Справа № 2а-4581/10/1770
07 жовтня 2010 р. 16год. 30хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Боймиструка С.В. за участю секретаря судового засідання Бодряшкіної Ю.К. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі від:
позивача: ОСОБА_1;
відповідача: Литвин О.С.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_3
до Головна державна інспекція на автомобільному транспорті територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Рівненській області
проскасування постанови про застосування фінансових санкцій,-
Позивач - ОСОБА_3 - звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головної державної транспортної інспекції на автомобільному транспорті в Рівненській області про визнання нечинною постанови № 0505 від 30.07.2009 року про застосування до нього фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн.
В судовому засіданні позивач позов підтримав повністю. Зазначив, що до нього неправомірно застосовано штрафну санкцію, оскільки він не є власником автомобіля а також не є суб'єктом господарювання, отже не може бути перевізником.
Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, які співпадають з позицією, викладеною в поданих письмових запереченнях. Зокрема, вказав, що позивач є автомобільним перевізником згідно ст.1 Закону України "Про автомобільний транспорт". Відтак, вказує, що Головавтотрансінспекція діяла в межах повноважень та згідно ст.60 вказаного Закону, якою зазначено, що за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону до автомобільних перевізників застосовується санкція у вигляді штрафу у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Оскільки позивач під час перевірки не мав ліцензійної картки на транспортний засіб, оскаржувану постанову вважає законною і просить повністю відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, давши оцінку матеріалам справи, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
03.06.2009 року Територіальне управління Головавтотрансінспекції в Рівненській області здійснило перевірку транспортного засобу марки МВ 320 номерний знак 06729ХМ, яким згідно довіреності ВКВ № 202682, зареєстрованої за № 5546 від 04.12.07 року, керував ОСОБА_3 (позивач у справі), за наслідками якої державними інспекторами складено Акт № 140189 від 03.06.2009 року (далі за текстом -Акт) (копія - а.с.).
Як вбачається з Акту, перевіряючими встановлено, що водій обумовленого транспортного засобу надавав послуги з перевезення вантажів згідно видаткової накладної № 484 від 01.06.2009 року, постачальник -ТзОВ фірма "Лорі", покупець -ОСОБА_4, без наявності ліцензійної картки на транспортний засіб.
На підставі Акту начальником територіального управління Головавтотрансінспекції в Рівненській області винесено постанову № 0505 від 30.07.2009 року про застосування до ОСОБА_3 фінансових санкцій у розмірі 1700,00 грн. (копія - а.с. 6) за порушення -надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, передбачених ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001, № 2344-III (далі за тестом - Закон N 2344-III), відповідальність за яке передбачене ч. 1 абз. 3 ст. 60 цього Закону.
Статтею 48 Закону N 2344-III встановлено перелік документів, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Зокрема, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є: для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III, за порушення законодавства про автомобільний транспорт санкції застосовуються до автомобільних перевізників.
Відповідно до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567, Головавтотрансінспекція та її територіальні управління в областях наділені повноваженнями щодо контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт та відповідного застосування до них санкцій за порушення законодавства. Визначення "суб'єкт господарювання" міститься в ст. 55 Господарського кодексу України, а саме -це в тому числі громадяни України, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону, як підприємці.
Виходячи з аналізу даних норм закону, Головавтотрансінспекція та її територіальні управління в областях не мають повноважень виносити постанови, форма та зміст якої передбачена додатком 5 до цього Порядку, до громадян, які не є суб'єктами господарювання.
З оскаржуваної постанови вбачається, що вона винесена відносно ОСОБА_3, не вказано при цьому номера його свідоцтва про державну реєстрацію. ТУ Головавтотрансінспекція в Рівненській області не має відомостей щодо державної реєстрації позивача суб'єктом господарювання, таких доказів відповідач також не надав і в судовому засіданні. Отже, позивач не є перевізником в розумінні ст.1 Закону № 2344-III, згідно якої це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність застосування постановою Територіального управління Головної державної транспортної інспекції на автомобільному транспорті в Рівненській області № 0505 від 30.07.2009 року до ОСОБА_3, фінансової санкції в сумі 1700 грн., яка по суті є господарською.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд приходить до висновку, що позивачем доведено ті обставини на яких ґрунтується його позов. Натомість, доводи, якими відповідач обґрунтовував свої заперечення, є безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки спростовуються вищевикладеним та наявними в справі доказами.
Судовий збір, сплачений позивачем при поданні позову в сумі 3,40 грн., присуджується йому з державного бюджету згідно частини 1 статті 94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Скасувати постанову № 0505 від 30.07.2009 року, винесену Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Рівненській області, про застосування фінансових санкцій до ОСОБА_3 в сумі 1700,00 грн.
Присудити на користь позивача-ОСОБА_3 із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3,40 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя < Список > Боймиструк С.В.
Постанова складена в повному обсязі "11" жовтня 2010 р.
< Список >
< Список >
< Список >