Харківський окружний адміністративний суд
61004, м.Харків, вул. Мар'їнська,18-Б-3
м.Харків
02.11.2010 р. №2а-10130/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бартош Н.С.,
при секретарі судового засідання - Островській М.О.,
за участю представників: позивача -Дягілєв А.В., відповідача - Щербак Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Енергобуд" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
Позивач, Приватне підприємство "Енергобуд", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області, в якому просить суд визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області від 14.05.2010 р. №000098234/0 (від 14.06.2010 р. №000098234/1) про донарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача в розмірі 501303,00 грн., з яких 334202,00 грн. за основним платежем та 167101,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та від 14.06.2010 р. №0001352340/1 (від 01.07.2010 р. №0001352340/2) про донарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 24750,00 грн., з яких 16500,00 грн. за основним платежем та 8250,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. В обґрунтування позовних вимог посилається на факт укладення господарських договорів на виконання робіт (договори підряду та субпідряду) між ПП "Енергобуд" та ТОВ "Техенергоресурс", і ТОВ "Електроспецтех", на акти виконаних робіт згідно вищевказаних договорів, та на первинні бухгалтерські документи - податкові накладні.
В ході розгляду справи представник позивачу уточнив позовні вимоги, та просив скасувати податкові повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області від 14.05.2010 р. №000098234/0 (від 14.06.2010 р. №000098234/1) про донарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача в розмірі 501303,00 грн., з яких 334202,00 грн. за основним платежем та 167101,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та від 14.06.2010 р. №0001352340/1 (від 01.07.2010 р. №0001352340/2) про донарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 24750,00 грн., з яких 16500,00 грн. за основним платежем та 8250,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідач, ХОДПІ, в ході розгляду справи надав заперечення на адміністративний позов, в якому виклав свою позицію проти доводів позивача, та просить суд відмовити в задоволенні позову ПП "Енергобуд" в повному обсязі, посилаючись насамперед на відсутність контрагентів ПП "Енергобуд" - ТОВ "Техенергоресурс", ТОВ "Електроспецтех" за своїм місцезнаходженням.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, з наступних підстав.
При розгляді матеріалів справи судом встановлено, Приватне підприємство "Енергобуд" зареєстроване Харківською районної державної адміністрацією Харківської області 30.05.2000 року №14711200000024074, на взяте на податковий облік до ХОДПІ 05.06.2000 року за №2417 (т.1 а.с.124-126).
На підставі направлень від 09.04.2010 року №205, від 22.04.2010 року №269 (а.с. 38-39), наказу №281 від 22.04.2010 року (т.1 а.с.37), фахівцями Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області була проведена планова виїзна перевірка ПП "Енегробуд" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.07 р. по 31.12.09 р. за результатами якої був складений акт від 30.04.2010 року №1512/234/30772653, яким встановлені порушення п.п.7.2.1 п.7.2, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: завищення суми податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 334202,00 грн., заниження ПДВ в листопаді 2009 року на суму 16500,00 грн.
За виявленими порушеннями було винесено податкове повідомлення-рішення від 14.05.2010 року №000098234/0 щодо донарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 501303,00 грн., з них 334202,00 грн. за основним платежем та 167101,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Позивачем була подана первинна та повторна скарга до органу державної податкової служби. Рішенням ХОДПІ "Про результати розгляду первинної скарги" від 11.06.2010 року №10740/10/25-18 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 14.05.2010 року №000098234/0, винесено податкове повідомлення-рішення від 14.06.2010 року №000098234/1 в сумі 501303,00 грн., з них 334202,00 грн. за основним платежем та 167101,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та додатково винесено податкове повідомлення-рішення №0001352340/1 від 14.06.2010 року, яким збільшено податкове зобов'язання (донараховано) 24750,00 грн., з них 16500,00 грн. за основним платежем та 8250,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій за порушення п.п. 7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (підстава донарахування за змістом рішення - помилка при проведенні перевірки з боку ХОДПІ).
