Справа № 296/7286/24
2-а/296/137/24
про передачу адміністративної справи
на розгляд іншому адміністративному суду
13 серпня 2024 рокум.Житомир
Суддя Корольовського районного суду міста Житомира Пилипюк Л. М., розглянувши адміністративний позов Приватного підприємства «Шеріфф» до виконавчого комітету Житомирської міської ради в особі Житомирської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
09 серпня 2024 року до Корольовського районного суду міста Житомира надійшов адміністративний позов ПП «Шеріфф» до виконавчого комітету Житомирської міської ради в особі Житомирської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи вимоги позову, представник ПП «Шеріфф» зазначає, що в порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», Закону України «Про місцеве самоврядування», а також вимог Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою КМУ № 1081 від 03 грудня 2008 року, виконавчий комітет Житомирської міської ради як організатор пасажирських перевезень у місті Житомирі з січня 2022 року по теперішній час не провів жодного конкурсу з визначення автомобільного перевізника для організації пасажирських перевезень в місті, не уклав жодного договору про надання права на такі перевезення. ПП «Шеріфф» здійснює перевезення пасажирів за міськими автобусними маршрутами на підставі тимчасових договорів, які укладаються зі структурним підрозділом виконавчого комітету Житомирської міської ради - Управлінням транспорту та зв'язку. На думку позивача, такі тимчасові договори є нікчемними, адже не передбачені жодним законодавчим актом. Управління транспорту та зв'язку Житомирської міської ради не наділене повноваженнями щодо виконання функцій організатора пасажирських перевезень. Аналіз діючих тимчасових договорів на перевезення пасажирів свідчить про їх дискримінаційний характер щодо перевізника, оскільки не містить зобов'язання організатора відшкодувати кошти за пільгове перевезення, тоді як ПП «Шеріфф» не може відмовити у перевезенні пасажирів пільгової категорії. 10 червня 2024 року ПП «Шеріфф»письмово звернулось до органу місцевого самоврядування щодо роз'яснень причин не проведення конкурсів на визначення перевізників для організації пасажирських перевезень у м. Житомирі та з пропозицією укласти додаткові угоди до діючих договорів, якими передбачити компенсаційні виплати за перевезення підприємством пасажирів пільгових категорій. Листом від 18 липня 2024 року виконавчий комітет Житомирської міської ради повідомив про відсутність підстав для укладення додаткових угод.
На підставі наведеного ПП «Шеріфф» заявляє на вирішення суду такі позовні вимоги: 1) визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Житомирської міської ради - організатора пасажирських перевезень в м. Житомирі щодо відмови у визначенні розміру та порядку компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати, не проведення упродовж тривалого часу конкурсів з визначення перевізників на обслуговування міських автобусних маршрутів загального користування, у відмові виплати компенсацій, понесених підприємством внаслідок перевезення пасажирів пільгових категорій; 2) зобов'язати виконавчий комітет Житомирської міської ради як організатора пасажирських перевезень в м. Житомирі привести свою діяльність у відповідність до діючого законодавства, яке регулює правовідносини у сфері автомобільного транспорту, а саме: розробити порядок визначення розміру та порядку компенсації витрат перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та механізм їх виплати, упродовж трьох місяців провести конкурси з визначення перевізників на обслуговуванням міських автобусних маршрутів загального користування, за результатами яких укласти відповідні договори про організацію пасажирських перевезень на міських автобусних маршрутах загального користування, в яких передбачити перелік маршрутів загального користування , які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов'язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки проїзної частини автомобільної дороги та під'їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати.
Зміст позовних вимог свідчить, що спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу організації послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом у місті Житомирі, а також з приводу укладення та належного виконання договору про надання послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом у місті Житомирі.
Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Стаття 3 Закону України від 5 квітня 2001 року № 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-ІІІ) установлює, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Згідно зі статтею 6 Закону № 2344-ІІІ органи місцевого самоврядування формують мережу міських автобусних маршрутів загального користування і здійснюють у межах своїх повноважень контроль за дотриманням законодавства у сфері автомобільного транспорту на відповідній території, запроваджують автоматизовану систему обліку оплати проїзду та встановлюють порядок її функціонування, а також види, форми носіїв, порядок обігу та реєстрації проїзних документів; визначають особу, уповноважену здійснювати справляння плати за транспортні послуги в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду.
Відповідно до положень статті 7 Закону № 2344-ІІІ забезпечення організації пасажирських перевезень на міських автобусних маршрутах загального користування покладається на виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного населеного пункту.
Відповідно до частини першої статті 31 Закону № 2344-ІІІ відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов'язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки проїзної частини автомобільної дороги та під'їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати.
Враховуючи зазначені законодавчі положення, слід зазначити, що на органи виконавчої влади та місцевого самоврядування покладені повноваження із забезпечення обслуговування населення засобами транспорту, в тому числі із залученням з цією метою, на договірних засадах, підприємств, установ, та організацій незалежно від форм власності, що здійснюється на основі договору, який має типову форму та укладається між місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування і перевізниками на підставі відповідного замовлення.
Відповідно до підпункту «г» пункту 16 статті 4 КАС України адміністративний договір - це спільний правовий акт суб'єктів владних повноважень або правовий акт за участю суб'єкта владних повноважень та іншої особи, що ґрунтується на їх волеузгодженні, має форму договору, угоди, протоколу, меморандуму тощо, визначає взаємні права та обов'язки його учасників у публічно-правовій сфері і укладається на підставі закону замість видання індивідуального акта.
Договір на організацію перевезення пасажирів є публічно-правовим договором, який передбачає: обов'язки перевізника забезпечити належний рівень транспортного обслуговування пасажирів, умови щодо тарифів тощо. Отже, договір визначає умови, за яких перевізнику дозволяється здійснювати господарську діяльність з перевезення пасажирів.
Враховуючи предмет спору та зміст позовних вимог, характер правовідносин та суб'єктний склад учасників таких правовідносин, приходжу до висновку, що такий спір є публічно-правовим та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Однак, такий спір не підсудний Корольовському районному суду міста Житомира з огляду на таке.
Статтею 20 КАС України визначено розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів у сфері медіа, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників суб'єктів у сфері медіа, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; 3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні, або особами без громадянства; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті; 5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) адміністративні справи за позовними заявами територіального центру комплектування та соціальної підтримки з приводу тимчасового обмеження громадян України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.
Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті (ч. 2 ст. 20 КАС України).
Таким чином, оскільки спірні правовідносини не відносяться до предметної юрисдикції місцевого загального суду як адміністративного, то позовна заява ПП «Шеріфф» до виконавчого комітету Житомирської міської ради в особі Житомирської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії у відповідності до ч. 2 ст. 20 КАС України підсудна Житомирському окружному адміністративному суду.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
З врахуванням наведеного приходжу до висновку, що адміністративний позов ПП «Шеріфф» до виконавчого комітету Житомирської міської ради в особі Житомирської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії слід передати за підсудністю до Житомирського окружного адміністративного суду.
Керуючись статтями 18-20, 29, 171, 294-295 КАС України, суддя
Позовну заяву Приватного підприємства «Шеріфф» до виконавчого комітету Житомирської міської ради в особі Житомирської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії передати за підсудністю до Житомирського окружного адміністративного суду.
Ухвала може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня її складання.
Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Повний текст ухвали складено і підписано 13 серпня 2024 року.
Суддя Корольовського районного суду
міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК