03 листопада 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-3392/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Чеснокової А.О.,
при секретарі - Лисенко М.С.,
за участю:
представника позивача - Корост М.О.,
представників відповідача - Кокошка Д.В., Гнідаша С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор" про стягнення економічних санкцій, -
13 липня 2010 року позивач Державна інспекція з контролю за цінами в Полтавській області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ТОВ "Фактор" про стягнення економічних санкцій в розмірі 15175,50 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатами перевірки з питань дотримання порядку формування та застосування цін на окремі види продовольства Державною інспекцією з контролю за цінами в Полтавській області прийнято рішення про застосування до відповідача економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 07 червня 2010 року № 71 на загальну суму 15175,50 грн. ТОВ "Фактор" в добровільному порядку вказане рішення не виконало, внаслідок чого позивач звернувся до суду про стягнення економічних санкцій в примусовому порядку.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та прохав позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, просили відмовити в його задоволенні, посилаючись, зокрема, на те, що при проведенні перевірки позивачем не правильно здійснено розрахунок граничного розміру надбавок внаслідок неправомірного включення витрат на транспортування товару.
Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частин 1, 2 статті 13 Закону України "Про ціни і ціноутворення" державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819 затверджено Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, згідно з пунктом 1 якого Державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом, що діє у системі Мінекономіки, який відповідальний перед Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний Міністрові економіки.
Пунктом 4 вказаного Положення передбачено, що Держцінінспекція відповідно до покладених на неї завдань у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування.
В ході судового розгляду справи з'ясовано, що в період з 26 травня 2010 року по 07 червня 2010 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Полтавській області, відповідно до покладених на неї повноважень, проведено планову перевірку ТОВ "Фактор" за результатами якої складено акт № 000116 від 07 червня 2010 року.
Перевіркою встановлено, що відповідачем в період з 08 червня 2009 pоку по 28 травня 2010 pоку при формуванні, встановленні та застосуванні відпускних цін на окремі продовольчі товари (цукор, ковбасні вироби варені та крупи) в порушення вимог розпорядження голови Полтавської ОДА від 27 травня 2009 року № 172 "Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 11 липня 2008 року № 229", зареєстрованого в Головному управління юстиції Полтавської області 01 липня 2009 року за № 36/1474 та Наказу № 341 від 13 серпня 2008 року Мінекономіки України "Про затвердження форми декларації про оптову ціну на продтовари, щодо яких запроваджено держрегулювання та Інструкції про заповнення і застосування декларації на продтовари" застосовувалися постачальницько-збутові надбавки в розмірі від 9,0 відс. до 32,8 відс. при встановленому граничному розмірі 5,0 відс. до ціни виробника (митної вартості) без урахування витрат з їх транспортування у міжміському сполученні. Внаслідок вказаних порушень загальна сума зайво отриманої виручки склала 5058,50 грн.
На підставі вказаного акту перевірки позивачем прийнято рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 07 червня 2010 року № 71, яким визначено зайво отриману ТОВ "Фактор" виручку в сумі 5058,50 грн. та накладено штраф в сумі 10117,00 грн.
Оцінюючи правомірність застосування до відповідача економічних санкцій у загальному розмірі 15175,50 грн. та, як наслідок, їх стягнення до бюджету в примусовому порядку, суд виходить з наступного.
Відповідач у період з 08 червня 2009 pоку по 28 травня 2010 pоку при формуванні та застосуванні відпускних цін на кремі продовольчі товари (цукор, ковбасні вироби варені, та крупи) застосовувались постачальницько-збутові надбавки в розмірі від 9,0% до 32,8% при встановленому граничному розмірі 5,0% до ціни виробника (митної вартості) без урахування витрат, пов'язаних із їх транспортуванням у міжміському сполученні.
Статтею 9 Закону України "Про ціни і ціноутворення" передбачено, що державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України.
Правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності встановлює Закон України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Стаття 1 цього Закону дає визначення регуляторному акту та регуляторному органу, а саме: регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом; регуляторний орган - Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інший державний орган, центральний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти. До регуляторних органів також належать територіальні органи центральних органів виконавчої влади, державні спеціалізовані установи та організації, некомерційні самоврядні організації, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо ці органи, установи та організації відповідно до своїх повноважень приймають регуляторні акти.
