Справа № 2-а-2964/10/1970
"05" жовтня 2010 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі судді Саадулаєва А.І. при секретарі Ліщинській М.М.,
за участю представників сторін:
від прокуратури: Кметик Л.Я., посвідчення №3;
від позивача: представник Михайлов М.А., довіреність №17852/7/10-015 від 18.03.2010 р.;
від відповідача: не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду у місті Тернополі адміністративну справу
за позовом: Прокурора Тернопільського району в інтересах держави в особі Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції;
до: гаражного кооперативу «Шляховик»;
про: стягнення заборгованості по орендній платі за землю, -
Прокурор Тернопільського району в інтересах держави в особі Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції звернувся у Тернопільський окружний адміністративний суд з позовною заявою до гаражного кооперативу «Шляховик»(далі -відповідач) про стягнення заборгованості за оренду землі в загальній сумі 6056,15 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем самостійно визначено суми податкових зобов'язань шляхом подання податкових декларацій та розрахунків. Однак, узгоджені суми податкових зобов'язань відповідачем у встановлений строк не сплачені, внаслідок чого, станом на дату подання позовної заяви, за відповідачем рахується податковий борг на суму 6056,15 грн.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.09.2010 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.
В судовому засіданні прокурор та представник позивача позов підтримали повністю з мотивів, викладених у позовній заяві та просили позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився і заперечень на позов не подав, хоча належним чином повідомлений про день, час та місце слухання справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 21.09.2010 року. Про причини неявки суд не повідомив.
Судом встановлено, що виходячи зі змісту статей 1-2 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року №509-ХІІ (із змінами та доповненнями), ст. 20 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року N 1252-XII, позивач у справі, Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція, належить до системи органів державної податкової служби, на які покладено обов'язки щодо здійснення контролю за своєчасністю та повнотою сплати податків і зборів, а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Відповідно до ст. 121 Конституції України та ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян і держави у судах.
Відповідач у справі - гаражний кооператив «Шляховик»зареєстрований, як юридична особа Тернопільською районною державною адміністрацією Тернопільської області 03.07.2003 року, ід. н. 26310235, перебуває на обліку як платник податків у Тернопільській ОДПІ.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме зворотного боку облікової картки платника станом на 09.08.2010 року за відповідачем -гаражним кооперативом «Шляховик»рахується заборгованість по орендній платі за землю з юридичних осіб в сумі 17357,63 грн. в т. ч. 14 268,73 грн. податкові зобов'язання по орендній платі, 2719,99 грн. штрафні санкції та 368,91 грн. пеня. Вказаний податковий борг виник в результаті несплати узгодженого податкового зобов'язання, нарахованого згідно податкового повідомлення - рішення, прийнятого на підставі акту № 83/15-02/26310235 від 12.01.2010р. невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати орендної плати за землю та податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік(а. с. 7 -9).
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року № 1251 -12 плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).
Статтею 21 Закону України «Про оренду землі»встановлено, що орендна плата за землю -це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Відповідно до ст. ст. 2, 5 Закону України «Про плату за землю»від 3 липня 1992 року № 2535 -12, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, також земельної частки (паю), і землекористувач, у тому числі орендар.
Згідно ст. 13, 14, 17 Закону України «Про плату за землю»підставою для нарахування земельного податку є дані земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки. Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 01.12.2000 року №2181-111, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Одним із обов'язків платників податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»є обов'язок сплачувати суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Підпунктом 5.3.1 п. 5.3. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 01.12.2000 року №2181-111 передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
В порушеннях вищевказаних норм та як свідчать матеріали справи відповідач, внаслідок несвоєчасної та не в повному обсязі сплати орендної плати за землю, допустив заборгованість по даному платежу в сумі 14 268,73 грн.
Відповідно до п. 16.1.1 ч. 16.1. ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 01.12.2000 року №2181-111, після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
За закінченням встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання відповідачу нараховано пеню в розмірі 368,91 грн.
Відповідно до п. 17.1.7 ч. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 01.12.2000 року №2181-111, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах, а саме: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
У зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків відповідачу нараховано штрафні санкції в розмірі 2719,99 грн.
Таким чином, загальна сума заборгованості становить 17357,63 грн. (14 268,73+368,91+2719,99).
Крім того суд встановив, що згідно постанови Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №2-а-812/10/1970 від 15.04.2010 року (а. с. 23), з відповідача -гаражного кооперативу «Шляховик»вже підлягає до стягнення частина заборгованості на суму 11 301,48 грн.
Отже, станом на дату розгляду справи в суді, заборгованість відповідача складає 6056,15 грн. (17 357,63 -11 301,48), та останнім в добровільному порядку несплачена.
Згідно підпункту 5.4.1. пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання не сплачена платником податків у визначені законом строки визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Тернопільською ОДПІ направлено на адресу відповідача першу податкову вимогу №1/202/41840 від 06.07.2008 року та другу податкову вимогу №2/280/56076 від 05.09.2008року.
31.10.2008 року Тернопільською ОДПІ прийнято рішення №08783/7/24-0146 про стягнення коштів та продаж інших активів, що перебувають у власності платника податків в рахунок його податкового боргу.
Згідно пп. 2.1.4. п. 2.1, пп. 2.3.1. п. 2.3. ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ контролюючим органом стосовно сплати податків є податкові органи, які уповноважені здійснювати заходи з погашення податкового боргу.
Згідно із п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.
Беручи до уваги, що на день розгляду справи відповідач, який зареєстрований платником податків, має заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами, яка підтверджується матеріалами справи, та останнім неоскаржена, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з гаражного кооперативу «Шляховик»в користь місцевого бюджету Великоберезовицької селищної ради заборгованість за оренду землі в загальній сумі 6056 (шість тисяч п'ятдесят шість) грн. 15 коп. на р/р №33211812700514, код платежу 13050299 в УДК в Тернопільській області, МФО 838012, код 23589225.
3.Копію постанови надіслати відповідачу у справі.
Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Саадулаєв А.І.
копія вірна
Суддя Саадулаєв А.І.