79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
22 жовтня 2010 р. № 2а-7458/10/1370
м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2
11 год. 14 хв. зал судових засідань № 6
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Гулика А.Г.;
секретар судового засідання Андрушакевич Т.В.,
за участю:
позивача: ОСОБА_1;
представника відповідача: Хильченко Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області (далі -ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області), за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -завідувача сектору контролю за суб'єктами господарювання ДПІ у Городоцькому районі Львівської області -ОСОБА_2, в якому просить суд: визнати неправомірними дії ОСОБА_2; скасувати рішення від 16.06.2010 року про застосування фінансових санкцій у розмірі 400 грн. 00 коп., а також зобов'язати ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області повернути позивачеві суму помилково сплаченого штрафу у розмірі 400 грн. 00 коп.
Позовні вимоги мотивовані відсутністю в діях позивача порушень податкового законодавства. Позивач зазначає, що перевірка дотримання вимог податкового законодавства ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області не проводилась, акт перевірки складений за відсутності позивача, без встановлення дійсних обставин справи. Крім того, позивач вважає, що ним помилково сплачено суму штрафу у розмірі 400 грн. 00 коп.
В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги, виключив із числа осіб, які беруть участь у справі третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Просить суд скасувати рішення ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області від 16.06.2010 року № 0002502352 та № 0002492352 про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Крім того, додатково пояснив, що оскаржувані рішення є протиправними у зв'язку з відсутністю в діях позивача порушень, які встановлено актом перевірки.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними. Подав до суду заперечення від 29.09.2010 року № 13644/9/10-009, у якому зазначає, що ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області проведено перевірку господарської одиниці - магазину, за наслідками якої складено акт перевірки, яким встановлено порушення позивачем вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року № 265/95-ВР, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»від 19.12.1995 року № 481/95-ВР та Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23.03.1996 року. На підставі акту перевірки, ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. В судовому засіданні представник відповідача додатково пояснив, що аргументи, наведені позивачем в позовній заяві, не спростовують наявності порушення та не можуть бути підставою для скасування оспорюваного рішення.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач -ОСОБА_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований державним реєстратором Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області як фізична особа-підприємець, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця та взятий на облік в ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області як платник податків.
Спір між сторонами виник стосовно правомірності рішень ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Під час розгляду справи судом встановлено, що на підставі направлення № 75/238 від 10.06.2010 року ДПІ у Городоцькому районі Львівської області проведено перевірку господарської одиниці - магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, за результатами якої складено акт перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
Вказаним вище актом перевірки встановлено порушення позивачем п.п. 1, 2, 3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року № 265/95-ВР, ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»від 19.12.1995 року № 481/95-ВР та п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23.03.1996 року № 98/96-ВР, а саме: проведення розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій при продажу товарів, а саме пачки сигарет » та алкогольного напою -Cola»на загальну суму 12 грн. 75 коп.; роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії, а також здійснення торгівельної діяльності без відповідного торгівельного патенту.
Суд не бере до уваги твердження позивача про неознайомлення з актом перевірки, а також про проведення перевірки та складання акту без його участі, оскільки з вказаного вище акту перевірки від 10.06.2010 року вбачається, що перевірка проведена в присутності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1. Крім того, з актом перевірки та направленням на проведення перевірки позивач був ознайомлений, примірник акта отримав, що посвідчено посадовими особами органу державної податкової служби ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та зафіксовано в акті перевірки. Проте, від підписання акту перевірки та дачі пояснень щодо виявлених порушень позивач відмовився, що підтверджується актом відмови від підпису від 10.06.2010 року.
З показів свідка ОСОБА_2, з приводу поставлених запитань щодо складання акту перевірки та оформлення її результатів, вбачається, що позивач був ознайомлений з направленням на проведення перевірки та актом перевірки. Крім того, позивач особисто був присутнім під час проведення перевірки, копію акту отримав. Від дачі пояснень щодо встановлених порушень та підписання акту перевірки відмовився, про що складений акт відмови від підпису.
На підставі акту перевірки, ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області прийнято рішення від 16.06.2010 року № 0002502352 та № 0002492352 про застосування фінансових санкцій, яким до відповідача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3400 грн. 00 коп. та у розмірі 403 грн. 75 коп.
Суд зазначає, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року № 265/95-ВР.
Обов'язки суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, передбачені ст. 3 Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року № 265/95-ВР.
Як вбачається з п.п. 1-3 ст. 3 цього Закону, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції, а також застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.
Згідно з п. 1 ст. 17 Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року № 265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки. А, відповідно до п. 2 цієї статті, у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначаються Законом України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»від 19.12.1995 року № 481/95-ВР.
Роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами регулюється ст. 15 «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»від 19.12.1995 року № 481/95-ВР.
Згідно з ч. 10 ст. 15 цього Закону, роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
За порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності відповідно до ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»від 19.12.1995 року № 481/95-ВР.
Відповідно до п. 4 ч. 2 цієї статті, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.
Порядок патентування торговельної діяльності за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток, діяльності у сфері торгівлі іноземною валютою, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, що провадиться суб'єктами підприємницької діяльності, регулюється Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23.03.1996 року № 98/96-ВР.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 цього Закону, патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів. Під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.
Відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за порушення вимог Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23.03.1996 року № 98/96-ВР передбачена ст. 8 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 цієї статті, суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення вимог цього Закону несуть таку відповідальність за операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною другою ст. 7 цього Закону, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати зі сторін стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складений та підписаний 27 жовтня 2010 року.
Суддя Гулик А.Г.