04 листопада 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-1120/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Серги С.М.,
при секретарі - Олійник Ю.В.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника третьої особи - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, третя особа - Полтавське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання дій неправомірними, скасування положення наказів, поновлення на службі, -
22 березня 2010 року ОСОБА_1 (далі - також позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (далі - ГУМВС України в Полтавській області, відповідач) про визнання неправомірними дій щодо винесення наказів № 96 від 01.03.2010, № 41 о/с від 02.03.2010, визнання нечинними та скасування положень наказів ГУМВС України в Полтавській області № 96 від 01.03.2010, № 41 о/с від 02.03.2010 в частині звільнення з органів внутрішніх справ за пунктом 64 "є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України, поновлення в органах внутрішніх справ на посаді заступника начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області з 27.01.2010.
09.04.2010 від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог, в якій він просить визнати неправомірними дії ГУМВС України в Полтавській області в частині винесення наказів № 96 від 01.03.2010, № 41 о/с від 02.03.2010, визнати неправомірними та скасувати положення наказів ГУМВС України в Полтавській області № 96 від 01.03.2010, № 41 о/с від 02.03.2010 в частині звільнення з органів внутрішніх справ за пунктом 64 "є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України, поновлення в органах внутрішніх справ з 02.03.2010.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на порушення відповідачем порядку притягнення його до дисциплінарної відповідальності, який передбачений статтею 14 Закону України "Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України". Зазначив, що службове розслідування не призначалось, наказ про звільнення йому не видавався. Вказував на відсутність в його діях порушень службової дисципліни та про направлення листів до ГУМВС України в Полтавській області від 29.02.2010 та 24.02.2010 з повідомленням про поважність причин невиходу на службу у зв'язку з оскарженням в судовому порядку наказу № 16 о/с від 27.01.2010.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в зміненій редакції, просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився. В письмових запереченнях зазначив, що після ознайомлення з наказом № 16 о/с від 27.01.2010 про призначення на посаду начальника сектору захисту бюджетних коштів ВДСБЕЗ Полтавського міського управління ГУМВС України в Полтавській області позивач до нового місця проходження служби не прибув та до виконання службових обов'язків без поважних причин не приступив. Вказував на направлення на домашню адресу позивача листа № 6/1659 від 02.03.2010 про необхідність з"явитися до Управління для ознайомлення та отримання відповідних документів.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.05.2010 в якості третьої особи на стороні відповідача, яке не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Полтавське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (далі - ПМУ ГУМВС України в Полтавській області).
Представник ПМУ ГУМВС України в Полтавській області заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, аналогічних тим, які викладені представником відповідача.
Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що наказом ГУМВС України в Полтавській області № 16 о/с від 27.01.2010 підполковника міліції ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Полтавській області та призначено на посаду начальника сектора захисту бюджетних коштів відділу Державної служби боротьби з економічною злочинністю Полтавського міського управління.
Згідно з наказом ГУМВС України в Полтавській області № 96 від 01.03.2010 за порушення службової дисципліни, яке виявилося у невиході на роботу з 27.01.2010 по 01.03.2010 без поважних причин, начальника сектора захисту бюджетних коштів відділу Державної служби боротьби з економічною злочинністю Полтавського міського управління підполковника міліції ОСОБА_4 звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 64 "є" (у запас за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України.
Наказом ГУМВ України в Полтавській області № 41 о/с від 02.03.2010 начальника сектора захисту бюджетних коштів відділу Державної служби боротьби з економічною злочинністю Полтавського міського управління підполковника міліції ОСОБА_4 звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 64 "є" (у запас за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України.
Надаючи оцінку обгрунтованості позовних вимог, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 18 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 № 565-ХІІ встановлено, що порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 10 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР № 114 від 29.07.1991 (далі -Положення про проходження служби) права осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.
Судом встановлено, що підставою для винесення відповідачем наказів № 96 від 01.03.2010, № 41 о/с від 02.03.2010 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності стали результати службових перевірок за фактом його невиходу без поважних причин на службу на посаду начальника сектора захисту бюджетних коштів відділу Державної служби боротьби з економічною злочинністю ПМУ.
Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV (далі -Дисциплінарний статут), з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.
Згідно з пунктами 14.2, 14.7, 14.8 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.12.1991 № 552 (далі - Інструкція про порядок проведення службових розслідувань), посадова особа при проведенні службового розслідування зобов'язана дотримуватися передбачених законом прав та інтересів особи, щодо якої проводять службове розслідування; скласти за результатами службового розслідування висновок і подати його на розгляд і затвердження керівнику органу внутрішніх справ або його заступнику; ознайомити із затвердженим висновком службового розслідування особу, стосовно якої воно проводилося.
Вказані норми Інструкції про порядок проведення службових розслідувань кореспондуються з приписами пунктів 15.1, 15.2, 15.3, 15.4 цієї ж інструкції, де передбачені права особи, відносно якої проводиться службове розслідування, - давати усні та письмові пояснення, заявляти клопотання, надавати докази стосовно обставин, що досліджуються; заявляти відводи щодо працівника, який проводив службове розслідування, подавати скарги на його дії та рішення; знайомитися після закінчення службового розслідування із затвердженим висновком, а з дозволу керівника, який призначив службове розслідування, з матеріалами перевірки в частині, що його стосується, якщо це не суперечить вимогам про збереження державної і службової таємниці; оскаржувати затверджений висновок службового розслідування в порядку, встановленому Дисциплінарним статутом.
В ході судового розгляду з'ясовано, що позивач не був повідомлений відповідачем про призначення службового розслідування, не ознайомлений з його висновком, письмові пояснення від нього не відбирались.
Отже, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про належне забезпечення посадовою особою, яка проводила службову перевірку, прав позивача, регламентованих пунктами 15.1, 15.2, 15.3, 15.4 цієї ж Інструкції.
Також, відповідачем при проведенні службових перевірок та винесенні спірних наказів не враховано рапорт позивача від 29.01.2010, лист від 24.02.2010 з повідомленням про незгоду з наказом від 27.01.2010 № 16 о/с та оскарження його до Полтавського окружного адміністративного суду, відомості про наслідки їх (рапорту та листа) розгляду до суду не представлені.
Крім того, дослідивши матеріали службових перевірок та висновки за результатами їх проведення, судом з'ясовано, що висновок, який затверджений 08.02.2010, складений на підставі інформації, що надійшла лише 15.02.2010, та 12.02.2010 (лист 1-ої міської клінічної лікарні м. Полтави від 15.02.2010, лист ВОЗ ГУМВС України у Полтавській області від 12.02.2010), що ставить під сумнів його оцінку як належного доказу по справі.
Таким чином, суд приходить до висновку про порушення прав позивача під час проведення ГУМВС України в Полтавській області службових розслідувань.
Водночас, суд враховує, що за приписами частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV (далі -Дисциплінарний статут), особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом за вчинення дисциплінарних проступків.
Визначення поняття дисциплінарного проступку надано у статті 2 Дисциплінарного статуту -це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Згідно з частиною 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Зі змісту долучених до матеріалів справи копій висновків службових перевірок (без дати їх складання), які затверджені начальником ПМУ УМВС України у Полтавській області 08.02.2010, 15.02.2010, 16.02.2010, суд вбачає, що невихід позивача на службу з моменту призначення його на посаду з 27.01.2010 по 01.03.2010 розцінені як прогули.
Проте, в ході судового розгляду з'ясовано, що позивач не приступив до виконання службових обов'язків на посаді начальника сектора захисту бюджетних коштів відділу Державної служби боротьби з економічною злочинністю ПМУ у зв"язку з перебігом процедури судового оскарження наказу ГУМВС України в Полтавській області № 16 о/с від 27.01.2010.
