ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
про залишення позовної заяви без розгляду
27 жовтня 2010 року № 2а-15152/10/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Маруліна Л.О., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
за позовомОСОБА_1
доМіністерства економіки України
провизнання протиправним наказу від 24.11.2009 р. № 241-м, поновлення на посаді та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу
за участю представників сторін: без виклику сторін.
Позовні вимоги заявлено про визнання протиправним наказу від 24.11.2009 р. № 241-м, поновлення на посаді, та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та компенсації за не відбуту чергову відпустку.
Відповідно до ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; 5) подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення); 6) немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.
Згідно частин 1, 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Статтею 233 Кодексу законів про праць України встановлено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Частиною 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подано заяву про поновлення строку подачі позовної заяви, обґрунтоване наступним чином. На день видання Відповідачем оспорюваних наказів про звільнення Позивача від 24.11.2009 р. за № 241-м та від 16.12.2009 р. за № 252-м та незаконного звільнення Позивача 30.03.2010 p., відповідно до положень статті 99 Кодексу адміністративного судочинства (до внесення змін законом № 2453-VI від 07.07.2010 p.), Позивач мав право звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав та законних інтересів протягом 1 (одного) року, тобто в термін до 24.11.2010 р.
Відповідно до вимог статей 21, 22, 64 Конституції України, зазначає Позивач, права і свободи Позивача є невідчужуваними, непорушними та не можуть бути обмежені (в тому числі, і при прийнятті нових законів чи внесенні змін до чинних). Однак, 07.07.2010 р. було прийнято, а 30.07.2010 р. вступив в дію Закон України від 07.07.2010 р. № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 2453-VI), яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якого строк звернення до адміністративного суду у спірних відносинах між Позивачем та Відповідачем скорочено до (шести) місяців, що порушує права та законні інтереси Позивача.
Тобто, до моменту вступу в дію Закону № 2453-VI до кінця строку, протягом якого Позивач мав право на оскарження протизаконних актів індивідуальної дії Відповідача, залишалось ще 4 місяці, а після вступу в дію Закону № 2453-VI, строк звернення до адміністративного суду вважається вже пропущеним, оскільки, згідно положень Кодексу адміністративного судочинства, в редакції із змінами, внесеними Законом № 2453-VI, кінцевий можливий строк звернення Позивача до адміністративного суду для оскарження актів Відповідача, завершився 24.06.2010 р.
При цьому, враховуючи положення статті 58 Конституції України, положення Закону № 2453-VI не мають зворотної дії у часі, оскільки не пом'якшують та не скасовують відповідальність Позивача (в даному випадку, зазначена норма Конституції, згідно роз'яснення Конституційного суду України від 09.02.1999 р. у справі № 1-7/99, поширюється лише на Позивача).
Таким чином, вважає Позивач, право на оскарження наказів Відповідача від 24.11.2009 р. за № 241-м та від 16.12.2009 р. за № 252-м встановлюються нормами Кодексу адміністративного судочинства України, що діяли до внесення змін Законом № 2453-VI, які передбачають річний строк звернення Позивача до адміністративного суду, тобто в строк до 24.11.2010 р.
З огляду на зазначене, Позивач просить визнати поважною причину пропуску строку звернення до суду.
Розглянувши клопотання про поновлення строку подачі позову, суд вважає, що відсутні підстави для поновлення пропущеного строку з огляду на таке.
Згідно статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно частин 1, 3 ст. 99 чинного Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Крім того, відповідно до частини 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції на момент листопада 2009 р., для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Статтею 233 Кодексу законів про працю України встановлено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Таким чином, на момент прийняття оскаржуваних наказів діяв місячний строк звернення до суду, встановлений Кодексом законів про працю України.
З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для поновлення пропущеного строку.
Керуючись ст. ст. 99, 100, 160 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 по справі №2а-15152/10/2670.
Ухвала набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.О. Маруліна