Справа № 303/4287/24
Іменем України
09 серпня 2024 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді: Мацунича М.В.
суддів: Кожух О.А., Собослоя Г.Г.
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 червня 2024 року, постановлену суддею Полянчук Б.І. в справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа відділ опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки
встановив:
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою де заінтересована особа є відділ опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 червня 2024 року цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною, призначення опікуна, заінтересована особа відділ опіки та піклування Виконавчий комітет Мукачівської міської ради передано на розгляд Берегівського районного суду Закарпатської області.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 оскаржив таку в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить ухвалу суду скасувати, а справу направити до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області для продовження розгляду.
В обґрунтування скарги посилається на те, що судом не враховано що його мати ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м. Берегова» з 14.05.2024 по 18.06.2024 та на даний момент перебуває за місцем свого проживання в м. Мукачево.
Також зазначає, що розгляд справи в Берегівському районному суді Закарпатської області покладає на нього додаткові матеріальні витрати щодо прибуття до суду та затрату часу на доїзди в судові засідання.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Направляючи матеріали справи за підсудністю до Берегівського районного суду Закарпатської області для розгляду по суті, суд першої інстанції виходив з того, підставою для звернення із даним позовом до Мукачівського міськрайонного суду, є визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки. Заклад з надання психіатричної допомоги, на лікуванні у якому перебуває ОСОБА_2 , розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до підсудності Берегівського районного суду Закарпатської області, тому справа підсудна цьому суду з огляду на місцезнаходження закладу з надання психіатричної допомоги.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).
Згідно з положенням ч.3 ст.13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суду належить перевірити, чи заява подана з дотриманням вимог щодо її змісту та форми та чи дотримано правил підсудності при її поданні, оскільки, в силу ч. 1ст. 378 ЦПК України розгляд судом справи, яка не відноситься до його юрисдикції (підсудності) є однозначною підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 ЦПК України, заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу.
З матеріалів заяви вбачається, що ухвалою судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.06.2024 зобов'язано КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м. Берегова» ЗОР надати суду відомості щодо перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги.
За повідомленням КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м. Берегова» ЗОР №325/2024 від 14.06.2024 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно перебуває на стаціонарному лікуванні в КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м. Берегова» з 14.05.2024 по теперішній час.
Як роз'яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 44 Постанови Пленуму № 3 від 01.03.2013 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», виключну підсудність встановлено для деяких справ окремого провадження, зокрема, обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання її недієздатною.
Тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що сам факт проживання особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною на території Мукачівського району
, не дає підстав для визначення підсудності даної справи Мукачівському міськрайонному суду Закарпатської області у розумінні ч. 1 ст. 295 ЦПК України, оскільки зазначеною нормою визначено виключну підсудність розгляду заяви про визнання фізичної особи недієздатною.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_3 проходила лікування з 14.05.2024 по 18.06.2024 і на даний момент проживає в м. Мукачево, а тому саме в Мукачівському міськрайонному суді Закарпатської області має розглядатися справи, є безпідставними з огляду на те, що при зверненні до суду із вказаною заявою ОСОБА_1 повідомив що його мати ОСОБА_2 проходить лікування в психіатричному закладі і КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м. Берегова» ЗОР підтвердив такі відомості. При цьому заявник не зазначав в який саме період буде проходити стаціонарне лікування ОСОБА_2 .
З цих підстав, суд першої інстанції, встановивши на підставі належних доказів, що ОСОБА_3 проходить стаціонарне лікування в КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м. Берегова» ЗОР, вірно визначив підсудність справи саме Берегівському районному суду Закарпатської області.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстави вважати, що судом постановлено ухвалу з порушенням норм процесуального права, чи неправильним застосуванням норм матеріального права.
Отже, доводи апеляційної скарги та зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без зміни відповідно до положень статті 375 ЦПК України.
Керуючись нормами статей 367, 368, 374, 375, 381-384, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 червня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 09 серпня 2024 року.
Суддя-доповідач
Судді