Суд виходить з того, що невихід працівника на роботу у зв"язку з незаконним переведенням не можна вважати прогулом без поважних причин. Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.03.2010, яка набрала законної сили, позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУМВС України в Полтавській області, Управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України у Полтавській області про визнання нечинними та скасування наказів № 24 від 20.01.2010, № 16 о/с від 27.01.2010, визнання дій неправомірними задоволено. Визнано нечинним та скасувано наказ ГУМВС України в Полтавській області №16 о/с від 27 січня 2010 року "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Полтавській області та призначення на посаду начальника сектору бюджетних коштів відділу Державної служби боротьби з економічною злочинністю Полтавського міського управління. Визнано неправомірними дії ГУМВС України в Полтавській області щодо винесення наказу № 16 о/с від 27 січня 2010 року. ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного Управління міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області з 27 січня 2010 року.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_5 відсутній склад дисциплінарного проступку, а тому притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ України є неправомірним.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що надаючи оцінку діям та рішенням суб'єкта владних повноважень, які є предметом оскарження, суд перевіряє чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо; добросовісно, розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у прийнятті рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В ході судового розгляду встановлено, що при прийнятті наказів ГУМВС України в Полтавській області № 96 від 01.03.2010, № 41 о/с від 02.03.2010 в частині звільнення начальника сектора захисту бюджетних коштів відділу боротьби з економічною злочинністю Полтавського міського управління підполковника міліції ОСОБА_4 з органів внутрішніх справ за пунктом 64 "є" (у запас за порушення дисципліни) Положення про проходження служби відповідач діяв з порушенням порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Згідно з абзацом 1 пункту 24 Положення про проходження служби у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді).
У зв'язку з цим, накази ГУМВС України в Полтавській області № 96 від 01.03.2010, № 41 о/с від 02.03.2010 є протиправними та підлягають скасуванню в частині звільнення начальника сектора захисту бюджетних коштів відділу боротьби з економічною злочинністю Полтавського міського управління підполковника міліції ОСОБА_4 з органів внутрішніх справ за пунктом 64 "є" (у запас за порушення дисципліни) Положення про проходження служби, а ОСОБА_6 - поновленню в органах внутрішніх справ з 03.03.2010.
Розглядаючи заявлену позивачем вимогу про визнання дій відповідача щодо винесення спірних наказів неправомірними, суд зауважує, що згідно з пунктом 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За змістом цієї норми предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.
У цій справі юридичне значення для позивача мають прийняті ГУМВС України в Полтавській області накази № 96 від 01.03.2010, № 41 о/с від 02.03.2010, а не дії відповідача по їх винесенню.
З огляду на це та те, що дії ГУМВС України в Полтавській області є структурно невід'ємною складовою частиною процедури винесення правового акту індивідуальної дії у вигляді наказів, то такі дії самі по собі ніяк не впливають на наявні у позивача права, не створюють для нього додаткових обов'язків, не визначають правову поведінку позивача, а тому позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій відповідача задоволенню не підлягають.
Відповідно до пункту 26 Положення про проходження служби порушене право особи рядового або начальницького складу підлягає негайному поновленню, а службові особи, з вини яких допущено таке порушення, притягаються до відповідальності в установленому законодавством порядку.
Вказана норма кореспондується з приписами пункту 3 частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що постанова суду про поновлення на посаді підлягає негайному виконанню.
Отже, постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ України слід звернути до негайного виконання.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7 - 11, 71, 160-163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, третя особа - Полтавське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання дій неправомірними, скасування положення наказів, поновлення на службі задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області № 96 від 1 березня 2010 року в частині звільнення ОСОБА_1, начальника сектору захисту бюджетних коштів відділу Державної служби боротьби з економічною злочинністю Полтавського міського управління, з органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області № 41 о/с від 2 березня 2010 року в частині звільнення ОСОБА_1, начальника сектору захисту бюджетних коштів відділу Державної служби боротьби з економічною злочинністю Полтавського міського управління, з органів внутрішніх справ з 2 березня 2010 року.
Поновити ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ України з 3 березня 2010 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанову суду звернути до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 8 листопада 2010 року.
Суддя С.М. Серга