24.06.2010 року ПП "Енергобуд" було подано повторну скаргу до ДПА Харківської області, за результатами якої було винесено рішення від 30.06.2010 року №11952/10/25-12 - залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 14.06.2010 року №0001352340/1, та винесено податкове повідомлення-рішення від 01.07.2010 року №0001352340/2 на суму 24750,00 грн., з них 16500,00 грн. за основним платежем та 8250, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Як вбачається з матеріалів справи ПП "Енергобуд", за період, що перевірявся, мало взаємовідносини з ТОВ "Техенергоресурс", які базувались на договорах підряду, та субпідряду, а саме: №07/12-07 від 07.12.2007 року, №21 від 12.05.2009 року, №59 від 02.11.2009 року, №5 від 08.01.2009 року, №3 від 14.01.2009 року, №58 від 11.11.2009 року, №01/11-07 від 01.11.2007 року, №0204/08 від 02.04.2008 року, №25 від 01.06.2009 року, №0310/08 від 03.10.2008 року, №0109/08 від 01.09.2008 року, №2 від 08.01.2009 року, №41 від 01.12.2008 року, №3010/08 від 30.10.2008 року, №34 від 01.12.2008 року.
ПП "Енергобуд" до складу податкового кредиту в січні 2008 року, квітні 2008 року, вересні-грудні 2008 року, січні 2009 року, травні 2009 року, червні 2009 року, листопаді 2009 року включило суму ПДВ у розмірі 178670, 00 грн. по податковим накладним, які були отримані від ТОВ "Техенергоресурс", а саме: №1724 від 13.11.2009 року на суму 20700,00 грн. (ПДВ - 3450,00 грн.), №819 від 30.06.2009 року - 7987,00 грн. (ПДВ - 1331,17 грн.), №817 від 19.05.2009 року - 62630,00 (ПДВ - 10438,33 грн.), №46 від 30.01.2009 року - 21094,00 грн. (ПДВ - 3515,67 грн.), №39 від 30.01.2009 року - 212000,00 грн. (ПДВ - 35555,33 грн.), №40 від 30.01.2009 року - 38964,00 грн. (ПДВ - 6494,00 грн.), №9851 від 29.12.2008 року - 43865,00 грн. (ПДВ - 7310,83 грн.), №9837 від 29.12.2008 року - 48286,00 грн. (ПДВ - 8047,67 грн.), №9702 від 28.11.2008 року - 139687,00 грн. (ПДВ - 23281,17 грн.), №9708 від 28.11.2008 року - 9615,00 грн. (ПДВ - 1602,50 грн.), №9514 від 20.10.2008 року - 57360,00 (ПДВ - 9560,00 грн.), №9384 від 22.09.2008 року - 84000,00 грн. (ПДВ - 14000,00 грн.), №8633 від 30.04.2008 року - 22500,00 грн. (ПДВ - 3750,00 грн.), №7453 від 30.01.2008 року - 85000,00 грн. (ПДВ - 14166,67 грн.), №8019 від 10.01.2008 року - 53000,00 грн. (ПДВ - 8833,33 грн.).
Також, ПП "Енергобуд" за перевіряємий мало взаємовідносини з ТОВ "Електроспецтех", які базувались на договорах підряду, та субпідряду, а саме: №19 від 21.05.2009 року, №18 від 18.05.2009 року, №15 від 02.04.2009 року, №13 від 02.04.2009 року, №11 від 01.10.2009 року, №10 від 02.03.2009 року, №61 від 02.12.2009 року, №60 від 02.11.2009 року, №20 від 12.05.2009 року, №54 від 23.10.2009 року, №51 від 03.08.2009 року, №50 від 03.08.2009 року.