Згідно пункту 1 розпорядження голови Полтавської ОДА від 27 травня 2009 року № 172 "Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 11 липня 2008 року № 229", встановлюється гранична постачальницько-збутова надбавка до оптової ціни виробника (митної вартості) не вище 5% без урахування витрат з їх транспортування у міжміському сполученні на борошно пшеничне вищого сорту, хліб з борошна першого, другого сорту, житнього таз суміші простої рецептури (борошно, дріжджі, сіль, вода), макаронні вироби вітчизняного виробництва, крупи (крім пластівців та мюслів), цукор-пісок, яловичину, свинину і м'ясо птиці (тушка, четвертинка), ковбасні вироби варені, крім вищого сорту, молоко коров'яче питне з вмістом жиру до 2,5%, сир кисломолочний з вмістом жиру до 9%, сметану з вмістом жиру до 20%, масло вершкове з вмістом жиру до 72,5%, олію соняшникову, яйця курячі.
Як було встановлено в судовому засіданні, на ТОВ "Фактор" розраховані фактичні транспортні витрати з урахуванням витрат на доставку та реалізацію товару, які склали: ІІ квартал 2009 року - 7,2%; ІІІ квартал 2009 року - 8,2%; ІV квартал 2009 року - 10%; І квартал 2010 року - 13,1%; ІІ квартал 2010 року - 13,7%.
Відповідно до вимог розпорядження голови Полтавської ОДА № 172 від 27 травня 2009 року та розрахованих фактичних транспортних витрат надбавка по ТОВ "Фактор" повинна становити: ІІ квартал 2009 року - 5% пост.-збут. + 7,2% тран.витрати = 12,2%; ІІІ квартал 2009 року - 5% пост.-збут. + 8,2% тран.витрати = 13,2%; ІV квартал 2009 року - 5% пост.-збут. + 10% тран.витрати = 15%; І квартал 2010 року - 5% пост.-збут. + 13,1% таран.витрати = 18,1; ІІ квартал 2010 року - 5% пост.-збут. + 13,7% тран.витрати = 18,7%.
Таким чином, оптово-відпускні ціни на товаристві на продукти харчування формуються із застосуванням надбавки до ціни виробника із врахуванням транспортних витрат в межах від 9% до 30% на ковбасні вироби І та ІІ гат.; від 20% до 37% на сосиски варені; від 8% до 11% на м'ясо птиці (окорока морожені); від 2% до 22,8% на крупи та від 11% до 40% на цукор, що суперечить вимогам розпорядження голови ОДА від 27 травня 2009 року № 172 "Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 11 липня 2008 року № 229".
Суд не бере до уваги посилання відповідача, що перевіряючими розрахунок фактичних транспортних витрат з урахуванням на доставку та реалізацію товару, розраховані в середньому по фірмі і ці дані використані при обчисленні граничної надбавки. Оскільки товариство більшу частину товару реалізовує зі складу (без транспортних витрат), а частину товару доставляє своїм контрагентам, тому при розрахунку фактичних транспортних витрат з урахуванням на доставку та реалізацію товару потрібно виключити об'єм реалізованої продукції зі складу (самовивіз), тобто розрахувати транспортні витрати саме на доставку контрагентам, а не в цілому по фірмі.
В судовому засіданні перевіряючий, який був допитаний в якості свідка, пояснив, що під час проведення перевірки неможливо було відокремити облік товару, який товариство реалізовує зі складу (самовивіз), а який доставляє своїм контрагентам, в зв'язку з тим, що такий облік не ведеться відповідачем. Таким чином, транспорті витрати були розраховані в середньому по фірмі. В судовому засіданні відповідач не надав докази, які б дійсно підтверджували можливість відокремлення обліку товару.
Статтею 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" встановлено, що вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.
За таких обставин заявлена позивачем вимога про стягнення економічної санкції в розмірі 15175,50 грн. визнається судом обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовні вимоги Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор" про стягнення економічної санкції - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор" (37500, м. Лубни, вул. Комсомольська, 24, р/р 26007401315872 в ЗАТ "ОТТ Банк" м. Київ, МФО 300528, код ЗКПО 32464586) до Державного бюджету України (код 21081100 на УДК Лубенського району № 31117106700011, МФО 831019, код за ЄДРПОУ 34698631) суму економічних санкцій в розмірі 15175 (п'ятнадцять тисяч сто сімдесят п'ять) грн. 50 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 08 листопада 2010 року.
Суддя А.О. Чеснокова