Постанова від 06.11.2010 по справі 7417/10/1570

Справа № 2а-7417/10/1570

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2010 року. м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасишиної О.М.,

за участю секретаря Таратунської О.В.,

Позивача ОСОБА_1,

представника Відповідача не з'явився,

Перекладача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління міграційної служби в Одеській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернувся ОСОБА_1 до Управління міграційної служби в Одеській області про визнання рішення Управління міграційної служби в Одеській області про відмову в оформленні документів щодо надання статусу біженця неправомірним №17-9-1211 від 09.07.2008 року та зобов'язання вчинити певні дії.

В судовому засіданні 02.11.2010 року позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив визнати рішення №17-9-1211 від 09.07.2008 року Управління міграційної служби в Одеській області про відмову в оформленні документів щодо надання статусу біженця неправомірним і скасувати його та зобов'язати Відповідача прийняти рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання йому статусу біженця.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення позивача, та дослідивши наявні в справі письмові докази суд доходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог з наступних підстав:

Відповідач на підставі ст.7 Закону України «Про біженців»є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади з питань міграції та згідно ст.ст.11,12 цього ж Закону здійснює повноваження щодо прийняття рішення про прийняття документів для вирішення питання про надання особам статусу біженця, а тому його рішення з цього приводу на підставі ст.55 Конституції України, п.п.1 ч.2 ст.17,104 КАС України можуть бути оскаржені до суду в порядку адміністративного судочинства.

Позивач 21.05.2008 року нелегально перетнув державний кордон України. 10.06.2008 року за №144 подав заяву про надання статусу біженця Управлінню міграційної служби в Одеській області. Рішенням Управління міграційної служби в Одеській області №17-9-1211 від 09.07.2008 року позивачеві було відмовлено у прийнятті документів щодо встановлення статусу біженця на підставі абз.6 ст.12 Закону України «Про біженців», оскільки відсутні умови передбачені для набуття статусу біженця.

Суд погоджується з підставами відмови позивачу в прийнятті документів щодо встановлення статусу біженця №17-9-1211 від 09.07.2008 року з наступних підстав:

Відповідно до ст.ст.1,25 Міжнародної конвенції про статус біженців від 28.07.1951 року, ст.26 Конституції України, ст.ст.2,3 Закону України «Про біженців», біженцям гарантується захист державою України, забезпечення гарантування відповідних прав нарівні з громадянами України, інших держав та соціальний захист.

Відповідно до положень ст.1 Міжнародної конвенції про статус біженців від 28.07.1951 року, абз.2 ст.1 Закону України «Про біженців»під цією особою визначають особу, яка не є громадянином країни прибуття, внаслідок ґрунтовних побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань, перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань.

Приймаючи оскаржене рішення від №17-9-1211 від 09.07.2008 року відповідач виходив з того, що у позивача не має умов, передбачених абз.2 ст.1 Закону України «Про біженців». Цей висновок відповідача підтверджений наступними матеріалами особової справи позивача.

Згідно заяви позивача від 10.06.2008 року за №144 він виїхав з країни походження Афганістану у зв'язку з тим, що після смерті батьків Позивач залишився жити в одному будинку з рідними сестрами та їх чоловіками. Позивач зазначив, що він відчув себе зайвим і в нього не склались стосунки з чоловіками його сестер, тому на родинному зборі було прийнято рішення відправити Позивача з Афганістану. Позивач разом з сестрами та їх чоловіками продали батьківський автомобіль і на вилучені кошти відправлено спочатку до Російської федерації, а потім на Україну. Вказані обставини були підтверджені позивачем у його заяві від 10.06.2008 року за №144, власній анкеті, поясненнями під час проведення співбесіди від 14.06.2008 року.

Таким чином, позивач не підпадає під ознаки біженця, передбачені ст.1 Міжнародної конвенції про статус біженців від 28.07.1951 року, абз.2 ст.1 Закону України «Про біженців», оскільки він покинув країну походження за власним бажанням, про будь які побоювання стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань суду та Відповідачу не зазначав.

Виходячи з вищезазначеного суд погоджується із висновком посадової особи відповідача від 09.06.2008 року про необхідність відмови позивачу у прийнятті документів для встановлення статусу біженця.

Суд встановивши під час офіційного з'ясування обставин справи відповідність оскаржуваного акту закону, на підставі положень ч.1 ст.162 КАС України зобов'язаний винести постанову про відмову у задоволенні позовних вимог про його скасування та зобов'язання відповідача прийняти рішення про надання йому статусу біженця.

Судові витрати розподілити у відповідності до ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління міграційної служби в Одеській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 6 листопада 2010 року.

Суддя О.М. Тарасишина

У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління міграційної служби в Одеській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Повний текст постанови складений 06 листопада 2010 року .

/

Попередній документ
12101040
Наступний документ
12101042
Інформація про рішення:
№ рішення: 12101041
№ справи: 7417/10/1570
Дата рішення: 06.11.2010
Дата публікації: 10.11.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); Справи зі спорів фіз. чи юр. осіб із суб’єктами владних повноважень, у тому числі їх органів на місцях, щодо оскарження їх правових актів індивідуальної дії, дій або бездіяльності (крім тих, що пов’язані з публічною службою), (усього), у тому числі:; Державного комітету України у справах національностей та релігій, його органів