До складу податкового кредиту в березні-травні 2009 року, та липні-листопаді 2009 року ПП "Енергобуд" було включено суму ПДВ у розмірі 155532,00 грн. по податковим накладним, які були отримані від ТОВ "Електроспецтех", а саме: №281 від 31.02.2009 року - 285075,00 грн. (ПДВ - 47512,50 грн.), №482 від 30.04.2009 року - 80123,00 грн. (ПДВ 13353,83 грн.), №460 від 30.04.2009 року - 155896,00 грн. (ПДВ - 25982,67 грн.), №632 від 29.05.2009 року - 95759,00 грн. (ПДВ - 15959,83 грн.), №464 від 30.04.2009 року - 50355,00 грн. (ПДВ - 8392,50 грн.), №634 від 29.05.2009 року - 5779,00 грн. (ПДВ - 963,17 грн.), №631 від 29.05.2009 року - 46372,00 грн. (ПДВ - 7728,67 грн.), №623 від 29.05.2009 року - 17692,00 грн. (ПДВ - 2948,67 грн.), №1432 від 31.08.2009 року - 49500,00 грн. (ПДВ - 8250,00 грн.), №1811 від 30.09.2009 року - 112639,20 грн. (ПДВ - 18773,20 грн.), №2075 від 30.10.2009 року - 200,40 грн. (ПДВ - 33,4 грн.), №1964 від 26.10.2009 року на суму 7800,00 грн. (ПДВ - 1300,00 грн.), №1952 від 22.10.2009 року - 16500,00 грн. (ПДВ - 2750,00 грн.), №2168 від 13.11.2009 року - 9502,80 грн. (ПДВ - 1583,80 грн.), №2391 від 30.11.2009 року - 99000,00 грн. (ПДВ - 16500,00 грн.).
Пунктом 1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з законом про податок на додану вартість.
Вказаним Законом передбачений порядок формування податкового кредиту платника податку. Так, згідно з п. п. 7.4.1. п.7.4. ст. 7 даного закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою цим законом, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.7.5. ст. 7 цього закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Також п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
В ході господарських операцій контрагентами позивача ТОВ "Техенергоресурс" (код 34566970232) та ТОВ "Електроспецтех" (код 346899620237) були виписані податкові накладні: №1724 від 13.11.2009 року на суму 20700,00 грн. (ПДВ - 3450,00 грн.), №819 від 30.06.2009 року - 7987,00 грн. (ПДВ - 1331,17 грн.), №817 від 19.05.2009 року - 62630,00 (ПДВ - 10438,33 грн.), №46 від 30.01.2009 року - 21094,00 грн. (ПДВ - 3515,67 грн.), №39 від 30.01.2009 року - 212000,00 грн. (ПДВ - 35555,33 грн.), №40 від 30.01.2009 року - 38964,00 грн. (ПДВ - 6494,00 грн.), №9851 від 29.12.2008 року - 43865,00 грн. (ПДВ - 7310,83 грн.), №9837 від 29.12.2008 року - 48286,00 грн. (ПДВ - 8047,67 грн.), №9702 від 28.11.2008 року - 139687,00 грн. (ПДВ - 23281,17 грн.), №9708 від 28.11.2008 року - 9615,00 грн. (ПДВ - 1602,50 грн.), №9514 від 20.10.2008 року - 57360,00 (ПДВ - 9560,00 грн.), №9384 від 22.09.2008 року - 84000,00 грн. (ПДВ - 14000,00 грн.), №8633 від 30.04.2008 року - 22500,00 грн. (ПДВ - 3750,00 грн.), №7453 від 30.01.2008 року - 85000,00 грн. (ПДВ - 14166,67 грн.), №8019 від 10.01.2008 року - 53000,00 грн. (ПДВ - 8833,33 грн.), №281 від 31.02.2009 року - 285075,00 грн. (ПДВ - 47512,50 грн.), №482 від 30.04.2009 року - 80123,00 грн. (ПДВ 13353,83 грн.), №460 від 30.04.2009 року - 155896,00 грн. (ПДВ - 25982,67 грн.), №632 від 29.05.2009 року - 95759,00 грн. (ПДВ - 15959,83 грн.), №464 від 30.04.2009 року - 50355,00 грн. (ПДВ - 8392,50 грн.), №634 від 29.05.2009 року - 5779,00 грн. (ПДВ - 963,17 грн.), №631 від 29.05.2009 року - 46372,00 грн. (ПДВ - 7728,67 грн.), №623 від 29.05.2009 року - 17692,00 грн. (ПДВ - 2948,67 грн.), №1432 від 31.08.2009 року - 49500,00 грн. (ПДВ - 8250,00 грн.), №1811 від 30.09.2009 року - 112639,20 грн. (ПДВ - 18773,20 грн.), №2075 від 30.10.2009 року - 200,40 грн. (ПДВ - 33,4 грн.), №1964 від 26.10.2009 року на суму 7800,00 грн. (ПДВ - 1300,00 грн.), №1952 від 22.10.2009 року - 16500,00 грн. (ПДВ - 2750,00 грн.), №2168 від 13.11.2009 року - 9502,80 грн. (ПДВ - 1583,80 грн.), №2391 від 30.11.2009 року - 99000,00 грн. (ПДВ - 16500,00 грн.), №2725 від 30.12.2009 року - 22000,00 грн. (ПДВ - 3666,67 грн.), №2032 від 30.12.2009 року - 24073,20 грн. (ПДВ - 4012,00 грн.), №2566 від 24.12.2009 року - 43800, 00 грн. (ПДВ - 7300,00 грн.).
