим 10.03.2009р. начальником Головного управління Держкомзему у Київській області встановлено дотримання норм земельного та водного законодавства України при проведенні розробки проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 4-ом громадянам для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області.
Розпорядженням голови Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 25.11.2008р. №1877 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 4-ом громадянам для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області; передано у власність земельні ділянки 4-ом громадянам (згідно додатку до розпорядження -серед інших, ОСОБА_2П.) для ведення індивідуального садівництва загальною площею 0,4800 га в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області; надано дозвіл землевпорядній організації встановити межі земельних ділянок та зони обмежень в натурі (на місцевості) та виготовити державні акти на право власності на землю; тощо. Згідно з зазначеним видано акт.
Згідно зі ст. 21 Закону України «Про прокуратуру»протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи.
У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права.
Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.
Зі змісту наведеної норми закону вбачається, що внесення протесту прокурором не передбачає обов'язкове скасування опротестованого акту, а лише зупиняє його дію. За результатами розгляду протесту прокурора відповідний орган або посадова особа приймає рішення про його задоволення або його відхилення. При цьому, в разі відхилення протесту, законом встановлено право прокурора на звернення до суду із відповідною заявою. Отже, якщо відповідний орган або посадова особа за результатами розгляду по суті зауважень, викладених у протесті прокурора не знайде достатніх підстав для його задоволення, подальший розгляд питання щодо скасування опротестованого акту вирішується у судовому порядку.
Як підтверджується матеріалами справи, прокурором Обухівського району принесено протест від 07.12.2009 року №7820-вих09 на розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 25.11.2008р. №1877, який отримано Відповідачем 09.12.2009 року, про що свідчить відбиток реєстраційного штампу.
Головою Обухівської районної державної адміністрації Київської області Розпорядженням від 09.12.2009р. №1611 скасовано своє попереднє Розпорядження від 25.11.2008р. №1877 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 4-ом громадянам для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради».
Таким чином, Суд звертає увагу на те, що предметом судового розгляду в даній адміністративній справі є Розпорядження голови Обухівської районної державної адміністрації від 09.12.2009р. №1611 «Про скасування Розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 25.11.2008р. №1877», як рішення суб'єкта владних повноважень. Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) даного рішення з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
«На підставі»- означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
«У межах повноважень» - означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.
«У спосіб»- означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Зазначені критерії, хоча і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення.
Проаналізувавши рішення Відповідача на відповідність вищевказаним критеріям, Суд звертає увагу на наступне.
Спеціальним законом, який визначає організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій є Закон України «Про місцеві державні адміністрації» від 04.09.1999 року № 586-XIV.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 вказаного Закону голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з ч. 2 ст. 43 Закон України «Про місцеві державні адміністрації»розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.
Статтею 33 вказаного закону передбачено, що обласні державні адміністрації в межах своїх повноважень спрямовують діяльність районних державних адміністрацій та здійснюють контроль за їх діяльністю. Голови районних державних адміністрацій регулярно інформують про свою діяльність голів обласних державних адміністрацій, щорічно та на вимогу звітують перед ними. Голови обласних державних адміністрацій мають право скасовувати розпорядження голів районних державних адміністрацій, що суперечать Конституції України та законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України, Кабінету Міністрів України, голів обласних державних адміністрацій, а також міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.
Як зазначалось вище, протест приноситься прокурором на акт, що суперечить закону, до органу, який його видав, або до вищестоящого органу.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, протест внесено до органу, який не мав право згідно з положеннями чинного законодавства України виконати поставлені в ньому вимоги.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про перевищення головою Обухівської районної державної адміністрації своїх повноважень при прийнятті оспорюваного розпорядження від 09.12.2009 р. №1611, тому вважає таке розпорядження протиправним, а отже і таким, що підлягає скасуванню.
Крім того, відповідно до ст. 45 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»організаційно-процедурні питання внутрішньої діяльності місцевих державних адміністрацій регулюються їх регламентами, що затверджуються головами відповідних місцевих державних адміністрацій, з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Типові регламенти місцевих державних адміністрацій затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 55 Типового регламенту місцевої державної адміністрації , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1999 р. N 2263 ( 2263-99-п ) (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 р. N 1270) (далі -Регламент), Голова місцевої держадміністрації на виконання актів законодавства, доручень Прем'єр-міністра України, за власною ініціативою видає одноособово в межах повноважень місцевої держадміністрації розпорядження.
Проекти розпоряджень готуються, відповідно до вимог пунктів 58-64 Регламенту.
Підготовлений проект розпорядження підписується, згідно з пунктом 65 Регламенту, керівником органу, що є головним розробником, та вноситься голові місцевої держадміністрації разом з документами, передбаченими пунктами 58-64 цього Регламенту.
За дорученням голови місцевої держадміністрації або його заступника (відповідно до розподілу обов'язків), керівника апарату місцевої держадміністрації опрацювання внесеного проекту розпорядження проводиться в її апараті та у разі потреби здійснюється редагування його тексту.
Строк опрацювання проекту розпорядження в апараті місцевої держадміністрації не повинен перевищувати 15 робочих днів. У разі потреби зазначений строк може бути продовжено на обґрунтоване прохання посадової особи апарату місцевої держадміністрації.
Проекти розпоряджень підлягають обов'язковій правовій експертизі у юридичному відділі (пункт 66 Регламенту).
У разі коли проект розпорядження подано апарату місцевої держадміністрації з порушенням визначених у цьому розділі вимог, юридичний відділ доповідає про це заступникові голови - керівнику апарату обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, керівнику апарату іншої місцевої держадміністрації, який у дводенний строк супровідним листом за своїм підписом (додаток 5) повертає головному розробникові проект розпорядження та матеріали до нього.
