Справа № 947/21814/24
Провадження № 1-кс/947/9990/24
02.08.2024 року м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м.Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023163470000269 від 14.04.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст.307 КК України,-
Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, слідчими слідчого управління ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023163470000269 від 14.04.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст.307 КК України, за кваліфікуючими ознаками: незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, вчинені за попередньою змовою групою осіб, вчинені організованою групою.
Встановлено, що у невстановлений в ході досудового розслідування час, однак не пізніше квітня 2023 року ОСОБА_5 вступив у попередню змову із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2, та невстановлені особи з метою незаконного збагачення та отримання матеріальних благ, шляхом вчинення корисливих умисних злочинів, спрямованих на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також збут психотропних речовин та особливо небезпечних наркотичних засобів. Надалі, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 та інші невстановлені особи розробили план своєї протиправної діяльності, відповідно до якого збут психотропних речовин та наркотичних засобів здійснювався лише вузькому колу знайомих останнім осіб з числа наркозалежних, або ж за їх так званими рекомендаціями іншим особам.
Таким чином, відповідно до розробленого плану протиправної діяльності, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 та інші невстановлені особи розподілили між собою ролі та обов'язки наступним чином.
ОСОБА_5 , контролював збут наркотиків кожним із учасників групи; розподіляв кошти, отримані від збуту психотропних речовин та наркотичних засобів між членами групи; безпосередньо здійснював збут психотропних речовин та наркотичних засобів наркозалежним особам із числа знайомих.
ОСОБА_6 відповідно до узгодженого та розробленого плану: безпосередньо отримував від ОСОБА_2 психотропні речовини та наркотичні засоби для подальшого їх збуту; за допомогою необхідного обладнання для здійснення незаконної діяльності по збуту наркотиків, а саме для їх зважування, розфасовування та сортування (електронні ваги, зіп-пакети, папір тощо) фасував отримані від ОСОБА_2 психотропні речовини та наркотичні засоби та зберігав їх за місцем свого проживання; розподіляв психотропні речовини та наркотичні засоби між ОСОБА_7 та іншими невстановленими особами для подальшого їх збуту; був відповідальний за збір та акумулювання грошових котів, отриманих від незаконного збуту психотропних речовин та наркотичних засобів, з метою їх передачі ОСОБА_8 .
ОСОБА_2 забезпечував учасників групи необхідною кількістю психотропних речовин та наркотичних засобів для подальшого їх збуту.
ОСОБА_7 та інші невстановлені особи безпосередньо здійснювали збут психотропних речовин та наркотичних засобів наркозалежним особам.
Таким чином, протягом тривалого часу, починаючи з квітня 2023 року, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 та інші невстановлені особи скоїли ряд умисних злочинів, пов'язаних з незаконним обігом особливо небезпечних наркотичних засобів та психотропних речовин, за таких обставин.
На виконання доручення слідчого оперативними співробітниками УКР ГУНП в Одеській області встановлено, що до вчинення вищевказаних злочинів може бути причетний ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
В ході досудового розслідування, 25.07.2024 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .
В ході проведення обшуку за вказаною адресою виявлено та вилучено 17 купюр номіналом 100 доларів США кожна купюра, одна купюра номіналом 50 доларів США, загальною сумою 1750 доларів США.
В подальшому, вищевказані грошові кошти було визнано речовими доказами та винесено відповідну постанову від 25.07.2024.
Слідча звертається з клопотанням про арешт майна з метою збереження речових доказів.
Слідча надала заяву в якій просила клопотання задовольнити з підстав викладених письмово та розглянути у її відсутності.
Захисник ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 надав заяву про розгляд клопотання про арешт майна у його відсутності, в якій просив відмовити у його задоволенні.
Власник майна ОСОБА_8 надала письмові заперечення на клопотання, в яких посилалася на його необґрунтованість. Зазначила, що вилучені під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 грошові кошти є її особистою власністю, які остання змогла накопичити за декілька років працюючи на посаді бухгалтера у КП «ОДЕСФАРМ», отримуючи доходи від зайняття підприємницькою діяльністю за 2023 рік, для слати за навчання сина. Просила залишити клопотання без задоволення та розглянути у її відсутності.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, письмові заперечення ОСОБА_8 з додатками, слідчий суддя приходить до наступного.
Частиною другою ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення : 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Однак, з матеріалів, доданих з клопотанням вбачається, що слідчою під час складання вищевказаного клопотання не в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних норм КПК України.
Так, на думку слідчого судді клопотання про арешт майна не відповідає вимогам кримінального процесуального Закону, з огляду на таке.
Так, на думку слідчого судді клопотання про арешт майна не відповідає вимогам кримінального процесуального Закону, з огляду на таке.
Слідчим при складанні клопотання про накладення арешту на майно не дотримані вимоги п.3 ч.2 ст.171 КПК України, оскільки у матеріалах, долучених до клопотання відсутні будь-які факти, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
Згідно з нормами Глави 10 та Глави 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Як вбачається з поданого клопотання та долучених в його обґрунтування матеріалів, слідчим під час складання клопотання не було дотримано вимог ч.2 ст.171 КПК України, що позбавляє можливості слідчого суддю розглянути таке клопотання по суті.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З поданого клопотання вбачається, що досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження здійснюється за фактом можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст.307 КК України.
В даному клопотанні слідча зазначає, що вилучене майно, має доказове значення для даного злочину та має значення для обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Однак, в клопотанні не було наведено відповідного обґрунтування необхідності арешту грошових коштів, що були вилучені під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , посилання причетності такого майна до кримінального провадження №12023163470000269 від 14.04.2023, розпочатого за кваліфікуючими ознаками: незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, вчинені за попередньою змовою групою осіб, вчинені організованою групою та джерела походження грошових коштів, їх відповідності критеріям, передбаченим ч.1 ст.98 КПК України для речових доказів.
Також, у клопотанні не зазначено перелік вилучених 17 купюр номіналом 100 доларів США кожна купюра, одна купюра номіналом 50 доларів США, загальною сумою 1 750 доларів США, їх індивідуально-визначених ознак (серій та номерів купюр), інші відмінні індивідуалізуючи їх ознаки.
Так, будь-яке обґрунтування, на підставі якого слідчий суддя міг би вирішити питання обґрунтованості вказаних доводів сторони обвинувачення, зокрема перевірити факт відповідності майна категоріям речових доказів (ч.1 ст.98 КПК України), дане клопотання не містить.
Відтак, оскільки за винятком викладених у даному клопотанні фактичних обставин даного кримінального провадження таке клопотання містить відповідні норми законодавства, якими регламентується порядок та підстави накладення арешту майна, між тим останнє не містить належного обґрунтування, яке б давало підстави для висновку про відповідність вилученого майна категорії речових доказів, а також яке б свідчило про наявність необхідності в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що вказане клопотання підлягає поверненню прокурору.
За таких обставин та враховуючи викладене, керуючись ст.ст.171, 172, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023163470000269 від 14.04.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст.307 КК України - повернути прокурору.
Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години з моменту отримання повного тексту ухвали слідчого судді.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1