Судом встановлено, що надані податкові накладні оформлені згідно з п.п. 7.2.1. п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до якого платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дату виписування податкової накладної;
в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);
є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;
ж) ціну поставки без врахування податку;
з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;
и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Отже, позивач мав господарські взаємовідносини з платниками податку на додану вартість - ТОВ "Техенергоресурс" (код 34566970232) та ТОВ "Електроспецтех" (код 346899620237). Позивач надав до суду належним чином оформлені податкові накладні, що підтверджують його право на податковий кредит, та докази здійснення фактичної оплати послуг, в тому числі і податку на додану вартість в розмірі 334202, 00 грн.
Відповідач не заперечував в судовому засіданні факт оплати позивачем товару, в тому числі і податку на додану вартість в ціні товару 334202,00 грн. за господарськими операціями з ТОВ "Техенергоресурс" (код 34566970232) та ТОВ "Електроспецтех" (код 346899620237).
При розгляді матеріалів справи судом встановлено, що відповідач при зменшенні суми бюджетного відшкодування посилається на відсутність ТОВ "Техенергоресурс" (код 34566970232), та ТОВ "Електроспецтех" (код 346899620237) за їх місцезнаходженням, та посилається на акти та довідки Дергачівської МДПІ (т.2 а.с. 224-240) щодо відсутності за юридичною адресою.
Як свідчать матеріали справи, на момент здійснення господарських операцій, та на момент перевірки контрагенти позивача ТОВ "Техенергоресурс" (код 34566970232), та ТОВ "Електроспецтех" (код 346899620237) були платниками податку на додану вартість, зареєстрованим відповідно до ст. 9 закону про податок на додану вартість.
Суд зазначає, що Закон України "Про податок на додану вартість" не передбачає залежності права на бюджетне відшкодування, та розміру сум бюджетного відшкодування платника податку від місця складання податкових накладних, та від місцезнаходження (юридичної адреси), або відсутності за юридичною адресою контрагента такого платника податку.
Саме Закон України "Про податок на додану вартість" регулює порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.
Згідно з п. п.7.7.1 п.7.7 ст.7 вказаного закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.п.7.7.2. п.7.7 ст.7 вищезазначеного закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Судом встановлено, що позивачем розрахована сума бюджетного відшкодування за січень 2008 року, квітень 2008 року, вересень-грудень 2008 року, січень 2009 року, травень 2009 року, червень 2009 року, листопад 2009 року - 178670, 00 грн., та за березень-травень 2009 року, липень-листопад 2009 року - 155532,00 грн. згідно до п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Тобто, загальна сума податкового кредиту становить - 334202,00 грн.
Суд, надаючи аналіз запереченням відповідача, зазначає таке.
Згідно з п.1.8. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку, і в момент, коли платник податку заявляє до відшкодування розраховану відповідно до закону про податок на додану вартість суму, вартість товару, яка містить в собі ПДВ, повинна бути сплачена і підтверджена відповідними платіжними документами.