Юридичний відділ опрацьовує поданий проект розпорядження, зокрема проводить його правову експертизу, вносить поправки, пов'язані з приведенням проекту розпорядження у відповідність з вимогами нормопроектувальної техніки, а також у разі потреби редагує проект розпорядження.
Юридичний відділ під час проведення правової експертизи: перевіряє проект розпорядження на відповідність Конституції ( 254к/96-ВР ) та законам України, іншим актам законодавства; оцінює ефективність обраного правового шляху врегулювання проблеми; перевіряє проект розпорядження на відповідність вимогам, встановленим цим Регламентом, а також повноту погодження із заінтересованими органами.
У разі виявлення невідповідності проекту розпорядження чи його окремих положень актам законодавства юридичний відділ готує зауваження до такого проекту та повертає його на доопрацювання головному розробникові з відповідними пропозиціями. У разі коли недоліки проекту розпорядження не можуть бути усунені шляхом доопрацювання, юридичний відділ готує висновок (додаток 6).
Проект розпорядження, у тексті якого містяться посилання на нормативно-правові акти, подається для проведення правової експертизи разом з текстами зазначених актів.
Проект розпорядження візується працівниками апарату місцевої держадміністрації, які здійснювали його опрацювання (в обов'язковому порядку керівником юридичного відділу, першим заступником голови або заступником голови місцевої держадміністрації, що відповідає за його підготовку, а також у разі потреби іншими заступниками голови), та передається заступникові голови - керівникові апарату обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, керівнику апарату іншої місцевої держадміністрації (пункт 68 Регламенту).
Відповідно до частини четвертої пункту 69 Регламенту Розпорядження голови місцевої держадміністрації, що стосуються прав та обов'язків громадян або мають загальний характер, підлягають оприлюдненню і набирають чинності з моменту їх оприлюднення, якщо самими актами не встановлено більш пізній строк набрання чинності.
З аналізу вимог Регламенту вбачається, що для розгляду протесту необхідно провести перевірку в межах встановленого статтею 21 Закону України «Про прокуратуру», тобто у десятиденний строк після надходження.
Проте, в судовому засіданні Відповідачем не доведено дотримання вимог Регламенту під час прийняття проекту розпорядження голови Обухівської районної державної адміністрації від 09.12.2009р. №1611, а саме перевірку не проведено, що підтверджується надходженням протесту 07.12.2009 р. та прийняттям розпорядження від 09.12.2009 р. №1611 цією ж датою.
Розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 09.12.2009р. №1611 свідчить про те, що дії голови райдержадміністрації при розгляді протесту Обухівського районного прокурора носили формальний характер. При прийнятті рішення про скасування Розпорядження від 25.11.2008р. №1877 голова райдержадміністрації посилається на Закон України «Про місцеві державні адміністрації», ст.21 Закону України «Про прокуратуру»та п.10.3 Регламенту Обухівської районної державної адміністрації від 27.11.2007р. №1759. При цьому, жодних доводів щодо обґрунтованості або безпідставності заперечень, викладених у протесті прокурора, в оспорюваному від 09.12.2009 р. №1611 не наведено.
На підставі вищевикладеного, Суд приходить до висновку, що по суті зауваження Обухівського прокурора, що наведені у протесті, головою райдержадміністрації при скасуванні Розпорядження райдержадміністрації від 25.11.2008р. №1877 не розглядались.
Таким чином, Суд вважає, що Відповідачем прийнято рішення про скасування попереднього розпорядення з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки Відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.
Отже, проаналізувавши вимоги чинного законодавства України та матеріали справи, Судом встановлено, що Розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 09.12.2009р. №1611 є незаконним, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд звертає увагу на те, що Відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень, не було виконано обов'язку щодо доказування правомірності свого рішення стосовно Позивача, як і не було надано жодних доказів на підтвердження правомірності свого рішення.
Крім того, суд бере до уваги позицію Конституційного Суду України, викладену у Рішенні Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»(справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) (далі -Рішення № 7-рп/2009).
Пунктом 4 Рішення № 7-рп/2009 зазначено, що до нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію. Такий висновок узгоджується із правовими позиціями Конституційного Суду України, викладеними у рішеннях від 27 грудня 2001 року № 20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22 липня 1991 року (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини).
В абзацах п'ятому-шостому пункту 5 Рішення № 7-рп/2009 Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин»між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп.
Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Таким чином, виходячи з системного аналізу діючого законодавства, ураховуючи вимоги розділу III, ст. ст. 39, 41, 43, 45 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст. ст. 15, 16, 373, 374, 378 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 1, 2, 17, 78, 80, 90, 116, 118, 125, 140, 152-154, глави 24 Земельного Кодексу України, Розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 25.11.2008р. №1877 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 4-ом громадянам для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради»вичерпало свою дію фактом передачі у власність земельної ділянки площею 0,1200 га, що знаходиться в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, та видачі власнику Державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1.
Отже, дію Розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 25.11.2008р. №1877, як того вимагає діюче законодавства, не може бути зупинено або скасовано з огляду на його виконання, а спосіб реалізації прав прокурора в розумінні ст. 21 Закону України «Про прокуратуру»має відповідати вимогам частини 2 статті 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, для належного захисту порушених прав Позивача, Суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування Розпорядження голови Обухівської районної державної адміністрації від 09.12.2009р. №1611 «Про скасування Розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 25.11.2008р. №1877».
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що викладені в позовній заяві вимоги Позивача є обґрунтованими, та відповідно такими, що підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати Розпорядження голови Обухівської районної державної адміністрації від 09.12.2009р. №1611 «Про скасування Розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 25.11.2008р. №1877».
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 03,40 грн. судових витрат.
Постанова відповідно до частини першої ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.О. Маруліна