Справа № 404/6638/24
Номер провадження 1-кс/404/2596/24
02 серпня 2024 року Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши матеріали клопотання прокурора Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12024121010002032 від 20.07.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, -
Прокурор звернувся до слідчого судді з вище вказаним клопотанням, відповідно до якого просила:
- поновити строк на подання клопотання про накладення арешту на майно та вважати нове клопотання таким, що подано з дотриманням процесуального строку встановленого слідчим суддею;
- накласти арешт на майно, а саме на: транспортний засіб «BMW Х6», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_4 та фактичним користувачем якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який вилучено у останнього під час проведення огляду місця події, шляхом позбавлення його права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном, для подальшого забезпечення збереження речових доказів, які могли зберегти на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ в даному кримінальному провадженні.
Дослідивши клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність повернення клопотання прокурору для усунення недоліків.
Відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із таких заходів є арешт майна.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України).
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).
У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання. (ч. 2 ст. 171 КПК України).
У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати наслідки арешту майна для інших осіб.
Однак, прокурор звертаючись до суду з клопотанням про арешт майна, всупереч вимогам п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України не долучив до клопотання документи та інші матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, та документи, які підтверджують право власності на майно, яке просить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
З матеріалів клопотання вбачається, що в клопотанні та додатках до нього відсутня інформація про адресу проживання та засоби зв'язку власників та фактичних володільців майна, на яке просить накласти арешт сторона обвинувачення.
Вказане унеможливлює виконання ч. 1 ст. 172 КПК України, а саме повідомити власника та фактичного володільця тимчасово вилученого майна про розгляд клопотання.
У відповідності до ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 КПК України, повертає його прокурору, для усунення недоліків, встановивши строк в 72 години, про що постановляє ухвалу.
На вищевказаних підставах, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність направлення клопотання про арешт майна для усунення недоліків.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 167, 170-172 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12024121010002032 від 20.07.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, направити для усунення недоліків прокурору, надавши строк для усунення недоліків 72 години.
При усуненні недоліків необхідно зазначити: власників та фактичних володільців вилученого під час огляду місця події від 19.07.2024 року майна, адресу проживання та засоби зв'язку за якими їх можливо повідомити про розгляд клопотання, а також документи та інші матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда ОСОБА_1