Таким чином, вимога пункту 1.8 статті 1 закону про податок на додану вартість щодо надмірної сплати податку як необхідної умови бюджетного відшкодування, стосується платника, який згідно із законом поніс фактичні витрати по сплаті податку.
Як свідчить аналіз приписів закону "Про податок на додану вартість", цим законом передбачено чіткий перелік підстав, які дають право на податковий кредит. Ці підстави дотримані позивачем в повному обсязі. Судом встановлено, що позивач оплатив послуги, додаткових вимог щодо права на податковий кредит, чинним законодавством не передбачено.
Також, слід зазначити, що згідно пояснень відповідача, підставою для винесення додаткового повідомлення-рішення №0001352340/1 від 14.06.2010 року, яким збільшено податкове зобов'язання (донараховано) - 24750,00 грн., з них 16500,00 грн. - за основним платежем, та 8250,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (порушення п.п. 7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість") - неврахування ХОДПІ при перевірки податкової накладної №2391 від 30.11.2009 року у листопаді 2009 року виписану ТОВ "Електроспецтех". При розгляді матеріалів справи судом встановлено, що ХОДПІ вже посилався на податкову накладну №2391 від 30.11.2009 року при обґрунтуванні суми податкового зобов'язання в розмірі 155532,00 грн., при господарських операціях ПП "Енергобуд" та ТОВ "Електроспецтех". Тобто, сума ПДВ - 16500,00 грн. була врахована в раніше винесеному податковому повідомленні-рішенні, що також зазначено в письмових запереченнях відповідача.
Суд вважає за необхідне зауважити на те, що посилання органу податкової служби на відсутність контрагентів позивача - ТОВ "Техенергоресурс" (код 34566970232), та ТОВ "Електроспецтех" (код 346899620237), судом до уваги не приймаються, оскільки у разі порушення контрагентом платника податків чинного законодавства, негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо такого відшкодування, та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.
Крім того, суд зазначає, що пункт 1 частини 2 статті 92 Конституції України наголошує, що система оподаткування, податки і збори встановлюються виключно законами України, тому застосування на практиці та посилання при судовому розгляді податкового органу на інструкції, накази та таке інше є таким, що порушує принцип верховенства права, закріплений частиною 1 статті 8 Конституції України.
Згідно з пунктом 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади ті їх посадові особи повинні діяти тільки на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Крім того, згідно з п. 10.1 і п.10.2 ст. 10 Закону України „Про податок на додану вартість” відповідальність за дотримання достовірності і своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету несе платник податків. Чинним законодавством не передбачена відповідальність іншого платника податків за ненадання, надання недостовірних даних у податковій звітності контрагента за договором, відповідальність щодо сплати або не сплати податків іншим платником податку.
Слід зазначити, що серед умов отримання податкового кредиту, встановлених законодавством, відсутня така умова як перевірка документів усіх осіб, з якими має відносини його контрагент за договором.
Згідно зі ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідачем не спростовано правомірності не відображення позивачем сум зобов'язань протягом вказаних періодів, в тому числі сум податку на додану вартість, на підставі дослідження наявних у позивача первинних облікових бухгалтерських, та податкових документів.
Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача -орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Висновки перевіряючої особи, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.
При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірним, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого судового збору з держбюджету на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Приватного підприємства "Енергобуд" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області від 14.05.2010 р. №000098234/0 (від 14.06.2010 р. №000098234/1) про донарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача в розмірі 501303,00 грн., з яких 334202,00 грн. за основним платежем та 167101,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області від 14.06.2010 р. №0001352340/1 (від 01.07.2010 р. №0001352340/2) про донарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 24750,00 грн., з яких 16500,00 грн. за основним платежем та 8250,00 грн.
Стягнути з Державного бюджету на користь Приватного підприємства "Енергобуд" (Харківська область, Харківський район, с.Васищеве,1, р/р 26004010060628 в ВАТ ВТБ банк м.Київ, МФО 321767, код ЄДРПОУ 30772653) судовий збір в розмірі 3.40 грн. (три гривні 40 копійок).
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
У повному обсязі постанова виготовлена 05.11.2010 року.
Суддя Бартош Н.С.