Справа № 296/5904/24
2-з/296/66/24
13 серпня 2024 рокум. Житомир
Суддя Корольовського районного суду міста Житомира Пилипюк Лілія Миколаївна, ознайомившись із заявою адвоката Горбового Володимира Анатолійовича про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,
25 червня 2024 року до Корольовського районного суду міста Житомира надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики. Після вирішення самовідводів суддів Корольовського районного суду міста Житомира, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 липня 2024 року для розгляду цивільної справи №296/5904/24 визначено суддю Пилипюк Л. М.
Ухвалою судді від 23 липня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
12 серпня 2024 року адвокат Горбовий В. А. направив на електронну адресу Корольовського районного суду м. Житомира заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.
Ознайомившись зі змістом заяви про забезпечення позову та доданими до неї документами, вважаю, що заява підлягає поверненню заявнику з огляду на таке.
Статтею 151 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником.
Статтею 175 Цивільного процесуального кодексу України визначені загальні вимоги до форми та змісту позовної заяви, відповідно до якої позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до частини 10 статті 153 Цивільного процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Установлено, що з 05.10.2021 функціонують підсистеми (модулі) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний Суд», підсистема відеоконференцзв'язку.
У пункті 111 розділу V «Перехідні положення» Положення про ЄСІТС визначено, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС процесуальні та інші документи можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає документи у справах або на офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. У разі надсилання судом документів на адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом, ризики технічної неможливості доставки документа суду на відповідну адресу учасника судового процесу несе учасник судового процесу. Використання електронного цифрового підпису врегульовано Законом України «Про електронні довірчі послуги». Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Звернення фізичної особи (за виключенням адвокатів та інших, передбачених пунктом 10 Положення про ЄСІТС осіб) до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв'язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.
Водночас, відповідно до ч.6 ст.14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Згідно з ч.8 ст.14 Цивільного процесуального кодексу України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до пунктів 24-27 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 № 1845/0/15-21, підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) підсистема ЄСІТС (Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система), що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Отже, на момент подання адвокатом Горбовим В. А. в інтересах позивача ОСОБА_1 заяви про забезпечення позову офіційно функціонують три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв'язку.
У висновку Великої Палати Верховного Суду, що викладений у постанові від 13 вересня 2023 року у справі №204/2321/22 зазначено, що законодавцем допускається подання фізичною особою нарівні з паперовою формою, зокрема, апеляційних скарг в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи та подання такого документу через підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет», або з використанням офіційної електронної адреси із засвідченням кваліфікованим електронним підписом. Звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв'язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.
Разом з тим, у зазначеному судовому рішенні Великої Палати Верховного Суду вказано, що наведені висновки не стосуються адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, судових експертів, державних органів та органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку.
Таким чином, відповідно до норм ЦПК України та Положення про ЄСІТС, а також з урахуванням правового висновоку Великої Палати Верховного суду, викладеного у постанові від 13 вересня 2023 року у справі №204/2321/22, адвокат може подати заяву по суті справи або з процесуальних питань в електронній формі лише через підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» та «Електронний кабінет».
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 19 жовтня 2023 року у справі №380/17452/21, від 30 листопада 2023 року у справі №372/1428/22, від 21 грудня 2023 року у справі № 320/15824/23, від 07 лютого 2024 року у справі № 759/17914/21.
Заява про забезпечення позову подана адвокатом Горбовим В. А. в інтересах заявника та надіслана на електронну пошту Корольовського районного суду м. Житомира без використання підсистеми «Електронний суд». Разом із цим суд зазначає, що адвокат Горбовий В. А. має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд».
Вказане свідчить про використання адвокатом Горбовим В. А., як представником заявника, непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до суду із забезпеченням позову в електронній формі.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного в ухвалі від 03 січня 2024 року у справі №990/1/24, у разі якщо позовна заява засвідчена електронним цифровим підписом, проте подана представником позивача адвокатом на електронну пошту суду, остання не може вважатися підписаною у встановленому законом порядку, а тому вважається не підписаною, не приймається до розгляду і повертається особі, яка її подала.
Із урахуванням викладеного, указану заяву про забезпечення позову не можна вважати такою, що подана у визначений процесуальним законом спосіб.
Суд вважає, що обмеження, пов'язанні з використанням підсистеми «Електронний суд», у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.
Керуючись статтями 183, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суддя
п о с т а н о в и ла :
Заяву адвоката Горбового Володимира Анатолійовича про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики - повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Корольовського районного суду
міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК